Рішення № 55066763, 13.01.2016, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" січня 2016 р.Справа № 924/1888/15

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Шпак В.О

за позовом Приватного підприємства "Бондар" м.Хмельницький

до Державного підприємства "Хмельницькстандартметрологія" м.Хмельницький

про стягнення 170610,93 грн. заборгованості

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - директор

ОСОБА_2 - за довіреністю від 21.10.2015 р.

від відповідача: ОСОБА_3 - за довіреністю від 27.07.2015 р.

ОСОБА_4 - за довіреністю від 05.01.2015 р.

Рішення приймається 13.01.2016року, оскільки в засіданні оголошувалась перерва.

Суть спору:

Позивач - приватне підприємство "Бондар" м.Хмельницький звернувся до суду із позовом до відповідача - Державного підприємства "Хмельницькстандартметрологія" м.Хмельницький про стягнення 170610,93 грн. заборгованості.

В обґрунтування заявлених вимог посилається на неналежне виконання договору №18/2011 від 01.06.2011 року.

Позивач та його повноважні представники підтримали вимоги викладені у позовні заяві, ним заявлено клопотання про поновлення строків позовної давності.

В обґрунтування зазначеного клопотання посилається на постанову пленуму ВГСУ №10 від 29.05.13 року пункт 2.2, та просить визнати обставини та причини пропущення приватним підприємством „Бондар строків позовної давності та просить його поновити.

В обґрунтування зазначеного клопотання позивачем надано додаткові пояснення від 11.06.2016 року де стверджує, що наслідки спливу позовної давності не можуть бути застосовані до даних позовних вимог, оскільки її перебіг не закінчився.

Посилаючись на ч.. 1 ст. 261 ЦК України, зазначає, що про порушення своїх прав та законних інтересів за договором № 18/2011 від 01.06.2011 року ПП „Бондар дізналось лише у 2014 році.

Звертає увагу суду, що між позивачем та відповідачем був укладений договір №50/2011 від 23.08.2011 року. Позивач вважав , що ДП „Хмельницькстандартметрологі на забезпечення виконання робіт, відповідно п. 7.1 цього Договору, надало кошти в сумі 64091,56 грн., також було складено акт приймання виконаних будівельних робіт на суму 167746,92 грн. ОСОБА_5 підписаний не був, а кошти не визнавались ДП „Хмельницькстандартметрологі складовою частиною цього акта, що визнавались як погашення попередньо існуючої к підтверджується листом відповідача за №1733 від 20.11.2014 року та відображено в ОСОБА_5 звірки взаєморозрахунків за період січень 2011 року - липень 2014 року. Даний факт визнається сторонами та встановлений рішенням Господарського суду Хмельницької області від 22 грудня 2014 року у справі №924/1520/14.

Позивач стверджує, лише після розгляду Господарським судом Хмельницької області справи № 924/1520/14 та ухвалення відповідного рішення від 22.12.2014 року, ПП „Бондар була відновлена кредиторська заборгованість відповідача за Договором №18/2011 від 01.06.2011 року. А отже, саме з цього часу позивач дізнався про порушення його права, оскільки до цього вважав, що заборгованість за Договором № 01.06.2011 року є погашеною, а тому саме з цього часу почав свій перебіг строк позовної давності.

Окрім того, позивач посилаючись на ст. 264 ЦК України, п. 4.4.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 року „Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів що перебіг позовної давності почався з моменту порушення Відповідачем строку оплати вартості виконаних робіт у 2011 році, перебіг цього строку перервався вчиненням відповідачем дій, що свідчить про визнання ним свого боргу.

