Ухвала суду № 55074983, 14.01.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 752/9809/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Новак А.В. Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

14 січня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Твердохліб В.А.,Троян Н.М.;

за участю секретаря: Драч М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва про визнання дій незаконними та про зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2013 року, позивач звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом до Управління пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва про визнання дій незаконними та про зобов'язання вчинити певні дії, мотивуючи свої вимоги тим, що він являється особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії, що підтверджується посвідченням категорія 1, серія НОМЕР_1 та "є"інвалідом 2-ї групи, внаслідок захворювання, що пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, безстроково, що підтверджується_ довідкою MCE, серія 2-18 АГ, № 148414 від 12.07.1995 року, внаслідок чого на нього розповсюджуються дія Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2015 року адміністративний позов задоволено частково.

Зобов'язаноУправління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва провести перерахунок пенсії по інвалідності ОСОБА_2 в розмірі фактичних збитків, що настали внаслідок Чорнобильської катастрофи із врахуванням заробітної плати відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в період часу з 28 квітня 1986 року по 30 квітня 1986 року відповідно до довідки № 164а, виданої Іванківським виробничим рибкомбінатом 07.08.1995 року, починаючи з 04 березня 2013 року.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України Голосіївського району м. Києва та є інвалідом II групи внаслідок захворювання, що пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, безстроково, що підтверджується довідкою MCE, серія 2-18 АГ, № 148414 від 12.07.1995 року. Крім того, має посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії.

27.02.2012 року ОСОБА_2 звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії по інвалідності в розірах фактичних збитків, що настали внаслідак Чорнобильської катастрофи відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали вена слідок Чорнобильської катастрофи» із врахуванням заробітної плати.

04.03.2013 року Управлінням Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва направлено на адресу позивача листа №4119/14, яким повідомлено останнього про те, що надані ним довідки про заробітну плату за роботу в зоні відчуження за період 28-29 квітня та 01-02 травня 1986 року не можуть бути враховані під час перерахунку пенсії по інвалідності в розмірах фактичних збитків,що настала внаслідок Чорнобильської катастрофи, з тих підстав, що за даними зазначених довідок він працював на посаді рибалки, а за даними запису №10 трудової книжки, його з 12.05.1984 року було переведено на посаду слюсаря - жестянщика 5 розряду, що не дає можливості вірно визначити розмір годинної тарифної ставки.

Постановою КМУ від 23.11.2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено перерахунок пенсії чорнобильцям, виходячи із розміру заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за№ 1566/11846.

Відповідно п. 2.1 вказаного Порядку до заяви про перерахунок пенсії додається посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм ст. 55 Закону-України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").

Відповідно до ст.15 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" довідки про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період надаються підприємствами, установами та організаціями за основним місцем роботи працівників або їх правонаступниками.

За інформацією Державного агентства України з управління зоною відчуження, перелік населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів Української PCP від 23.07.1991 року № 106 "Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української PCP про порядок введення в дію Законів Української PCP "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Поняття "зона підвищеної радіації" законодавчо не визначено, а застосовувалось деякими командирами військових частин для всієї території 30-км зони Чорнобильської АЕС (зони відселення).

Зони небезпеки визначались відповідно до радіаційної ситуації в місцях виконання робіт із ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за показниками потужності експозиційної дози. Держкомгідромету СРСР було доручено двічі на місяць станом на 1 та 15 числа забезпечувати Урядову комісію інформацією про радіаційну ситуацію на зазначених територіях.

Рішення щодо віднесення населених пунктів або виробничих об'єктів до зони небезпеки приймались Урядовою комісією (від 07.08.1986 № 87, від 19.08.1986 № 108, від 18.09.1986 № 173 га від 05.01.1987 № 339).

При виконанні робіт з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986-1987 роках залежно від потужності експозиційної дози територію зони відчуження було поділено на І, П, III зони небезпеки та зону особливого контролю.

Згідно ч. 1, 4 ст. 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами; видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.

За даними довідки Виробничо-державно-кооперативного об'єднання рибного господарства «Укррибгосп» від 24.02.1994 року виданої ОСОБА_2, він працював у Чорнобильському цеху Держлову Іванківського виробничого рибкомбінату рибалкою з 03.05.1984 року (наказ №8 від 03.05.84 р.) по 08.08.1986 року (наказ №12 від 25.07.86 р.). До аварії і після аварії на Чорнобильської АЕС не був зв'язаний зі шкідливими умовами праці.

