Постанова № 55076490, 16.12.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2015 року о/об 17 год. 18 хв.Справа № 808/8569/15 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., при секретарі судового засідання Малої Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання протиправними дій, рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_3

(діє на підставі угоди б/н від 03.11.2015)

від відповідача - Растворова Д.А.

(діє на підставі довіреності б/н від 05.10.2015 )

від третьої особи - не прибув

ВСТАНОВИВ:

04 листопада 2015 року до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича (далі - відповідач), третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - третя особа), в якому позивач, просить:

- визнати протиправними дії та рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича щодо визнання нікчемним договір банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» від 26 лютого 2015 року №005-07529-260215 у доларах США, укладений між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (банк) в особі Кузьменка О.О., що діяв на підставі довіреності №б/н від 11 лютого 2013 року та ОСОБА_1, та не включення ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1) до повного переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кадирова Владислава Володимировича надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо виплати відшкодування у розмірі до 200000,00 грн. за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 за договором банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» від 26 лютого 2015 року №005-07529-260215 у доларах США, укладений між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (банк) в особі Кузьменка О.О., що діяв на підставі довіреності №б/н від 11 лютого 2013 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 має вкладний (депозитний) рахунок у ПАТ «Дельта Банк» із вкладом у іноземній валюті. Вказаний банк Постановою Правління Національного банку України від 02 березня 2015 року №150 віднесений до категорії неплатоспроможних, та у ПАТ «Дельта Банк» запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк». Позивач вказує, що його вклад в іноземній валюті повинен повністю гарантуватися третьою особою. Позивач вказує, що 10 жовтня 2015 року на його адресу надійшов лист від уповноваженої особи тимчасової адміністрації ПАТ «Дельта Банк» про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» від 26 лютого 2015 року №005-07529-260215 у доларах США. Позивач зазначає, що на даний час його не включено до переліку та Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду. Позивач вважає бездіяльність відповідача щодо не включення ОСОБА_1 до переліку та Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду протиправною, оскільки третьою особою в якості конкретної підстави нікчемності правочину неплатоспроможного банку, що передбачені у частині 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», не наведено, що договір банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» від 26 лютого 2015 року №005-07529-260215 у доларах США має ознаки нікчемного правочину. На думку позивача, відповідачем не наведено підстав для визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» від 26 лютого 2015 року №005-07529-260215 у доларах США, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «Дельта Банк», та не надано жодних доказів. Також звертає увагу, що на відповідне судове рішення про визнання недійсним договору банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» від 26 лютого 2015 року №005-07529-260215, відповідач не посилається, про існування таких судових рішень сторонам не відомо. Отже відповідачем не доведено наявність правових підстав для не включення позивача до переліку вкладників та ПАТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити адміністративний позов.

Представник відповідача-1 у судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях та просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. В обґрунтування заперечень з посиланням на норми законодавства зазначено, що видача, виплата або перерахування реальних коштів у дійсності не проводилась, натомість на підставі поданих позивачем платіжних документів відбувалось виключно коригування структури банківського балансу через зміну обліку грошових зобов'язань, що в свою чергу призвело до штучного створення правових підстав для виникнення у Фонду обов'язку здійснити виплату суми гарантованого відшкодування по таким операціям. Відповідач вважає, що укладання між Банком та фізичними особами після 16 січня 2014 року договорів банківського вкладу, за якими здійснювалося зарахування коштів на вкладні рахунки від фізичних осіб, які є кредиторами Банку, та які не могли розраховувати на відшкодування коштів за рахунок Фонду з огляду на перевищення залишків на рахунках граничної суми відшкодування, мало наслідком надання Банком кредиторам - фізичним особам переваги перед іншими кредиторами. При цьому така перевага полягала у можливості отримати відшкодування коштів за рахунок Фонду через третіх осіб. З огляду на викладене, Комісія з перевірки правочинів за вкладними операціями АТ «Дельта Банк» дійшла висновку, що умови Договорів банківських вкладів, серед яких зокрема і договір банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» від 26 лютого 2015 року №005-07529-260215, - є нікчемними з підстав, визначених пунктом 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Отже, на думку відповідача, видаючи наказ від 16 вересня 2015 року №813, яким визнано нікчемним договір банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» від 26 лютого 2015 року №005-07529-260215, укладений між ОСОБА_1 та ПАТ «Дельта Банк» Уповноважена особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації АТ «Дельта Банк» діяла у межах наданих їй повноважень та на підставі Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Таким чином, на думку відповідача, вимога позивача про визнання дії та рішення відповідача протиправними щодо не включення позивача до повного переліку вкладників ПАТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є необґрунтовано. У зв'язку з викладеним відсутні і правові підстави для зобов'язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо виплати відшкодування позивачу. На підставі викладеного просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Представник третьої особи в судове засідання не прибув, причину неприбуття до суду не повідомив. 16 грудня 2015 року до суду надіслав пояснення №2753909/15 від 15 грудня 2015 року. У поясненнях з посиланням на норми чинного законодавства України, зазначено, що 26 лютого 2015 року ОСОБА_2 перерахував на депозитний рахунок позивача грошові кошти у сумі 7000 доларів США попри пряму заборону НБУ. Останнє, на думку третьої особи свідчить про вчинення позивачем нікчемних правочинів в силу приписів пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Третя особа вказує, що заявляючи позовні вимоги до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, позивачем не визнано у судовому порядку договір банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» від 26 лютого 2015 року №005-07529-260215, укладений між ОСОБА_1 та ПАТ «Дельта Банк», дійсним, як це передбачено статтею 215 ЦК України, що є обов'язковою передумовою для визнання дій відповідача протиправними. Третя особа вважає, що відповідач діяв у межах законодавства та покладених на нього обов'язків, отже підстави для задоволення позову відсутні. Просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) сторонам проголошено вступну та резолютивну частину постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Відповідно до статті 41 КАС України, у судовому засіданні здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічного засобу, а саме: комплексу «Камертон».

Вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши наявні матеріали та фактичні обставини справи, перевіривши їх наявними у справі доказами, суд з'ясував наступне.

26 лютого 2015 року між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (банк) та ОСОБА_1 (вкладник) укладено договір №005-07529-260215 строкового банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США. Відповідно до умов зазначеного договору сума вкладу складає 7000 доларів США, банк відкриває вкладний (депозитний) рахунок НОМЕР_2. Процентна ставка на суму вкладу ставить 5,5 процентів річних. Вклад залучається на строк із моменту зарахування вкладу на рахунок та по 02 березня 2016 року.

26 лютого 2015 року на виконання умов вищезазначеного договору позивач перерахував кошти в розмірі 7000 доларів США до відділення №4 ПАТ «Дельта Банк», що підтверджується копією платіжного доручення від 26 лютого 2015 року №46485940.

Постановою Правління Національного банку України від 02 березня 2015 року №150 Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» віднесене до категорії неплатоспроможних.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 51 від 02 березня 2015 року у ПАТ «Дельта Банк» запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Кадирова Владислава Володимировича.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №71 від 08 квітня 2015 року тимчасову адміністрацію ПАТ «Дельта Банк» запроваджено на шість місяців з 03 березня 2015 року по 02 вересня 2015 року включно.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №147 від 03 серпня 2015 року продовжено здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк» по 02 жовтня 2015 року (включно).

На підставі постанови Правління Національного банку України від 02 жовтня 2015 року №664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 02 жовтня 2015 року прийнято рішення №1813 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Дельта Банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку».

Згідно цього Рішення розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Дельта Банк», уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» призначено Кадирова Владислава Володимировича.

Листом уповноваженої особи тимчасової адміністрації ПАТ «Дельта Банк» від 23 вересня 2015 року №8821/1825 позивачу надійшло повідомлення про нікчемність правочину. Згідно цього листа, ПАТ «Дельта Банк» повідомляло про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» від 26 лютого 2015 року №005-07529-260215 у доларах США, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «Дельта Банк», згідно пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Позивач, листом від 27 жовтня 2015 року, звернувся до відповідача з заявою, у якій просив надати письмову відповідь на якій підставі договір від 26 лютого 2015 року №005-07529-260215 визнано нікчемним.

Листом від 24 листопада 2015 року №05-3141037 позивачу надано відповідь, в якій зокрема зазначено, що договір від 26 лютого 2015 року №005-07529-260215 визнано нікчемним, а тому інформацію щодо вищезазначеного договору не включено до переліку вкладників АТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Вважаючи протиправними такі дії та рішення відповідач щодо не включення позивача до переліку та загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок третьої особи, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Суд, вислухавши думку представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини та перевіривши їх доказами, приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків встановлюються Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року №4452 (далі - Закон України №4452).

