Рішення № 55065898, 12.01.2016, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022, м. Харків, проспект Леніна, б.5, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12 січня 2016 року Справа № 913/678/15

Провадження №18пд/913/678/15

За позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Рубіжне Луганської області

до відповідача - Новопсковської районної державної адміністрації, смт. Новопсков Луганської області

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

- Луганська обласна державна адміністрація, м. Сєвєродонецьк Луганської області

- Луганське обласне управління водних ресурсів, м. Сватове Луганської області

- Департамент екології та природних ресурсів Луганської обласної державної адміністрації, м. Сєвєродонецьк Луганської області

- Головне управління Держгеокадастру у Луганській області, м. Сєвєродонецьк Луганської області

про визнання договорів оренди землі та водного об'єкта поновленими

Судова колегія у складі:

головуючий суддя Корнієнко В.В.

суддя Косенко Т.В.

суддя Смола С.В.

Секретар судового засідання-помічник судді Шапошникова О.М.

У засіданні брали участь:

від позивача: ОСОБА_2 за дов. від 30.06.2015;

від відповідача: Соложеніцин І.М. за дов. від 17.11.2015 № 1-7/5-2121;

від третьої особи - Луганської обласної державної адміністрації:

Соложеніцин І.М. за дов. від 03.03.2015 № 16-С;

від третьої особи - Луганського обласного управління водних ресурсів:

не прибув;

від третьої особи - Департаменту екології та природних ресурсів Луганської обласної державної адміністрації: Соложеніцин І.М. за дов. від 23.10.2015 № 1122;

від третьої особи - Головного управління Держгеокадастру у Луганській області:

Харченко О.О. за дов. від 04.01.2016 № ДС-31-12-7777.9-6/18-16.

Суть спору: позивачем заявлено вимоги:

- про визнання укладеною з 12.07.2015 додаткової угоди до договору оренди землі від 12.07.2010 (державна реєстрація від 26.08.2010 № 041041600028) кадастровий номер земельної ділянки: НОМЕР_2 (113,3783 га), яка знаходиться на території Новобілянської сільської ради за межами населеного пункту, в редакції, викладеній позивачем у позовній заяві (проектом додаткової угоди передбачено поновлення строку дії договору оренди землі на 5 років та зазначено кадастровий номер земельної ділянки);

- про визнання укладеною з 12.07.2015 додаткової угоди до договору оренди водного об'єкту (водного дзеркала) від 12.07.2010 Новобілянського водосховища загальною площею водного дзеркала 84,5833 розташованого в урочищі річки Гнілуша (приток річки Біла) на території Новобілянської сільської ради за межами населеного пункту, в редакції, викладеній позивачем у позовній заяві (проектом додаткової угоди передбачено поновлення строку дії договору оренди водного об'єкта на 5 років).

Відповідач відзивом на позовну заяву від 11.09.2015 проти позову заперечує посилаючись на те, що у нього відсутні повноваження на поновлення договору, а також на те, що позивач неналежно виконував умови договорів, зокрема пункти 6.4. та 31., якими був встановлений обов'язок позивача щомісячно надавати позивачу копії платіжних документів, що підтверджують факт внесення орендної плати.

Треті особи - Луганська обласна державна адміністрація та Луганське обласне управління водних ресурсів, відзивами на позовну заяву, відповідно від 23.10.2015 та від 20.10.2015, проти позову заперечують, посилаючись на необґрунтованість та безпідставність вимог.

Третя особа - Департамент екології та природних ресурсів Луганської обласної державної адміністрації, заявою від 23.10.2015 № 1121 проти позову заперечує з підстав, визначених у відзивах відповідача та третьої особи - Луганської обласної державної адміністрації.

Третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Луганській області письмовими поясненнями від 09.12.2015 висловила думку, що при наданні позивачу в оренду земельної ділянки Новопсковська райдержадміністрація діяла у межах своїх повноважень; межі орендованої позивачем земельної ділянки до передачі її в оренду позивачу, не визначалися.

В зв'язку зі складністю спору, для його розгляду призначено колегію суддів, яка визначена автоматизованою системою документообігу суду у складі: Корнієнко В.В. (головуючий), Зюбанова Н.М., Смола С.В. (протокол автоматичної зміни складу колегії суддів від 11.11.2015).

