Постанова № 55065769, 15.12.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2015 року о 12 год. 00 хв.

Справа № 808/3497/15

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Шари І.В.

за участю секретаря судового засідання Панасенка О.О.

представників сторін:

позивача – не з’явився

відповідача – не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства “МТЦ-Запоріжжя”, м. Запоріжжя

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

30 червня 2015 року до Запорізького окружного адміністративного суду (далі – суд) надійшов адміністративний позов Приватного підприємства “МТЦ-Запоріжжя” (далі – позивач) до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі – відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00012001503 від 09.06.2015.

В обґрунтування позовних вимог посилається на безпідставність висновків податкового органу, яких він дійшов за результатами документальної невиїзної перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету за період серпень 2013 року по лютий 2014 року. Зазначає, що позивачем сплачувалися суми податку на додану вартість у сумі більшій, ніж було визначено у податкових деклараціях, проте відповідачем протиправно не зараховувалися надміру сплачені кошти у рахунок наступних податкових зобов’язань. В судове засідання представник позивача не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача проти позову заперечує з підстав зазначених у письмових запереченнях (вх. № 43446 від 29.09.2015) зокрема зазначає, що під час проведеної документальної невиїзної перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету встановлена несвоєчасна сплата вказаного податку за податковими деклараціями за серпень 2013 року, вересень 2013 року, жовтень 2013 року, листопад 2013 року, грудень 2013 року, січень 2014 року, лютий 2014 року, чим порушено вимоги п.57.1. ст. 57 Податкового кодексу України. Відповідальність за вказане порушення передбачена п.126.1 ст. 126 Податкового кодексу у вигляді штрафу у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу. У зв’язку з цим, податковим органом нараховані штрафні санкції з податку на додану вартість у розмірі 4087,00 грн., про що винесено податкове повідомлення-рішення №0001201503 від 09.06.2015. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судове засідання представник відповідача не з’явився, 15.12.2015 подав до суду заяву (вх. №55156), якою просить розглянути справу без його участі. Свої заперечення підтримує у повному обсязі. Додатково надав суду копію акту звірки від 10.12.2015 та звернув увагу суду на те, що позивач звернувся 26.11.2015 до податкового органу із заявою про надання акту звірки за податком на прибуток та станом на день судового розгляду справи за отриманням вказаного акту не з’явився.

Згідно з ч.1 ст.41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як свідчать матеріали справи Приватне підприємство “МТЦ-Запоріжжя” зареєстроване, як юридична особа за адресою: 69084, Запорізька область, м.Запоріжжя, вул. Магістральна, буд. 100-А, ідентифікаційний код 22119477 та зареєстроване, як платник податку на додану вартість 21.10.2004 року відповідно до свідоцтва №12018367.

На підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.79.1 статті 79, п.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового Кодексу України, ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя проведена документальна невиїзна перевірка ПП “МТЦ-Запоріжжя” (код ЄДРПОУ 22119477) з питання своєчасності сплати податку на додану вартість за серпень 2013 року, вересень 2013 року, жовтень 2013 року, листопад 2013 року, грудень 2013 року, січень 2014 року, лютий 2014 року.

Перевірка проводилась 19 травня 2015 року за результатами якої складено акт №81/15-03 від 19.05.2015.

У висновках Акту перевірки зазначено про несвоєчасну сплату податку на додану вартість до бюджету. Відповідальність за несплату узгодженої суми податкового зобов’язання протягом граничних строків передбачена п.126.1 ст. 126 Податкового кодексу України.

На підставі акту перевірки №81/15-03 від 19.05.2015 податковим органом прийнято податкове повідомлення – рішення №0001201503, яким позивачу визначено суму штрафу у розмірі 4087,00 грн. за платежем податок на додану вартість.

Позивач, не погодившись з прийнятим податковим повідомленням – рішенням, звернувся з позовом до суду.

З матеріалів справи судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення – рішення став висновок контролюючого органу про несвоєчасну сплату позивачем сум податку на додану вартість, які визначені платником податків самостійно у поданих податкових деклараціях.

Як передбачено п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як свідчать матеріали справи, Приватним підприємством “МТЦ-Запоріжжя” подано до ДПІ у Шевченківському районі податкові декларації з податку на додану вартість:

-за серпень 2013 року №9058911566 від 20.09.2013 на суму 4887,00 грн. із терміном сплати 30.09.2013, проте фактично сплачено суму податкового зобов’язання платіжним дорученням №2131 від 03.07.2014 у сумі 10000,грн., кількість днів затримки склала 276;

- за вересень 2013 року №9066681259 від 21.10.2013 на суму 4283,00 грн. із терміном сплати 30.10.2013, проте фактично сплачено суму податкового зобов’язання двома платіжними дорученнями: №2131 від 03.07.2014 у сумі 10000,грн., кількість днів затримки склала 246 та №2139 від 11.07.2014 у сумі 20000,грн., кількість днів затримки склала 254;