Відповідно до статті 2 Закону України №4452, банк-агент - це банк, через який Фонд здійснює виплату гарантованої суми відшкодування за вкладами відповідно до цього Закону;

виведення неплатоспроможного банку з ринку - заходи, які здійснює Фонд стосовно банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, щодо виведення його з ринку одним із способів, визначених статтею 39 цього Закону;

вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти;

вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката;

ліквідація банку - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства;

неплатоспроможний банк - банк, щодо якого Національний банк України прийняв рішення про віднесення до категорії неплатоспроможних у порядку, передбаченому Законом України "Про банки і банківську діяльність";

приймаючий банк - банк, який не належить до категорії проблемного або неплатоспроможного та який у процесі виведення неплатоспроможного банку з ринку приймає від неплатоспроможного банку частину або всі активи та зобов'язання;

реєстр учасників Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - реєстр учасників Фонду) - реєстр, який ведеться Фондом та містить відомості про участь банку в системі обов'язкового гарантування вкладів фізичних осіб;

уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Судом встановлено, що 26 лютого 2015 року між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (банк) та ОСОБА_1 (вкладник) укладено договір №005-07529-260215 строкового банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США, на виконання якого позивачем було перераховано кошти у розмірі 7000 доларів США, що підтверджується копією платіжного доручення від 26 лютого 2015 року №46485940.

Отже, позивач, зробивши вклад до ПАТ «Дельта Банк», набув статусу вкладника ПАТ «Дельта Банк», в розумінні статті 2 Закону України №4452.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України №4452 Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

За приписами частин 1, 2 статті 4 Закону України №4452 основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює, серед іншого, такі функції: веде реєстр учасників Фонду; здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно частини 3 статті 12 Закону України №4452 виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами:

1) визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду;

2) визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону;

3) визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних;

4) приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку;

5) затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів.

Судом встановлено, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 02 жовтня 2015 року №664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 02 жовтня 2015 року прийнято рішення №1813 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Дельта Банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку». Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» призначено Кадирова Владислава Володимировича.

За приписами статті 26 Закону України №4452 Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Фонд не відшкодовує кошти:

1) передані банку в довірче управління;

2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень;

3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника;

4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік;

5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб'єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік;

6) розміщені на вклад власником істотної участі банку;

7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку;

8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань;

9) за вкладами у філіях іноземних банків;

10) за вкладами у банківських металах.

Отже, позивач як вкладник ПАТ «Дельта Банк», після прийняття рішення від 02 жовтня 2015 року №1813 про ліквідацію зазначеного банку набув право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів третьої особи в межах граничного розміру відшкодування коштів.

Суд зазначає, що стаття 26 Закону України №4452 визначає вичерпний перелік випадків коли Фонд не відшкодовує кошти, проте відповідачем та третьою особою не надано жодного доказу того, що випадки, зазначені в переліку, розповсюджуються на позивача.

Статтею 27 Закону України №4452 встановлено порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами.

Згідно зазначеної статті уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Отже, згідно вимог зазначеної норми Закону України №4452 відповідач станом на день отримання рішення про ліквідацію банку ПАТ «Дельта Банк» мав сформувати повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок третьої особи, включивши до нього позивача, що є вкладником ПАТ «Дельта Банк» та визначити суми, що підлягають відшкодуванню.

Відповідачем не заперечується, що ним після отримання рішення про ліквідацію банку ПАТ «Дельта Банк» було сформовано перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок третьої особи.

Проте, в порушення вимог Закону України №4452 відповідачем до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок третьої особи не було включено позивача, що є вкладником ПАТ «Дельта Банк», відповідно до договору від 26 лютого 2015 року №005-07529-260215.

Щодо твердження відповідача про нікчемність Договору строкового банківського вкладу (депозиту) від 26 лютого 2015 року №005-07529-260215 суд зазначає наступне.

Судом досліджено вказаний договір та встановлено, що зміст цієї угоди, укладеної між позивачем та ПАТ «Дельта Банк», не суперечить актам цивільного законодавства, а відповідач не надав доказів, які б підтверджували, що зміст Договору не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків та створення правових наслідків, що обумовлюються цим правочином.

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (стаття 204 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідачем не надано суду інформації на підставі яких доказів останній визнав Договір строкового банківського вкладу (депозиту) від 26 лютого 2015 року №005-07529-260215 нікчемний.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Зазначена норма недійсність господарського зобов'язання пов'язує з наступним: невідповідністю його змісту вимогам закону; наявністю мети, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства; укладенням учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідачем не надано доказів, а так само не було встановлено у судовому засіданні фактів порушення конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконного володіння ним внаслідок укладання та виконання позивачем та ПАТ «Дельта Банк» правочину.

Тобто, відповідачем не доведено, а судом також не встановлено, наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагента, як обов'язкової ознаки для визнання правочину нікчемним. Хоча факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.

Відповідачем також не було обґрунтовано належним чином і не доведено у встановленому законом порядку, що Договір від 26 лютого 2015 року №005-07529-260215 порушує публічний порядок, суперечить моральним засадам суспільства та спрямований на заволодіння майном держави.