У зв'язку з відпусткою судді Смоли С.В. автоматизованою системою документообігу суду здійснено заміну останнього на суддю Косенко Т.В. (протокол автоматичної зміни складу колегії суддів від 25.11.2015).

У зв'язку з відпусткою судді Зюбанової Н.М. автоматизованою системою документообігу суду здійснено заміну останньої на суддю Смолу С.В. (протокол автоматичної зміни складу колегії суддів від 09.12.2015).

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін та третіх осіб, суд

В С Т А Н О В И В:

Розпорядженням голови Новопсковської районної державної адміністрації від 19.11.2009 № 506 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку водного фонду гр. ОСОБА_1, загальною площею 113,3783 га, в тому числі 84,5833 га під водою, 25,8895 га під болотами, 2,9055 га забудовані землі, розташованої за межами населеного пункту, на території, яка за даними земельного кадастру враховується в межах Новобілянської сільської ради.

Розпорядженням голови Новопсковської районної державної адміністрації від 09.07.2010 № 258 було вирішено:

- передати в оренду приватному підприємцю ОСОБА_1 строком на 5 років земельну ділянку загальною площею 113,3783 га, у тому числі під водою - 84,5833 га, під гідротехнічними спорудами - 2,9055 га, під болотом - 25,8895 га, яка розташована за межами населених пунктів, на території, що за даними державного земельного кадастру враховується у Новобілянській сільській раді для риборозведення;

- укласти з приватним підприємцем ОСОБА_1 договір оренди землі щодо користування вищевказаною земельною ділянкою водного фонду;

- передати в оренду приватному підприємцю ОСОБА_1 строком на 5 років водний об'єкт (водне дзеркало) - Новобілянське водосховище з загальною площею водного дзеркала 84,5833 га для риборозведення, розташоване в урочищі Гнілуша (приток річки Біла), за межами населених пунктів, на території, що за даними державного земельного кадастру враховується у Новобілянській сільській раді;

- укласти з приватним підприємцем ОСОБА_1 договір оренди вищевказаного водного об'єкту (водного дзеркала).

12.07.2010 між Новопсковською районною державною адміністрацією (відповідачем по справі) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (позивачем по справі) укладено договір оренди землі (державна реєстрація від 26.08.2010 № 041041600028) згідно якому, відповідач передав позивачу в оренду строком на 5 років, для риборозведення, земельну ділянку із земель водного фонду державної власності, загальною площею 113,3783 га, у тому числі під водним об'єктом - 84,5833 га, під гідротехнічною спорудою - 2,9055 га, під болотами - 25,8895 га, яка знаходиться за межами населених пунктів, на території, яка за даними державного земельного кадастру враховується у Новобілянській сільській раді Луганської області.

12.07.2010 між Новопсковською районною державною адміністрацією (відповідачем по справі) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (позивачем по справі) укладено договір оренди водного об'єкту (водного дзеркала) згідно якому, відповідач передав позивачу в оренду строком на 5 років, для риборозведення, водний об'єкт (водне дзеркало) - Новобілянське водосховище загальною площею водного дзеркала 84,5833 га, розташоване в урочищі Гнілуша (приток річки Біла), за межами населених пунктів, на території, що за даними державного земельного кадастру враховується у Новобілянській сільській раді.

Договором оренди землі (п. 8) та договором оренди водного об'єкту (п. 4) встановлено, що після закінчення строку дії договору орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Позивач у позовній заяві вказав:

- строк дії вищевказаних договорів оренди був узгоджений сторонами до 12.07.2015;

- він належно виконував умови договорів оренди;

- ним дотримано строки і процедуру повідомлення орендаря про намір реалізувати своє переважне право на поновлення договорів оренди;

- 08.05.2015 листом він звернувся до Луганської обласної державної адміністрації (третьої особи по справі) з повідомленням про намір продовження дії договорів оренди та з проханням поновити вказані договори оренди на той же самий строк (після закінчення строку їх дії) шляхом підписання додаткових угод (необхідні документи, в тому числі проекти додаткових угод були додані до листа позивача);

- листом від 15.05.2015 Луганська обласна державна адміністрація повідомила позивача, що вона не передавала в користування позивачу вказану земельну ділянку, не є стороною за договором, тому, не може вирішувати питання щодо поновлення договору оренди землі. Щодо поновлення договору оренди водного об'єкту відповідь не надавалася;

- 04.06.2015 позивач звернувся з аналогічним листом до Новопсковської районної державної адміністрації (відповідачу за позовом), в якому повідомив про намір продовження договорів.

