Постанова № 55076651, 19.01.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 січня 2016 року письмове провадження № 826/26349/15

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Арсірія Р.О. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Димерське автотранспортне підприємство»

до Київської обласної державної адміністрації

Конкурсного комітету з підготовки та проведення обласних конкурсів на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, віднесених до компетенції Київської обласної державної адміністрації

третя особа приватне підприємство «А.Т.Н.»

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов’язання вчинити дії

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Димерське автотранспортне підприємство» (далі також – ТОВ «Димерське автотранспортне підприємство», позивач) з адміністративним позовом до Київської обласної державної адміністрації (далі також – відповідач-1) та Конкурсного комітету з підготовки та проведення обласних конкурсів на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, віднесених до компетенції Київської обласної державної адміністрації (далі також – Конкурсний комітет, відповідач-2), в якому, з урахуванням поданої заяви про зміну предмету позову, просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача-2, оформлене протоколом № 2015-3 від 03, 05 листопада 2015 року, щодо оголошення приватного підприємства «А.Т.Н.» (далі також – ПП «А.Т.Н.», третя особа) переможцем конкурсу на автобусних маршрутах загального користування № 355 «Лісовичі – Київ АС «Полісся» (об’єкт конкурсу № 18) та № 346 «Катюжанка – Київ АС «Полісся» (об’єкт конкурсу № 23);

- визнати протиправним та скасувати наказ Управління інфраструктури Київської обласної державної адміністрації в частині введення в дію рішення Конкурсного комітету, оформленого протоколом номер № 2015-3 від 03, 05 листопада 2015 року щодо оголошення ПП «А.Т.Н.» переможцем конкурсу на автобусних маршрутах загального користування № 355 «Лісовичи – Київ АС «Полісся» (об'єкт конкурсу номер 18) та № 346 «Катюжанка - Київ АС «Полісся» (об'єкт конкурсу номер 23);

- зобов’язати відповідача-1 провести конкурс з перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування № 355 «Лісовичи – Київ АС «Полісся» (об'єкт конкурсу номер 18) та № 346 «Катюжанка – Київ АС «Полісся» (об'єкт конкурсу номер 23).

Ухвалою суду від 11 грудня 2015 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про те, що відповідачем-2 було неправомірно не нараховано ТОВ «Димерське автотранспортне підприємство» 11 балів за роботу не менше передбаченого договором строку перевізником-переможцем попереднього конкурсу на маршрутах, що є об'єктами конкурсу № 18 та № 23, у зв’язку з чим позивач не зміг набрати необхідної кількості балів для перемоги у конкурсі, який проводився в листопаді 2015 року.

За час розгляду справи відповідачами не було надано письмових заперечень на адміністративний позов ТОВ «Димерське автотранспортне підприємство».

29 грудня 2015 року на адресу суду надійшли письмові пояснення ПП «А.Т.Н.», в яких третя особа заперечила проти задоволення позовних вимог з огляду на їх необґрунтованість.

У судове засідання, призначене на 30 грудня 2015 року, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи представники позивача, відповідача та третьої особи не з'явились.

Водночас, позивачем у поданій 29 грудня 2015 року до суду заяві було висловлено прохання проводити розгляд даної справи без його участі в порядку письмового провадження.

Відповідно до вимог ч. 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на зазначене, оскільки у судове засідання 30 грудня 2015 року не з’явились представники позивача, відповідача та третьої особи, належним чином повідомлені про дату, час та місце його проведення, беручи до уваги заявлене позивачем клопотання про здійснення розгляду справи без його участі та враховуючи відсутність необхідності заслухати свідка чи експерта, з урахуванням вимог статті 128 КАС України, суд, дослідивши матеріали справи, перейшов до розгляду справи в подальшому у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -встановив:

Як вбачається з матеріалів справи, 02 жовтня 2015 року у газеті «Час Київщини» випуск 37 (180) було опубліковано оголошення про проведення 03 листопада 2015 року конкурсу на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, віднесених до компетенції Київської обласної державної адміністрації.

Позивачем до Київської обласної державної адміністрації подано заяву на участь у конкурсі з перевезення пасажирів на міжміському (приміському) маршруті загального користування. Разом із заявою позивачем подано пакет документів для участі в конкурсі по об'єктах № 18 (автобусний маршрут загального користування № 355 «Лісовичи – Київ АС «Полісся») та № 23 (автобусний маршрут загального користування № 346 «Катюжанка – Київ АС «Полісся»).

Як вбачається з матеріалів справи, протоколом № 2015-3 засідання Конкурсного комітету від 03, 05 листопада 2015 року переможцем конкурсу на право здійснення перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування № 355 «Лісовичи – Київ АС «Полісся») та № 346 «Катюжанка – Київ АС «Полісся» визнано ПП «А.Т.Н.», а позивача визнано таким, що посів друге місце.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Спірні правовідносини врегульовані, зокрема, нормами Закону України «Про автомобільний транспорт» та Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2008 року № 1081 (далі – Порядок).

