Постанова № 55067164, 12.01.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" січня 2016 р. Справа№ 910/20315/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сухового В.Г.

суддів: Мальченко А.О.

Жук Г.А.

при секретарі судового засідання: Товстенку О.Ю.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Інноваційний центр ,,Екосистема"

на рішення господарського суду міста Києва від 20.10.2015р.

у справі № 910/20315/15 (суддя Морозов С.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ТЮФ Рейнланд Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Інноваційний центр ,,Екосистема"

про стягнення 88 995,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ,,ТЮФ Рейнланд Україна" (далі - позивач) звернулось в господарський суд міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Інноваційний центр ,,Екосистема" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором про надання послуг № 0088.Y.516/2012 від 20.02.2012р. в розмірі 88 995 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.10.2015р. у справі № 910/20315/15 позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 88 995,00 грн. та 1 827,00 грн. судових витрат.

Мотивуючи своє рішення, суд першої інстанції послався на умови договору, положення ЦК України та ГК України, та дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення, оскільки матеріалами справи підтверджується, що відповідачем були порушені договірні зобов'язання в частині вчасної оплати вартості послуг за умовами договору.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення господарського суду міста Києва від 20.10.2015р. у справі № 910/20315/15 скасувати і прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги відповідач зазначає, що оскаржуване рішення є необґрунтованим у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм процесуального права. Зокрема, на думку скаржника, судом першої інстанції безпідставно відхилено всі його клопотання, які заявлялись з метою підтвердження факту ненадання позивачем послуг за договором, а саме: у клопотанні про витребування доказів від позивача на підтвердження факту надання послуг; у клопотанні про залучення третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю ,,.Vidzeme Eko", яка була основним замовником послуг та безпосередньо приймала участь у процесі здійснення заходів, які складали предмет послуги; у клопотанні про призначення почеркознавчої експертизи, за допомогою якої можна б було з'ясувати, чи були підписані акти прийому - здачі наданих послуг уповноваженою на це особою. Таким чином, на думку скаржника, суд першої інстанції позбавив відповідача можливості довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх заперечень позову. Також, скаржник вважає, що суд першої інстанції не з'ясував обставин щодо фактичного надання послуг, ані щодо помилкового чи неналежного підписання актів прийому - здачі послуг.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.11.2015р. у справі № 910/20315/15 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Інноваційний центр ,,Екосистема" на рішення господарського суду міста Києва від 20.10.2015р. прийнято до провадження та призначено її розгляд на 08.12.2015р.

08.12.2015р. на адресу суду надійшло клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до вирішення справи за позовом ТОВ ,,Інноваційний центр ,,Екосистема" до ТОВ ,,ТЮФ Рейнланд Україна" про розірвання договору № 0088.Н.516/2012 від 20.02.2012р. Мотивуючи дане клопотання відповідач зазначав, що за результатами розгляду спору про розірвання договору суд має встановити факт невиконання ТОВ ,,ТЮФ Рейнланд Україна" своїх зобов'язань за договором, що має вплинути на результати розгляду даної справи апеляційним судом.

08.12.2015р. на адресу суду від відповідача надійшли доповнення до апеляційної скарги.

В судовому засіданні 08.12.2015р. оголошено перерву до 12.01.2016р.

В судовому засіданні 12.01.2016р. на обговорення було поставлено клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі.

Представник відповідача підтримав заявлене клопотання, представник позивача заперечив проти зупинення провадження у справі.

Колегія суддів дійшла висновку, що заявлене клопотання про зупинення провадження у даній справі не підлягає задоволенню з огляду на таке.

За приписами ч.1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиційне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Колегія суддів зазначає, що дане клопотання не підлягає задоволенню, оскільки дана справа може бути розглянута по суті без зупинення провадження до розгляду справи про розірвання договору № 0088.Н.516/2012 від 20.02.2012р., оскільки у даній справі предметом дослідження є договір № 0088.Y.516/2012 від 20.02.2012р. укладений між сторонами спору, і яким чином договір під іншим номером може вплинути на результати розгляду даної справи суду заявником не наведено.

