Ухвала суду № 55076859, 11.01.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: №826/8934/15 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В.

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

У Х В А Л А

Іменем України

11 січня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Оксененка О.М., Федотова І.В.,

за участю секретаря: Чорної Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Тракт» до Державної фіскальної служби України про визнання дій протиправними, визнання розрахунку коригування кількісних та вартісних показників від 01 серпня 2014 року №4 зареєстрованим,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, в якому просив суд визнати протиправними дії щодо відмови у реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування кількісних та вартісних показників від 01 серпня 2014 року №4 до податкової накладної від 31 серпня 2010 року №179/1; визнати розрахунок коригування кількісних та вартісних показників від 01 серпня 2014 року №4 до податкової накладної від 31 серпня 2010 №179/1 зареєстрованим датою (операційним днем) направлення для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних - 04 грудня 2014 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 листопада 2015 року позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 листопада 2015 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Під час апеляційного розгляду справи замінено позивача правонаступником - Товариством з додатковою відповідальністю «Тракт».

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги посилаючись на те, що судом першої інстанції було ухвалене законне та обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем на адресу ДП «Київське обласне дорожнє управління» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» виписано податкову накладну від 31.08.2010 №179/1 на загальну суму 1353348,05 грн, у тому числі ПДВ 225558,01 грн.

01.08.2014 позивачем складено розрахунок №4 коригування кількісних і вартісних показників до вищенаведеної податкової накладеної.

У зв'язку із цим, 04.12.2014 року позивачем засобами електронного зв'язку подано до контролюючого органу розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 01.01.2014 року №4.

Згідно квитанції №1 ДФС України документ не прийнято, оскільки документ подано після завершення терміну подання (16.08.2014 - 15 днів після дати виписки).

Вважаючи протиправними такі дії позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів, виходив з наступного.

01.01.2011 набрав чинності Податковий кодекс України у підпункті 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 якого визначено, що якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню. Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

При цьому, згідно абзацу сьомого пункту 201.10 статті 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, який визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї (далі - податкова накладна та/або розрахунок коригування), до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр) платників податку на додану вартість - продавців товарів (послуг), звіряння даних, що містяться у виданих платникам такого податку - покупцям товарів (послуг) податковій накладній та розрахунку коригування з відомостями, які містяться у Реєстрі (далі - Порядок).

Положеннями пункту 3 Порядку передбачено, що якщо продавець складає розрахунок коригування до податкової накладної, що підлягає реєстрації, до Реєстру в обов'язковому порядку вносяться також відомості, що містяться у такому розрахунку. Розрахунок коригування податкової накладної, відомості якої не внесено до Реєстру, реєструється після реєстрації такої накладної незалежно від дати її складення.

Відповідно до абзацу 5 пункту 201.10 статті 201 ПК України якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Також, пунктом 9 Порядку передбачені причини відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є, зокрема, такими причинами є наявність помилок; відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами.

Проте, як вірно зазначено судом першої інстанції та вбачається з квитанції від 04.12.2014 №1, причиною відмови у прийнятті розрахунку коригування до реєстрації зазначено іншу, ніж передбачено пунктом 9 Порядку, причину - завершення терміну подання.

Крім того, як вірно зазначено судом першої інстанції, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.02.2015 у справі №826/19135/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду міста Києва від 09.04.2015, визнано протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо відмови публічному акціонерному товариству «Тракт» у реєстрації податкової накладної від 31.08.2010 №179/1 як електронного документу для внесення до Єдиного реєстру податкових накладних та визнано податкову накладну від 31.08.2010 №179/1 прийнятою та зареєстрованою датою (операційним днем) направлення податкової накладної для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних - 30.10.2014.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що здійснені позивачем коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної від 31.08.2010 №179/1 є правомірними та такими, що підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, так я к вказані дії є похідними після реєстрації податкової накладної.

Судом першої інстанції обґрунтовано не прийнято до уваги посилання відповідача на адміністративну справу №826/12401/14, оскільки підставою для відмови у позові публічному акціонерному товариству «Тракт» стало відсутність під час розгляду справи посилань та документів на підтвердження реєстрації податкової накладної від 31.08.2010 №179/1. При цьому, зазначеним рішенням суду наголошувалось на праві позивача подати відповідний розрахунок і обов'язковій його реєстрації в Реєстрі податкових накладних, але після реєстрації відповідної податкової накладної, незалежно від дати її складення.

За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов.

Відповідно до частини першої статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до частини шостої статті 187 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, яка діяла на час звернення позивача до суду, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати; немайнового характеру 0,06 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до підпункту 2 пункту 3 частини другої статті 4 зазначеного Закону, в редакції Закону від 22.05.2015 №484-VIII (набрав чинності 01.09.2015), за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору встановлюється у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» мінімальна заробітна плата у місячному розмірі станом на 1 січня складає 1218 гривень.

Отже в даному випадку ставка судового збору за подання апеляційної скарги повинна складати 80,38 грн (1218х0,06х110).

Відповідно до частини першої статті 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Так, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2015 у даній справі Державній фіскальній службі України відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення рішення.

Відповідно до частини першої статті 88 КАС України якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Оскільки апелянтом на час розгляду апеляційної скарги судовий збір не сплачений, колегія суддів вважає, що він підлягає розподілу шляхом його стягнення з Державної фіскальної служби України.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 листопада 2015 року - без змін.

Стягнути з Державної фіскальної служби України (ідентифікаційний код 39292197, адреса: 04655, м. Київ, Львівська площа 8) до Державного бюджету України (р/р 31211206781007, отримувач УДКСУ у Печерському р-ні м. Києва, банк отримувача ГУДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 38004897, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 80 (вісімдесят) гривень 38 копійок.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Ухвалу у повному обсязі складено 18.01.2016 року)

Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко

Суддя: О.М. Оксененко

Суддя: І.В. Федотов

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Оксененко О.М.

Федотов І.В.