З огляду на вищевикладене суд вважає безпідставними твердження відповідача про нікчемність Договору від 26 лютого 2015 року №005-07529-260215, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «Дельта Банк», в обґрунтування правової позиції Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, та не приймає їх до уваги.

Щодо посилань відповідача та третьої особи на те, що кошти на вкладний рахунок НОМЕР_2, відкритий на ім'я позивача, надійшли внаслідок безготівкового перерахування з рахунку іншої особи, та видача, виплата або перерахування реальних коштів у дійсності не проводилась, натомість на підставі поданих позивачем платіжних документів відбувалось виключно коригування структури банківського балансу через зміну обліку грошових зобов'язань, що в свою чергу призвело до штучного створення правових підстав для виникнення у Фонду обов'язку здійснити виплату суми гарантованого відшкодування по таким операціям, суд зазначає наступне, що вказане не значиться серед підстав для не відшкодування коштів фондом. Виключний перелік визначено частиною 4 статті 26 Закону України №4452.

Суд зазначає, що у зв'язку з неправомірними діями відповідача щодо не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, третьою особою було затверджено реєстр вкладників для здійснення виплат, в якому був відсутній вкладник - позивач.

Відповідно до статті 28 Закону України №4452 Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів вкладникам, їх представникам та спадкоємцям у національній валюті України в готівковій або безготівковій формі не пізніше семи днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Фонд здійснює виплату гарантованих сум відшкодування через банки-агенти.

Фонд не пізніше ніж за 30 днів до закінчення визначеного цим Законом строку ліквідації банку публікує оголошення в газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет про завершення Фондом виплат гарантованої суми відшкодування.

Отже, неправомірні та безпідставні дії відповідача щодо не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів, призвели до не включення позивача до реєстру вкладників для здійснення виплат.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога щодо визнання протиправними дії та рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича щодо визнання нікчемним договір банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» від 26 лютого 2015 року №005-07529-260215 у доларах США, укладений між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (банк) в особі Кузьменка О.О., що діяв на підставі довіреності №б/н від 11 лютого 2013 року та ОСОБА_1, та не включення ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1) до повного переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - є законною та обґрунтованою, отже підлягає задоволенню.

Стосовно вимоги позивача в частині зобов'язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кадирова Владислава Володимировича надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо виплати відшкодування у розмірі до 200000,00 грн. за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 за договором банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» від 26 лютого 2015 року №005-07529-260215 у доларах США, укладений між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (банк) в особі Кузьменка О.О., що діяв на підставі довіреності №б/н від 11 лютого 2013 року суд зазначає, що ця позовна вимога є похідною від попередньої вимоги.

Оскільки суд дійшов висновку про протиправність дій та рішення відповідача щодо визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» від 26 лютого 2015 року №005-07529-260215 у доларах США, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та ОСОБА_1, та не включення ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1) до повного переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, - отже друга позовна вимога також підлягає задоволенню.

Суд звертає увагу на те, що дії відповідача аналізуються судом на предмет їх правомірності та відповідності вимогам чинного законодавства України станом на момент вчинення цих дій та обсягу доказів та інших фактичних обставин, які існували на цей момент.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням вище викладеного, приймаючи до уваги відсутність у відповідача доказів умислу позивача і банку щодо надання переваг (пільг), штучного дроблення банківського вкладу, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності дійшов висновку, що відповідачем не доведено законність та обґрунтованість оскаржуваних дій та рішення, докази позивача не спростовані, тому з огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно із частиною 3 статті 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись статтями 2, 7-11, 71, 86, 94, 158, 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправними дії та рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича щодо визначення нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) «Найкращій від Миколая» від 26 лютого 2015 року № 005-07529-260215 у доларах США, укладений між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» в особі Кузьменка О.О., що діяв на підставі довіреності № б/н від 11 лютого 2013 року та ОСОБА_1 , та не включенн ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1) до повного переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кадирова Владислава Володимировича надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо виплати відшкодування у розмірі до 200 000 (двісті тисяч) грн. за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 за договором банківського вкладу (депозиту) «Найкращій від Миколая» від 26 лютого 2015 року № 005-07529-260215 у доларах США, укладений між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» в особі Кузьменка О.О., що діяв на підставі довіреності № б/н від 11 лютого 2013 року.

Судові витрати у розмірі 974 (дев'ятсот сімдесят чотири) грн. 40 коп. стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1).

Постанова набирає законної сили відповідно до частини 1 статті 254 КАС України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами встановленими статтями 185-186 КАС України.

Суддя Д.В. Татаринов