- листом від 12.06.2015 Новопсковська районна державна адміністрація відмовила позивачу у поновленні договору оренди землі посилаючись на відсутність у неї повноважень та рекомендувала звернутися до уповноваженого органу - Луганській обласній державній адміністрації. Щодо поновлення договору оренди водного об'єкту відповідь не надавалася;

- позивач продовжує користуватися орендованими земельною ділянкою та водним об'єктом після закінчення строку дії договорів оренди, а також належним чином сплачує орендну плату;

- орендодавець у встановлений законом строк не надіслав орендарю відмови в поновленні договору на новий строк;

- позивач має переважне право на поновлення вищевказаних договорів оренди на новий строк;

- відповідач ухиляється від поновлення договорів оренди (від укладення додаткових угод до договорів оренди), чим порушує право позивача.

На підставі вказаних доводів позивачем заявлено вимоги:

- про визнання укладеною з 12.07.2015 додаткової угоди до договору оренди землі від 12.07.2010 (державна реєстрація від 26.08.2010 № 041041600028) кадастровий номер земельної ділянки: НОМЕР_2 (113,3783 га), яка знаходиться на території Новобілянської сільської ради за межами населеного пункту в редакції, викладеній позивачем у позовній заяві (проектом додаткової угоди передбачено поновлення строку дії договору оренди землі на 5 років та зазначено кадастровий номер земельної ділянки);

- про визнання укладеною з 12.07.2015 додаткової угоди до договору оренди водного об'єкту (водного дзеркала) від 12.07.2010 Новобілянського водосховища загальною площею водного дзеркала 84,5833 розташованого в урочищі річки Гнілуша (приток річки Біла) на території Новобілянської сільської ради за межами населеного пункту в редакції, викладеній позивачем у позовній заяві (проектом додаткової угоди передбачено поновлення строку дії договору оренди водного об'єкта).

Відповідач відзивом на позовну заяву від 11.09.2015 № 9-7/7-1598 проти позову заперечує посилаючись на те, що у нього відсутні повноваження на поновлення договору (відповідно до ст. 122 Земельного кодексу України повноваження щодо надання в оренду земельних ділянок під водними об'єктами за межами населених пунктів належать обласним державним адміністраціям); на даний час змінено процедуру надання водних об'єктів в оренду (відповідно до статей 135-139 ЗК України та статті 51 Водного кодексу України водні об'єкти надаються у користування за земельних торгах у комплексі із земельною ділянкою); позивач неналежно виконував умови договорів, зокрема пункти 6.4. та 31., якими був встановлений обов'язок позивача щомісячно надавати відповідачу копії платіжних документів, що підтверджують факт внесення орендної плати.

Третя особа - Луганське обласне управління водних ресурсів відзивом на позовну заяву від 20.10.2015 № 472, проти позову заперечує посилаючись на аналогічні доводи, якими заперечував відповідач (за винятком доводів про неналежне виконання позивачем договорів оренди).

Третя особа - Луганська обласна державна адміністрація відзивом на позовну заяву від 23.10.2015 № 1/13-3954 проти позову заперечує посилаючись на неналежне виконання позивачем договорів оренди, на неправильне обрання позивачем способу захисту права та на незаконність договору оренди землі від 12.07.2010.

Зокрема, третя особа (Луганська облдержадміністрація) зазначила:

- Новопсковська райдержадміністрація (відповідач по справі) не мала повноважень на передачу в оренду позивачу земельної ділянки, так як ст. 122 ЗК України не надавала повноважень райдержадміністраціям на передачу у користування земельних ділянок для риборозведення, це компетенція облдержадміністрацій;

- у порушення ст. 124 ЗК України земельна ділянка була передана позивачу без проведення земельних торгів;

- у порушення ст. 123 ЗК України земельна ділянка була передана позивачу без розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Третя особа - Департамент екології та природних ресурсів Луганської обласної державної адміністрації, заявою від 23.10.2015 № 1121 проти позову заперечує з підстав, визначених у відзивах відповідача та третьої особи - Луганської обласної державної адміністрації.

Третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Луганській області письмовими поясненнями від 09.12.2015 висловила думку, що при наданні позивачу в оренду земельної ділянки Новопсковська райдержадміністрація діяла у межах своїх повноважень; межі орендованої позивачем земельної ділянки до передачі її в оренду позивачу, не визначалися.

Додатковими письмовими поясненнями від 12.01.2016 Головне управління Держгеокадастру у Луганській області змінило свою думку та зазначило, що Новопсковська райдержадміністрація при наданні позивачу в оренду земельної ділянки не мала таких повноважень, так як поняття «водне господарство» та «рибне господарство не є тотожними.

Позивач проти доводів Луганської облдержадміністрації (щодо незаконності договору оренди землі від 12.07.2010 заперечує (заперечення від 24.11.2015 та пояснення від 07.12.2015) посилаючись на те, що земельні торги (аукціони) не повинні були проводитись тому, що земельна ділянка надавалась в оренду позивачу для риборозведення, тобто для спеціального водокористування (ч. 2 ст. 134 ЗК України); підстав для розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не було, так як земельна ділянка вже була сформована з визначенням меж в натурі, тому, земельна ділянка надавалася в оренду на підставі технічної документації із землеустрою (ч. 1 ст. 123 ЗК України); відповідач - Новопсковська райдержадміністрація правомірно (у межах своїх повноважень) передав земельну ділянку в оренду, так як законодавством не розмежовувались поняття ведення водного господарства та риборозведення, а надання земельної ділянки за межами населених пунктів для ведення водного господарства віднесено до компетенції райдержадміністрацій (ч. 3 ст. 122ЗК України в редакції на дату укладення договору оренди землі).

Позивач також заперечує проти інших доводів відповідача та третіх осіб (про неналежне виконання позивачем договорів оренди, на неправильне обрання позивачем способу захисту права та інш.) посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін та третіх осіб, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню за таких підстав:

Судом встановлено, що за договором оренди землі від 12.07.2010 (державна реєстрація від 26.08.2010 № 041041600028) Новопсковська районна державна адміністрація передала в оренду фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 земельну ділянку, яка знаходиться за межами населених пунктів, для риборозведення.

Частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України (в редакції станом на дату укладення договору оренди землі від 12.07.2010) передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Статтею 13 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» передбачено, що до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань, зокрема, використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля.

Згідно ч. 3 ст. 122 Земельного кодексу України (в редакції станом на дату укладення договору оренди землі від 12.07.2010) районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для:

а) сільськогосподарського використання;

б) ведення водного господарства, крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті;

в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті.

Частиною 4 статті 122 ЗК України (в редакції станом на дату укладення договору оренди землі від 12.07.2010) встановлено, що обласні державні адміністрації передають земельні ділянки на їх території із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, сьомою цієї статті.

За змістом постанови Верховної Ради України від 14.01.2000 № 1390 «Про Концепцію розвитку водного господарства України» водне господарство - галузь, завданням якої є забезпечення потреб населення і народного господарства у водних ресурсах, збереження, охорона та відтворення водного фонду, попередження шкідливої дії вод і ліквідація її наслідків.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» рибне господарство - галузь економіки, завданнями якої є вивчення, охорона, відтворення, вирощування, використання водних біоресурсів, їх вилучення (добування, вилов, збирання), реалізація та переробка з метою одержання харчової, технічної, кормової, медичної та іншої продукції, а також забезпечення безпеки мореплавства суден флоту рибної промисловості.

Аналогічне визначення рибного господарства наведено у Тимчасовому порядку ведення рибного господарства і здійснення рибальства, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 28.09.1996 № 1192 (який діяв на дату укладення договору оренди землі від 12.07.2010).

Частиною 1 статті 51 Водного кодексу України (в редакції, яка діяла на дату укладення договору оренди землі від 12.07.2010) передбачено, що у користування на умовах оренди водні об'єкти (їх частини) місцевого значення та ставки, що знаходяться в басейнах річок загальнодержавного значення, можуть надаватися водокористувачам лише для риборозведення, виробництва сільськогосподарської і промислової продукції, а також у лікувальних і оздоровчих цілях.

