Рішення № 55059464, 14.01.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.01.2016 Справа № 905/3345/15

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Колесника Р.М.

за участю секретаря судового засідання Єрмолаєвої Т.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен ОСОБА_1», м. Київ

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «ДПА», м. Донецьк

про стягнення заборгованості в сумі 747023,52 гривень

Представники сторін:

Від позивача: не зявився

Від відповідача: не зявився

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Райффайзен ОСОБА_1», звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ДПА», про стягнення заборгованості у розмірі 747023,52 гривень за договором фінансового лізингу № LС5432-06/11 від 05.08.2011 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором фінансового лізингу №LС5432-06/11 від 05.08.2011 року.

Представник позивача в судове засідання не зявився, через канцелярію суду надав повідомлення про неможливість забезпечення участі у судовому засіданні, просив відкласти розгляд справи.

Представник відповідача в судове засідання не зявився про причину неявки не повідомив.

Сторони були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України без участі представників сторін, адже їх неявка не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розгляд справи на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України відкладався.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, суд

ВСТАНОВИВ:

05 серпня 2011 року товариством з обмеженою відповідальністю «Райффайзен ОСОБА_1» (далі-позивач, Лізингодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «ДПА» (далі-відповідач, Лізингоодержувач) укладений договір фінансового лізингу №LС5432-06/11 (далі за текстом - договір).

Відповідно до п. 1.1 якого Лізингодавець (позивач) на підставі договору купівлі-продажу (далі- договір купівлі-продажу) зобов'язується придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого зазначаються в Специфікації (Додаток №2 до Договору, (надалі - предмет лізингу), а Лізингоодержувач (відповідач) зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього Договору.

Об'єктом лізингу є машина для виробництва пакетів Elba, нова 2011 р.в.Модель SU94E, серійний номер 5339.

05.08.2011р. сторонами підписаний акт приймання-передачі предмету лізингу, згідно з яким, позивач передав, а відповідач прийняв предмет лізингу.

Порядок сплати лізингових платежів узгоджено сторонами в розділі 4 договору фінансового лізингу та згідно Графіку (додаток 1 до договору фінансового лізингу), в його остаточній редакції від 21.10.2014 року, кількість періодів лізингу становить 60, останнім періодом лізингу є серпень 2016 року.

Відповідно до п. 1.1. договору фінансового лізингу, положень Загальних умов фінансового лізингу, що є додатком № 4 до договору фінансового лізингу, відповідач прийняв на себе зобов'язання сплачувати лізингові платежі.

Пунктом 3.1 договору, передбачено, що заборгованість лізингоодержувача перед лізингодавцем виникає в момент здійснення лізингодавцем платежів, розрахованих за правилами п.п.2.2, 2.3 та з урахуванням п.2.5 цього договору. Розмір такого перевищення, розрахований у грошовому еквіваленті іноземної валюти є базою для розрахунку лізингових платежів, вартості фінансування та є заборгованістю лізингоодержувача зі сплати вартості предмета лізингу виражених у грошовому еквіваленті іноземної валюти. Перерахунок у гривню, зазначених в цьому пункті договору нарахувань з метою їх оплати лізингоодержувачем здійснюється за правилами п.2.4 цього договору.

Відповідно до п. 4.1. договору, Лізингоодержувач за цим договором сплачує відсотки за фінансування придбання предмета лізингу та поточні лізингові платежі.

Пунктом 4.2 договору встановлено, що Лізингоодержувач сплачує відсотки за фінансування придбання предмета лізингу за періоди: з моменту виникнення заборгованості до настання першого періоду лізингу за ставкою LIBOR 3M плюс 8% від всієї суми заборгованості, визначеної в порядку п.3.1 цього договору. Сума відсотків в грошовому еквіваленті іноземної валюти підлягає перерахунку у гривню за Курсом продажу(Розділ 1 «Визначння» Загальних умов Додатку 4 до цього договору), крім того ПДВ.