Згідно з приписами статті 7 Закону України «Про автомобільний транспорт» (тут і далі нормативно-правові акти наведені в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), організація пасажирських перевезень покладається: на міжміських та приміських автобусних маршрутах загального користування, які не виходять за межі території області (внутрішньо-обласні маршрути), - на Раду міністрів Автономної Республіки Крим чи обласні державні адміністрації.

Статтею 43 вказаного Закону передбачено, що визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті загального користування здійснюється виключно на конкурсних засадах.

За змістом статті 44 цього ж Закону, організація проведення конкурсу та визначення умов перевезень покладаються на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

У разі відсутності в перевізників-претендентів автобусів, що відповідають умовам конкурсу, вони мають право подавати до конкурсного комітету заяву на участь у конкурсі та документи, що містять характеристику наявних автобусів, які перевізник-претендент пропонує використовувати на даному маршруті, а також інвестиційний проект-зобов'язання щодо оновлення парку автобусів на цьому маршруті на визначений період до п'яти років.

У разі відсутності перевізників-претендентів, які мають автобуси, що відповідають умовам конкурсу, конкурс проводиться серед претендентів, які пропонують використовувати на даному маршруті автобуси, що відповідають вимогам безпеки, але не відповідають умовам конкурсу за класом, пасажиромісткістю, параметрами комфортності, з урахуванням поданих інвестиційних проектів-зобов'язань щодо оновлення парку автобусів, які будуть повністю відповідати всім вимогам, у термін до п'яти років.

Договір з переможцем конкурсу (або дозвіл) органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування укладають (або надають) на термін від трьох до п'яти років.

Договір з переможцем конкурсу (або дозвіл) у разі відсутності в нього автобусів, що відповідають умовам конкурсу, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування укладають (або надають) на один рік.

Для підготовки та проведення конкурсу органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування утворюють конкурсний комітет, до складу якого входять представники відповідних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, та територіальних органів Міністерства внутрішніх справ України, відповідальних за безпеку дорожнього руху, а також громадських організацій. До конкурсного комітету не можуть входити представники суб'єктів господарювання - автомобільних перевізників, які є учасниками конкурсу або які діють на ринку перевезень пасажирів і можуть впливати на прийняття рішень комітету.

Для організації забезпечення і підготовки матеріалів для проведення засідань конкурсного комітету органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування на конкурсних умовах за договором залучають підприємство (організацію), що має фахівців та досвід роботи не менше трьох років з питань організації пасажирських перевезень. Конкурс проводиться із залученням представників відповідних органів виконавчої влади, а також представників громадських організацій. Залучене для проведення засідань конкурсного комітету підприємство (організація) готує матеріали щодо умов конкурсу, паспортів автобусних маршрутів, аналізу одержаних пропозицій та їх оцінки, договорів з переможцями конкурсу та інші матеріали. Порядок проведення конкурсів визначає Кабінет Міністрів України.

За приписами статті 46 Закону України «Про автомобільний транспорт», для участі в конкурсі на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування автомобільний перевізник подає конкурсному комітету такі документи: заяву претендента встановленого зразка із зазначенням автобусного маршруту загального користування, на якому має намір працювати претендент; нотаріально завірену копію ліцензії на право надання послуг з перевезення пасажирів та копії ліцензійних карток на автобуси, які будуть використовуватися на автобусному маршруті; відомості про додаткові умови обслуговування маршруту; документ, що підтверджує внесення плати за участь у конкурсі.

Детальна процедура підготовки та проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування визначена Порядком.

Згідно з п. 8 Порядку, рішення про переможця конкурсу приймається конкурсним комітетом.

Пунктом 29 Порядку передбачено, що для участі у конкурсі автомобільний перевізник подає на кожний об'єкт конкурсу окремо заяву за формою, визначеною згідно з додатками 1 або 2, і такі документи: 1) копію свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта господарювання; 2) нотаріально завірену копію ліцензії на право надання послуг з перевезень пасажирів (може подаватися в одному примірнику, якщо перевізник-претендент бере участь у кількох конкурсах, які проводяться на одному засіданні); 3) перелік транспортних засобів, які пропонуються до використання на автобусному маршруті; 4) копії ліцензійних карток на кожний автобус, який пропонується до використання на автобусному маршруті; 5) документ, що підтверджує внесення плати за участь у конкурсі; 6) копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів або тимчасових реєстраційних талонів автобусів, що пропонуються до використання на маршруті; 7) копію документа, що підтверджує проведення процедури санації (за умови проведення санації); 8) письмову інформацію про наявність або відсутність транспортних засобів, що пристосовані для перевезення осіб з особливими потребами; 9) анкету відповідно до пункту 32 цього Порядку; 10) довідку про відповідність технічного стану автобусів перевізника-претендента умовам перевезень, що, зокрема, повинна містити відмітку про відсутність переобладнання з вантажного транспортного засобу та висновок про відповідність роботи перевізника-претендента вимогам нормативно-правових актів у сфері безпеки дорожнього руху, які надаються органами Державтоінспекції за місцем реєстрації перевізників-претендентів протягом 10 днів з дня звернення до таких органів. Подані документи перевіряються в міру їх надходження організатором або робочим органом.

