Ухвала суду № 55063993, 13.01.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №470/1017/15-ц 13.01.2016 13.01.2016 13.01.2016

Провадження №22-ц/784/172/16 Справа 470/1017/15-ц

Провадження №22-ц/784/172/16

Категорія 23 Головуючий у 1-йінстанції: Орлова С.Ф.

Доповідач апеляційної інстанції: ОСОБА_1

УХВАЛА

Іменем України

13 січня 2016 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного судуМиколаївської області в складі:

головуючої: Буренкової К.О.,

суддів: Крамаренко Т.В., Яворської Ж.М.,

із секретарем судового засідання: Богуславською О.М.,

за участю: позивача ОСОБА_2, представника відповідача ФГ«Орбіта» -ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_2

на рішення Березнегуватського районного суду від 26 листопада 2015 року у справі за його позовом до Фермерського господарства «Орбіта» про стягнення орендної плати,

в с т а н о в и л а :

У жовтні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Фермерського господарства «Орбіта»(далі ФГ «Орбіта») про стягнення орендної плати.

Позивач зазначав, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 21 травня 2013 року він є власником земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,46 гектарів, яка розташована в межах території Новоочаківської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області, та належала на праві власності його матері ОСОБА_4

ОСОБА_4 померла 06 серпня 2012 року.

24 грудня 2010 року між ОСОБА_4 та ФГ «Орбіта» було укладено договір оренди вказаної земельної ділянки строком на 10 років, який зареєстровано у відділі Держкомзему в Березнегуватському районі за № 041048703532.

Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 03 грудня 2014 року договір оренди земельної ділянки розірвано та зобов'язано відповідача повернути йому земельну ділянку і виплатити в рахунок орендної плати 1630 кг. зернових.

Після рішення суду він виявив, що відповідач засіяв його земельну ділянку озимим рапсом, який зібрав влітку 2015 року. Тому він звернувся до відповідача за отриманням орендної плати за 2015 рік, але йому було відмовлено з тих підстав, що договір оренди розірвано.

Посилаючись на наведене ОСОБА_2 просив задовольнити позов.

Рішенням Березнегуватського районного суду від 26 листопада 2015 року в позові ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким його позов задовольнити. Позивач посилається на те, що висновки суду щодо недоведеності вини відповідача в порушенні умов договору оренди щодо сплати орендної плати не відповідають фактичним обставинам справи та наявним в ній доказам.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідно до Державного акту серії ЯЕ №921589 на право власності на земельну ділянку ОСОБА_4 являлась власником земельної ділянки площею 0,46 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в межах території Новоочаківської сільської ради Березнегуватського району. 24 грудня 2010 року договір оренди зареєстровано у відділі Держкомзему в Березнегуватському районі за № 041048703532.

06 серпня 2012 року ОСОБА_4 померла. Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 21 травня 2013 року власником цієї земельної ділянки являється ОСОБА_2

Із матеріалів справи також видно, що 24 грудня 2010 року між ОСОБА_4 та ФГ «Орбіта» було укладено договір оренди вказаної земельної ділянки строком на десять років. Згідно п.3.1 цього договору орендна плата була визначена сторонами у натуральній формі і становила 500 кг зернових, яка повинна видаватись орендодавцю не пізніше 31 грудня кожного року.

Рішенням Апеляційного суду Миколаївської області від 03 грудня 2014 року постановлено розірвати договір оренди земельної ділянки, укладений 24 грудня 2010 року між ОСОБА_4 та ФГ «Орбіта», та зобовязано останнє повернути ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,46 га, розташовану в межах території Новоочаківської сільської ради Березнегуватського району, і видати йому 1630 кг зернових в рахунок орендної плати. Рішення набрало законної сили.

Мотивуючи позовні вимоги, ОСОБА_2 посилався н те, що відповідач рішення апеляційної інстанції не виконав і продовжує користуватись належною йому земельною ділянкою, що свідчить про продовження договірних відносин.

Відповідно до ч.1 ст. 21 Закону України «Про оренду» плату (далі Закон) орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Судом встановлено, що зобовязання за договором оренди між сторонами припинені.

Із матеріалів справи також видно, що із заявою щодо примусового виконання вказаного рішення апеляційної інстанції ОСОБА_2 до державної виконавчої служби не звертався, про що свідчить лист відділу державної виконавчої служби Березнегуватського районного управління юстиції від 26.10.2015 року (а.с.20).

Як видно із копії відомостей про наявність земельних ділянок, що використовуються ФГ «Орбіта», що є додатком до податкової декларації останнього з фіксованого сільськогосподарського податку, належна ОСОБА_2 земельна ділянка станом на лютий 2015 року та на жовтень 2015 року в такому переліку відсутня (а.с.3-41).

Встановивши наведені обставини, суд першої інстанції із урахуванням вимог ч.1 ст. 11 ЦПК України прийшов до обґрунтованого висновку, що оскільки договір оренди вказаної земельної ділянки розірвано в судовому порядку, а доказів, які свідчили б про наявність договірних відносин між сторонами у матеріалах справи не має, то відсутні підстави для стягнення на користь позивача із відповідача орендної плати.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 Закону України «Про оренду землі» у разі невиконання орендарем обов'язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

Виходячи із змісту позовних вимог, суд першої інстанції правильно зазначив, що ОСОБА_2 відповідно до ст. 3 ЦПК України вправі звернутись до суду з позовом про стягнення збитків, спричинених йому внаслідок безпідставного використання вказаної земельної ділянки.

Апеляційна скарга не містить доводів, які спростовували б висновки суду.

Із врахуванням наведеного, колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення, оскільки воно ухвалене з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Березнегуватського районного суду від 26 листопада 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: К.О. Буренкова

Судді: Т.В. Крамаренко

ОСОБА_5