Крім того, в судовому засіданні 12.01.2016р. представником відповідача заявлено усне клопотання про долучення до матеріалів справи запитів до відповідних органів та відкладення розгляду справи до отримання відповідей на запити, якими можливо підтвердити факт ненадання послуг позивачем.

Представник позивача проти даного клопотання заперечив.

Колегія суддів, розглянувши дані клопотання відповідача вирішила відмовити в їх задоволенні з огляду на таке.

Межі перегляду апеляційним судом рішення першої інстанції на предмет законності і обґрунтованості рішення визначені ст. 101 ГПК України.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 101 ГПК України додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Колегія суддів зазначає, що запити відповідача та відповіді на вказані запити, до отримання яких він просить відкласти розгляд справи, не можуть бути прийняті у якості доказів з огляду на те, що ці докази в суд першої інстанції не подавались, обґрунтування неможливості їх подання в суді першої інстанції відповідач не зазначив.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 вказаного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

За таких обставин заявлені відповідачем клопотання задоволенню не підлягають.

В судовому засіданні 12.01.2016р. представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, представник позивача проти наведених доводів заперечив, просив залишити оскаржуване рішення без змін.

Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги, дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.02.2012р. між ТОВ ,,ТЮФ Рейнланд Україна" (далі - виконавець, позивач) та ТОВ ,,Інноваційний центр ,,Екосистема" (далі - замовник, відповідач) укладено договір № 0088.Y.516/2012 (далі - договір), відповідно до п. 2.1 якого позивач зобов'язався надати відповідачу послуги з проведення Детермінації Проектно-технічної документації (ПТД) щодо проекту спільного впровадження (ПСВ) ,,Впровадження заходів з ресурсо- та енергозбереження в дочірній компанії ,,Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії ,,Нафтогаз України" (для ТОВ ,,Vidzeme Eko") (надалі - проект) відповідно до вимог статті 6 Кіотського протоколу, надалі іменовані як послуги, а відповідач - оплатити послуги на умовах даного договору. Позивач зобов'язується надати послуги в два етапи, зміст яких вказаний у п. 6 даного договору.

Відповідно до п. 3.2.1 договору відповідач зобов'язався вчасно здійснити оплату послуг позивача у відповідності до п. 5.2 даного договору.

Позивач взяв на себе зобов'язання надати послуги у зазначений термін та з належною якістю, діючи незалежно, компетентно та неупереджено (п. 3.2.1).

Вартість послуг за цим договором складає 177 990,00 грн., з урахуванням ПДВ - 29 665,00 грн. (п. 5.1)

Оплата послуг за цим договором здійснюється відповідачем в такому порядку:

- оплата послуг за першим етапом в сумі 88 995,00 грн., у тому числі ПДВ - 14 832,50 грн. сплачується відповідачем після підписання акту прийому-здачі наданих послуг згідно п. 9.1 за першим етапом на зазначену в цьому пункті суму протягом 15 робочих днів з моменту отримання від позивача рахунку-фактури (п. 5.2.1);

- оплата послуг за другим етапом в сумі 48 995,00 грн., у тому числі ПДВ - 8 165,83 грн. сплачується відповідачем після підписання акту прийому-здачі наданих послуг згідно п. 9.1 за другим етапом на зазначену в цьому пункті суму протягом 15 робочих днів з моменту отримання від позивача рахунку-фактури (п. 5.2.2);

- оплата послуг за третім етапом в сумі 40 000,00 грн., у тому числі ПДВ 6 666,67 грн. сплачується відповідачем після підписання акту прийому-здачі наданих послуг згідно п. 9.1 за третім етапом на зазначену в цьому пункті суму протягом 15 робочих днів з моменту отримання від позивача рахунку-фактури (п.5.2.3).