Отже, оскільки поняття «водне господарство» та «рибне господарство» не є тотожними, Новопсковська районна державна адміністрація не мала законних повноважень передавати спірну земельну ділянку, розташовану за межами населених пунктів на території, яка за даними державного земельного кадастру враховується в Новобілянській сільській раді, в оренду саме для ведення рибного господарства, оскільки такі повноваження відповідно до ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України (в редакції станом на дату укладення договору оренди землі від 12.07.2010) належали (і належать на даний час) Луганській обласній державній адміністрації.

Аналогічної позиції притримується і Вищій господарський суд України при застосуванні тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах (постанова ВГСУ від 24.02.2015 по справі № 913/1086/14).

За таких обставин, не приймаються судом до уваги доводи позивача (письмові пояснення від 03.12.2015) про те, що рибне господарство є різновидом водного господарства, тому, відповідач мав повноваження для передачі в оренду земельної ділянки для риборозведення.

Частиною 1 статті 123 Земельного кодексу України (в редакції станом на дату укладення договору оренди землі від 12.07.2010) встановлено:

« 1. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:

зміни цільового призначення земельних ділянок відповідно до закону;

надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості).

Надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.».

Згідно пп. «в» ч. 1 ст. 20 Закону України «Про землеустрій» (в редакції станом на дату укладення договору оренди землі від 12.07.2010) землеустрій проводиться в обов'язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності, зокрема, в разі надання, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок.

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про землеустрій» (в редакції станом на дату укладення договору оренди землі від 12.07.2010) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі надання, передачі, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок.

Земельна ділянка, яка є предметом договору оренди землі від 12.07.2010 надавалася позивачу в оренду не на підставі розробленого в установленому порядку проекту землеустрою щодо її відведення, а на підставі технічної документації із землеустрою.

При тому, судом встановлено, що межі цієї земельної ділянки раніше не були встановлені в натурі. Ні позивач, ні відповідач не подали суду відповідних доказів зворотного.

Позивач (письмові пояснення від 03.12.2015) і відповідач (письмові пояснення від 04.12.2015 № 9-7/7-2250) у підтвердження свої доводів про те, що спірна земельна ділянка (яка передавалася в оренду позивачу за договором оренди землі від 12.07.2010) не була новосформованою та її межі були раніше встановлені в натурі, подали суду рішення Луганської обласної ради від 25.01.2001 № 15/9, рішення Новобілянської сільської ради від 04.02.2003 № 8/5а, рішення Новобілянської сільської ради від 12.04.2005 № 20/15, договір оренди водного об'єкту від 26.02.2003 (укладений між Новобілянською міською радою та орендарями ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_9) та договір оренди водного об'єкту від 22.04.2005 (укладений між Новобілянською міською радою та орендарем - підприємцем ОСОБА_1).

Разом з тим, усі вказані рішення рад та договори (що надані сторонами суду) взагалі не стосуються земельних відносин. Вказані рішення та договори регулюють питання, пов'язані з наданням у користування Новобілянського малого водосховища площею дзеркала 107,3 га.

Тоді як в оренду позивачу за спірним договором оренди землі від 12.07.2010 передавалася земельна ділянка загальною площею 113,3783 га.

Третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Луганській області письмовими поясненнями від 09.12.2015 також зазначила, що межі орендованої позивачем земельної ділянки, до передачі її в оренду позивачу, не визначалися.

Таким чином, суд вважає, що в даному випадку (при укладенні договору оренди землі від 12.07.2010) мало місце формування нової земельної ділянки (з визначенням її площі і присвоєнням їй кадастрового номеру), яке повинно було проводитися зі складанням проекту землеустрою щодо її відведення, чого в порушення приписів земельного законодавства при укладенні договору оренди землі зроблено не було.

Згідно ч. 2 ст. 124 Земельного кодексу України (в редакції станом на дату укладення договору оренди землі від 12.07.2010) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Статтею 134 Земельного кодексу України (в редакції станом на дату укладення договору оренди землі від 12.07.2010) встановлено:

« 1. Земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

2. Не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі:

розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб;

використання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, та спеціального водокористування відповідно до отриманих спеціальних дозволів (ліцензій);

використання релігійними організаціями, які легалізовані в Україні, земельних ділянок під культовими будівлями;

будівництва об'єктів, що в повному обсязі здійснюється за кошти державного та місцевих бюджетів;

надання земельних ділянок державним та комунальним підприємствам, бюджетним установам;