-за жовтень 2013 року №9074316561 від 19.11.2013 на суму 955,00 грн. із терміном сплати 30.11.2013, проте фактично сплачено суму податкового зобов’язання платіжним дорученням №2139 від 11.07.2014 у сумі 20000,грн., кількість днів затримки склала 222;

- за листопад 2013 року №9082393116 від 20.12.2013 на суму 3750,00 грн. із терміном сплати 30.12.2013, проте фактично сплачено суму податкового зобов’язання платіжним дорученням №2139 від 11.07.2014 у сумі 20000,грн., кількість днів затримки склала 193;

-за грудень 2013 року №9088151595 від 20.01.2013 на суму 3819,00 грн. із терміном сплати 30.01.2014, проте фактично сплачено суму податкового зобов’язання платіжним дорученням №2139 від 11.07.2014 у сумі 20000,грн., кількість днів затримки склала 162;

-за січень 2014 року №9008757966 від 20.02.2014 на суму 1204,00 грн. із терміном сплати 02.03.2014, проте фактично сплачено суму податкового зобов’язання платіжним дорученням №2166 від 28.07.2014 у сумі 1847,00грн., кількість днів затримки склала 131;

-за лютий 2014 року №9014942446 від 20.03.2014 на суму 1537,00 грн. із терміном сплати 30.03.2014, проте фактично сплачено суму податкового зобов’язання двома платіжними дорученнями: №2166 від 28.07.2014 у сумі 1847,00грн., кількість днів затримки склала 120 та №2257 від 29.08.2014 у сумі 1655,00грн., кількість днів затримки склала 152.

Суд звертає увагу, що у судовому засіданні, яке відбулося 03.11.2015 представник позивача пояснив, що у підприємства були скрутні часи коли не було можливості вчасно проводити сплату податкових зобов’язань, однак у разі надходження коштів на розрахунки підприємства, останнє здійснювало сплату своїх податкових зобов’язань у повному обсязі.

На думку представника позивача, оскільки ПП “МТЦ-Запоріжжя” платіжними дорученнями №2131 від 03.07.2014 на суму 10000,00 грн., №2139 від 11.07.2014 на суму 20000,00 грн., № 2166 від 28.07.2014 на суму 1847,00 грн., №2257 від 29.08.2015 на суму 1655,00 грн. (а.с. 82-85), перерахувало кошти призначені на сплату податку на додану вартість, заборгованість у підприємства відсутня, а тому у податкового органу відсутні підстави для застосування штрафних санкцій до ПП “МТЦ-Запоріжжя”.

Однак, суд критично ставиться до таких тверджень позивача, оскільки оскаржуваним податковим повідомленням рішенням №0001201503 від 09.06.2015 визначено не грошове зобов’язання з податку на додану вартість у зв’язку з наявністю заборгованості, а лише застосовано штрафні санкції за несвоєчасну сплату підприємством своїх податкових зобов’язань з податку на додану вартість, з якою погодився представник позивача у судовому засіданні.

Положеннями п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Матеріалами справи та копією інтегрованої картки платника податків ПП “МТЦ-Запоріжжя” (а.с.33-70) підтверджено затримку сплати позивачем податку на додану вартість в розмірі 20435,00 грн. на 276, 254, 222, 193, 162, 152, 131, 120 календарних днів.

До того ж, суд зазначає, що позивачем у судовому засіданні було ініційовано складання акту звірки з відповідачем, проте, як свідчать матеріали справи, позивач звернувся 26.11.2015 до ДПІ у Шевченківському районі із заявою про надання акту звірки за розрахунками з іншого виду податків, а саме з податку на прибуток.

За таких обставин складання податковим органом податкового повідомлення-рішення, яким застосовано до позивача штраф у розмірі 20 % погашеної суми податкового органу суд вважає правомірним.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем не доведена обґрунтованість позовних вимог, тому у задоволенні позову слід відмовити.

За правилами статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, суд присуджує судові витрати в тому випадку, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка їх здійснила. Враховуючи те, що позивачем не доведено обґрунтованість заявлених позовних вимог, судом не може бути застосовано приписи ст.94 КАС України.

За приписами ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції чинній на день звернення до суду), під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Матеріалами справи підтверджена сплата позивачем судового збору у сумі 182,70 грн., та оскільки в задоволенні позову відмовлено, в даному випадку підлягає стягненню з позивача решти суми у розмірі 1644,30 грн.

Керуючись ст.ст. 86, 158, 160-163,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства “МТЦ-Запоріжжя” (код 22119477) на користь Державного бюджету України решту суми судового збору за подачу позову майнового характеру у розмірі 1644,30 грн.(одна тисяча шістсот сорок чотири гривні 30 коп.)

Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя І.В.Шара