Ухвала суду № 55074873, 18.01.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Мельник І.Г.

Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2016 року справа №265/4683/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Ляшенка Д.В.,

Ястребової Л.В.

при секретарі судового засідання Святодух О.Б.,

за участю сторін по справі:

позивач1: Бакшаєва В.В.,

позивач2: не з'явився

відповідач1: не з'явився

відповідач2: не з'явився

третя особа: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Маріупольської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів №2 Донецької обласної ради на постанову Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 26 серпня 2015 року у справі № 265/4683/15-а (головуючий І інстанції Мельник І.Г.) за позовом прокурора м.Маріуполя в інтересах ОСОБА_4 до Маріупольської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів №2 Донецької обласної ради, Департаменту освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації, третя особа - Соледарський професійний ліцей про визнання неправомірною бездіяльність та зобов'язання нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Маріупольської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів №2 Донецької обласної ради, Департаменту освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації, третя особа - Соледарський професійний ліцей про визнання неправомірною бездіяльність Маріупольської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів №2 Донецької обласної ради щодо невиплати одноразової грошової допомоги згідно вимог частини 7 статті 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування»; зобов'зання нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу згідно вимог частини 7 статті 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» у розмірі шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку, передбачених Законом України «Про державний бюджет України на 2013 рік» у сумі 7217,50 грн.

Постановою Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 26 серпня 2015 року позов задоволено частково, внаслідок чого визнано неправомірними дії та зобов'зано Маріупольську загальноосвітню школу-інтернат І-ІІ ступенів №2 Донецької обласної ради нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для дітей віком від 6 до 18 років відповідно до частини 7 статті 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» та статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» з відрахуванням проведених виплат. В задоволені решти позовних вимог відмовлено. .

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність прийнятого рішення фактичним обставинам справи.. Відповідач вважає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги тих обставин, що ОСОБА_4 не досяг 18 років на момент закінчення школи-інтернату. Відповідач вважає, що ним правомірно було виплачено ОСОБА_4 грошову допомогу у розмірі згідно до вимог п.13постанови Кабінету Міністрів України «Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування» від 05.04.1994 р. № 226.

Від Маріупольської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів №2 Донецької обласної ради на адресу Донецького апеляційного адміністративного суду надійшла заява про проведення розгляду апеляційної скарги без представника школи-інтернату.

Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомленні належним чином.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, представника прокуратури, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що під час проведення перевірки вивчення стану додержання прав і свобод дітей, передусім дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, прокуратурою міста Маріуполя виявлено порушення права особи позбавленнях батьківського піклування ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на отримання ним у встановленому законом розмірі одноразової грошової допомоги при випуску з навчального закладу.

Відповідно до абзацу 2 ст.1 Закону України «Про забезпечення організаційно - правових умов соціального захисту дітей - сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» від 13 січня 2005 року № 2342-IV (далі Закон № 2342-IV) ОСОБА_4 є особою із числа осіб позбавлених батьківського піклування, оскільки до виповнення йому 18 років він мав статус особи позбавленої батьківського піклування, що не заперечувалась сторонами та підтверджено матеріалами справи, а саме - рішенням Київської районної у м.Донецьку Ради від 22.01.2009 року № 18/7, яким ОСОБА_4 надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування.

На підставі наказу за № 169 від 30.08.2012 року ОСОБА_4. 30.08.2012 року зарахований до Маріупольської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів № 2 Донецької обласної ради, де навчався та виховувався, перебуваючи на повному державному утриманні навчального закладу.

Наказом від 30.08.2013р. №141 ОСОБА_4. був відрахован зі школи для подальшого навчання в Соледарському професійному ліцеї.

На підставі наказу №328/к від 20.08.2013р. ОСОБА_4 виплачена випускна грошова допомога в сумі 42 грн.50 коп., що підтверджується відповідною відомістю.

На даний час ОСОБА_4 навчається в Соледарському професійному ліцеї, де перебуває на повному державному утриманні, є особою з числа дітей-сиріт та відповідно до ст. 25 Закону України «Про охорону дитинства», як дитина-сирота, має право на особливий захист і допомогу з боку держави.

