Ухвала суду № 55074905, 18.01.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Смішлива Т.В.

Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2016 року справа №812/1536/15

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

зал судового засідання у приміщенні суду за адресою: м. Краматорськ, вул..Марата,15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Ляшенка Д.В.

Ястребової Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Луганського окружного адміністративного від 12 листопада 2015р. у справі №812/1536/15 (головуючий І інстанції Смішлива Т.В.) за позовом ОСОБА_3 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області про зобов'язання здійснити нарахування заробітної плати, стягнення заборгованості із заробітної плати та середнього заробітку у зв'язку з порушенням термінів виплати заробітної плати, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області про зобов'язання нарахувати, заробітну плату за липень 2014 року у розмірі 312,97 грн., за серпень 1526,01 грн., середній заробіток за час вимушеного простою за вересень 2014 року в сумі 1926,54 грн., за жовтень 2014 року в сумі 2014,11 грн., та за листопад 2014 року в сумі 1751,40 грн. Разом 7531,03 грн. з урахуванням утримань; зобов'язання утримати 1633,11 грн., що складається з ЄСВ 459,40 грн.; ПДФО 1060,74 грн., військовий збір 112,97 грн., з нарахованих за період з липень-листопад 2014 року сум заробітної плати та середнього заробітку, та сплатити внески та податки у повному обсязі до Державного бюджету для подальшого розподілу у відповідні фонди; стягнення з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області на користь ОСОБА_3, яка звільнилась 01 рудня 2014 року з Краснолуцького міського суду Луганської області, на поточний рахунок НОМЕР_1, відкритий в ПАТ «Державний ощадний банк України» - заробітну плату та середній заробіток за час вимушеного простою за період липень - листопад 2014 року 5897,92 грн., та компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати станом на 01.10.2015 року в сумі 2986,50, разом 8884,42 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного від 12 листопада 2015р. у задоволені позовних вимог ОСОБА_3 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області про зобов'язання здійснити нарахування заробітної плати, стягнення заборгованості із заробітної плати та середнього заробітку у зв'язку з порушенням термінів виплати заробітної плати відмовлено повністю.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Позивач зазначив, що судом першої інстанції не прийнято до уваги тих обставин, що ч. 3 ст. 113 КЗпП України встановлює, що за час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров'я працівника або людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток. Застосування судом першої інстанції Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 р. № 595 позивач вважає безпідставним, оскільки вони не звільняють відповідача від виконання своїх обов'язків щодо дотримання норм трудового законодавства. Позивач вважає, що роботу Краснолуцького міського суду припинено повністю з метою збереження життя і здоров'я суддів та працівників суду, а тому вести табель робочого часу немає можливості та необхідності. Яких-ось наказів, чи інших доказів, в яких прямо зазначено, що працівники установи повинні знаходитись на робочому місці у період тривалого зупинення діяльності суду - відповідачем не надавалось. Висновок суду першої інстанції щодо передчасності заявлених вимог з огляду на приписи Закону України «Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств - виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси» від 13 січня 2015 року № 85-VIII, позивач вважає безпідставним оскільки мораторій на виплату заробітної плати не може вводитися в порушення конституційних принципів. Крім того, цей Закон набрав чинності 07.02.2015р. і не має зворотної дії в часі, а тому судом неправильно застосовано до правовідносин, що виникли 01.12.2014р. .

Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомленні належним чином, а тому згідно до вимог п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 197 КАС України справу було розглянуто в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що позивач зареєстрована у м.Вахрушево Луганської області. За даними довідки №3251002600 про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції позивач з 19.01.2015 року тимчасово перемістилась до м.Ірпінь-5.

Позивач працювала у Краснолуцькому міському суді з 03.05.2007р. на посаді секретаря судового засідання, з 03.02.2014р. на посаді помічника судді та звільнена з займаної посади за власним бажанням з 01.12.2014р. відповідно до наказу № 85 к/о від 01.12.2014р..

В матеріалах справи мається копія заяви позивача від 19.11.2014р.у якій просила відповідача нарахувати належні їй суми заробітної плати з серпня 2014 року та письмово повідомити про причини затримки у виплаті заробітної плати. Доказів направлення цього листа до ТУ ДСА в Луганській області позивачем не надано.

Позивач звернулась до відповідача з заявою від 28.03.2015р. про надання їй довідки про заборгованість з виплати заробітної плати за період з 01.08.2014р. по 01.12.2014р..

