Постанова № 55067505, 12.01.2016, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" січня 2016 р.Справа № 916/3468/15Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Гладишевої Т.Я.,

суддів: Головея В.М., Савицького Я.Ф.

при секретарі судового засідання Селиверстовій М.В.

за участю представників сторін в судовому засідання від 12.01.2016 р.:

від позивача: не зявився;

від відповідача: ОСОБА_1, за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства Одеський авіаційний завод

на ухвалу господарського суду Одеської області від 30.11.2015 року

про відмову у прийнятті зустрічної позовної заяви

по справі № 916/3468/15

за позовом: Дочірнього підприємства державної компанії Укрспецекспорт державного підприємства Укроборонсервіс

до відповідача: Державного підприємства Одеський авіаційний завод

про стягнення 2676563,18 дол. США, що еквівалентно 59118232,25 грн., та зобовязання підписати додаткову угоду

У судовому засіданні 12.01.2016 р. згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини постанови

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2015 року Дочірнє підприємство державної компанії Укрспецекспорт державного підприємства Укроборонсервіс (далі також ДП Укроборонсервіс, позивач) звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Державного підприємства Одеський авіаційний завод (далі також ДП Одеський авіаційний завод, відповідач), в якому (позові) просив стягнути з останнього 2676563,18 дол. США, що еквівалентно 59 118 233,25 грн. та зобов'язати відповідача підписати додаткову угоду про розірвання договору комісії від 24.12.2008 р. №Д29-3.1.1/772/17/КО-09.

У правове обґрунтування позову ДП Укроборонсервіс послалось на положення ст. ст. 530, 652, 1011, 1013, 1024 ЦК України.

25.11.2015 р. державне підприємство "Одеський авіаційний завод" звернулось до господарського суду Одеської області із зустрічною позовною заявою (вх.№4963/15) до дочірнього підприємства державної компанії "Укрспецекспорт" державного підприємства "Укроборонсервіс" про внесення змін до договору комісії №Д29-9.1.1/772/17/КО-09 від 24.12.2008р. (з додатками до нього), укладеного між державним підприємством "Одеський авіаційний завод" та дочірнім підприємством державної компанії "Укрспецекспорт" державним підприємством "Укроборонсервіс", замінивши у його тексті словосполучення "ОСОБА_2 Народна Лівійська Арабська Джамагірія" з приставками "Військово-Повітряні Сили" або "ВПС" та без них в усіх відмінках відповідно до словосполучення "Держава Лівія".

Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.11.2015 р. у прийнятті зустрічної позовної заяви державного підприємства "Одеський авіаційний завод" до дочірнього підприємства державної компанії "Укрспецекспорт" державного підприємства "Укроборонсервіс" про внесення змін до договору комісії відмовлено.

Ухвала суду обґрунтована положеннями ст. 60 Господарського процесуального кодексу України та розясненнями пленуму Вищого господарського суду України, викладеними у постанові пленуму від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Не погоджуючись із ухвалою господарського суду Одеської області від 30.11.2015 р., до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося ДП Одеський авіаційний завод, яке просило скасувати зазначену ухвалу, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне зясування обставин справи та невідповідність висновків суду обставинам справи. Так, зокрема, скаржник вважає, що зустрічна позовна заява повязана з первісним позовом, тому суд безпідставно відмовив у прийнятті цієї заяви.

У відзиві на апеляційну скаргу ДП Укроборонсервіс не погоджується з доводами апеляційної скарги, оскаржувану ухвалу суду вважає законною та обґрунтованою, а тому просить залишити дану ухвалу в силі, відмовивши у задоволенні апеляційної скарги.

11.01.2016 р. електронною поштою до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи у звязку з неможливістю представника ДП Укроборонсервіс прибути у судове засідання, яке відхилено судовою колегією через відсутність обставин, які б перешкоджали вирішенню спору в даному засіданні. З цих же підстав було відхилено також і клопотання позивача про продовження строку розгляду апеляційної скарги, яке надійшло електронною поштою 12.01.2016 р.

Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, надавши оцінку всім обставинам справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, заслухавши представника відповідача, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Місцевим господарським судом правильно встановлено та підтверджено в процесі перегляду справи апеляційним господарським судом, що 24.12.2008 р. між Державним підприємством «Укроборонсервіс» (комісіонер) та Державним підприємством Міністерства оборони України «Одеське авіаційно-ремонтне підприємство «Одесавіаремсервіс», попередня назва відповідача, (комітент) укладено договір комісії № Д29-9.1.1/772/17/КО-09 (далі також Договір), за умовами якого комісіонер взяв на себе зобовязання за комісійну плату укласти на умовах даного Договору і виконати від свого імені в інтересах комітента і за його рахунок контракт з інозамовником з надання послуг (далі ремонту) щодо виконання капітального ремонту та комплексу робіт по продовженню призначеного терміну служби 20 літаків L-39ZO, що належать Військово-Повітряним Силам Великої ОСОБА_2 Народної Лівійської Арабської Джамагірії і встановлених на них авіаційних двигунів AI-25ТЛ.

Термін дії Договору до виконання сторонами своїх зобовязань, а саме:

-до повного розрахунку з комітентом за виконані роботи та поставлені майно та комплектуючі;

-до закінчення терміну дії гарантії комітента на відремонтовані літаки (п. 14.3 Договору).

25.02.2010 р. сторони уклали додаткову угоду № 1 до Договору, пунктом 1 якої перший підпункт пункту 4.4 Договору викладено в наступній редакції:

«Замовник перерахує прямим банківським переказом на рахунок комісіонера авансовий платіж у розмірі 25 % від загальної вартості контракту на суму 3302715,00 дол. США протягом 20 днів від дати авізування нижче вказаного резервного акредитиву, випущеного комісіонером у відповідності з умовами контракту з замовником і попередньо узгодженого з замовником….»

Пунктом 2 додаткової угоди доповнено розділ 4 Договору пунктом 4.5 наступного змісту:

« 4.5. У випадку неможливості для комісіонера забезпечити зазначений в п.п. 4.4. порядок платежів комісіонер уповноважується залучити кредитні кошти у сумі до 2500000,00 дол. США або в еквівалентному обсязі у національній валюті за курсом НБУ дол. США до гривні та перерахувати їх комітенту в узгоджені сторонами терміни трьома платежами: 25.02.2010 р., 15.03.2010 р., 10.04.2010 р.

Звертаючись з позовом, ДП Укроборонсервіс послалось на те, що на виконання умов вищевказаного Договору комісіонер уклав з іноземним замовником компанією «Engineering Works Company» Inc., м. Тріполі, ОСОБА_2 Народна Лівійська Арабська Джамагірія, Контракт №07.АF.08.-К29-3.1.1/227 від 24.12.2008 р. та виконав значну роботу щодо виконання умов укладеного контракту, однак, оскільки Лівійська Арабська Джамагірія перестала існувати як легальне державне утворення внаслідок внутрішнього збройного конфлікту, подальше виконання Договору комісії стало неможливим. Зазначену обставину позивач вважає істотною зміною обставин, у звязку з чим просить розірвати Договір на підставі ч. 2 ст. 652 ЦК України.

Крім того, позивач з посиланням на ст.ст. 1011, 1013, 1024 ЦК України просить суд зобовязати відповідача провести взаєморозрахунки з ДП Укроборонсервіс, а саме стягнути з ДП Одеський авіаційний завод:

- 26563 дол. США 18 центів в якості компенсації витрат комісіонера, що на день підготовки позову становила 577935,11 грн.

- 150000 дол. США в якості плати за фактично вчинені дії за вказаним договором, що на день підготовки позову становила 3263550,00 грн.

-суму, еквівалентну 2500000 дол. США, що на день підготовки позову становила 54392500, 00 грн.

Відповідно до ст. 60 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним.