Зміст етапів послуг та термін їх надання визначений сторонами в розділах 6 та 7 Договору.

Пунктом 6.1 договору визначено, що входить до першого етапу: попередні перевірки. Аналіз документації.

- Дослідження, зорієнтовані на ідентифікацію аспектів, які потенційно відносяться до проектів.

- Аналіз ПТД та іншої документації проектів щодо відповідності критеріям (п.6.1.1).

Відповідно до п 6.1.2 Детермінаційний аудит (Інтерв'ю).

- Ідентифікація та виявлення додаткових питань та положень, які стосуються розробки проектів.

Другий етап включає таке.

Попередній Детермінаційний Звіт та коригувальні дії.

- Складання попереднього Детермінаційного Звіту, в якому підсумовані виявлені факти, а також описані виконані етапи.

- Визначення проблемних питань, які потребують корегувальних дій (п.п. 6.2.1).

Остаточний Детермінаційний Звіт.

- Виконавець зобов'язаний інформувати Замовника про результат Детермінації, включаючи пояснення причин відмови, якщо зроблено висновок про невідповідність проектів вимогам детермінації (п.п. 6.2.2).

Висновок з Детермінації.

- Позитивний або негативний висновок з проведеної детермінації базується виключно на інформації, яка була надана виконавцю.

По закінченню надання послуг сторони оформлюють акт прийому-здачі послуг. По закінченню послуг позивач направляє відповідачу акт прийому-здачі послуг. Відповідач зобов'язується розглянути, підписати та повернути акт прийому-здачі послуг позивачу протягом 10 робочих днів з дати отримання, що підтверджує факт прийняття наданих послуг або направити позивачу мотивовані заперечення проти прийому наданих послуг. У разі якщо відповідач не заявить позивачу мотивованих заперечень у вищенаведені строки та не направить на адресу позивача підписний акт прийому-здачі послуг, послуги вважаються наданими належним чином та прийнятими відповідачем (п. 9.1).

Пунктом 13.5 договору встановлено, що він регулюється та тлумачиться у відповідності до чинного законодавства України.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивачем було надано відповідачу послуги на суму 177 990,00 грн., що підтверджується Актами прийому-здачі наданих послуг за договором (Детермінація Проектно-технічної документації (ПТД) щодо проекту спільного впровадження (ПСВ) ,,Впровадження заходів з ресурсо- та енергозбереження в дочірній компанії ,,Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії ,,Нафтогаз України"), а саме:

- акт від 21.03.2012р. на суму 88 995,00 грн.;

- акт від 07.08.2012р. на суму 48 995,00 грн.;

- акт від 07.08.2012р. на суму 40 000,00 грн.

Позивачем було виставлено відповідачу рахунки на оплату суми вартості послуг.

Як вказує позивач, відповідачем оплачено частину вартості послуг на суму в розмірі 88 995,00 грн. за Актом від 21.03.2012р.

Водночас, відповідачем оплату наданих послуг, прийнятих за актами від 07.08.2012р. проведено не було.

На адресу відповідача позивачем надіслано повідомлення, датоване 22.06.2015р. про необхідність провести оплату за договором в розмірі 88 995,00 грн., яке отримане останнім 09.07.2015р.

У відповідь на вказане повідомлення відповідач, зокрема, зазначив, що в порушення умов договору ні попередній Детермінаційний звіт, ні Остаточний Детермінаційний звіт виконавцем замовнику передано не було.