надання земельних ділянок підприємствам, установам і громадським організаціям у сфері культури і мистецтв (у тому числі національним творчим спілкам та їх членам) під творчі майстерні;

надання земельних ділянок в оренду для реконструкції кварталів застарілої забудови, для будівництва соціального та доступного житла, якщо конкурс на його будівництво вже проведено;

розміщення іноземних дипломатичних представництв та консульських установ, представництв міжнародних організацій згідно з міжнародними договорами України;

надання земельної ділянки, викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності для забезпечення таких потреб;

надання земельної ділянки замість викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності та повернення такої земельної ділянки колишньому власнику чи його спадкоємцю (правонаступнику), у разі якщо така потреба відпала;

будівництва, обслуговування та ремонту об'єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури, об'єктів зв'язку та дорожнього господарства (крім об'єктів дорожнього сервісу);

створення озеленених територій загального користування;

будівництва об'єктів забезпечення життєдіяльності населених пунктів (сміттєпереробних об'єктів, очисних споруд, котелень, кладовищ, протиерозійних, протизсувних і протиселевих споруд);

передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів, для сінокосіння і випасання худоби, для городництва;

надання земельних ділянок особам взамін тих, що були викуплені (примусово відчужені) для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування;

розміщення інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції;

надання земельної ділянки, викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності для забезпечення таких потреб;

надання земельної ділянки взамін викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності та повернення такої земельної ділянки колишньому власнику або його спадкоємцю (правонаступнику) у разі, якщо така потреба відпала;

поновлення договорів оренди землі;

надання земельних ділянок в інших випадках, визначених законом.

3. Земельні торги не проводяться при наданні (передачі) земельних ділянок громадянам у випадках, передбачених статтями 34, 36 та 121 цього Кодексу.».

Як було зазначено вище, за договором оренди землі від 12.07.2010 (державна реєстрація від 26.08.2010 № 041041600028) відповідач передав позивачу в оренду земельну ділянку для риборозведення.

Даний випадок не встановлено частинами другою та третьою статті 134 ЗК України.

Доводи позивача (письмові пояснення від 24.11.2015) про те, що земельна ділянка надавалася йому для спеціального водокористування (рибогосподарських потреб) не приймаються судом до уваги, так як спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів (ч. 1 ст. 48 Водного кодексу України (в редакції станом на дату укладення договору оренди землі від 12.07.2010)).

Не належать до спеціального водокористування роботи, які виконуються без забору води та скидання зворотних вод (ч. 3 ст. 48 Водного кодексу України (в редакції станом на дату укладення договору оренди землі від 12.07.2010)).

Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу (ч. 1 ст. 49 Водного кодексу України (в редакції станом на дату укладення договору оренди землі від 12.07.2010)).

Позивач не подав суду доказів, що його діяльність з риборозведення пов'язана із забором води та скиданням зворотних вод. Крім того, позивач вказав (письмові пояснення від 12.01.2016), що дозвіл на спеціальне водокористування йому не надавався.

Таким чином, суд вважає, що в даному випадку передача в оренду земельної ділянки, що перебувала у державній власності, повинна була здійснюватися за результатами проведення земельних торгів, чого в порушення приписів земельного законодавства при укладенні договору оренди землі зроблено не було.

Аналогічної позиції притримується і Вищій господарський суд України при застосуванні тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах (постанова ВГСУ від 24.02.2015 по справі № 913/1086/14).

Подібна правова позиція викладена в постанові Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 03.06.2014 у справі № 3-22гс14 і відповідно до приписів ст.11128 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

Згідно п. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. А саме: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Встановивши під час розгляду справи факти порушення сторонами у справі приписів законодавства, що регулюють процедуру передачі в оренду земельних ділянок державної власності, які полягали у необхідності дотримання конкурентних засад, розробки і затвердженні проекту землеустрою новосформованої земельної ділянки, а також відсутність необхідного обсягу повноважень Новопсковської районної державної адміністрації щодо розпорядження спірною земельною ділянкою, суд на підставі п. 1 ч. 1 ст. 83 ГПК України визнає недійсним договір оренди землі від 12.07.2010 (державна реєстрація від 26.08.2010 № 041041600028), який укладено між сторонами за позовом, і щодо якого заявлено позовні вимоги.