Позивач зазначає, що підтвердженням визнання боргу Відповідачем перед ПП „Бондар в сумі 59066,09 грн. за виконані роботи з капітального ремонту ВЛХП ДП „Хмельницькстандартметрологі по вул. Свободи, 7 в м. Хмельницькому. Додаткові роботи є:

-підписання 26.08.2011 р. ген. директором ДП „Хмельницькстандартметрологія

довідки про вартість виконаних будівельних робіт за серпень 2011 р. (типова форма КБ-3)

на суму 59066,09 грн.;

- 15.08.2014 р. на адресу ПП „Бондар надійшов лист від №1273 ДП

Хмельницькстандартметрологія з актом звірки взаєморозрахунків за період січень 2011р. - липень 2014 р., підписання якого уповноваженими особами Відповідача свідчить про

визнання ним вищезазначеної заборгованості, оскільки вона виникла в зазначений в акті

звірки взаєморозрахунків період з січня 2011 р. - липень 2014 р. та, крім окремо

виділених позицій, враховано стан розрахунків та заборгованості між підприємствами за

весь зазначений період;

- додатковим доказом визнання Відповідачем заборгованості в сумі 59066,09 грн., є відзив на позовну заяву, а також визнання цього факту представниками Відповідача в ході судового розгляду справи.

На думку позивача, відповідачем вчинені дії, що беззаперечно свідчать про визнання ним свого боргу, вищевказані обставини є поважними причинами пропущеного строку позовної давності.

Відповідач та його повноважні представники в засіданні суду та у відзиві на позов заперечили проти задоволення позовних вимог.

В обґрунтуванні своїх заперечень звертає увагу суду на те , що господарський суд Хмельницької області уже розглядалася аналогічна справа за позовом позивача до відповідача з того же саме предмету (стягнення заборгованості на суму 136286,39 грн.) і з тих же підстав (невиконання умов договору № 50/2011 від 23 серпня 2011 року) у справі № 924/1520/14.

Зокрема під час розгляду вищезгаданої справи господарським судом Хмельницької області було прийнято рішення від 22 грудня 2014 року у справі № 924/1520/14 про стягнення з Відповідача основної заборгованості в сумі 103655,36 грн.,7788,31грн.-пені, 8256,46грн.- 3% річних, 16584,85 грн. з підстав недоведеністю останнім обставин, на які він посилався. При цьому назване рішення суду було залишено в силі судами апеляційної та касаційної інстанцій.

Враховуючи те, що господарський суд прийняв до свого провадження зазначений позов тому останньому під час винесення судового рішення слід керуватися положеннями ч.3 ст.35 Господарського процесуального кодексу України, оскільки обставини, встановлені рішенням суду, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Окрім того, відповідач у відзиві зазначає, що між ПП „Бондар та ДП „Хмельницькстандартметрологі було укладено Договір №50/2011 від 23.08.2011 року. ПП „Бондар вважало, що ДП „Хмельницькстандартметрологі на забезпечення виконання робіт, відповідно п. 7.1 цього Договору, надало кошти в сумі 64091,56 грн., було складено акт приймання виконаних будівельних робіт на суму 167746,92 грн. ОСОБА_5 підписаний не був, а кошти не визнавались ДП „Хмельницькстандартметрологі складовою частиною цього акта, а визнавались як погашення попередньо існуючої кредиторської заборгованості, що підтверджується листом ДП „Хмельницькстандартметрологі №1733 від 20.11.2014 року, що відображено в ОСОБА_5 звірки взаєморозрахунків за період січень 2011- липень 2014 року.

Суд оцінивши докази по справі в сукупності, вважав, що ПП „Бондар подано належні та допустимі доказі в підтвердження заявлених позовних вимог, зокрема: - рахунком №21/09 від 05.09.2011 року виписками по рахунку про перерахування авансових платежів на загальну суму 64091,56 грн., тому ОСОБА_5 №3 приймання виконаних будівельних робіт був визнай судами усіх інстанцій дійсним та законний.

Щодо позовних заяв про стягнення заборгованості згідно договору № 18/2011 від 01 червня 2011 року між ПП „Бондар та ДП „Хмельницькстандартметрологі на суму 59066,09 грн., відповідач вважає, що по даній сумі пройшов строк позовної давності.

Заборгованість складається із акта №2 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2011 року на суму 59066,09 грн.( додаткові роботи по ВЛХП ) договір №18/2011 від 01 червня 2011 року.