Обґрунтовуючи позовні вимоги у даній справі, позивач зазначає про те, що відповідачем порушено умови договору щодо здійснення оплати за надані послуги, які прийняті останнім відповідно до актів прийому - здачі наданих послуг від 07.08.2012р., внаслідок чого за ним рахується заборгованість в розмірі 88 995,00 грн.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач вказував на те, що перший етап послуг за договором був дійсно виконаний позивачем та оплачений, інші етапи послуг виконані не були, відповідно й не були оплачені, а акти від 07.08.2012р. підписані відповідачем помилково. Позивачем ні попередній Детермінаційний звіт, ні остаточний Детермінаційний звіт відповідачу передано не було. У випадку дійсного надання послуг за другим та третім етапами договору, як вважає відповідач, позивач зобов'язаний був оприлюднити їх результати на веб-сторінках Нацекоінвестагенства та Секретаріату Рамкової конвенції ООН, однак з наданих до справи скріншотів зі сторінок цих сайтів вбачається відсутність інформації про Детермінацію проектно-технічної документації щодо проекту спільного провадження, а отже підтверджують невиконання позивачем своїх обов'язків.

Колегія суддів, з огляду на встановлені у даній справі обставини та наявні докази, погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України, підставами для виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором про надання послуг.

Згідно зі ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України закріплено обов'язок замовника оплатити надану йому послугу у розмірі, у строки та у порядку, що встановлені договором.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надавались відповідачу послуги згідно з договором № 0088.Y.516/2012 від 20.02.2012р.

За результатами наданих послуг обидві сторони договору підписали акти прийому - здачі наданих послуг від 21.03.2012р. (перший етап), та два акти від 07.08.2012р. (другий і третій етапи), підписи керівників сторін скріплено печатками товариств.

Водночас, відповідачем не проведено оплату за актами від 07.08.2012р. на загальну суму 88 995,00 грн.

Як встановлено в п. 9.1 договору по закінченню послуг позивач направляє відповідачу акт прийому-здачі послуг. Відповідач зобов'язується розглянути, підписати та повернути акт прийому-здачі послуг позивачу протягом 10 робочих днів з дати отримання, що підтверджує факт прийняття наданих послуг або направити позивачу мотивовані заперечення проти прийому наданих послуг. У разі якщо відповідач не заявить позивачу мотивованих заперечень у вищенаведені строки та не направить на адресу позивача підписний акт прийому-здачі послуг, послуги вважаються наданими належним чином та прийнятими відповідачем.

Згідно з матеріалами справи, відповідачем не виставлено позивачу заперечень щодо послуг за актами від 07.08.2012р. у строк протягом 10 робочих днів за дати їх отримання, як передбачено п. 9.1 договору.

Відповідно до умов п. 5.2 договору, оплата вартості послуг відповідачем повинна здійснюватись протягом 15-ти робочих днів з моменту отримання рахунку-фактури.

Як підтверджується матеріалами справи рахунки фактури на оплату послуг на суму в розмірі 48 955,00 грн. та 40 000,00 грн., що в загальному розмірі становить 88 995,00 грн., відповідачем отримані 09.07.2015р. (копія накладної кур'єрської служби №5461285 міститься в справі).

Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, з урахуванням п. 5.2 договору, обов'язок відповідача щодо оплати вартості послуг за договором має бути виконаний останнім по 27.07.2012р.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно відхилено заперечення відповідача з огляду на таке.

У відповідності до п 9.1 фактом закінчення надання послуг за договором є оформлення сторонами Акту прийому-здачі послуг, які, у даному випадку, були підписані сторонами.

Відповідач не скористався правом наданим йому п. 9.1 договору направити мотивовані заперечення позивачу проти прийому наданих послуг, Акти прийому-здачі наданих послуг за договором є погодженими та підписаними уповноваженими представниками обох сторін та скріплені їх печатками, тому послуги вважаються прийнятими.

Необґрунтованими також є доводи відповідача щодо помилковості підписання актів з його боку, оскільки згідно п. 9.1 договору сторона мала можливість заперечити проти прийому наданих послуг та відмовитись від підписання актів з наданням вмотивованих заперечень. Як зазначалось вище, таким правом відповідач не скористався, мотивованої відмови від прийняття послуг матеріали справи не містять.

