Постанова № 55068023, 13.01.2016, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" січня 2016 р.Справа № 923/1720/15Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Гладишевої Т.Я.,

суддів: Головея В.М., Савицького Я.Ф,

при секретарі судового засідання Селиверстовій М.В.

за участю представників сторін у судовому засіданні від 13.01.2016 р.:

від позивача: ОСОБА_1, директор;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Чорнобаївське"

на рішення господарського суду Херсонської області від 05.11.2015 р.

по справі № 923/1720/15

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Макс Безпека"

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Чорнобаївське"

про стягнення 464 963,15 грн.,

У судовому засіданні 13.01.2016 р. згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Макс Безпека" (далі також ТОВ "Макс Безпека", позивач) звернулося до господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Чорнобаївське" (далі також ПАТ "Чорнобаївське", відповідач) про стягнення 464 963,15 грн., з яких: 244825,50 грн. - борг, 143869,14 грн. інфляційні втрати, 7855,47 грн. 3 % річних, 68413,04 грн. пеня за укладеним між сторонами договором про надання охоронних послуг від 20.07.2012 р. № 2370/650.

У правове обґрунтування позову ТОВ "Макс Безпека" послалось на ст.ст. 231, 232 ГК України, ст. ст. 526, 625 ЦК України, а також умови п. 6.2 вказаного договору.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 05.11.2015 р. у справі № 923/1720/15 (суддя Чернявський В.В.) позовні вимоги задоволено: стягнуто з ПАТ "Чорнобаївське" на користь ТОВ "Макс Безпека" 244825,50 грн. боргу, 143869,14 грн. втрат від інфляції, 7855,47 грн. 3 % річних, 68413,04 грн. пені, 6974,45 грн. відшкодування витрат з оплати судового збору.

Рішення суду мотивовано обґрунтованістю та доведеністю позовних вимог.

Не погодившись з рішенням суду, ПАТ "Чорнобаївське" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вказане рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповне зясування судом обставин справи та невідповідність висновків суду обставинам справи.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач вказує, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

13.01.2016 р. до суду апеляційної інстанції електронною поштою надійшло клопотання відповідача про розгляд справи без участі його представника у звязку з неможливістю направлення представника підприємства у судове засідання.

У засіданнях суду апеляційної інстанції директор ТОВ "Макс Безпека" підтримала свої доводи та правову позицію щодо оскаржуваного рішення суду.

Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, надавши оцінку всім обставинам справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Місцевим господарським судом правильно встановлено та підтверджено в процесі перегляду справи апеляційним господарським судом, що 20.07.2012 р. між ТОВ "Макс Безпека" (охорона) та ПАТ "Чорнобаївське" (замовник) укладено договір № 2370/650 про надання охоронних послуг (далі також Договір), за умовами якого охорона зобов'язується прийняти під охорону та здійснювати збереження, недоторканість майна на охоронюваному об'єкті, а замовник - передати об'єкт під охорону та сплачувати за надані послуги на умовах і в строки, визначені договором. Об'єкт, який передається під охорону, визначається в дислокації, що є додатком № 1 до договору та його невідємною частиною.

Загальна сума щомісячної оплати за даним договором складає 91884,00 грн., в тому числі ПДВ 18376,80 грн.

У п. 6.2. Договору сторони домовились про те, що оплата щомісячної суми Договору здійснюється до 10 числа місяця, що слідує за звітним.

Згідно п. 6.4 Договору у випадку несвоєчасної сплати замовником вартості послуг охорони згідно договору, замовник зобовязаний сплатити охороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми оплати за кожен день прострочення. Затримка платежу з вини банків не підлягає штрафним санкціям і сплата пені не звільняє замовника від сплати заборгованості.

У п. 8.1. Договору визначено, що договір набирає чинності з 27.07.2012 р. і діє до 31.12.2012 р.

Згідно п. 8.2. Договору після закінчення терміну дії договору, якщо сторони продовжують виконувати його умови, договір вважається поновленим на невизначений термін, але кожна із сторін має право припинити його дію, попередивши про це іншу сторону за 10 днів до дати розірвання договору.

До договору вносились зміни додатковими угодами № 1 від 01.09.2012 р., № 2 від 11.07.2013 р., № 3 від 19.10.2013 р. та № 4 від 01.10.2014 р., останньою з яких визначено, що вартість охорони за жовтень та листопад 2014 р. становить по 155348,75 грн. у місяць.

Додатковою угодою до Договору від 01.12.2914 р. №б/н за взаємною згодою сторін договір 20.07.2012 р. № 2370/650 розірвано з 01.12.2014 р.

У пункті 2 вказаної додаткової угоди зазначено, що підписанням цієї додаткової угоди замовник підтверджує відсутність будь-яких претензій до Охорони.

