Ухвала суду № 55069620, 12.01.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа №632/3201/14ц

Провадження №22-ц/790/180/16

Головуючий 1 інст. - Страхова І.П.

Категорія: договірні Доповідач - Гуцал Л.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2016 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Гуцал Л.В.,

суддів - Малінської С.М., Піддубного Р.М.,

за участю секретаря - Огар І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» - Августової Марини Владиславівни, на рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 29 липня 2015 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави, -

ВСТАНОВИЛА:

07 квітня .2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «Просто Фінанс» звернулось до суду з зазначеним позовом.

Позивач просив звернути стягнення на предмет застави, а саме, транспортний засіб - автомобіль марки FUCA0006 Chevrolet UkrAutoZaz, модель SF69Y3БК, 2008 року випуску, об'єм двигуна 1498, колір синій, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_2, серія та номер свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3, на користь позивача в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором №03005644261 від 07 квітня 2008 року, яка станом на 10 жовтня 2014 року склала 25825,20 гривень, шляхом проведення прилюдних торгів згідно Закону України «Про виконавче провадження», встановивши початкову ціну предмету застави на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності (незалежним експертом) на стадії оцінки майна.

Посилався на те, що 07 квітня 2008 року ТОВ «Просто Фінанси» та ОСОБА_2 уклали Кредитний договір № 03005644261, за умовами якого останній отримав кредит у сумі 59130 гривень.

Виконання зобов'язань за цим Кредитним договором було забезпечено укладеним між тими ж сторонами Договором застави транспортного засобу №03005644261 від 07 квітня 2008 року, відповідно до якого відповідач (заставодавець) передав в заставу зазначений вище транспортний засіб, вартістю 65 700 гривень.

У порушення умов Кредитного договору, відповідач свої забов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 10 жовтня 2014 року утворилась заборгованість, яка складається з: заборгованості за кредитом - 20 457,35 гривень, заборгованості по відсотках - 2 134,66 гривень, заборгованості за комісією - 1123,50 гривень, та заборгованості по штрафам - 2 109,69 гривень.

Відповідно до умов Кредитного договору та умов Договору застави Кредитор має право вимагати дострокового погашення кредиту у разі невиконання чи неналежного виконання відповідачем умов кредитного договору та ставити питання про звернення стягнення на предмет застави.

За укладеними між ТОВ «Просто Фінанс» та ТОВ «Кредитні ініціативи» 18 травня 2012 року та 25 травня 2012 року Договором купівлі продажу кредитного портфелю та Договору про відступлення прав за договорами забезпечення позивач набув право вимоги до відповідача як за Кредитним договором № 03005644261 так і за Договором застави транспортного засобу №03005644261.

Відповідач, в особі свого представника, позов не визнав.

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 29 липня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. Посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального і процесуального права.

Належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи позивач, жодного разу явку свого представника в судові засідання не забезпечив.

Відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України неявка сторін, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Представники ОСОБА_2 проти апеляційної скарги заперечували.

Перевіряючи законність і обґрунтованість судового рішення відповідно до вимог ч.1 ст.303 ЦПК України - у межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

У відповідності до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк та інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст.ст. 526, 530, 610, ч.1 ст.612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За змістом ст.ст.19,20 Закону України «Про заставу» за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави; заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Судом першої інстанції встановлено, що 07 квітня 2008 року між ТОВ «Просто Фінанс» та ОСОБА_2 був укладений Кредитний договір №03005644261, за умовами якого відповідач отримав кредит у сумі 59130 гривень (а.с.6-10).

Цього ж дня між ТОВ «Просто Фінанс» та ОСОБА_2, з метою забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за Кредитним договором був укладений Договір застави транспортного засобу №03005644261, за умовами якого відповідач передав в заставу ТОВ «ПростоФінанс» автомобіль марки FUCA0006 Chevrolet UkrAutoZaz, модель SF69Y3БК, 2008 року випуску, об'єм двигуна 1498, колір синій, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_2, серія та номер Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3, виданого ВРЕВ №1 ГУМВСУ Харків 05 квітня 2008 року, придбаний заставодавцем на підставі договору купівлі-продажу(а.с.11-22).

Пунктом 3.1 Договору застави сторони погодили, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави та його реалізацію якщо у момент настання строку виконання заставодавцем зобов'язань за Кредитним договором вони не будуть виконані повністю, а саме, при повному або частковому неповерненні у встановлені відповідно до Кредитного договору строки суми кредиту, та/або несплаті або частковій несплаті у передбачені Кредитним договором строки сум процентів за користування кредитом та/або суми комісії за надання кредиту, та/або сум комісії за управління кредитом, та/або несплаті або частковій несплаті сум неустойки(пені, штрафу), та/або інших грошових зобов'язань, що передбачені Кредитним договором.

Судом також встановлено, що відповідно до укладеного 18 травня 2012 року між ТОВ «Просто Фінанс» та ТОВ «Кредитні ініціативи» Договору купівлі продажу кредитного портфелю і акту приймання-передачі до нього, а також відповідно до укладеного 25 травня 2012 року Договору про відступлення прав за договорами забезпечення, позивач набув право вимоги до відповідача як за Кредитним договором № 03005644261 так і за Договором застави транспортного засобу №03005644261 (а.с.23-24, 32-45, 54-71).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, незважаючи на ухвалу суду про визнання явки представника ТОВ «Кредитні Ініціативи» обов'язковою, не забезпечив явку свого представника у судові засідання, просив розглядати справу у відсутність останнього, а за наявними у матеріалах справи доказами неможливо повно і всебічно встановити обставини у справі, зокрема щодо наявності заборгованості за Кредитним договором, та ухвалити рішення про звернення стягнення на предмет застави.