Згідно з п. 34 Порядку якщо перевізник-претендент бере участь у кількох конкурсах, які проводяться на одному засіданні конкурсного комітету, а подані ним пропозиції достатні для виконання перевезень тільки на частині об'єктів конкурсів, він повинен визначити пріоритети щодо визнання його переможцем у конкурсах, про що робиться запис в розділі IV заяви (згідно з додатками 1 і 2), і в разі визнання його переможцем у конкурсі (конкурсах) з вищим пріоритетом до участі в інших конкурсах він не допускається.

Достовірність інформації, викладеної у заяві та документах, визначених пунктом 29 цього Порядку, перевіряється організатором та/або робочим органом не пізніше ніж за два дні до дати проведення конкурсу (п. 37 Порядку).

Приписами п. 40 Порядку визначено, що під час проведення конкурсу конкурсний комітет розглядає пропозиції перевізників-претендентів виключно за такими показниками: наявність достатньої кількості автобусів, які відповідають умовам конкурсу за класом та пасажиромісткістю (категорія, пасажиромісткість, наявність багажних відділень, додаткового обладнання); наявність, характеристика та кількість резерву автобусів для заміни рухомого складу в разі виходу техніки з ладу; наявність транспортних засобів, пристосованих для перевезення осіб з обмеженими фізичними можливостями; наявність свідоцтва відповідності автобуса параметрам комфортності (для міжміського перевезення); строк експлуатації автобусів (рік виготовлення, строк фактичної експлуатації); наявність сертифіката відповідності послуг з перевезення пасажирів автобусами ліцензійним умовам; наявність та характеристика виробничої бази; умови підтримання належного технічного та санітарного стану рухомого складу; умови контролю технічного стану транспортних засобів перед виїздом; умови виконання регламентних робіт з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів; досвід роботи перевізника-претендента; наявність та тяжкість порушень безпеки дорожнього руху, транспортного законодавства, ліцензійних умов; якість роботи автомобільного перевізника на даному маршруті (у разі обслуговування на умовах договору (дозволу), укладеного (наданого) на підставі попереднього конкурсу; інвестиційний розвиток суб'єкта господарювання та соціальний ефект від його діяльності; умови контролю за станом здоров'я водіїв.

Відповідно до вимог п. 42 Порядку, у разі участі в конкурсі двох або більше перевізників-претендентів конкурсний комітет визначає кращого з використанням бальної системи оцінки пропозицій перевізників-претендентів відповідно до цього Порядку та Закону України «Про автомобільний транспорт». Сумарна кількість балів, одержаних кожним перевізником-претендентом згідно з додатком 4, є підставою для визначення переможця конкурсу.

Пункт 46 Порядку передбачає, що переможцем конкурсу визнається перевізник-претендент, який за результатами розгляду набрав найбільшу кількість балів відповідно до системи оцінки пропозицій перевізників-претендентів. Претендентом, який посів друге місце, визнається перевізник-претендент, який за результатами розгляду набрав найбільшу кількість балів відповідно до системи оцінки пропозицій перевізників-претендентів без урахування показника переможця конкурсу.

Рішення про результати конкурсу приймається конкурсним комітетом на закритому засіданні в присутності не менш як половини його складу, у тому числі голови конкурсного комітету або його заступника, простою більшістю голосів (п. 47 Порядку).

Рішення конкурсного комітету про визначення переможця конкурсу, а також перевізника-претендента, який за результатами розгляду посів друге місце, оголошується перевізникам-претендентам під час конкурсу, у 10-денний строк оформляється протоколом, який підписується присутнім головою або заступником голови та секретарем конкурсного комітету, і подається організатору (п. 49 Порядку).

Пунктом 51 Порядку визначено, що рішення конкурсного комітету щодо визначення переможця конкурсу вводяться в дію наказом (постановою або іншим розпорядчим документом) організатора протягом не більш як 30 робочих днів з дня проведення конкурсу.

Перелік показників нарахування балів за системою оцінки пропозицій перевізників-претендентів міститься в додатку № 4 до Порядку.

Так, згідно з п. 4 вказаного додатка № 4, робота перевізника - переможця попереднього конкурсу не менше передбаченого договором (дозволом) строку на маршруті (маршрутах), що є об'єктом конкурсу, є підставою для нарахування додаткової кількості балів (+11).