Відповідач посилається на ст. 256 Цивільного кодексу України де зазначено , що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Також на нашу думку не було ніяких підстав, які могли б продовжити строк позовної давності, згідно з ч.5 ст.267 ЦКУ.

Ним подано заяву про застосування строку позовної давності.

На думку відповідача суттєвих підстав для продовження строку позовної давності у позивача не має, тому що він по двох судових позовах звертався про стягнення заборгованості, а саме справа №924/1520/14 та справа 924/1591/15

Заборгованість ПП „Бондар в сумі 59066,09 грн. була складовою частиною позовних вимог та предмету спору у вищеназваних справах, згідно акту звірки взаєморозрахунків за період січень 2011 року по липень 2014 року.

Окрім того у заяві від 11.01.16 року стверджує , що пунктом 5 додаткової угоди №1 до договору №18/2011 від 01.06.2011 року, укладеної між Позивачем та Відповідачем, зазначено, що пункт 13.4 Розділу Основного договору викласти в такій редакції: 13.4. Повна оплата виконаних робіт за Договором, в тому числі робіт визначених в додатках № 9, 10 та 11 здійснюється Замовником у двотижневий термін після виконання і приймання всіх передбачених договором робіт на підставі підписаного сторонами акту приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в, КБ-3), документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість, акта здавання-приймання робіт шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок Підрядника, що вказаний у цьому договорі. Даним пунктом Додаткової угоди визначено строк виконання зобов'язання, в наслідок якого перебіг позовної давності повинен починається з дня, наступного за останнім днем, у який відповідне зобов'язання мало бути виконане.

Зобов'язання Відповідача щодо проведення оплати виконаних Позивачем робіт виникли з 28 серпня 2011 року, тобто після підписання сторонами вищеназваних документів, які підтверджують факт виконання робіт, обумовлених договором № 18/2011 від 01 червня 2011 року.

Позивач звернувся з вищеназваним позовом до Відповідача 26 листопада 2015 року.

З підстав викладеного просить суд відмовити позивачу - ПП „Бондар в позові повністю про стягнення з відповідача ДП „Хмельницькстандартметрологі 59 066,09 грн. заборгованості по договору №18/2011 від 01 червня 2011 року у зв'язку із тим, що строк позовної давності для розгляду справи закінчився.

Розглядом наявних матеріалів справи встановлено:

01 червня 2011 року між державним підприємством „Хмельницькстандартметрологія в особі генерального директора ОСОБА_6 та приватним підприємством „Бондар в особі директора ОСОБА_7 було укладено договір № 18/2011.

Згідно з п.1.1 договору замовник доручає, а підрядник забезпечує відповідно до проектної документації та умов Договору виконання будівельних робіт з капітального ремонту випробувальної лабораторії харчової продукції в адміністративному приміщенні ДП „Хмельницькстандартметрологі (далі по тексту Об'єкт) по вул..Свободи, 7 в м. Хмельницькому.

Обєкт капітального ремонту: випробувальна лабораторія харчової продукції в адміністративному приміщені ДП „Хмельницькстандартметрологі по вул.. Свободи, 7 в м. Хмельницькому. Адреса розташування обєкта: м.Хмельницький, вул. Свободи, 7. Основні параметри : площа приміщення, що підлягає ремонту - 96 м.кв. (пункт 1.2).

Відповідно до п. 2.1 договору підрядник розпочинає виконання робіт на протязі трьох днів з дня виконання замовником зобовязань щодо будівельного майданчика (фронту робіт), необхідних для виконання робіт матеріалів та передачі проектно-кошторисної документації і зобовязується завершити виконання робіт до 01.09.2011 року.

Пунктом 3.1 договору загальна вартість робіт, згідно договірної ціни (кошторису) становить 84319,55 грн., з ПДВ.

Відповідно до п. 12.1 Фінансування робіт здійснюється за власні кошти Замовника на загальну суму :84319,55 грн., з ПДВ. Зобовязання сторін щодо фінансування визначається загальними положеннями Загальних умов та узгодженого сторонами плану фінансування будівництва (додаток 2 ) План фінансування повинен бути поданий підряднику на узгодження протягом десяти робочих днів після узгодження календарного графіка виконання робіт.

Пунктом 13.2 договору сторони погодили , що протягом двадцяти робочих днів з моменту набрання законної чинності цим Договором замовник перераховує Підряднику аванс в розмірі 50% від суми передбаченої пунктом 2.1 цього договору, що складає 42159,78 грн., шляхом перерахування коштів на поточний рахунок підрядника, що вказаний у цьому Договорі на підставі рахунку виставленого підрядником.

Повна оплата виконаних робіт за Договором здійснюється Замовником у двохтижневий термін після виконання і приймання всіх передбачених Договором робіт, на підстав і підписаного ОСОБА_5 приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в, КБ-3), документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість акта здавання приймання робіт шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок підрядника , що вказаний у цьому Договорі (пункт 13.4).

Відповідно до п 14.1 договору приймання-передача закінчених робіт буде здійснюватись відповідно до вимог Загальних умов та інших нормативних актів, які регламентують прийняття виконаних ремонтних робіт. Приймання передача виконаних робіт здійснюється сторонами за ОСОБА_5 приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в, КБ-3 ) на протязі трьох днів з моменту повідомлення Замовлення про готовність предмету підряду до здачі.

Розділом 16 договору сторони визначили відповідальність сторін за порушення зобовязань за договором та порядок урегулювання спорів, де в пунктом 16.7 погодили , що у разі порушення Замовником строків виконання своїх зобов'язань згідно умов даного Договору більш ніж на десять днів, Замовник зобов'язується сплатити Підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості зобов'язань, з яких допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення до моменту остаточного виконання Замовником умов даного Договору.

Відповідно д п. 18.1 строком Договору є час ,протягом якого Сторони будуть здійснювати свої права та виконувати свої обовязки відповідно до договору. Договір набуває чинності з моменту його укладання. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення , яке мало місце під час договору (пункт 18.2).

Договір підписаний та скріплений печатками сторін.

23 серпня 2011р. між позивачем та відповідачем укладено Додаткову угоду №1 до договору № 18/2011 від 01 червня 2011 року. Відповідно до якої сторони внесли наступні зміни до договору підряду № 18/2011 від 01 червня 2011 року:

- Загальна вартість робіт, згідно договірної ціни (кошторису), становить: 134228,44 грн. (пункт 3.1 договору).

- Договірна ціна робіт визначається на основі твердого кошторису, що є невідємною частиною договору, є твердою і складає 134228,44 грн.(пункт 3.2);

- Протягом двадцяти робочих днів з моменту набрання чинності цим Договором замовник перераховує Підряднику аванс у розмірі 422159,78 грн., шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок підрядника, що вказаний у цьому договорі на підставі рахунка, виставленого підрядником (пункт 13.2)

- Повна оплата виконаних робіт Повна оплата виконаних робіт в тому числі додаткових робіт, визначених в додатках 9,10 та 11, здійснюється Замовником у двохтижневий термін після виконання і приймання всіх передбачених Договором робіт, на підстав і підписаного ОСОБА_5 приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в, КБ-3), документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість, акта здавання приймання робіт шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок підрядника, що вказаний у цьому Договорі. (пункт 13.4)

На виконання умов договору сторонами підписаний та скріплений печатками сторін акт №2 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2011 року на суму 59066,09 грн.

26 серпня 2011 року сторонами підписано довідку про вартість виконаних будівельних обід/та витрати/ за серпень 2011 року всього вартість будівельних робіт по будові з урахуванням ПДВ на сум у 59066,09 грн.

В матеріалах справи наявне листування між позивачем та відповідачем про наявну заборгованість між сторонами:

03.03. 2014 р. ПП „Бондар листом №5 просило Замовника провести розрахунок. (Додаток №9 до позовної заяви).

15.08.2014р. лист-відповідь від №1273 ДП „Хмельницькстандартметрологі з актом звірки взаєморозрахунків за період січень 2011 р. - липень 2014 р.

10.09. 2014 р. на адресу державного підприємства „Хмельницькстандартметрологія приватне підприємство „Бондар надіслало листа №129 (Додаток № 10 до позовної заяви) разом з копією ОСОБА_5 №3 (форма КБ-2в, КБ-3) прийняття виконаних будівельних робіт від 31.01.2012 р. на суму 167746,92 грн.

30.09. 2014 р. листом № 139 (Додаток № 11 до позовної заяви) ПП „Бондар" нагадало ДП „Хмельницькстандартметрологі про існування заборгованості по ОСОБА_5 №3 прийняття виконаних будівельних робіт від 31.01.2012 р. на суму 167746,92 грн. з проханням здійснити розрахунок по вищезазначеному ОСОБА_5, враховуючи попередньо перераховані кошти у сумі 64091,56 грн., але відповіді не отримало.

28.05.2015р. на адресу. Відповідача було надіслано лист №41 (Додаток № 12 до позовної заяви) з додатком - ОСОБА_5 звірки взаєморозрахунків за період 01.08.2014 р. - 29.04.2015 р. від 28.05.2015 р. (Додаток №13 до позовної заяви).

11.06.2015 р. листом №758 (Додаток № 14 до позовної заяви) на адресу ПП „Бондар надійшов лист від ДП „Хмельницькстандартметрологі в якому зазначено, що акт звірки взаєморозрахунків знаходиться на перевірці.

14.07.2015 р. ПП „Бондар на адресу ДП „Хмельницькстандартметрологі надіслано листа № 63 (Додаток № 15 до позовної заяви), в якому ще раз нагадали Відповідачу про існування заборгованості.

04.08.2015 р. ПП „Бондар на адресу ДП „Хмельницькстандартметрологі надіслано листа №80 (Додаток № 16 до позовної заяви), яким попросили повернути підписаний Позивачем та Відповідачем акт звірки взаєморозрахунків.

Позивач в позовні заяві стверджує, що належним чином зобовязання за договором підряду № 18/2011, відповідач свої зобовязання належним чином не виконав, внаслідок чого за останнім рахується основна заборгованість за договором підряду № 18/2011 в розмірі 59066,09 грн.

Окрім того позивачем на підставі розділу 16 договору підряду, ст. 625 ЦК України, ст.. 232 ГК України нараховано: 59419,44 грн. пені, 7471,44 грн. 3%річних, 44653,96 грн. - інфляційних втрат.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:

Як вбачається із матеріалів справи між сторонами було укладено договір підряду №18/2011 від 01 червня 2011року.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ст. 837 ЦК України).

Статтею 846 Кодексу встановлено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Частиною четвертою статті 882 Цивільного кодексу України встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Відповідно до п 14.1 договору приймання-передача закінчених робіт буде здійснюватись відповідно до вимог Загальних умов та інших нормативних актів, які регламентують прийняття виконаних ремонтних робіт. Приймання передача виконаних робіт здійснюється сторонами за ОСОБА_5 приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в, КБ-3 ) на протязі трьох днів з моменту повідомлення Замовлення про готовність предмету підряду до здачі.

На виконання умов договору сторонами підписаний та скріплений печатками сторін акт №2 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2011 року на суму 59066,09 грн.

26 серпня 2011 року сторонами підписано довідку про вартість виконаних будівельних обід/та витрати/ за серпень 2011 року всього вартість будівельних робіт по будові з урахуванням ПДВ на сум у 59066,09 грн.

Відповідно до ст. 853 Кодексу замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

У відповідності із ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або одностороння зміна його умов не допускається.

Позивач свої зобовязання за договором виконав належним чином. Відповідач умов договору належним чином та в повному обсязі не виконав, внаслідок чого позивач подав позов про стягнення грн. 59066,09 грн. основної заборгованості.

Оцінивши докази по справі в сукупності, суд дійшов до висновку, що підрядником зобовязання по договору виконані належним чином.

Судом при прийнятті рішення враховується те, що представниками ДП „Хмельницькстандартметрологія в судових засіданнях визнано основну заборгованість в розмірі 59066,09 грн..

Оцінивши докази по справі в сукупності, суд вважає, що позивачем подано належні та допустимі докази в підтвердження заявлених позовних вимог, зокрема актом №2 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2011 року на суму 59066,09 грн. та довідкою від 26 серпня 2011 року про вартість виконаних будівельних обід/та витрати/ за серпень 2011 року всього вартість будівельних робіт по будові з урахуванням ПДВ на суму 59066,09 грн.

З огляду на викладене, вимоги Приватного підприємства "Бондар" м. Хмельницький до Державного підприємства "Хмельницькстандартметрологія" м. Хмельницький про стягнення 59066,09 грн. - заборгованості підлягають задоволенню.

Позивачем нараховано 59419,44 грн. пені.

У відповідності до п 16.7 договору №18/2011 у разі порушення Замовником строків виконання своїх зобов'язань, згідно умов даного Договору більш ніж на десять днів, Замовник зобов'язується сплатити Підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від вартості зобов'язань, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення до моменту остаточного виконання Замовником умов даного Договору.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом неустойки є грошова сума, рухоме і нерухоме майно, а частина 2 - якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Стаття 230 Господарського кодексу України передбачає, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Із матеріалів справи вбачається, що акт приймання виконаних робіт сторонами підписаний 26 серпня 2011року. Таким чином, з врахуванням п. 13.4 договору відповідач повинен був здійснити розрахунок до 09.09.20011року.

В п. 16.7 сторони погодили, що нарахування пені здійснюється у разі порушення Замовником строків виконання своїх зобов'язань згідно умов даного Договору більш ніж на десять днів.

Отже, сторонами в договорі було зазначено додаткову умову нарахування пені, при цьому вони не змінили порядок її визначення.

Відповідач протягом 10 днів оплати не здійснив, тому правомірним буде нарахування пені з 09.09.2011року, тобто з дня порушення відповідачем свого зобовязання.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до статті 258. ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог 1) про стягнення неустойки (штрафу, пені)

Відповідно до Постанови Пленуму №10 від 29.05.2013 року „Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів пункт 4.3. Якщо відповідно до чинного законодавства або договору неустойка (пеня) підлягає стягненню за кожний день прострочення виконання зобов'язання, позовну давність необхідно обчислювати щодо кожного дня окремо за попередній рік до дня подання позову, якщо інший період не встановлено законом або угодою сторін. При цьому, однак, слід мати на увазі положення частини шостої статті 232 ГК України, за якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Даний шестимісячний строк не є позовною давністю, а визначає максимальний період часу, за який може бути нараховано штрафні санкції (якщо інший такий період не встановлено законом або договором).

Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за угодою сторін, тому, зокрема, умови договору, за якими сторони встановили, що така давність обчислюється не з моменту прострочення платежу, а з іншої дати, що визначається шляхом зворотного відрахування шести місяців від дати пред'явлення вимоги, суперечать вимогам закону і не застосовуються судом.

Відповідно до Постанови Пленуму №14 від 17.12.2013року „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань зокрема пункту 2.5. Щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Як вбачається із пункту 16.7 договору №18/2011 підряду сторони погодили в договорі стягнення пені „до моменту остаточного виконання Замовником умов даного Договору, тобто за весь період прострочення.

Здійснивши перерахунок пені прийшов до висновку, що правомірним буде нарахування пені в розмірі 59330,04 грн., оскільки позивачем в зазначено не вірний період з 06.09.2011 року по 21.11.2015 року відповідно до розрахунку ціни позову (додаток №20).

В стягненні 89,40 грн., - пені необхідно відмовити.

Позивачем нараховано 7471,44 грн. 3% річних, 44653,96 грн. інфляційних втрат

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом при перерахунку 3% річних прийшов до висновку, що позивачем помилково визначено кількість днів прострочення у періоді та невірно зазначає період з 06.09.11 року по 22.03.15 року, отже підлягає сума 3% в розмірі 6256,26 грн. у період з 09.09.11 року по 22.03.15 року.

