Ухвала суду № 55069558, 06.01.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження: № 22-ц-/790/437/16 Головуючий: 1 інстанції

Справа: № 639/2744/15-ц Срокіна І.І. Категорія: інші Доповідач: Даниленко В.М.

У Х В А Л А

06 січня 2016 року м. Харків

Суддя судової колегії судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області Даниленко В.М., перевіривши матеріали справи за апеляційною скаргою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 11 листопада 2015 року у цивільній справі за скаргою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на дії державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Боднарюк Е.Д., заінтересована особа: Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі», -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2015 року заявники ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до суду зі скаргою на дії державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції (далі: Жовтневий ВДВС ХМУЮ) Боднарюк Е.Д. при здійсненні виконавчого провадження.

В обгрунтування своєї скарги заявники вказували на те, що в квітні 2013 року вони випадково дізналися, що з особистого карткового рахунку ОСОБА_3, на який зараховуються призначені йому пенсійні виплати, списуються грошові кошти згідно виконавчого листа № 2-3016, виданого Жовтневим районним судом м. Харкова 07.05.2012 року на підставі рішення того ж районного суду від 29.03.2012 року про солідарне стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь КП «Харківські теплові мережі» заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг в розмірі 2 488,84 грн.

Проте, всупереч вимогам Закону України «Про виконавче провадження» жодних документів, зокрема копії постанови державного виконавця Жовтневого ВДВС ХМУЮ Боднарюк Е.Д. про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання зазначеного виконавчого листа вони не отримували й про наявність відкритого виконавчого провадження державним виконавцем взагалі не повідомлялись.

Для з'ясування виниклої ситуації заявники неодноразово звертались до Жовтневого ВДВС ХМУЮ з метою ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження, однак у цьому їм було безпідставно відмовлено.

12 грудня 2014 року заявники письмово звернулися до Жовтневого ВДВС ХМУЮ із запитом про надання офіційної інформації щодо виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-3016 від 07.05.2012 року, на що отримали відповідь старшого державного виконавця Ростовського Р.В. (вих. № 18617 від 22.12.2014 року) про те, що зазначений виконавчий лист на примусовому виконанні в Жовтневому ВДВС ХМУЮ не перебуває та за актами прийому-передачі від державного виконавця Боднарюк Е.Д., який звільнився з роботи в грудні 2012 року, не передавався.

Посилаючись на вказані обставини та вважаючи дії державного виконавця Жовтневого ВДВС ХМУЮ Боднарюк Е.Д., внаслідок яких з карткового рахунку ОСОБА_3 протягом січня - листопада 2013 року були списані грошові кошти в загальному розмірі 2 773,17 грн., неправомірними та незаконними, заявники ОСОБА_3 та ОСОБА_4 просили суд відновити їхні порушені права та повернути ОСОБА_3 безпідставно утримані з нього грошові кошти в зазначеному розмірі шляхом безготівкового перерахунку цих коштів на банківський картковий рахунок останнього.

Представник Жовтневого ВДВС ХМУЮ претензій, наведених у скарзі заявників ОСОБА_3 та ОСОБА_4, не визнав, надавши до суду відповідні письмові заперечення на подану ними скаргу, в яких вказував на те, що виконавчий лист № 2-3016, виданий Жовтневим районним судом м. Харкова 07.05.2012 року на підставі рішення того ж районного суду від 29.03.2012 року про солідарне стягнення з боржників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь КП «Харківські теплові мережі» заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг в розмірі 2 488,84 грн. надійшов на примусове виконання до відділу виконавчої служби 28.05.2012 року.

Того ж дня, тобто 28.05.2012 року, державним виконавцем Жовтневого ВДВС ХМУЮ Боднарюк Е.Д. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 32824117 з примусового виконання зазначеного виконавчого документа.

У подальшому, в процесі здійснення виконавчих дій державним виконавцем Жовтневого ВДВС ХМУЮ Боднарюк Е.Д. було винесено постанову від 23.10.2012 року про стягнення грошових коштів з доходів боржника ОСОБА_3, а саме: грошової суми в розмірі 2 488,84 грн. на погашення заборгованості ОСОБА_3 перед КП «Харківські теплові мережі» згідно судового рішення, а також 248,88 грн. виконавчого збору та 35,01 грн. витрат, пов'язаних з примусовим виконанням судового рішення.

Копія вказаної постанови разом із виконавчим листом була направлена для реалізації до УПФУ в Жовтневому районі м. Харкова, де боржник ОСОБА_3 перебуває на пенсійному обліку та отримує пенсію.

Таким чином, дії державного виконавця Жовтневого ВДВС ХМУЮ Боднарюк Е.Д. при здійсненні виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-3016, виданого Жовтневим районним судом м. Харкова 07.05.2012 року на підставі рішення того ж районного суду від 29.03.2012 року, вчинені в межах наданих йому повноважень та відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 11 листопада 2015 року у задоволенні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на дії державного виконавця Жовтневого ВДВС ХМУЮ Боднарюк Е.Д. було відмовлено.

В апеляційній скарзі заявників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ставилось питання про скасування зазначеної ухвали районного суду, як незаконної та необґрунтованої, визнання виконавчого листа № 2-3016 від 10.02.2012 року таким, що не підлягає виконанню, а також поновлення порушених прав ОСОБА_3 шляхом стягнення на його користь безпідставно отриманих стягувачем КП «ХТМ» грошових коштів у розмірі 2773,17 грн.

