Ухвала суду № 55076673, 12.01.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

12 січня 2016 рокусправа № 804/15744/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Головко О.В.

суддів: Суховарова А.В. Ясенової Т.І.

за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2014 року в адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз М»

до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в :

ТОВ «Союз М» у вересні 2014 року звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 0005602205 від 19.09.2014.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2014 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Лівобережною ОДПІ м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області 19.09.2014 було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість ТОВ «Союз М» з питань взаємовідносин з ТОВ «КПЦ Кондор» за період лютий, березень, квітень 2013 року, ТОВ «Аларм Технолоджи» за січень 2014 року та відображення у податковому обліку, за результатами якої складено Акт № 3311/2203/379000605 від 19.09.2014.

На підставі висновків акту відповідачем 19 вересня 2014 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0005602205, згідно з яким ТОВ «Союз М» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 56623,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 28311,50 грн.

Підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення стали висновки, викладені в акті перевірки, згідно з якими угоди, укладені ТОВ «Союз М» з ТОВ «КПЦ Кондор» та ТОВ «Аларм Технолоджи», не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, в результаті чого підприємством у лютому, березні, квітні 2013 року, січні 2014 року занижено податок на додану вартість та безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 56623,00 грн.

В основу таких висновків було покладено акт ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «КПЦ Кондор» щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.07.2012 по 31.12.2012 при взаємовідносинах з ТОВ «С.Т.С.-Січ»» № 66/08-25-22-011/34823795 від 24.07.2014 та акт ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Аларм Технолоджи» за січень 2014 року» № 2202/04-66-03/37006343 від 30.07.2014, згідно з яким податковим органом встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення господарських операції.

Надаючи оцінку обґрунтованості висновків податкового органу та правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, колегія суддів зазначає, що відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів (послуг) або дата отримання платником податку товарів (послуг), що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Положеннями пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.6, 201.10 ст. 201 ПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Союз М» та ТОВ «КПЦ Кондор» було укладено договір про надання охоронних послуг № 5 від 29.01.2013, на виконання якого були виписані податкові накладні, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), а також проведено оплату послуг, що підтверджується банківськими виписками з особового рахунку.

Також в матеріалах справи містяться копії ліцензії ТОВ «КПЦ Кондор» на здійснення охоронної діяльності, листи між підприємствами стосовно осіб, які нестимуть охоронну службу, постові відомості.

З ТОВ «Аларм Технолоджи» позивачем було укладено договір поставки обладнання № 0108-3 від 05.08.2013, на виконання якого були виписані податкова та видаткова накладні, а також проведено оплату товару, що підтверджується платіжним дорученням, копія якого міститься в матеріалах справи.

При цьому колегія суддів встановила, що вказані первинні документи складені відповідно до вимог чинного законодавства, що також не спростовується апелянтом.

Вищезазначені договори не були визнані недійсними в судовому порядку.

Таким чином суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що факт здійснення ТОВ «Союз М» господарських операцій з ТОВ «КПЦ Кондор» та ТОВ «Аларм Технолоджи» підтверджується належними та достатніми первинними документами бухгалтерського обліку, що є підставою для віднесення сум ПДВ, сплачених в ціні послуг, товару до податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Щодо посилання податкового органу на акти проведення зустрічної звірки контрагентів позивача, колегія суддів зазначає, що зі змісту Актів вбачається, що фактично первинні документи, які знаходяться у вказаних підприємств, під час перевірки не досліджувалися, а тому твердження податкового органу щодо не підтвердження господарських правовідносин даних платників податків з контрагентами не можна вважати обґрунтованими та доведеними.

Крім того суд зазначає, що неналежне виконання податкових зобов'язань контрагентами позивача тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цих осіб. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2014 року в адміністративній справі № 804/15744/14 - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.

Повний текст ухвали складений 16 січня 2016 року.

Головуючий: О.В. Головко

Суддя: А.В. Суховаров

Суддя: Т.І. Ясенова