При цьому у вказаному п. 4 додатка міститься застереження, що бали не надаються у разі роботи перевізника в статусі тимчасового (або перевізника, що виконував перевезення як претендент, що посів друге місце, протягом менш як два з половиною роки).

В контексті наведеного положення Порядку, суд зазначає, що строк, на який було укладено попередній договір з переможцем-претендентом, для вирішення питання про можливість нарахування йому передбачених додаткових 11 балів в межах даного конкурсу, має відповідати вимогам статті 44 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідно до яких договір з переможцем конкурсу (або дозвіл) органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування укладають (або надають) на термін від трьох до п'яти років.

Відповідно до п. 5 Порядку, метою проведення конкурсів є: реалізація основних напрямів розвитку галузі автомобільного транспорту; створення безпечних умов для перевезення пасажирів автомобільним транспортом; покращення якості пасажирських перевезень; створення конкурентного середовища; забезпечення оновлення рухомого складу; підвищення рівня безпеки перевезень пасажирів; забезпечення виконання соціально значущих перевезень.

Враховуючи наведені приписи Порядку, суд вважає, що передбачена статтею 44 Закону України «Про автомобільний транспорт» можливість укладення договору з переможцем конкурсу, у разі відсутності в нього автобусів, що відповідають умовам конкурсу, строком на один рік є виключним випадком, який прямо вказує на тимчасовий характер такого перевезення пасажирів, оскільки за загальним правилом такий договір має укладатись на строк від трьох до п'яти років.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатом проведення попереднього конкурсу, 10 липня 2014 року між Київською обласною державною адміністрацією та ТОВ «Димерське автотранспортне підприємство» було укладено договори про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті № 355 «Лісовичи – Київ АС «Полісся» № 44.2014 строком на один рік та на маршруті № 346 «Катюжанка – Київ АС «Полісся» № 53.2014 строком на один рік.

А оскільки відповідно до п. 4 додатку № 4 до Порядку додаткові 11 балів не надаються у разі роботи в статусі тимчасового перевізника (або перевізника, що виконував перевезення як претендент, що посів друге місце, протягом менш як два з половиною роки), беручи до уваги встановлені судом обставини справи та відповідні їм приписи законодавства, суд вважає, що Конкурсним комітетом правомірно було не нараховано ТОВ «Димерське автотранспортне підприємство» додаткові 11 балів при проведенні конкурсу на автобусних маршрутах загального користування № 355 «Лісовичі – Київ АС «Полісся» (об’єкт конкурсу № 18) та № 346 «Катюжанка – Київ АС «Полісся» (об’єкт конкурсу № 23), оскільки раніше на вказаних маршрутах позивач працював в якості тимчасового перевізника.

Підтвердженням зазначеної позиції щодо отримання 11 білів виключно у разі роботи перевізника на відповідному маршруті протягом останніх мінімум трьох років є те, що відповідно до п. 4 додатку № 4 до Порядку, бали також не надаються у разі роботи в статусі перевізника, що виконував перевезення як претендент, що посів друге місце, протягом менш як два з половиною роки, які логічно обраховуються від вказаних трьох років, а не від одного року роботи перевізника, як про це зазначає позивач.

Суд звертає увагу, що зазначена правова позиція повністю узгоджується з викладеними в листі Міністерства інфраструктури України від 08 жовтня 2015 року №11206/5/10 міркуваннями, згідно з якими нарахування + 11 балів можливе у разі перевезень пасажирів перевізником, як переможцем попереднього конкурсу, не менше періоду, встановленого організатором відповідно до статті 44 Закону України «Про автомобільний транспорт», тобто від трьох до п’яти років.

При цьому суд враховує, що Міністерство інфраструктури України відповідно до Положення про Міністерство інфраструктури України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 2015 року № 460, є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері, зокрема, автомобільного транспорту, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, а також державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному транспорті загального користування.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, оскільки позивачем не було наведено інших підстав для задоволення судом його позовних вимог, суд прийшов до висновку про те, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими.

Згідно зі статтею 161 КАС України, під час прийняття постанови суд вирішує наступні питання, зокрема:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень ч. 1 статті 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів та висновків експертів.

Згідно положень статті 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-12, 71, 94, 122, 128, 158-163 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Димерське автотранспортне підприємство» до Київської обласної державної адміністрації, Конкурсного комітету з підготовки та проведення обласних конкурсів на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, віднесених до компетенції Київської обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, Приватне підприємство «А.Т.Н.» про визнання протиправними та скасування рішень, зобов’язання вчинити дії – відмовити повністю.

Постанова, відповідно до ч. 1 статті 254 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії постанови за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Р.О. Арсірій