Як видно зі змісту трудової книжки, заведеної 12.01.1968 року, на ім'я ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, наказом №8а від 03.05.1984 року ОСОБА_2 з 03.05.1984 року зарахований на роботу до Чорнобильського цеху держлову рибаком, а наказом №10 від 12.05.1984 року з 12.05.1984 переведений на посаду слюсаря-жестянщика 5 розряду, наказом №12 від 25.07.1986 року звільнений за власним бажанням з 08.08.1986 року.

Звертаючись в суд з позовом, позивач стверджує, що він у період часу з 03.05.1984 року і по 08.08.1985 року працював рибаком у Чорнобильському цеху Держлову Іванківського виробничого рибкомбінату, правонаступником якого є ВАТ «Іванківрибсільгосп». Про запис у його трудовій книжці №10 від 12.05.1984 року щодо його переведення на посаду слюсаря-жестянщика цього ж цеху з 12.05.1984 року дізнався, коли отримав відмову від управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва щодо проведення перерахунку пенсії по інвалідності.

24 березня 2015 року ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва було зупинено провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва про визнання дій незаконними та про зобов'язання вчинити певні дії до набрання законної сили рішення Голосіївського районного суду м. Києва, справа № 752/11390/14-ц за позовом ОСОБА_2 до відкритого акціонерного товариства «Іванківрибсільгосп», третя особа Управління пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва про встановлення факту та визнання запису в трудовій книжці недійсним.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києві від 15.04.2015 року, визнано неправомірним запис № 10 у трудовій книжці, заповненій 12 січня 1968 року на ім'я ОСОБА_2, зроблений Чорнобильським цехом держлову Іванківського виробничого рибкомбінату 12 травня 1984 року про «переведення слюсарем-жестянщиком 5-го розряду» відповідно до наказу № 10 від 12 травня 1984 року та встановлено факт роботи ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на посаді рибалки в Чорнобильському цеху держлову Іванківського виробничого комбінату у період часу з 03 травня 1984 року по 08 серпня 1986 року.

Рішення набрало законної сили 03 червня 2015 року.

Позовні вимоги про визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва у відмові перерахунку пенсії по інвалідності ОСОБА_2 в розмірі фактичних збитків, шо настали внаслідок Чорнобильської катастрофи із врахуванням заробітної плати відповідно до ст. 54 внаслідок Чорнобильської катастрофи» незаконними не підлягають задоволенню оскільки, на момент звернення позивача до відповідача підстав для перерахунку не було,оскільки первині документи, які б підтверджували кількість відпрацьованих годин, нарахування та виплату заробітної плати за роботу по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи в матеріалах пенсійної справи були відсутні.

Позовні вимоги ОСОБА_2 щодо зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва провести перерахунок пенсії по інвалідності ОСОБА_2 в розмірі фактичних збитків, що настали внаслідок Чорнобильської катастрофи із врахуванням заробітної плати відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в період часу з 28 квітня 1986 року по 30 квітня 1986 року відповідно до довідки № 164а, виданої Іванківським виробничим рибкомбінатом 07.08.1995 року, починаючи з 04 березня 2013 року, підлягають задоволенню, оскільки встановлено, що ОСОБА_2 є учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та знаходився в зоні ЧАЕС при виконанні трудових обов'язків в період з 28.04.1986 року по 30.04.1986 року.

В зв'язку з вищенаведеним вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги позивача є частково обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним спірного рішення, з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Крім цього, відповідно до правил ст. 94 КАС України, ч. 6 ст. 186 КАС України та ст. ст. 4, 5 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI колегія суддів вирішує питання про стягнення судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Якщо оскаржується судове рішення, прийняте після 01 вересня 2015 року, за результатами вирішення позовної заяви, поданої до 01 вересня 2015 року - застосовується нова ставка за подачу апеляційної скарги, яка, однак, обчислюється від розміру судового збору, сплаченого при подачі позовної заяви, відповідно до Закону України "Про судовий збір" в редакції від 16.05.2013 року, та сумі мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2013 року.

Тобто загальна сума до сплати при подачі апеляційної скарги становить - 37, 85 грн, який належить стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва - залишити без задоволення, а постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2015 року - без змін.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва ( адреса: 03680, вул. Горького, 70, м. Київ ) до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 37, 85 грн. (одержувач платежу: УДКСУ у Печерському р-ні м. Києва; код з ЄДР одержувача 38004897; банк одержувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО: 820019; рахунок 31211206781007, код бюджетної класифікації 00015622; код ЄДР суду 38004897).

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 19 січня 2015 року.

(Повний текст ухвали виготовлено - 14 січня 2016 року).

Головуючий суддя:

Судді:

.

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Твердохліб В.А.

Троян Н.М.