Ухвала суду № 55069791, 15.01.2016, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа № 699/1031/15-ц

Номер провадження 2/699/52/16

УХВАЛА

15.01.2016 м.Корсунь-Шевченківський

Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Кіхтенко Н.І.,

за участі секретаря судових засідань ОСОБА_1,

розглянувши в порядку письмового провадження у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Корсунь-Шевченківської міської ради, за участі 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Державної реєстраційної служби Корсунь-Шевченківського районного управління юстиції про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

02.12.2015 до суду поступив вказаний позов, який позивачем був уточнений, та у якому остаточно позивач просить суд ухвалити рішення та визнати поважною причину пропуску ним строку позовної давності на звернення до суду, поновити такий, та визнати за позивачем в порядку спадкування за законом, після смерті брата ОСОБА_3, померлого 15.10.2012, право власності на ? частину будинку з відповідною частиною надвірних споруд за № 30, що розташований по вул. Конєва, у м. Корсуні-Шевченківському Черкаської області.

Свій позов позивач мотивує тим, що 02.10.2010 померла його мати ОСОБА_4, після смерті якого відкрилася спадщина на вказаний будинок з надвірними спорудами? яку прийняли позивач і його брат ОСОБА_3

Позивач спадщину на ? частину вказаного майна одержав, а брат ОСОБА_3 не одержав і 15.10.2012 помер, після смерті якого спадкоємці, крім позивача, відсутні, та у звязку з відсутністю правовстановлюючих документів на вказану частину будинку і предявлено до суду даний позов.

В судове засідання позивач не зявився, направив заяву про слухання справи у його відсутність.

Від відповідача: Корсунь-Шевченківської міської ради, за підписом міського голови, поступила заява з проханням слухати та закінчувати розгляд справи у відсутність представника ради, не заперечують проти задоволення позову.

Представник 3-ї особи в судове засідання не зявився, хоча був належно і вчасно повідомлений про день, час та місце розгляду справи, що не позбавляє суд проводити розгляд у відсутність такого.

Оскільки позивач у судове засідання не зявився і просить суд слухати справу у його відсутність, то суд, на виконання вимог ч.4 ст.10 ЦПК України , яка передбачає, що суд сприяє всебічному і повному зясуванню обставин справи: розяснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обовязки, попереджає про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їх прав, суд вважає необхідним відкласти розгляд справи, оскільки провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 ЦПК України, керуючись при цьому положеннями п. 8 ч.1 ст. 207 ЦПК України та надати позивачу строк для усунення виявлених недоліків, без усунення яких справа не може бути розглянута.

Так у п. 8 ч.1 ст.207 ЦПК України зазначено, що суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

Вказана заява не відповідає вимогам п.п.5, 6 ч.2 ст.119 ЦПК України, яка вказує, що у позові повинні бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та зазначає докази, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Так позивач, звернувшись до суду 02.12.2015, не надає суду жодного документа про прийняття ним спадщини після смерті брата, який помер 15.10.2012.

Не надано суду і документа про визначення позивачу судом додаткового строку для прийняття такої спадщини, на що вказує ст. 1272 ЦК України, відповідно до якої особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Крім того, позивач є спадкоємцем 2 черги, але суду не надано жодних належних доказів про спадкоємців першої черги, хоча спадкування за законом здійснюється почергово і у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті; той з подружжя, який його пережив, та батьки, а у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

У своїй постанові №7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» Верховний Суд України розяснив, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

І лише у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження (п.23 постанови).

Судам також розяснено, що при розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Але позивач суду не надав доказів прийняття спадщини або рішення суду, або обовязкову відмову нотаріуса у видачі такого свідоцтва та причини такої відмови.

Надання такого документу є обовязком позивача, а не витребування судом такого документа, оскільки така відмова видається нотаріусом при зверненні самого позивача з наданням ним відповідних документів нотаріусу.

А якщо позивач має клопотання про витребування судом якихось інших доказів, то суду повинно бути надано належні докази, що він намагався їх отримати, але йому було відмовлено.

Крім того, таке клопотання повинно бути подано письмово та з оплатою судового збору.

Ці дії позивачем також не вчинені.

Крім того, позивач вказує, що він не може одержати спадщину в нотаріальній конторі, бо втрачені документи на вказане спадкове майно і при цьому надає суду копію одержаного ним свідоцтва про право на спадщину на 1/ 2 частину вказаного нерухомого майна, виданого нотаріусом на його імя, з вказівкою на правовстановлюючі документи на вказаний у позові будинок з надвірними спорудами.

Тобто, із позову та доданих до нього документів не вбачається порушення прав позивача, оскільки позивач може звернутися за одержанням спадщини до нотаріуса і якщо нотаріус відмовить позивачу у прийнятті заяви про прийняття спадщини у звязку із пропуском позивачем строку для подання такої заяви, або через відсутність документів, то позивач має право звернутись до суду. При цьому, вирішуючи питання про визначення спадкоємцеві додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину.

Тобто, спадкоємець у разі визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому ст.1269 ЦК України, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини та враховує, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

В Інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» судам дано наступні розяснення.

Що належними доказами щодо фактів, які необхідно встановити для вирішення спору про право спадкування, є копії документів відповідної спадкової справи, зокрема, поданих заяв про прийняття спадщини, виданих свідоцтв про право на спадщину, довідок житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця та звернуто увагу судів на наявність у матеріалах справи знову ж тієї обґрунтованої постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Та вказано, що лише у випадках, коли щодо отримання доказів у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, є складнощі, суд за їх клопотанням зобов'язаний витребувати такі докази (ч. 1 ст. 137 ЦПК України).

А тому, у разі якщо відсутність умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину не підтверджена належними доказами, а саме відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, це може бути підставою для відмови у позові.

А вирішення судом спору щодо визнання права власності в порядку спадкування може відбуватися лише після прийняття спадщини.

Звернуто увагу, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

І лише, якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, тоді виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.

Якщо спадкоємець не прийняв спадщину, його вимоги про визнання права власності на спадкове майно не підлягають задоволенню судом. Прийняття спадщини спадкоємцем, який звертається з вимогою про визнання права власності на спадкове майно, має встановлюватись належними доказами: копіями документів із спадкової справи, якщо така справа заводилася нотаріусом, довідками з житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця.

Таким чином, суд надає позивачу строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків.

Керуючись п.п. 5, 6, ч.2 ст.119, п.8 ч.1 ст.207 ЦПК України,

суд

УХВАЛИВ:

Відкласти розгляд позову ОСОБА_2 до Корсунь-Шевченківської міської ради, за участі 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Державної реєстраційної служби Корсунь-Шевченківського районного управління юстиції про визнання права власності на спадкове майно на 09.02.2016 на 16.00.

Надати позивачу строк до вказаної дати усунути вказані в ухвалі недоліки, а саме:

1. Надати письмову відмову нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину на вказане в ухвалі майно, якщо нотаріусом видано спадщину на ? частину вказаного в ухвалі майна у звязку з пропущенням строку на прийняття спадщини, через відсутність документів на спадкове майно;

2. При відсутності спадкової справи надати рішення суду в порядку ст.1272 ЦК України;

3. Зазначити та надати докази про спадкоємців 1 черги, а при їх відсутності докази про це ( дані з місця проживання спадкодавця про проживаючих з ним, дані нотконтори про спадкоємців 1 черги чи про відсутність відкритої спадкової справи після смерті брата );

4. При необхідності виконання судом вимог ст.ст.133,137 ЦПК України надати докази про неможливість отримати такі, подати письмову заяву про витребування таких з оплатою судового збору у розмірі 275, 60 грн. за такими реквізитами: одержувач УДКСУ у Корсунь - Шевченківському районі Черкаської області, код одержувача 36777264, банк одержувача ГУ ДКСУ у Черкаській області, МФО 854018, рахунок №31218206700239, код ЄДРПОУ суду 02887711, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Кіхтенко Н. І.