Ухвала суду № 55070518, 19.01.2016, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/12880/15-ц

Провадження № 2/750/589/16

У Х В А Л А

19 січня 2016 року м. Чернігів

Суддя Деснянського районного суду міста Чернігова Жук М.І., перевіривши виконання вимог ухвали про залишення без руху позовної заяви Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради до ОСОБА_1 про повернення надміру виплачених бюджетних коштів,-

в с т а н о в и в :

30 грудня 2015 року позивач звернувся до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовною заявою до ОСОБА_1 про повернення надміру виплачених бюджетних коштів у розмірі 4125 грн. 82 коп. за період з 17.11.2014 по 31.01.2015 року.

Ухвалою судді від 31.12.2015 року позовну заяву залишено без руху і встановлено пятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків.

Копія ухвали була отримана позивачем 12.01.2016 року.

18.01.2016 року позивач, з метою виправлення недоліків надав суду платіжне доручення № 130 від 14 січня 2016 року, з якого вбачається, що позивачем сплачено судовий збір в сумі 1218 грн.00 коп., але недоліки усунуті не були, зокрема відсутні докази зарахування сплаченої суми судового збору до Державного бюджету України.

Суд зауважує, що статтею 9 Закону України «Про судовий збір» (в редакції Закону№ 484-VIII від 22.05.2015), передбачено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Отже, ознакою дотримання вимог щодо сплати судового збору є зарахування сплачених коштів до Державного бюджету України, а обовязок подання належних доказів сплати судового збору за подання позовної заяви покладається на заявника.

При цьому, згідно з статтею 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2011 року № 2346-ІІІ платіжне доручення є розрахунковим документом для ініціювання переказу коштів, а пунктом 22.4 цієї ж статті Закону передбачено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку. Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання. Цим же Законом передбачено процедуру відкликання розрахункових документів (ст. 23), неможливість їх своєчасного виконання банком (ст.22) з тих чи інших підстав та можливість часткового виконання розрахункового документа (відсутність або недостатність коштів на рахунку, дотримання черговості надходження та виконання розрахункових документів, тощо.

З урахуванням наведеного суд зазначає, що всупереч вимог ч. 5 ст. 119 ЦПК України, надане позивачем платіжне доручення не містить доказів зарахування вказаної у ньому суми до Державного бюджету, отже не є належним доказом факту сплати позивачем судового збору. На думку суду, додатковим підтвердженням цього факту може бути довідка відповідної установи Державної казначейської служби щодо зарахування вказаних у платіжному дорученні коштів до Державного бюджету чи засвідчена печаткою та підписом уповноваженої особи відмітка банківської установи про здійснене нею виконання розрахункового документа та перерахування цих коштів до Державного бюджету, тощо.

Таким чином, позивач вимоги ухвали не виконав, що є безумовною підставою для повернення позовної заяви.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 11, 121, 293, 294 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

позовну заяву Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради до ОСОБА_1 про повернення надміру виплачених бюджетних коштів вважати неподаною і повернути позивачу.

Позовну заяву з усіма додатками разом з ухвалою направити позивачу.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Чернігівської області.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом пяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя