Ухвала суду № 55065937, 14.01.2016, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

14.01.2016 р. Справа№ 914/2511/13

Суддя господарського суду Львівської області В.М. Пазичев, розглянувши матеріали заяви про видачу дублікату наказу, в приміщенні господарського суду Львівської області

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Д-МІКС” (с. Хильчиці, Львівська обл.)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Контекст” (м. Львів)

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Личаківський відділ державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції (м. Львів)

про: стягнення боргу в сумі 27320,00 грн., 3% річних в розмірі 1730,47 грн. та інфляційних втрат в розмірі 542,32 грн.

визнав, що заяву слід повернути позивачу без розгляду.

Виносячи дану ухвалу суд виходив з наступного:

13.01.2016 року за вх. № 152/16 в канцелярії Господарського суду Львівської області зареєстровано заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Д-МІКС” про видачу дублікату наказу № 914/2511/13 від 28.08.2014 року по справі № 914/2511/13 за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Д-МІКС” (с. Хильчиці, Львівська обл.) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Контекст” (м. Львів) про стягнення боргу в сумі 27320,00 грн., 3% річних в розмірі 1730,47 грн. та інфляційних втрат в розмірі 542,32 грн.

Відповідно до п. 3 ст. 57 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Згідно ч. 4 ст. 120 ГПК України, за видачу стягувачу дубліката судового наказу справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Документом, що підтверджує сплату судового збору, є відповідний документ фінансової установи, яка здійснила перерахування суми судового збору до бюджету, зокрема, платіжне доручення, що додається позивачем до матеріалів позовної заяви. Сплата судового збору за розгляд справи судом, згідно чинного законодавства України, є обов’язковою передумовою порушення провадження для розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, за подання до господарського суду заяви про видачу дубліката судового наказу та виконавчого листа сплачується судовий збір в розмірі 0,03 розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», мінімальна заробітня плата з 01 січня 2016 року складає 1378,00 грн.,

Згідно п. 2.22 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», якщо заявником не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі або (за необхідності) документів, що підтверджують звільнення від його сплати, заява (скарга) повертається господарським судом з підстав, передбачених ГПК, а саме: статтею 43 5, пунктом 4 частини першої статті 63, пунктом 3 частини першої статті 97, пунктом 4 частини першої статті 111 3, частиною другою і пунктом 1 частини четвертої статті 111 20, пунктом 3 частини шостої статті 113, частиною п'ятою статті 122 2, частиною п'ятою статті 122 8. При цьому якщо таке повернення здійснюється у зв'язку з недодержанням заявником вимог закону щодо порядку та/або розміру сплати судового збору (сплата його не до спеціального фонду Державного бюджету України або в меншому розмірі, ніж необхідно), то у відповідній ухвалі господарського суду має бути зазначено правильний порядок сплати та/або розмір судового збору.

При огляді позовних матеріалів було встановлено, що заявник до заяви долучив платіжне доручення № 1737 від 12.01.2016 року на суму 4,13 грн. про сплату судового збору, однак, всупереч вимогам чинного законодавства України, а саме: ч.2 ст.4 Закону України “Про судовий збір”, розмір сплаченого судового збору не відповідає вимогам чинного законодавства України, оскільки повинен складати 41,34 грн., що є підставою для повернення позову без розгляду.

Отже, керуючись ст. 63 ГПК України, суддя, який вирішує питання про прийняття заяви, зобов’язаний повернути заяву з підстав неправильного оформлення заяви про видачу дублікату наказу та доданих до неї документів.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. ст. 56, 63, 86 ГПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Д-МІКС” про видачу дублікату наказу № 914/2511/13 від 28.08.2014 року по справі № 914/2511/13 – повернути без розгляду.

Суддя Пазичев В.М.

Згідно ч.3 ст.63 ГПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущенного порушення.