У підпункті 2.29. пункту 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» звертається увага господарських судів на те, що договір оренди земельної ділянки може бути припинений лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути все здійснене за ним користування ділянкою. Одночасно з визнанням договору недійсним господарський суд повинен зазначити в рішенні, що цей договір припиняється лише на майбутнє.

За таких обставин, суд визнає вищевказаний договір недійсним та зазначає, що він припиняється лише на майбутнє.

Враховуючи, що договір оренди землі від 12.07.2010 (державна реєстрація від 26.08.2010 № 041041600028), який укладено між сторонами за позовом, визнано судом недійсним, у задоволенні вимог про поновлення вказаного договору шляхом визнання додаткової угоди до нього укладеною, слід відмовити.

Щодо вимог про поновлення договору оренди водного об'єкту (водного дзеркала) від 12.07.2010, укладеного між сторонами за позовом:

Згідно п. 2.1. договору оренди водного об'єкту (водного дзеркала) Новобілянське водосховище загальною площею водного дзеркала 84,5833 га надано позивачу в оренду для риборозведення (мета використання водного об'єкту).

Орендар зобов'язаний використовувати водний об'єкт тільки за його прямим призначенням, виключно для цілей, визначених цим договором (п. 6.4. договору).

Враховуючи, що орендований позивачем водний об'єкт безпосередньо пов'язаний з земельною ділянкою на якій він розташований, використання його зі цільовим призначенням (для риборозведення), без наявності права користування земельною ділянкою (на якій він розташований) є неможливим.

Крім того, на даний час чинним законодавством змінено орган, що здійснює розпорядження водними об'єктами (ч. 4 ст. 51 Водного кодексу України встановлено, що водні об'єкти надаються у користування на умовах оренди органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України, відповідно до договору оренди, погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства). Якщо на дату укладення договору оренди водного об'єкту (водного дзеркала) від 12.07.2010 повноваження на передачу у користування водного об'єкту належали Новопсковській районній державній адміністрації, то на даний час такі повноваження належать Луганській обласній державній адміністрації.

За таких обставин, у задоволенні вимог про поновлення договору оренди водного об'єкту (водного дзеркала) від 12.07.2010 шляхом визнання додаткової угоди до нього укладеною, слід відмовити.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати позивача на судовий збір в сумі 2436 грн. (1218 + 1218) покладаються на позивача.

Підпунктом 3.17.3 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» передбачено, що визнаючи недійсним повністю чи в певній частині пов'язаний з предметом спору договір (пункт 1 статті 83 ГПК), господарський суд за результатами розгляду справи повинен з урахуванням вимог частин першої - четвертої статті 49 названого Кодексу вирішувати питання про стягнення та розподіл відповідних сум судового збору.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України враховуючи, що судом на підставі п. 1 ст. 83 ГПК України визнано недійсним договір оренди землі від 12.07.2010, укладений між сторонами за позовом, судовий збір в сумі 1378 грн. підлягає стягненню з позивача та відповідача (сторін за договором) у рівних частинах (по 689 грн. з кожного).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, п. 1 ст. 83, ст.ст. 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Визнати недійсним договір оренди землі від 12.07.2010, (державна реєстрація від 26.08.2010 № 041041600028), укладений між Новопсковською районною державною адміністрацією (смт. Новопсков Луганської області ) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (м. Рубіжне Луганської області), припинивши його на майбутнє.

2. В позові відмовити повністю.

3. Витрати на судовий збір (за подання позовної заяви) покласти на позивача.

4. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Київському районі м. Харкова Харківської області, код ЄДРПОУ 37999675, п/р 31214206783004 в ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011, код класифікації доходів бюджету 22030001) судовий збір в сумі 689 грн.; наказ видати.

5. Стягнути з Новопсковської районної державної адміністрації, смт. Новопсков Луганської області, провулок Кірова, 1, ідентифікаційний код 04051589, на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Київському районі м. Харкова Харківської області, код ЄДРПОУ 37999675, п/р 31214206783004 в ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011, код класифікації доходів бюджету 22030001) судовий збір в сумі 689 грн.; наказ видати.

12 січня 2016 р. було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 18 січня 2016 р. і може бути оскаржене протягом 10 днів з цієї дати.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Головуючий суддя В.В. Корнієнко

Судді: Т.В. Косенко

С.В. Смола