Ухвала суду № 55060896, 18.01.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

0,2

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

18.01.2016

Справа № 910/607/16

Суддя Ващенко Т.М., розглянувши

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Інвестспецкомплекс"

до Державного будівельного комбінату управління справами Верховної Ради України

про стягнення 314 671,39 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Інвестспецкомплекс» звернулось до Господарського суду міста з позовом до Державного будівельного комбінату управління справами Верховної Ради України про стягнення 314 671,39 грн.

Подана Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Інвестспецкомплекс» позовна заява про стягнення 314 671,39 грн. не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України, а тому підлягає поверненню з посиланням на ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.

Згідно з вимогами п. 5 ч. 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

В позовній заяві № б/н від 13.01.16. відповідачем визначено Державний будівельний комбінат управління справами Верховної ради України з ідентифікаційним кодом 21586524 та адресою: 01008, м. Київ, вул. Грушевського,5.

Проте, зі Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що юридичною особою з ідентифікаційним кодом 21586524 є Державне підприємство «Державний будівельний комбінат управління справами апарату Верховної ради України» з адресою: 01021, м. Київ, вул. Грушевського, б. 5.

Отже, позивачем не визначено чи Державний будівельний комбінат управління справами Верховної ради України чи Державне підприємство «Державний будівельний комбінат управління справами апарату Верховної ради України» повинен виступати відповідачем в даній справі.

До позовної заяви не додано доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, оскільки згідно ч. 2 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі, або в належним чином засвідченій копії.

Відповідно до п. 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 “Уніфікована системи організаційно-розпорядчої документації” (затверджена Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів “згідно з оригіналом”, назви, посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту підпис.

Але, додані до позовної заяви копії документів не відповідають вищезазначеним вимогам, оскільки взагалі не завірені, а лише прошиті та скріплені підписом на зворотньому боці «всього прошито 25 (двадцять п’ять) аркушів 13.01.16.», а тому не можуть бути належними доказами.

Приписами п. 2 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказаного повного найменування сторін, їх поштовий адрес.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити: найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або індивідуальні ідентифікаційні номери за їх наявності (для фізичних осіб - платників податків).

Згідно ч. 1 ст. 90 Цивільного кодексу України юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму. Найменування установи має містити інформацію про характер її діяльності. Юридична особа може мати крім повного найменування скорочене найменування.

Найменування юридичної особи - це її ідентифікуюча ознака. Найменування складається з двох частин: організаційно - правової форми і назви.

Проте, в позовній заяві № б/н від 13.01.16. не вказано організаційно-правової форми відповідача, через що його найменування у вказаній позовній заяві не може вважатися повним, внаслідок чого позовна заява підлягає поверненню на підставі п. 2 ч. 1 ст. 63 ГПК України (вказана правова позиція викладена в п. 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Приписами ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п. п. 2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст. ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення у справі "Салов проти України" від 06.09.2005 року).

У Рішенні у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 року зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Відтак, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

В п. 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» визначено, що у разі коли до позовної заяви додано докази надсилання відповідачеві копії лише самої заяви, але відсутні докази надсилання йому копій доданих до неї документів, така заява підлягає поверненню на загальних підставах згідно з пунктом 6 частини першої статті 63 ГПК.

З наданого опису вкладення у цінний лист № 0100135919610 від 14.01.16. вбачається, що відповідачу позивачем направлено «копію позовної заяви про стягнення заборгованості разом із додатками від 13.01.16.», проте при цьому, не вказано перелік таких додатків.

При цьому судом враховано, що з вимог ч.1 ст. 56 ГПК України випливає, що обов'язок позивача направити відповідачу копії доданих до позовної заяви документів не залежить від того чи є у наявності у відповідача дані документи.

Дані обставини є суттєвими, оскільки нормами ст. 59 Господарського процесуального кодексу України передбачено право відповідача після одержання ухвали про порушення провадження у справі надіслати суду відзив на позовну заяву, тоді як у даному випадку відповідач позбавляється можливості підготувати обґрунтовані заперечення на позовну заяву, з урахуванням усіх обставин, на які посилається позивач та поданих ним доказів.

Суд дійшов висновку, що позивачем на адресу відповідача не направлено позовну заяву з доданими до неї документами, внаслідок чого позовна заява підлягає поверненню позивачу без розгляду з посиланням на п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Відповідно до п. 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК України.

Беручи до уваги наведене, зважаючи на те, що заявником не дотримано вимог ст. ст. 54, 56, 57 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що приписи ст. 63 Господарського процесуального кодексу України носять імперативний характер, суд дійшов висновку, що викладені обставини є підставою для повернення позовної заяви відповідно до ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з цим, суд зазначає, що згідно правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної, зокрема, у постанові від 04.12.2012 по справі № 5/5005/7237/2012, виконання позивачем вимог процесуального законодавства, які він зобов'язаний вчиняти до подання позову, не може здійснюватися після порушення провадження у справі.

Отже, суд позбавлений права прийняти позовну заяву до розгляду, а потім зобов'язувати позивача усувати вказані недоліки.

Враховуючи вищевикладене та керуючись п. п. 2, 3, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву повернути без розгляду.

Звернути увагу позивача, що після усунення недоліків, які стали підставою повернення позовної заяви без розгляду, він може повторно звернутися до господарського суду міста Києва з позовом.

Суддя Т.М. Ващенко