Заперечення відповідача, що відповідно до п. 3.1.2 Договору №ЕС2002/2012 КР-DTR від 20.02.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю ,,Vidzеme Eko" може подати скарги щодо виконання договору, не можуть обґрунтовувати чи спростовувати наявність/відсутність факту надання/ненадання послуг за Договором, оскільки ТОВ ,,Vidzеme Eko" не є стороною Договору №0088.Y.516/2012 від 20.02.2012р. Також, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження направлення ТОВ "Vidzеme Eko" відповідних скарг.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Матеріалами справи підтверджено порушення відповідачем договірних зобов'язань в частині своєчасної оплати вартості послуг за умовами договору, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача основної суми заборгованості в розмірі 88 995,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню, про що вірно вказав суд першої інстанції.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, відповідач, зокрема, зазначає про порушення судом першої інстанції норм процесуального права в частині безпідставної відмови в задоволенні клопотань, які заявлялись з метою підтвердження факту ненадання позивачем послуг за договором, а саме: у клопотанні про витребування доказів від позивача на підтвердження факту надання послуг; у клопотанні про залучення третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю ,,.Vidzeme Eko", яка була основним замовником послуг та безпосередньо приймала участь у процесі здійснення заходів, які складали предмет послуги; у клопотанні про призначення почеркознавчої експертизи, за допомогою якої можна б було з'ясувати, чи були підписані акти прийому - здачі наданих послуг уповноваженою на це особою.

Колегія суддів відхиляє такі доводи, як необґрунтовані з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем, в порядку ст. 38 ГПК України заявлялись клопотання про витребування від позивача попереднього Детермінаційного звіту, остаточного Детемінаційного звіту, матеріалів, що свідчать про здійснення п'яти сайт-візитів на п'ять структурних підрозділів ,,Укргазвидобування", інформацію щодо розміщення у вільному доступі на сайтах звітів та лист Нацекоінвестагенства про схвалення проекту спільного впровадження, що пройшов процедуру національної або міжнародної детермінації Договором №0088.Н.516/2012 від 20.02.2012р. Окрім того, заявлено клопотання про витребування від Секретаріату Рамкової конвенції ООН інформації щодо того, чи розміщував позивач звіти на сайтах.

Зазначені клопотання обґрунтовані тим, що зазначені докази можуть підтвердити неналежне виконання позивачем своїх обов'язків за договором.

Відповідно до ст. 38 ГПК України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази в справі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Відповідно до письмових пояснень відповідача, інформація щодо розміщення звітів є загальнодоступною на відповідних сайтах. Отже, загальнодоступність інформації виключає обов'язок суду витребувати зазначені докази від сторони та Секретаріату Рамкової конвенції ООН, окрім того, відповідач не надав суду доказів на підтвердження звернення з заявою до зазначеного органу про надання такої інформації.

З огляду на наведене, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в задоволенні наведених клопотань відповідача.

Клопотання відповідача про призначення у справі почеркознавчої експертизи з визначення того, чи виконано підпис від імені І.В. Літвяк у Актах прийому-здачі наданих послуг за Договором тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою також було відхилено судом першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Як зазначено в п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України ,,Про деякі питання практики призначення судової експертизи" від 23.03.2012р. № 4 судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Відмовляючи в задоволенні даного клопотання, суд першої інстанції вказав, що Акти прийому-здачі наданих послуг за договором були підписані відповідачем, однак помилково. Оскільки підписання Актів відбулось, непослідовними є твердження відповідача щодо того, що підпис виконаний іншою не встановленою особою, оскільки це суперечить змісту наданого до справи відзиву.

Водночас, як вбачається з клопотання про призначення експертизи, відповідачем ставився під сумнів підпис директора позивача Літвяк І.В., а не директора відповідача, як помилково вказав суд першої інстанції.

Колегія суддів зазначає, що підпис директора позивача Літвяк І.В. скріплений печаткою товариства, від імені та в інтересах якого діяла вказана особа, не оспорюється позивачем, тому зазначене клопотання задоволенню не підлягає.

Однак, у даному випадку судом першої інстанції не з'ясовано зміст клопотання про призначення експертизи, чим допущено порушення норм процесуального права.

За змістом ч. 2 ст. 104 ГПК України порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

У даному ж випадку, допустивши порушення норм процесуального права в частині невірної оцінки клопотання відповідача про призначення почеркознавчої експертизи, суд першої інстанції прийняв вірне рішення про задоволення позовних вимог у даній справі, що не тягне за собою можливості зміни чи скасування рішення.

Також відповідачем заявлялись клопотання про залучення до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Vidzeme Eko", яке мотивоване тим, що зазначене товариство є кінцевим замовником послуг позивача і може надати пояснення в справі, зокрема, щодо невиконання позивачем обов'язків за договором.

Відповідно до частини першої статті 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що ТОВ ,,Vidzeme Eko" не є стороною договору №0088.Y.516/2012 від 20.02.2012р., а отже його права не можуть бути порушені винесенням рішення в даній справі щодо правовідносин сторін саме за цим Договором. Окрім того, замовником за умовами договору, зазначено відповідача, а не ТОВ ,,Vidzeme Eko".

З огляду на викладене, клопотання відповідача про залучення до участі справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю ,,Vidzeme Eko" правомірно відхилено судом першої інстанції.

Крім того, скаржник зазначає, що судом першої інстанції не враховано висновки Верховного Суду України, які викладені в постанові Верховного Суду України від 08.04.2014р. у справі № 911/27/25/13-г, відповідно до яких при вирішенні спорів про стягнення заборгованості за надані послуги, насамперед суд має з'ясувати всі обставини, що стосуються змісту предмету послуги, а також встановити, чи було фактично виконавцем здійснено дії, які складають послугу, включаючи позитивний для замовника ефект від таких дій (стосовно бонусного платежу). При цьому, один лише факт підписання акту приймання - передачі виконаних робіт не є достатнім доказом належного виконання зобов'язань сторонами договору.

Колегія суддів вважає необґрунтованими зазначені посилання, оскільки в постанові Верховного Суду України викладено правову позицію про застосування ст. 903 ЦК України щодо оплати бонусного платежу в порядку встановленому договором, виходячи з конкретних обставин справи. З огляду на умови договору Верховний Суд України відхилив висновок суду апеляційної інстанції, з яким погодився Вищий господарський суд України, про можливість стягнення бонусного платежу на підставі Акту приймання - передачі наданих послуг, підписаного керівником замовника без підпису ще двох уповноважених представників згідно з статутом замовника. Також Верховним Судом України зазначено про можливість здійснення оплати бонусного платежу у разі оформлення належним чином Акта приймання - передачі виконаних робіт, за умови не лише надання послуг, що оплачувалися гарантованим платежем, але й досягнення певного економіко - правового ефекту для замовників.

У даній же справі умови оплати послуг, встановлені договором, по-перше, не ставляться в залежність від отримання ефекту (результату), по-друге, є не бонусним платежем, а платою за самі послуги.

Відповідно до ч. 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, як встановлено статтею 34 ГПК України. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За вказаних обставин доводи апеляційної скарги колегією суддів відхиляються як необґрунтовані, оскільки вони спростовуються викладеним вище.

Виходячи з наведеного, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що підстави для скасування або зміни рішення, які передбачені ст. 104 ГПК України, відсутні. Рішення господарського суду міста Києва від 20.10.2015р. у справі № 910/20315/15 відповідає обставинам справи, є законним та обґрунтованим та має бути залишено без змін з урахуванням мотивувальної частини даної постанови. У зв'язку з цим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судові витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду міста Києва від 20.10.2015р. у справі № 910/20315/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Інноваційний центр ,,Екосистема" - без задоволення.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 107-111 ГПК України.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя В.Г. Суховий

Судді А.О. Мальченко

Г.А. Жук