Посилаючись на невиконання ПАТ "Чорнобаївське" грошових зобов'язань за Договором щодо оплати послуг за листопад 2014 р. та неповне виконання цих зобов'язань за жовтень 2014 р., ТОВ "Макс Безпека" звернулось до місцевого господарського суду з відповідним позовом. До ціни позову позивачем віднесено такі складові:

- 155348,75 грн. боргу за грошовими зобов'язаннями за листопад 2014 р.;

- 89476,75 грн. боргу за грошовими зобов'язаннями за жовтень 2014 р.;

- 74073,44 грн. - відшкодування втрат від інфляції за період прострочки оплати 155348,75 грн. грошових зобов'язань за жовтень 2014 р. з 11.11.2014 р. по 30.06.2015р.;

- 69795,70 грн. - відшкодування втрат від інфляції за період прострочки оплати 155348,75 грн. грошових зобов'язань за листопад 2014 р. з 11.12.2014 р. по 30.06.2015 р.;

- 3498,54 грн. 3 % річних за період прострочки оплати 155348,75грн. грошових зобов'язань за жовтень 2014 р. з 11.11.2014 р. по 11.08.2015 р.;

- 364,62 грн. 3 % річних за період прострочки оплати 130476,75 грн. грошових зобов'язань за жовтень 2014 р. з 12.08.2015 р. по 14.09.2015 р.;

- 161,79 грн. 3 % річних за період прострочки оплати 89476,75 грн. грошових зобов'язань за жовтень 2014 р. з 15.09.2015 р. по 06.10.2015 р.;

- 3830,52 грн. 3 % річних за період прострочки оплати 155348,75 грн. грошових зобов'язань за листопад 2014 р. з 11.12.2014 р. по 06.10.2015 р.;

- 32023,13 грн. пені за період прострочки оплати 155348,75 грн. грошових зобов'язань за жовтень 2014 р. з 11.11.2014 р. по 10.05.2015 р.;

- 36389,91 грн. пені за період прострочки оплати 155348,75 грн. грошових зобов'язань за листопад 2014 р. з 11.12.2015 р. по 10.06.2015 р.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 ЦК України).

Частиною 1 статті 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Частинами першою статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник зобов'язаний передати кредитору у випадку порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобовязання встановлено неустойку, то вона підлягає відшкодуванню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Статтею 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також: три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Розглянувши спір по суті, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про доведеність та підтвердженість матеріалами справи позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь ТОВ "Макс Безпека" 244825,50 грн. боргу, 143869,14 грн. втрат від інфляції, 7855,47 грн. 3 % річних, 68413,04 грн. пені, оскільки ПАТ "Чорнобаївське" не виконано грошових зобов'язань за Договором щодо оплати послуг за листопад 2014 р. та не в повному обсязі виконано це зобов'язання за жовтень 2014 р.

Судова колегія погоджується з таким висновком господарського суду першої інстанції.

Посилання скаржника на те, що судом не надано відповідної оцінки тому факту, що позивачем був порушений передбачений положеннями ст. 222 ГК України досудовий порядок врегулювання даного спору, не приймається судовою колегією до уваги з огляду на наступне.

Так, згідно ч. 2 ст. 222 ГК України у разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб'єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.

Отже, наведеним положенням передбачено саме право, а не обовязок учасника господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, звернутися до порушника цих прав або інтересів з письмовою претензією.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Макс Безпека" зверталось до ПАТ "Чорнобаївське" з претензією від 03.08.2015 р. № 37 щодо сплати останнім заборгованості за Договором, зокрема за жовтень та листопад 2014 р., яка отримана замовником 18.08.2015 р., що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Також, як вірно зазначив місцевий господарський суд, заперечення ПАТ "Чорнобаївське" стосовно частини вимог за позовною заявою не містять підстав для відмови у цій частині вимог у зв'язку з неврахуванням відповідачем даних про часткове погашення ним грошових зобов'язань за жовтень 2014 р. тільки після спливу строку цього грошового зобов'язання. Так, відповідач виходив з того, що з 11.11.2014 р. його борг за грошовими зобов'язаннями за жовтень складав 89476,75 грн., в той час як за обставинами справи борг за жовтень 2014 р. існував до 12.08.2015 р. у сумі 155348,75 грн., 12.08.2015 р. зменшився на 24872,00 грн., 15.09.2015 р. - на 15000,00 грн., 16.09.2015 р. - на 13000,00 грн., 21.09.2015 р. - також на 13000,00 грн. - до заявленої позивачем суми 89476,75 грн.

З огляду на викладене, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного рішення відсутні.

Керуючись ст. ст. 99, 101 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Херсонської області від 05.11.2015 р. по справі № 923/1720/15 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя:Т.Я. Гладишева

Суддя: В.М. Головей

Суддя:Я.Ф. Савицький