Ухвалою судді судової колегії судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області від 21 грудня 2015 року апеляційна скарга ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 11 листопада 2015 року була залишена без руху з підстав, передбачених ст. 121, ч.2 ст. 297 ЦПК України, а саме - у зв'язку з несплатою апелянтами судового збору за подання апеляційної скарги, з наданням апелянтам п'ятиденного строку для його сплати за вказаними в ухвалі реквізитами з моменту отримання ними копії вказаної ухвали.

При цьому апелянтам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було роз'яснено, що в разі невиконання ухвали суду, тобто несплати ними судового збору у відповідному розмірі, їх апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута останнім.

Ухвала судді Апеляційного суду Харківської області про залишення апеляційної скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 без руху була направлена для відому і виконання на адресу апелянтів та отримана особисто ОСОБА_4 24 грудня 2015 року, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 124).

Таким чином, останнім днем для виконання ухвали судді апеляційного суду від 21 грудня 2015 року про залишення апеляційної скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 11 листопада 2015 року без руху, та, відповідно, сплати апелянтами суми судового збору за подання цієї апеляційної скарги було 29 грудня 2015 року.

Проте, до теперішнього часу судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції апелянтами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 так і не сплачено.

Натомість, 25 грудня 2015 року до канцелярії Апеляційного суду Харківської області апелянтами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 була подана письмова заява, в якій останні, посилаючись на норми ЦПК України та Закону України «Про судовий збір», а також на ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 липня 2015 року у справі № 639/12510/14-ц, зазначають про те, що сплата судового збору за подану ними апеляційну скаргу на ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 11 листопада 2015 року діючим законодавством не передбачена (а.с. 120).

Розглянувши наведені апелянтами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в поданій ними заяві доводи, вважаю ці доводи безпідставними та такими, що не ґрунтуються на законі.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору безпосередньо визначені Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI, з наступними змінами (далі: Закон № 3674-VI).

Статтями 3, 4 Закону № 3674-VI визначено конкретні об'єкти справляння судового збору, розміри ставок судового збору та перелік позовних заяв, інших заяв, а також апеляційних та касаційних скарг, за подання яких судовий збір не справляється.

Як роз'яснено у п.п. 4, 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» із змінами і доповненнями, внесеними постановою пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 вересня 2015 року № 10, наведений у пунктах 1, 4 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI перелік позовних заяв (заяв, скарг, дій), за подання яких до суду або за вчинення яких судом встановлено ставки судового збору, за своїм змістом є вичерпним. Отже, справляння судового збору з інших позовних заяв (заяв, скарг), що подаються до суду, не зазначених у ч. 2 ст. 4 Закону, не передбачено, наприклад, за подання скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Згідно зі статтею 5 Закону № 3674-VI визначено пільги щодо сплати судового збору, відповідно до якої від його сплати звільняються позивачі за подання окремих позовів, а також деякі категорії осіб, визначені законом, незалежно від виду позову.

При цьому позивачі, які звільнені від сплати судового збору при пред'явленні окремих позовів і деякі категорії осіб незалежно від виду позову звільняються від сплати судового збору не лише при пред'явленні позову, а й при поданні апеляційних чи касаційних скарг, заяв про перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами та Верховним Судом України.

У п. 23 вищезазначеної постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ також роз'яснено і ці роз'яснення є логічними, що підпунктом 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI «Про судовий збір» визначено розмір ставки судового збору за подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду, заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду залежно від того, здійснюються такі дії юридичною особою (фізичною особою-підприємцем) чи фізичною особою.

Зазначене положення стосується подання апеляційних і касаційних скарг, заяв про приєднання до них на будь-які ухвали суду, що підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено Законом № 3674-VI «Про судовий збір» справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких постановляються відповідні ухвали, проте з урахуванням роз'яснень, наданих у пункті 6 цієї постанови.

Вищезазначені роз'яснення постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ були викладені в мотивувальній частині ухвали судді судової колегії судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області від 21 грудня 2015 року про залишення апеляційної скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 11 листопада 2015 року без руху, з метою уникнення можливих непорозумінь з боку останніх щодо необхідності сплати судового збору за подану ними апеляційну скаргу, та попереджено апелянтів про наслідки його несплати.

Проте, апелянти ОСОБА_3 та ОСОБА_4, як такі, що не відносяться до пільгової категорії осіб, визначених у ст. 5 Закону № 3674-VI, проігнорували наведені роз'яснення та фактично з суб'єктивних причин ухиляються від сплати судового збору за подану ними апеляційну скаргу на ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 11 листопада 2015 року, що унеможливлює позитивно вирішити питання про відкриття апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою.

Посилання ж апелянтів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 липня 2015 року, як на підставу своїх доводів, в даному випадку також є недоречними, оскільки зазначена ухвала суду касаційної інстанції була постановлена за інших обставин, до внесення відповідних змін до Закону № 3674-VI та постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року № 10.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 297 ЦПК України в разі невиконання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху у встановлений строк, у тому числі й з причин несплати суми судового збору, апеляційна скарга вважається неподаною і повертається особі, яка її подала.

При цьому слід зазначити, що повернення апеляційної скарги особі, яка її подала, не є перешкодою для повторної подачі нею апеляційної скарги, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення (ч. 5 ст. 121 ЦПК України).

Таким чином, з огляду на викладене, та керуючись ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 297 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 11 листопада 2015 року у цивільній справі за скаргою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на дії державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Боднарюк Е.Д., заінтересована особа: Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі», - вважати неподаною та повернути апелянтам.

Ухвала набирає чинності негайно, з моменту її постановлення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Суддя: В.М.Даниленко