Зустрічний позов - це позов, що подається відповідачем позивачу для одночасного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов характеризується самостійністю матеріально-правової вимоги відповідача до позивача.

Зустрічний позов має певну специфіку, яка відрізняє його від інших видів позовів (зокрема, й від первісного). По-перше, право подання зустрічного позову має не будь-який учасник процесу, а лише відповідач за первісним позовом; пред'являється він до первісного позивача. По-друге, подання зустрічного позову є можливим лише до винесення судом першої інстанції рішення за первісним позовом. По-третє, зустрічний позов має на меті захист від первісного позову або заліком, або спростуванням його частково чи повністю, або розглядом в одному провадженні хоча й різних, але взаємопов'язаних вимог.

Взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому:

а) обидва позови взаємно пов'язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору. Взаємна пов'язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах;

б) вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись.

в) задоволення зустрічного позову може виключати повністю або частково задоволення первісного позову. Подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом. Найчастіше це - позов про визнання договору недійсним або позов про визнання права. У таких випадках задоволення зустрічного позову тягне за собою відмову у первісному позові повністю чи частково.

Відсутність однієї з названих підстав прийняття зустрічного позову виключає прийняття зустрічної позовної заяви до провадження.

Згідно пункту 3.15. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" обставини, які свідчать про взаємну пов'язаність зустрічного позову з первісним (зокрема, за підставами цих позовів та/або поданими доказами; у зв'язку з тим, що задоволення зустрічного позову виключатиме частково чи повністю задоволення первісного позову тощо), а так само докази, що підтверджують саме ці обставини, повинні зазначатися у зустрічній позовній заяві (пункт 5 частини другої статті 54 ГПК).

Дослідивши матеріали справи та зустрічну позовну заяву ДП "Одеський авіаційний завод", місцевий господарський суд встановив, що первісні позовні вимоги ДП Укроборонсервіс про стягнення 2 676 563,18 дол. США, що еквівалентно 59 118 233,25 грн., та зобов'язання підписати додаткову угоду про розірвання договору комісії від 24.12.2008 р. №Д29-3.1.1/772/17/КО-09 не пов'язані із зустрічною позовною вимогою ДП "Одеський авіаційний завод" про внесення змін до вказаного договору комісії (з додатками до нього), укладеного між сторонами, замінивши у його тексті словосполучення "ОСОБА_2 Народна Лівійська Арабська Джамагірія" з приставками "Військово-Повітряні Сили" або "ВПС" та без них в усіх відмінках відповідно до словосполучення "Держава Лівія", оскільки у разі задоволення зустрічного позову це жодним чином не виключатиме часткове або повне задоволення первісного позову, у звязку з чим суд вірно відмовив у прийнятті зустрічного позову ДП "Одеський авіаційний завод" до спільного розгляду із первісним позовом у даній справі.

Судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про неповязаність первісного та зустрічного позовів з огляду на те, що перш за все відрізняються підстави первісного та зустрічного позовів, крім того, задоволення зустрічного позову не виключатиме можливість задоволення первісного позову, вимоги за зустрічним і первісним позовами не можуть зараховуватись.

Доводи скаржника, що у разі неповязаності первісного та зустрічного позовів суд не мав повноважень застосовувати таку процесуальну дію як відмова у прийнятті зустрічного позову, а був зобовязаний повернути зустрічний позов без розгляду, судова колегія вважає безпідставними, оскільки положення статті 63 Господарського процесуального кодексу України не містять такої підстави для повернення позовної заяви як неповязаність зустрічного позову з первісним.

Відтак, підстави для скасування ухвали господарського суду Одеської області від 30.11.2015 р. про відмову у прийнятті зустрічної позовної заяви відсутні.

Приймаючи до уваги вищевикладене, керуючись ст. ст. 99, 101-103, 105, 106 ГПК України, судова колегія,

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу господарського суду Одеської області від 30.11.2015 року по справі № 916/3468/15 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя:Т.Я. Гладишева

Суддя: В.М. Головей

Суддя:Я.Ф. Савицький