Ухвала суду № 55066985, 19.01.2016, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/1181/15-ц Номер провадження 22-ц/786/291/16Головуючий у 1-й інстанції Андрущенко-Луценко С.В. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області у складі:

головуючого судді: Карнауха П.М.

суддів: Кривчун Т.О., Пилипчук Л.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" на ухвалу Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 26 листопада 2015 року

по справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, -

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 26 листопада 2015 року зупинено провадження по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки до розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про визнання кредитного договору № 99-М від 27 березня 2007 року недійсним.

Із вказаною ухвалою не погодився позивач ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», представник якого ОСОБА_4 у поданій апеляційній скарзі, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить її скасувати, та направити справу для подальшого розгляду до суду першої інстанції.

Вказує, що суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 31 березня 2011 року, яким солідарно стягнуто заборгованість зі ОСОБА_3, ОСОБА_5 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі ПРУ ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» за кредитним договором 99-М від 27 березня 2007 року, яке набрало законної сили та знаходиться на примусовому виконанні, та яким встановлено факти укладення вказаного кредитного договору, договору іпотеки та поруки.

Сторони в судове засідання не з"явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, а тому відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розглядові справи.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали місцевого суду, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно з п.4 ч.1 ст.311 ЦПК України підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Як розяснено у п. 33 Постанови Пленуму ВСУ 12.06.2009 N 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції, визначаючи наявність передбачених статтею 201 ЦПК ( 1618-15 ) підстав, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у пункті частини першої цієї статті - неможливість розгляду цивільної справи до

вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Зупиняючи провадження у даній цивільній справі місцевий суд виходив із того, що її розгляд неможливий до розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про визнання кредитного договору № 99-М від 27 березня 2007 року недійсним, оскільки договір іпотеки № 99-М від 27 березня 2007 року укладений як забезпечення повернення кредитних коштів, виданих ОСОБА_3 за кредитним договором № 99-М від 27 березня 2007 р.

Разом з тим, постановляючи оскаржувану ухвалу, місцевий суд не врахував те, що рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 31.03.2011 року по справі № 2-9/2011 солідарно стягнуто заборгованість зі ОСОБА_3, ОСОБА_5 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі ПРУ ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» за кредитним договором 99-М від 27 березня 2007 року. Рішення набрало законної сили та знаходиться на примусовому виконанні у ВДВС Миргородського МРУЮ.

Зазначеним рішенням встановлено факти укладення вказаного кредитного договору, договору іпотеки та поруки. На той час та до предявлення банком у травні 2015 року позову до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки вимоги про недійсність кредитного договору ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не заявлялися.

Окрім того, слід звернути увагу на те, що відповідно до ст. 126 ЦПК України, суддя під час відкриття провадження у справі, підготовки справи до судового розгляду або суд під час її розгляду мають право постановити ухвалу про об'єднання в одне провадження кількох однорідних позовних вимог за позовами одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача чи до різних відповідачів або за позовом різних позивачів до одного й того самого відповідача.

Позовні вимоги кількох осіб до одного й того ж відповідача або позивача до кількох відповідачів можуть бути об'єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов'язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших. Таке об'єднання не допускається, коли відсутня спільність предмета позову (наприклад, позови кількох осіб про стягнення зарплати чи про поновлення на роботі) (п. 15 Постанови Пленуму ВСУ від 12.06.2009 N 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції»).

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про зупинення провадження по справі.

З огляду на наведене колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги обґрунтованими, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду першої інстанції скасуванню з поверненням справи до місцевого суду для продовження її розгляду.

Керуючись ст.303, п.4 ч.2 ст.307, п.4 ч.1 ст.311, ст.ст.313,314,315,317 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", - задовольнити.

Ухвалу Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 26 листопада 2015 року, - скасувати.

Справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, - направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

ГОЛОВУЮЧИЙ /підпис/ ОСОБА_1

СУДДІ /підпис/ ОСОБА_6

/підпис/ ОСОБА_7

ЗГІДНО:

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області ОСОБА_1