Відповідач листом від 14.05.2015р. повідомив позивача про неможливість надання довідки, у звязку з відсутністю нарахувань за вказаний період.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

За приписами частини 2 статті 4 цього Закону джерелом коштів на оплату праці працівників для установ і організацій, що фінансуються з бюджету, є кошти, які виділяються з відповідних бюджетів, а також частина доходу, одержаного внаслідок господарської діяльності та з інших джерел.

Згідно ст.145 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснюють: Конституційний Суд України, Верховний Суд України, вищі спеціалізовані суди - щодо фінансового забезпечення діяльності цих органів; Державна судова адміністрація України - щодо фінансового забезпечення діяльності всіх інших судів загальної юрисдикції, діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування, Національної школи суддів України та Державної судової адміністрації. Видатки кожного місцевого та апеляційного суду всіх видів та спеціалізації визначаються у Державному бюджеті України в окремому додатку.

Суди загальної юрисдикції фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України ( ст..146 Закону) .

Згідно частини першої статті 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року № 1669-VII (надалі Закон №1669) період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Виходячи з наведених приписів, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 р. № 595 затверджено Тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, у п. 3 якого визначено, що заробітна плата (грошове забезпечення, суддівська винагорода) працівникам (військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу) установи за період, коли установа розміщувалася на тимчасово неконтрольованій території, а у подальшому територія була повернута під контроль органів державної влади, або установа була переміщена в населений пункт, на території якого органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі (далі - контрольована територія), виплачується у повному обсязі за рахунок кошторису (плану використання бюджетних коштів) установи.

У пункті 3 постанови Кабінету Міністрів України № 595 від 01.11.2014 р. встановлено, що міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації зобов'язані забезпечити до 1 грудня 2014 року переміщення бюджетних установ, підприємств та організацій, що належать до сфери їх управління, з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (далі - тимчасово неконтрольована територія), в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі. Переміщення здійснюється лише тих бюджетних установ, підприємств та організацій, що у разі зміни місцезнаходження зможуть забезпечити провадження своєї діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення щодо переміщення Краснолуцького міського суду Луганської області з тимчасово неконтрольованої території до населених пунктів, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі, не приймалось.

Рішенням Ради суддів України № 76 від 23.12.2014 р. визначено вважати такими, що тимчасово прикріплені до штату Рубіжанського міського суду Луганської області суддів Краснолуцького міського суду Луганської області.

Пунктом четвертим вказаного рішення зобов'язано Державну судову адміністрацію України забезпечити виплату заробітної плати працівникам апаратів судів, які зараховані до апаратів судів, розміщених на території, підконтрольній українській владі за період, протягом якого працівники апаратів обіймали посади в судах, що розміщувались на тимчасово неконтрольованій території, з дня останнього нарахування до дня зарахування до штату суду, до якого працівника апарату суду зараховано на підставі довідок, виданих територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Луганській області, але не більше ніж за чотири місяці.

В матеріалах справи відсутні докази щодо зарахування позивача до апарату суду, розміщеного на території, підконтрольній українській владі. Відомості про перебування позивача на робочому місці та виконання нею службових обов'язків у спірний період, відповідач не отримував.

Відповідно до ст..1 Закону України «Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств - виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси» від 13 січня 2015 року № 85-VIII, метою цього Закону є встановлення додаткових гарантій щодо захисту житлових та майнових прав громадян, які проживають на територіях, де проводиться антитерористична операція, та громадян, які тимчасово переселені в інші населені пункти України з територій, на яких проводиться антитерористична операція. До 31 грудня 2015 року цим громадянам має бути погашена заборгованість із виплат заробітної плати, стипендій, пенсій, що утворилася внаслідок проведення антитерористичної операції, а також встановлено додаткові гарантії захисту житлових та майнових прав громадян, звільнених на підставі зазначених обставин, до моменту їх працевлаштування, за умови отримання ними статусу зареєстрованого безробітного.

Тобто, за приписами цієї норми відповідні заходи щодо погашення заборгованості із виплати заробітної плати повинні бути вжиті до 31 грудня 2015 року.

Наведений Закон або окремі його положення такими, що не відповідають Конституції України, не визнавалися.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Посилання відповідача на положення статті 13 Кодексу законів про працю України колегією суддів не прийнято до уваги, оскільки не регулює спірні правовідносини.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Луганського окружного адміністративного від 12 листопада 2015р. у справі №812/1536/15 - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного від 12 листопада 2015р. у справі №812/1536/15 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Гаврищук Т.Г.

Судді: Ляшенко Д.В.

Ястребова Л.В.