У стягненні 1215,18 грн. 3% річних необхідно відмовити.

Суд при перерахунку інфляційних втрат, прийшов до висновку, що нарахування в розмірі 44653,96 грн. є помилковим, оскільки позивачем не вірно встановлений індекс інфляції за період з 06.09.11 року по 22.03.2015 року. задоволенню підлягає сума інфляційних втрат в розмірі 30269,96 грн.

У стягненні 14384,00 грн., інфляційних втрат необхідно відмовити.

Стосовно клопотань відповідача щодо застосування строків позовної давності та клопотання позивача про його поновлення, суд звертає увагу на наступне.

В силу ст.ст.256,257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Статтею 264 Кодексу встановлено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Згідно ч.3 ст. 267 Кодексу позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

В частині 1 п 2.2 Постанови пленуму № 10 від 29.05.2013 р. „Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів, зазначено , що перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

При цьому, абзацами 3 - 5 пункту 2.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" №10 від 29.05.2013 року роз'яснено про те, що позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини 5 статті 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску строку позовної давності

Відповідно до ч. 5 ст. 267 ЦК України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності порушене право підлягає захисту.

При розгляді даного клопотання судом береться до уваги, що відповідачем визнано борг в сумі 59066,09 грн. за виконані роботи з капітального ремонту ВЛХП ДП „Хмельницькстандартметрологі по вул. Свободи, 7 в м. Хмельницькому, про що свідчить підписання 26.08.2011р. ген. директором ДП „Хмельницькстандартметрологі довідки про вартість виконаних будівельних робіт за серпень 2011 р. (типова форма КБ-3) на суму 59066,09 грн.

Вирішуючи питання стосовно строку позовної давності, судом береться до уваги те, що між позивачем існували довгострокові договірні стосунки щодо надання послуг на здійснення ремонтних робіт. Позивач неодноразово звертався з листами, вимогами про погашення заборгованості за виконані роботи, на які відповідачем давались відповіді про перевірку стану боргу.

Враховуючи вищевикладені обставини суд рахує за необхідне визнати поважними причини пропущення строку позовної давності позивачем.

Посилання позивача на лист за №1273 від 15.08.2014р. ДП„Хмельницькстандартметрологія з актом звірки взаєморозрахунків за період січень 2011 р. - липень 2014 р., підписання якого уповноваженими особами Відповідача свідчить про визнання ним вищезазначеної заборгованості, оскільки вона виникла в зазначений в акті звірки взаєморозрахунків період з січня 2011 р. - липень 2014 р. судом до уваги не береться, оскільки акт звірки на який полається позивач стосується договору №2197 від 29.07.11року, який не є предметом розгляду даної справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначено право на справедливий суд. Згідно із ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Відповідно до ст. 33 вказаного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

У відповідності із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у справі належить покласти на сторони пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов приватного підприємства "Бондар" м.Хмельницький до Державного підприємства "Хмельницькстандартметрологія" м.Хмельницький про стягнення 170610,93 грн. заборгованості задоволити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Хмельницькстандартметрологія" м.Хмельницький, вул. Свободи 7, (код 02568354) на користь приватного підприємства "Бондар" АДРЕСА_1 ( код 32995097) 59066,09 грн. (пятдесят девять тисяч шістдесят шість гривень, 09 копійок ) суму заборгованості, 59330,04 грн. (пятдесят дев`ять тисяч триста тридцять гривень, 04 копійки) пеню, 6256,26грн. (шість тисяч двісті пятдесят шість гривень 26 копійок) 3% річних, 30269,96 грн.(тридцять тисяч двісті шістдесят девять гривень 69 копійок ) інфляційних втрат та судовий збір в розмірі 2323,83 (дві тисячі триста двадцять три гривні, 83 копійки).

Видати наказ.

В частині стягнення 89,40 грн. - пені, 1215,18 грн. - 3% річних та 14384,00 грн. - інфляційних втрат відмовити.

Повний текст рішення складено 18 січня 2016 року.

Суддя Шпак В.О