Судова колегія з таким висновком погоджується.

Доводи апеляційної скарги про доведеність позовних вимог, зокрема, факту виконання Кредитором положень п.2.8.3 Кредитного договору в частині направлення Позичальнику повідомлення про зміну процентної ставки за Кредитним договором до 18,22% та надання Графіку платежів в новій редакції є безпідставними.

Так, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, у спосіб, визначений законами України (ст.4 ЦПК).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст. 60 ЦПК).

Таким чином, тягар доказування обгрунтованості своїх вимог покладено на позивача, виходячи з принципу змагальності сторін, закріпленого ст. 10 ЦПК України. Частина 3 ст.27 цього Кодексу проголошує, що особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

Матеріали справи свідчать, що у позовній заяві позивач зазначив про обов'язок відповідача повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойку та інші передбачені платежі в сумах, строки та на умовах, які передбачені Кредитним договором та Додатком №1 до нього - Графіком платежів (а.с.2 зв.). Жодних посилань на зміну процентної ставки Кредитором після укладення Кредитного договору позовна заява не містить.

Статтею 11 ЦПК України закріплено принцип диспозитивності цивільного судочинства - суд розглядає цивільні справи на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

На підтвердження своїх вимог позивач надав суду першої інстанції Графік (Додаток №1 до Кредитного договору), інформацію про грошові надходження від Позичальника та розрахунок заборгованості за кредитом (а.с.9,10,29,31,31).

Проаналізувавши ці докази в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов висновку, що Позичальником сплачувалися значно більші суми ніж вказані в наданому Кредитором Графіку платежів (а.с.29-31), що мало б свідчити чи про належне виконання зобов'язання відповідачем за Графіком - Додатком №1 (який був наданий суду першої інстанції), чи про зміну процентної ставки Кредитором. При цьому суд першої інстанції зазначив, що матеріали справи не містять будь-яких доказів виконання Кредитором п. 2.8.3 Кредитного договору щодо належного повідомлення відповідача про зміну розміру кредитної ставки.

Представник відповідача зазначала, що саме за Графіком, який є Додатком №1 до Кредитного договору ОСОБА_2 здійснював платежі на погашення кредитної заборгованості, при цьому не допускав порушень, а навпаки, мала місце переплата, що об'єктивно підтверджується наданими суду квитанціями та інформацією позивача про платежі. На даний час відповідачем зобов'язання за Кредитним договором повністю виконані відповідно до умов цього договору.

Представник відповідача також зазначила, що про зміну процентної ставки за договором Кредитор ОСОБА_2 не повідомляв і з новим Графіком платежів не ознайомлював.

Судова колегія вважає, що таке твердження представника ОСОБА_2 позивачем не спростоване.

Жодних доказів на підтвердження повідомлення Кредитором Позичальника про зміну процентної ставки суду першої інстанції надано не було.

При цьому, намагаючись сприяти всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, на виконання положень ч.4 ст.10 ЦПК України, суд першої інстанції визнав явку представника позивача обов'язковою. Але позивач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, на власний розсуд розпорядився своїми процесуальними правами - просив розглядати справу у відсутність свого представника.

Графік платежів в новій редакції від 26 грудня 2008 року (Додаток до кредитного договору) суду першої інстанції також не надавався, а був долучений позивачем лише до апеляційної скарги.

Не надавалися позивачем суду першої інстанції і копії повідомлень про зміну процентної ставки та про вручення поштового відправлення ОСОБА_2 (а.с.206,207).

За приписами ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

Тоді як клопотань про залучення нових доказів на стадії апеляційного розгляду, з посиланням на поважність причин ненадання таких суду першої інстанції, апеляційна скарга не містить. Не йдеться в ній і про те, що надані позивачем суду першої інстанції докази були досліджені з порушенням встановленого порядку, чи в дослідженні доказів судом було неправомірно відмовлено. Явку свого представника в судові засідання апеляційного суду (10 листопада, 24 листопада, 08 грудня, 22 грудня 2015 року та 12 січня 2016 року) позивач також не забезпечив.

Заперечуючи проти апеляційної скарги, представники відповідача посилались на те, що надані суду апеляційної інстанції докази не були предметом дослідження суду першої інстанції, стверджували, що підпис в копії наданого позивачем суду апеляційної інстанції поштового зворотного повідомлення ОСОБА_2 не належить.

За таких обставин, прийняття нових доказів на стадії апеляційного розгляду буде суперечити вимогам процесуального закону та порушуватиме права відповідача на справедливий судовий захист.

Оскільки на підставі наданих позивачем суду першої інстанції доказів не можливо дійти висновку про наявність (відсутність) правових підстав для звернення стягнення на предмет застави, а саме, порушення ОСОБА_2 умов Кредитного договору та визначити розмір заборгованості, якщо така існує, то судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у позові з мотивів недоведеності позовних вимог.

В апеляційній скарзі позивач також посилається на невідповідність мотивувальної частини оскаржуваного рішення, його резолютивній частині. Проте, такі доводи апеляційної скарги не відповідають фактичним обставинам, оскільки наведений у скарзі фрагмент тексту судового рішення стосується описової, а не мотивувальної частини цього рішення.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права; не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ч.1 ст.303, ст.304, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст. 308, 313, п.1 ч.1 ст.314, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» - Августової Марини Владиславівни відхилити.

Рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 29 липня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді