Ухвала суду № 55076819, 13.01.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 735/978/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Грушко О.П.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

13 січня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сорочко Є.О.

суддів: Бистрик Г.М.

Земляної Г.В.

за участю секретаря Запорожченко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Коропському районі Чернігівської області на постанову Коропського районного суду Чернігівської області від 17 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Коропському районі Чернігівської області про визнання відмови незаконною та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся до Коропського районного суду Чернігівської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Коропському районі Чернігівської області (далі - УПФ України в Коропському районі) про визнання незаконною відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та зобов'язання призначення такої пенсії.

Рішенням Коропського районного суду Чернігівської області від 10 серпня 2010 року в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 10 січня 2011 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24 вересня 2015 року рішення та ухвалу суду першої та апеляційної інстанції скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

Згідно заяви про уточнення позовних вимог від 23.10.2015 р. позивач просив визнати нечинним рішення відповідача щодо відмови в призначенні пенсії на пільгових умовах, та зобов'язання призначення такої пенсії з 15.09.2009 р.

Постановою Коропського районного суду Чернігівської області від 17 листопада 2015 року позов задоволено. Визнано нечинним рішення УПФ України в Коропському районі щодо відмови позивачу в призначенні пенсії на пільгових умовах. Зобов'язано УПФ України в Коропському районі призначити та виплачувати позивачу пенсію на пільгових умовах на підставі п. "б" ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 16.09.2009 р.

На постанову Коропського районного суду Чернігівської області від 17 листопада 2015 року УПФ України в Коропському районі подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, 15 вересня 2009 року позивач звернувся до УПФ України в Коропському районі із заявою про призначення йому пенсії на пільгових умовах відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Рішенням УПФ України в Коропському районі від 02.02.2010 р. позивачу відмовлено в призначенні пенсії мотивуючи тим, що періоди роботи позивача з 2 грудня 1974 року по 25 серпня 1975 року, з 11 грудня 1980 року по 25 січня 2000 року муляром в Коропській міжгосподарській госпрозрахунковій будівельній дільниці не можна зарахувати до пільгового стажу за Списком №2, оскільки не підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за результатами атестації робочих місць вказаної професії та створенням бригад мулярів.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24 вересня 2015 року звернуто увагу на необхідність дослідження судом під час нового розгляду справи таких питань:

- чи була посада муляра, яку займав позивач протягом 1971-2007 років також включена до Списку №2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року №10 та постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року №36, та до якого саме підрозділу Списку № 2, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173, відносилася ця посада;

- дослідити надані позивачем копії наказів від 20 вересня 1983 року №96, від 16 січня 1984 року №09А, від 23 січня 1985 року №14А, від 14 вересня 1993 року №42, якими були створені відповідні бригади мулярів;

- з'ясувати чи змінювались докорінно умови і характер праці позивача та чи набув він необхідний стаж роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, до 1 серпня 1992 року, тобто, до запровадження обов'язкової атестації.

Відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Згідно Порядку застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Наказом Мінсоцполітики України 18.11.2005 р. N383, - при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 р. та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 р.

Отже, при визначенні пільгового стажу у період до 21.08.1992 р., проведення атестації робочих місць законодавством не вимагалося.

При цьому, в матеріалах справи міститься копія наказу Коропської міжгосподарської госпрозрахункової будівельної дільниці від 19 квітня 1995 року №22а, відповідно до якого було проведено атестацію робочих місць, які мають право на пільгове пенсійне забезпечення, зокрема посади муляра, яку займав позивач.

У Списку №2, затвердженому постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173, відсутня посада муляра на звичайному будівництві. Передбачені у даному списку посади мулярів, пов`язані зі специфічними виробництвами: гірничо-збагачувальним, гарячими цехами, тощо.

Посада муляра на звичайному будівництві з`явилася у Списку №2, затвердженому постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року №10, за класифікатором 2290000а-12680, за умови роботи у бригаді мулярів або ланці мулярів у складі бригади.

Разом з тим, вищевказаний Порядок визначає, що до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 р.

Відповідно до ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

Згідно записів у трудовій книжці позивача, стаж його роботи на посаді муляра у період з 26.07.1971 р. по 21.08.1992 р. перевищує 12 років і 6 місяців.

Відповідно до ст. 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту», до цього стажу, також має бути зараховано час навчання в Чернігівському ПТУ-3.

Крім того, в матеріалах справи наявні копії наказів від 20 вересня 1983 року №96, від 16 січня 1984 року №09А, від 23 січня 1985 року №14А, від 14 вересня 1993 року №42, які свідчать про створення бригад мулярів і включення до них позивача. Відсутність у трудовому архіві наказів про створення бригад мулярів за інші роки, не доводить того, що позивач працював не в складі бригади.

Разом з тим, згідно ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення», органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Колегія суддів зазначає, що перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі не можуть бути підставою для відмови у призначенні та нарахуванні пенсії.

Таким чином, позивач має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а тому відмова УПФ України в Коропському районі в призначенні позивачу такої пенсії є неправомірною.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції та не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Враховуючи вищевказане, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову, а тому апеляційну скаргу УПФ України в Коропському районі необхідно залишити без задоволення, а постанову Коропського районного суду Чернігівської області від 17 листопада 2015 року - без змін, оскільки постанова ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Коропському районі Чернігівської області залишити без задоволення, а постанову Коропського районного суду Чернігівської області від 17 листопада 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

головуючий суддя Сорочко Є.О.

судді Бистрик Г.В.

Земляна Г.В.

Повний текст ухвали складено 18.01.2016 року

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Земляна Г.В.

Бистрик Г.М.