Ухвала суду № 55065442, 18.01.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"18" січня 2016 р. Справа №910/22836/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Шапрана В.В.

Буравльова С.І.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк"

на рішення господарського суду м. Києва

від 07.12.2015 р.

у справі № 910/22836/15 ( суддя Цюкало Ю.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Капітал Гарант Інвест"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство "Банк національний кредит"

про звернення стягнення на предмет іпотеки

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 07.12.2015 року у справі №910/22836/15 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ПАТ "Брокбізнесбанк" 28.12.2015 року, згідно зі штемпелем на конверті, подало апеляційну скаргу, в якій просило суд скасувати рішення господарського суду від 07.12.2015 року у справі №910/22836/15 та прийняти нове, яким в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором №27-07-840-KL від 20.09.2007 року укладеним між Дочірнім підприємством «ЛЮКС-МОТОРС» та Публічним акціонерним товариством «БРОКБІЗНЕСБАНК» яка станом на 21 серпня 2015 року становить 7 133 016,03 дол. США, що згідно курсу НБУ станом на 21.08.2015 року становить 157 398 365,73 грн. та 3 609 856,98 грн., що разом становить 161 008 222,71 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки, що належать на праві власності ТОВ «Фінансова компанія "Капітал Гарант Інвест».

В своїй апеляційній скарзі заявник також просив суд поновити строк на апеляційне оскарження.

Також, скаржник клопотав про відстрочення сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення у справі в апеляційному порядку.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги, суд встановив, що вона не може бути прийнята до розгляду з огляду на те, що скаржником не дотримано вимог розділу XII ГПК України.

За вимогами ч. 3 ст. 94 ГПК України до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Відповідно до Прикінцевих положень Закону України від 22.05.2015 № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" (далі - Закон № 484) цей Закон набирає чинності з 1 вересня 2015 року.

До апеляційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно із ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI, в редакції Закону № 484, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі; ставки судового збору встановлюються, зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати; за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати; за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду, ставка судового збору встановлюється у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Як вбачається із матеріалів справи, позовна заява Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" у справі №910/22836/15 була подана до господарського суду м. Києва 27.08.2015 року, згідно зі штемпелем на конверті.

Згідно із ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", в редакції, чинній на дату подання позовної заяви, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі; ставки судового збору встановлюються, зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат; за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" від 28.12.2014 № 80-VІІI, який набрав чинності з 01.01.2015, установлено у 2015 році мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі, зокрема, з 1 січня - 1218 грн.

Розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви до місцевого господарського суду, з урахуванням ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції, чинній на дату подання позовної заяви, складав 73 080,00 грн.

Отже, виходячи з приписів Закону України "Про судовий збір" в редакції, чинній на дату звернення з апеляційною скаргою, судовий збір за звернення з апеляційною скаргою має бути сплачений в розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, незалежно від того, в якій частині апелянт оскаржує рішення суду першої інстанції.

Будь-яких виключень щодо вказаної норми Закон України "Про судовий збір" не містить.

Таким чином, враховуючи положення ст. 4 Закону України "Про судовий збір", в редакції на дату подання апеляційної скарги, заявник повинен був сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду міста Києва у справі № 910/22836/15 від 07.12.2015 у розмірі 80 388,00 грн.

Проте, докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у справі відсутні.

В апеляційній скарзі позивач просив суд відстрочити сплату судового збору до прийняття рішення у справі в апеляційному порядку.

Розглянувши заявлене клопотання про відстрочення сплати судового збору, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що клопотання заявника задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Згідно з п. 3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.

Відтак, у розумінні приписів норм закону, відстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати може мати місце за наявності виключних обставин та є правом суду, а не обов'язком.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

На підтвердження свого майнового стану та неможливість сплати апелянтом судового збору за подання скарги у встановленому порядку і розмірі останній зазначає, що кошторисом позивача на грудень 2015 року, затвердженого Фондом, не передбачено витрати на сплату судового збору за подання апеляційної скарги.

Крім того, у клопотанні про відстрочення сплати судового збору не наведено та не подано доказів на підтвердження того, що матеріальне становище скаржника зміниться протягом визначеного процесуальним законом строку розгляду апеляційної скарги та він зможе сплатити судовий збір у встановленому розмірі.

Також в клопотанні про відстрочку сплати судового збору скаржник не зазначає про наявність або відсутність коштів на його рахунках та не подає відповідних доказів. У зв'язку з наведеним клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору не може бути задоволено.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Допущені скаржником порушення є підставою для повернення апеляційної скарги.

Згідно з ч. 4 ст. 97 ГПК України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 частини першої цієї статті, апеляційна скарга може бути подана повторно.

У зв'язку з викладеним, слід дійти висновку, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню.

Керуючись ст. 86, п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Публічному акціонерному товариству "Брокбізнесбанк" у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за оскарження рішення господарського суду м. Києва від 07.12.2015 року у справі №910/22836/15.

2. Апеляційну скаргу на рішення господарського суду м. Києва від 07.12.2015 року у справі №910/22836/15 з доданими до неї документами повернути Публічному акціонерному товариству "Брокбізнесбанк".

3. Матеріали справи №910/22836/15 повернути до господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді В.В. Шапран

С.І. Буравльов