Постанова № 55076398, 18.01.2016, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2016 року м. ПолтаваСправа № 816/4464/15

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Петрової Л.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Петрукович Ю.О.,

представника позивача - Веклича О.В.,

представника відповідача - Касумова О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МВ Групп" до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

26 жовтня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "МВ Групп" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12 червня 2015 року №0019971501.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що підставою для прийняття оспорюваного у справі податкового повідомлення-рішення став Акт перевірки від 20 травня 2015 року №51/16-01-15-01/38932559, складений на підставі проведеної ДПІ у м. Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "МВ ГРУПП", код ЄДРПОУ 38932559, за березень 2015 року. Позивач вважає, що в період з 01 січня 2015 року до 01 січня 2017 року операції з постачання відходів та брухту чорних і кольорових металів, перелік яких визначено Постановою КМУ №15 від 12 січня 2011 року, у тому числі з їх імпорту, оподатковуються не в загальному порядку з нарахуванням ПДВ за ставкою 20 відсотків, а в пільговому порядку за ставкою 0 відсотків відповідно до положень пункту 23 підрозділу 2 розділу XX ПК України. В зв'язку з чим, на думку позивача, ТОВ "МВ ГРУПП" при здійсненні операцій з продажу відходів та брухту чорних та кольорових металів з 01 січня 2015 року по 01 січня 2017 року не порушує пункту 23 підрозділу 2 розділу XX, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд відмовити у його задоволенні.

02 листопада 2015 року до суду надійшли письмові заперечення проти позову ДПІ у м. Полтаві ГУДФС у Полтавській області, в яких зазначено, що оскаржуване рішення узгоджується з приписами постанови КМУ від 12 січня 2011 року №15, зміни до якої набули чинності лише 31 березня 2015 року з дати набрання постановою КМУ від 25 березня 2015 року №136. На думку контролюючого органу, з 01 січня 15 року по 30 березня 2015 року включно операції з постачання, у тому числі з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, оподатковувались в загальному порядку з нарахуванням ПДВ за ставкою 20 відсотків, а тому, на думку відповідача, висновки за результатами перевірки позивача з урахуванням норм діючого законодавства, та прийняте податкове повідомлення рішення є обґрунтованими та правомірними, у зв'язку із чим, відсутні підстави для задоволення позову /а.с. 63/.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "МВ ГРУПП", ідентифікаційний код 38932559, зареєстроване як юридична особа 11 жовтня 2013 року, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 1 588 102 0000 013037/а.с. 118/

20 травня 2015 року ДПІ у м. Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "МВ ГРУПП", код ЄДРПОУ 38932559 за березень місяць 2015 року.

Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оспорюється.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено Акт від 20 травня 2015 року №51/16-01-15-01/38932559 /а.с. 11-14/, у якому зафіксовано порушення пунктів 187.1 статті 187 та п.23 підрозд.2 розділу ХХ Податкового кодексу України, у результаті чого: занижено оподатковувані обсяги постачання за ставкою 20 % на суму 275553 грн та занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до загального фонду державного бюджету за березень 2015 року на суму 55 111 грн.

Згідно висновків Акту перевірки, порушення податкового законодавства виникло у зв'язку із тим, що операції з постачання, у тому числі операції з імпорту, відходів та брухту кольорових металів, що здійснювалися суб'єктами господарювання з 01 січня 2015 року до 30 березня 2015 року (включно), підлягали оподаткуванню податком на додану вартість у загальновстановленому порядку з нарахуванням податку за ставкою 20 %.

На підставі Акту перевірки ДПІ у м. Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області винесено податкове повідомлення-рішення від 12 червня 2015 року №0019971501, яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на 68888,75 грн, у тому числі 55111 грн за основним платежем, 13777,75 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) /а.с. 22/.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням № 0019971501 від 12 червня 2015 року, позивач оскаржив вказане податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку.

Рішенням Головного управління ДФС у Полтавській області № 2730/10/16-31-10-04-11 від 22 липня 2015 роу податкове-повідомлення рішення ДПІ у м. Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області від 12 червня 2015 року № 0019971501 залишено без змін, а скаргу ТОВ"МВ ГРУПП" - без задоволення /а.с. 50-52/.

Крім цього, зазначене податкове повідомлення - рішення позивачем оскаржено до ДФС України, про що свідчить наявна в матеріалах копія скарги №75 від 31 липня 2015 року /а.с.53-57, проте рішення за результатами розгляду скарги сторонами не надано.

Однак, позивач не погодився з податковим повідомленням-рішенням від 27 серпня 2015 року №0001142200 та оскаржив його до суду.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню від 27 серпня 2015 року №0001142200, суд виходить з наступного.

Положеннями п.23 підрозділу 2 розділу XX ПКУ (в редакції Закону України від 19.12.13 № 713-VII, який набрав чинності з 01.01.2014 р.) було визначено, що тимчасово до 1 січня 2015 року, від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів та деревини товарних позицій 4401, 4403, 4404 згідно з УКТ ЗЕД (крім брикетів та гранул товарної підкатегорії УКТ ЗЕД 4401 30 90 00), а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД. Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.14 №71 продовжено до 01.01.17 дію режиму звільнення від оподаткування податком на додану вартість для операцій з постачання, у тому числі операцій з імпорту, відходів та брухту чорних та кольорових металів, визначеного пунктом 23 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, а саме: " 23.Тимчасово до 1 січня 2017 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД. Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Операції з вивезення в митному режимі експорту товарів, зазначених у цьому пункті, звільняються від оподаткування податком на додану вартість".

Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 15 (далі - Постанова №15), до якої постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 136 внесені відповідні зміни, а саме: у назві та пункті 1 постанови цифри і слово " 1 січня 2015" замінено цифрами і словом " 1 січня 2017", у назві додатків 1 і 2 до постанови цифри і слово " 1 січня 2015" замінено цифрами і словом " 1 січня 2017".

Аналогічна думка викладена у постанові Судової палати в адміністративних справах Верховного суду України від 20 жовтня 2015 року.

Згідно з п. 30.3 ст. 30 ПК України платник податку має право використовувати пільгу з моменту виникнення відповідних підстав для її застосування. Згідно з п. 30.5 ст. 30 ПКУ податкові пільги встановлюються виключно цим Кодексом, а також рішеннями органів місцевого самоврядування, прийнятими у відповідності з цим Кодексом.

Отже, позивач, керуючись п. 30.3 ст. 30 ПК України, мав право користуватись пільгою зі звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання металобрухту з 01.01.2015 р. на підставі приписів ПКУ в редакції Закону №71-УШ від 28.12.2014, адже, як чітко зазначено законодавцем, Кабінетом Міністрів України затверджується саме перелік відходів та брухту чорних і кольорових металів, а не строк, до якого операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

Суд зазначає про помилковість доводів відповідача в обґрунтування правомірності своєї позиції про те, що з 01.01.2015 норми пункту 23 підрозділу 2 розділу XX ПК України не діяли, у зв'язку з відсутністю переліку відходів та брухту чорних і кольорових металів, які звільняються від оподаткування податком на додану вартість (постанова КМУ від 25.03.2015 № 136 в силу п.5 Указу Президента України від 10.06.1997 №503/97 "Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності" набула чинності 31.03.2015), а операції з постачання відходів та брухту чорних і кольорових металів, у тому числі з їх імпорту, у вказаному періоді (01.01.2015 - 30.03.2015) підлягали оподаткуванню податком на додану вартість за основною ставкою відповідно до вимог п. 185.1 ст. 185 ПК України, з огляду на таке.

Юридична сила закону як основного джерела права, його місце в системі нормативно-правових актів закріплені в Конституції України. Однією з ознак, яка відрізняє закон від інших нормативно-правових актів, є прийняття його вищим представницьким органом державної влади. Пунктом 3 ч. 1 ст. 85 Конституції України закріплено, що прийняття законів належить до повноважень Верховної Ради України. Вища юридична сила закону полягає у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.

Згідно з ч. 3 ст. 113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

Суд зазначає, що відсутність норм, які у період з 01.01.2015 по 30.03.2015 визначали перелік відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких звільняються від оподаткування податком на додану вартість (постанови Кабінету міністрів України), ніяким чином не може впливати на дію норм ПК України, як кодифікованого нормативно-правового акту, та нівелювати право платника податків на відповідне відображення показників у податкових деклараціях за цей період.

В даному випадку, суперечності норм підзаконного акту нормам закону (ПК України) немає, натомість має місце відсутність норм підзаконного акту, що регулює питання визначення переліку відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких звільняються від оподаткування податком на додану вартість, у період з 01.01.2015 по 30.03.2015.

Відповідно до ст. 4 ПК України податкове законодавство ґрунтується на таких принципах, зокрема, рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу.

За приписами п. 7.3 ст. 7 ПК України, будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Відповідно до п. 4.4 ст. 4 ПК України, установлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до цього Кодексу Верховною Радою України, а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими радами у межах їх повноважень, визначених Конституцією України та законами України.

Згідно з п. 56.21 ст. 56 ПК України, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Окремо суд звертає увагу, на рішення Європейського суду з прав людини від 24.04.2015 по справі "Будченко проти України" (заява № 38667/06), в якому суд наголосив, що відсутність механізму реалізації законодавчого положення становить втручання у право заявника за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції (п. 39 рішення). У пункті 42 означеного рішення суд зауважує, що положення національного законодавства, яке закріплює право на звільнення від оплати (в даному випадку оплату) не ставить його у залежність від існування компенсаційного механізму.

На підставі викладеного, суд зазначає, що позивач правомірно відобразив в податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2015 р. "Операції, що не є об'єктом оподаткування (ст. 196 ПКУ)" обсяги постачання без податку на додану вартість у сумі 275 553 грн., а оскаржуване рішення є таким, що не узгоджується з приписами ПКУ.

Виходячи з приписів ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ст.8 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави; суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже, в даному випадку відповідачем не дотримані вимоги закону про захист охороняємих прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин - на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому оскаржуване рішення є протиправним, що дає суду підстави для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до положень частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МВ Групп" до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області № 0019971501 від 12 червня 2015 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МВ ГРУПП»(код ЄДРПОУ 38932559)судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1218 грн (одна тисяча двісті вісімнадцять гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 19 січня 2016 року.

Суддя Л.М. Петрова