Статтями 3 та 4 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» від13 січня 2005 року № 2342-IVвизначено, що основними засадами державної політики щодо соціального захисту осіб з числа дітей, позбавлених батьківського піклування є, зокрема захист їх майнових, житлових та інших прав та інтересів, належне матеріально-технічне забезпечення незалежно від форми влаштування та утримання такої категорії дітей на рівні, не меншому за встановлений прожитковий мінімум для осіб відповідного віку. Заходи соціального захисту осіб з числа дітей, позбавлених батьківського піклування, гарантуються, забезпечуються та охороняються державою. Державні соціальні стандарти і нормативи встановлюються, зокрема, до мінімального стандарту разової державної фінансової допомоги при закінченні такими дітьми виховного, навчального закладу.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону № 2342-IV держава здійснює повне забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа.

Частиною 7 наведеної статті визначено, що випускники навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, забезпечуються за рахунок навчального закладу або відповідної установи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, одягом і взуттям, а також одноразовою грошовою допомогою в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку.

Згідно до ст..1 Закону № 2342-IV випускники закладів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, - особи, які перебували на повному державному забезпеченні у закладі для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, і закінчили своє перебування у зазначеному закладі у зв'язку із закінченням навчання; заклади для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, - медичні, навчальні, виховні заклади, інші заклади та установи, в яких проживають діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування.

Згідно із Законом України «Про Державний бюджет на 2013 рік», прожитковий мінімум на дитину віком від 6 до 18 років з 01.01.2013р. становив 1210,00 грн. Таким чином, ОСОБА_4 при випуску із вказаного вище навчального закладу повинен був отримати одноразову грошову допомогу не менше чим 7260 ,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було виплачено ОСОБА_4 випускну грошову допомогу в сумі 42 грн.50 коп. згідно до вимог пункту 13 постанови Кабінету Міністрів України «Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування» від 05.04.1994 р. № 226 (надалі постанова № 226).

У п.п. 1 п. 13 Постанови № 226 встановлено, що дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, особам з їх числа, а також учням та студентам, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків і перебували на повному державному утриманні в загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах, при вступі на навчання до професійно-технічних та вищих навчальних закладів видається безоплатно за рахунок коштів тих закладів, які вони закінчили, комплект нового одягу і взуття на суму не менш як 12 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також грошова допомога в розмірі не менш як 2,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Учні та студенти зазначеної категорії зараховуються на повне державне утримання в навчальних закладах, до яких вони вступили, і в період навчання до 23 років або до закінчення відповідних навчальних закладів забезпечуються безоплатно продуктами харчування, одягом.

Проте, відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону № 2342-IV Закони України та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно до частини 3 Прикінцевих положень Закону № 2342-IV Кабінет Міністрів України в шести місячний термін з дня набрання чинності цим Законом, зобов'язаний був привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

Розмір одноразової грошової допомоги, який підлягає виплаті при випуску з навчального закладу, на забезпеченні якого перебували, зокрема, діти, позбавлені батьківського піклування, та визначений Законом, не узгоджується з розміром такої одноразової грошової допомоги за постановою № 226.

Відповідно до положень ч. 4ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що виходячи із загальних засад пріоритетності законів над іншими підзаконними нормативними актами, та оскільки норми постанови № 226 прийняті до набрання чинності Законом та не приведені у його відповідність, то при вирішенні спірного питання підлягають застосуванню норми Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування».

За таких обставин, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про те, що одноразова грошова допомога ОСОБА_4 відповідачем виплачена у заниженому розмірі та не відповідала вимогам Закону, чим порушено права неповнолітньої особи.

Доводи апеляційної скарги з посиланням на ті обставини, що ОСОБА_4 не досяг 18 років на момент закінчення школи-інтернату, колегією суддів не прийнято до уваги оскільки передбачена ст.8 Закону № 2342-IV одноразова грошова допомога не ставиться в залежність від досягнення випускником навчального закладу із числа дітей, позбавлених батьківського піклування, 18 років на момент закінчення цього навчального закладу .

Доводи про те, що одноразова грошова допомога виплачується при працевлаштуванні після закінчення навчального закладу, суперечать вимогам ст.8 Закону № 2342-IV.

Відповідно до пункту 1 статі 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (в редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року), яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27.02.1991 р., в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Маріупольської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів №2 Донецької обласної ради на постанову Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 26 серпня 2015 року у справі № 265/4683/15-а - залишити без задоволення.

Постанову Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 26 серпня 2015 року у справі № 265/4683/15-а - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 18 січня 2016 року.

Ухвала у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 19 січня 2016 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: Гаврищук Т.Г.

Судді: Ляшенко Д.В.

Ястребова Л.В.