Постанова № 55061884, 14.01.2016, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

_____________ Справа № 299/3531/15-а

Номер рядка звіту 83

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.01.2016 м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючий-суддя: Рішко Г.І.,

секретар судового засідання: Стрижак О.М.,

за участі позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Виноградів адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Виноградівському районі про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 11.12.2015 року звернулася до суду із адміністративним позовом до УПФУ у Виноградівському районі про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 19.05.2009 року їй була призначена пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання, як інваліду ІІІ групи відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування». З листопада 1996 року по теперішній час вона працює на державній службі в УПФУ у Виноградівському районі. 23.11.2015 року звернулася до управління із зверненням для розяснення з яких причин їй було припинено виплату пенсії по інвалідності з 01.04.2015 року. Листом від 01.12.2015 року повідомлено, що згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року з квітня 2015 року внесено зміни щодо виплати пенсії працюючим пенсіонерам. Ст. 47 цього Закону період роботи особи на посадах, які дають право на призначення пенсії у порядку та на умовах, передбачених, зокрема, Законом України «Про державну службу» пенсії, призначені відповідно до цього Закону не виплачуються. Позивачка вважає, що управління порушило її право на пенсійне забезпечення, оскільки вона отримувала пенсію на підставі Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», а не на підставі Закону України «Про державну службу». Посилаючись на Закони України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», Конвенцію «Про права інвалідів», Конституцію України позивачка просить суд визнати неправомірними дії УПФУ в Виноградівському районі щодо припинення їй виплати пенсії, як інваліду ІІІ групи з 01.04.2015 року та зобовязати відповідача здійснити їй нарахування та виплату пенсії, починаючи з 01.04.2015 року.

В свою чергу відповідачем подано до суду письмове заперечення на адміністративний позов. Заперечення обґрунтоване тим, що відповідач не має правових підстав для відновлення виплати пенсії державному службовцю як інваліду 3 групи починаючи з 01 квітня 2015 року, оскільки тимчасова невиплата такої пенсії передбачена ст.47 Закону України Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Просить відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 підтримала свої позовні вимоги та просила суд такі задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_3, який діє на підставі довіреності від 23.12.2015 року, в судовому засіданні заперечив щодо вимог позивачки та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 з підстав, наведених в запереченні на адміністративний позов.

Суд, вислухавши пояснення сторін та дослідивши надані докази в їх сукупності, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Виноградівському районі Закарпатської області та отримує пенсію по інвалідності як інвалід 3-ї групи загального захворювання відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Також позивач є державним службовцем та працює в Управлінні Пенсійного фонду України в Виноградівському районі.

Відповідно до п.6 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно Законами України.

Так з 01.04.2015 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо пенсійного забезпечення від 02.03.2015 року № 213-VІІІ.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015року № 213-УІІІ, внесено зміну зокрема до ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до абз.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року: у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України "Про статус народного депутата України", "Про прокуратуру", «Про судоустрій і статус суддів", пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються.

Таким чином вказаною нормою пенсії, призначені відповідно до цього Закону - Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тимчасово не виплачуються особам у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", крім осіб зазначеній у вказаній нормі.

Позивач не відноситься до осіб - інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Працює на посаді, що дає право на призначення пенсії у порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу», а тому відповідачем з додержанням норм чинного законодавства з 01.04.2015 р. не виплачується позивачеві пенсія, яка призначена відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» по інвалідності - інвалід 3-ї групи загального захворювання.

Вказані норми Закону є діючими, рішенням Конституційного суду України чи іншим законом скасовані не були, а отже підлягають обовязковому застосуванню органами Пенсійного фонду України та всіма органами державної влади на території України.

Рішенням Конституційного Суду України від 26.12.2011 року № 20-рп/2011, визначено, що одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадянина та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень (абзац сьомий підпункту 2.1 пункту 2 Рішення). При цьому Конституційним Судом України взято до уваги статтю 22 Загальної декларації прав людини, за якою розміри соціальних виплат і допомоги встановлюються з урахуванням фінансових можливостей держави. Європейський суд з прав людини у рішенні від 09.10.1979 року у справі Ейрі проти Ірландії констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено і рішенні цього суду у справі Кйартан Асмундсон проти Ісландії від 21.10.2004 року (абзац шостий підпункту 2.1 пункту 2 Рішення).

Конституційний Суд України також зазначив, що передбачені законами соціально - економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.

Проаналізувавши виниклі правовідносини та надані докази у їх сукупності, суд приходить до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_1 не ґрунтуються на законі, тобто позивачем не доказано неправомірність дій відповідача. При цьому відповідач, діяв в межах своїх повноважень і у спосіб, що передбачений як Конституцією так і Законами України, у звязку з чим в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити повністю.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 14, 71, 158, 159, 160, 161-163 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Виноградівському районі про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного адміністративного суду Львівської області через Виноградівський районний суд Закарпатської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.

Головуючий ОСОБА_4