Постанова № 55067285, 11.01.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" січня 2016 р. Справа№ 910/21148/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Куксова В.В.

суддів: Скрипки І.М.

Гончарова С.А.

розглянув апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Мультіплекс Холдинг" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.12.2015 року у справі № 910/21148/15 (суддя Курдельчук І.Д.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Блокбастер-Київ»

про вжиття заходів до забезпечення позову

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Блокбастер - Київ"

до Публічного акціонерного товариства "Мультіплекс Холдинг"

про стягнення 6 175 912,63 грн.

за участю представників сторін:

позивача-Долін О.О. за довіреністю

відповідача-Клименко М.С.,Савельєва М.В. за довіреністю

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду м. Києва № 910/21148/15 від 04.12.2015 задоволена заява ТОВ "Блокбастер-Київ" про вжиття заходів до забезпечення позову. З метою забезпечення позову товариства з обмеженою відповідальністю "Блокбастер-Київ" до публічного акціонерного товариства "Мультіплекс-холдинг" про стягнення основного боргу в сумі 4 718 051,52 грн., інфляційних втрат в сумі 645 208,74 грн., 3% річних в сумі 81 735,08 грн. та пені в сумі 1 401 072,98 грн., який виник у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору від 20.08.2009 оренди нежилого приміщення в частині внесення орендних платежів у обсязі та строки згідно до умов договору, вжити заходи до забезпечення позову, а саме: накладено арешт на грошові кошти ПАТ "Мультіплекс-холдинг" на рахунках у банківських установах: № 26009962498176 в ПАТ "ПУМБ", МФО 334851; № 26007962498446 в ПАТ "ПУМБ", МФО 334851; № 26006962484262 в Технічній філії ПАТ "ПУМБ" м. Києва МФО 322755; № 26001962482474 в Технічній філії ПАТ "ПУМБ" м. Києва МФО 322755; № 260021604802 в ПАТ "Міський комерційний банк", МФО 339339; № 26009011252845 в ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023 та на будь-яких інших виявлених рахунках, у межах розміру позовних вимог 6 846 068,32 грн.

Не погоджуючись з ухвалою, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, неповне зясування обставин, що мають значення для справи, просить її скасувати та відмовити позивачу у задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.

Представники відповідача в судовому засіданні підтримали апеляційну скаргу, вважають ухвалу такою, що підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні, проти вимог, викладених в апеляційній скарзі заперечував, просив залишити їх без задоволення, ухвалу суду - без змін.

Розглянувши справу за правилами розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено матеріалами справи, позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення заборгованості яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору від 20.08.2009 оренди нежилого приміщення в частині внесення орендних платежів у обсязі та строки згідно до умов Договору.

Крім того, позивач звернувся з заявою про вжиття заходів до забезпечення позову, мотивуючи її тим, що між сторонами існує спір про стягнення значної суми заборгованості зі сплати орендних платежів в розмірі визначеному Договором у період за березень - липень 2015 року; відповідач систематично порушує договірні зобов'язання про що свідчать судові рішення; відповідач вчиняє дії направлені на припинення господарської діяльності тому не вжиття відповідних заходів може у подальшому утруднить виконання рішення у даній справі.

Представники відповідачів проти таких доводів заперечують та вказують на те, що саме позивач чинить перепони у здійсненні господарської діяльності,а саме: утруднений доступ до приміщень в яких знаходиться майно відповідача на суму, що значно перевищує суму заявлену позивачем у позові; заборгованості не має, оскільки з його боку договірні зобов'язання виконуються в повному обсязі. Накладання арешту на рахунки паралізує господарську діяльність відповідача, що призводить до збитків та заборгованості по заробітній платі працівникам, тощо.

Крім того, ухвала має посилання на судові рішення господарських судів, зокрема № 910/10868/14 яке відповідачем виконано в добровільному порядку та не стосується предмету розгляду у даній справі; провадження у справі № 910/697/15-г зупинено в зв'язку з призначенням судово-бухгалтерської експертизи, а відносно нібито заборгованості в розмірі 6 846 068,32грн. та 3 681 648,89грн. спір не вирішено взагалі.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Згідно ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ст.67 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти певні дії, отже, приймаючи ухвалу про заборону відповідачеві вчиняти певні дії, господарський суд повинен визначитись як з предметом спору у співвідношенні з певними заходами забезпечення позову, які вимагається до застосування, і певними діями, які вимагається заборонити вчиняти, так і з доцільністю та обґрунтованістю вжиття таких заходів.

За загальним правилом умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтована вірогідність утруднення або неможливості виконання майбутнього рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову. Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Отже, інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання подальшого судового рішення та запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи.

Пленум Вищого господарського суду України у постанові № 16 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» зазначив, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

16.11.2015 постановою Київського апеляційного господарського суду №910/17225/15, залишену без змін постановою Вищого господарського суду України від 24.12.2015, відмовлено повністю у задоволенні позовних вимог ПАТ "Мультіплекс-Холдинг" та ТОВ "Компанія з управління активами "Капітал Груп", що діє від свого імені в інтересах та за рахунок Пайового венчурного інвестиційного фонду не диверсифікованого виду закритого типу "Капітал-рекорд" про визнання недійсним договору про внесення змін до договору оренди нежилого приміщення, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Петровою С.М. 20.08.2009 за реєстровим № 2572, що укладений ПАТ "Мультіплекс-Холдинг" та ТОВ "Блокбастер-Київ", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Петровою С.М. 31.07.2012 за реєстровим №1830, в частині, а саме пункту 2.2.

Представники відповідача наголошують, що при прийнятті оскаржуваної ухвали, місцевий суд безпідставно поклав в основу судові рішення господарського суду № 910/17225/15, №910/10868/14, №910/18435/14, які не стосуються даного спору, проте, колегія суддів не погоджується з даними висновками, оскільки низка судових актів, ініційованих позивачем та задоволених судовими інстанціями, вказують на систематичне порушення з боку відповідача зобов'язань за договором оренди та ґрунтовність вимог позивача про стягнення заборгованості з орендних платежів за різні періоди часу. та як наслідок розірвання договору оренди.

Відтак, ці зауваження не є підставами для скасування оскаржуваної ухвали про забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні стати наслідком повного припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

У позовному провадженні піддані арешту кошти слід обмежувати розміром суми позову та можливих судових витрат. Накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене, але господарський суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат. Відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, надаються суду заявником.

З матеріалів справи вбачається, що арешт накладено на грошові кошті, яки знаходяться на перелічених в ухвалі господарського суду м. Києва № 910/21148/15 від 04.12.2015 рахунках банківських установ в межах заявлених позовних вимог.

Таким чином заперечення відповідача про те, що вжиття такого заходу як накладання арешту на грошові кошти відповідача, паралізують його господарську діяльність, що призводить до заборгованості працівникам товариства з заробітної плати, та розрахунками з контрагентами, не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи.

Зі сказаного випливає, що застосування даного виду забезпечення позову є адекватним та достатньо обґрунтованим.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги , а ухвала господарського суду є обґрунтованою і такою, що відповідає чинному законодавству.

Керуючись ст. ст. 66,67, 99, 101,103,105,106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Мультіплекс Холдинг" залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.12.2015 року у справі № 910/21148/15 -без змін.

2. Матеріали справи повернути господарському суду м. Києва.

Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя В.В. Куксов

Судді І.М. Скрипка

С.А. Гончаров