Згідно з п.4.3 договору Лізингоодержувач протягом строку лізингу щомісяця сплачує Лізингодавцю авансом поточні лізингові платежі, які розраховуються на перший робочий день кожного лізингового періоду за поточний місяць та складаються з суми, що ставиться в погашення вартості предмета лізингу та комісії Лізингодавця (надалі - «Комісія Лізингодавця»).

До настання першого періоду лізингу, визначеного за правилами пункту 5.4. Загальних умов (Додаток 4 до цього Договору). Лізингоодержувач сплачує тільки відсотки за фінансування, розраховані від заборгованості Лізингоодержувача згідно пункту 3.1. цього договору у гривні та за ставкою, визначеною в пункті 4.2 цього договору.

Відповідно до п.4.4 договору розмір комісії для кожного періоду лізингу розраховується за ставкою, визначеною в п.4.2 цього договору, від заборгованості Лізингоодержувача у грошовому еквіваленті іноземної валюти для відповідного періоду лізингу згідно Графіку (додаток 1 до договору).

Оплата всіх лізингових платежів за цим договором, здійснюється лізингоодержувачем в національній валюті України гривнях, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок лізингодавця (п.4.6.договору).

Згідно з п.5.3. Загальних умов, що є додатком №4 до договору, Лізингоодержувач сплачує поточні лізингові платежі щомісяця авансом до 8 числа поточного місяця з урахуванням п.5.4 цих загальних умов на підставі рахунку Лізингодавця, направленого на вказану в договорі електронну адресу Лізингоодержувача або за допомогою факсимільного зв'язку.

У разі неотримання рахунку Лізингодавця до 5 числа поточного місяця Лізингоодержувач зобов'язаний звернутися до Лізингодавця та отримати відповідний рахунок самостійно.

Згідно рішення господарського суду Запорізької області від 06.08.2015 р., що залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28.10.2015 р. у справі №908/1815/15 стягнуто заборгованість з лізингоодержувача за договором, що виникла з січня 2015 р. по березень 2015 р.

Позивач, в межах розглядуваної справи просить стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 747023,52 гривень, що виникла з квітня 2015 року по листопад 2015 року.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача до відповідача такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, враховуючи наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у примусовому спонуканні до виконання прострочених грошових зобов'язань за договором фінансового лізингу.

Дослідивши договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором фінансового лізингу, який підпадає під правове регулювання норм Закону України «Про фінансовий лізинг», а також статей 806-809 ЦК України та статті 292 ГК України.

Згідно ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона передає другій стороні у користування майно на певний строк і за встановлену плату.

Як встановлено ч.2 ст.1, п.2 ч. 2 ст. 11 Закону України „Про фінансовий лізинг", ч. 1 ст. 806 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 292 Господарського кодексу України за користування майном на умовах фінансового лізингу лізингоодержувач має сплачувати лізингові платежі.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Отже, в контексті зазначених норм укладений позивачем та відповідачем договір є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.

Статтею 526 Цивільного кодексу України, встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).

Як вбачається із матеріалів справи відповідач свої зобов'язання за Договором фінансового лізингу №LС5432-06/11 від 05.08.2011р. належним чином не виконував, лізингові платежі сплачував не в повному обсязі, у зв'язку з чим утворилася заборгованість, що підтверджується матеріалами справи.

В підтвердження наявної заборгованості позивачем надані рахунки-фактури: LC5432-06/11/44-054 від 01.04.2015р., LC5432-06/11/45-056 від 05.05.2015р, LC5432-06/11/46-058 від 02.06.2015р., LC5432-06/11/ev-059 від 08.06.2015р, LC5432-06/11/47-061 від 01.07.2015р., LC5432-06/11/48-063 від 03.08.2015р., LC5432-06/11/49-065 від 01.09.2015р., LC5432-06/11/50-067 від 01.10.2015р., LC5432-06/11/51-069 від 02.11.2015р, на загальну суму 747 023,52 гривень та докази їх направлення на адресу відповідача.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Зважаючи на той факт, що на момент розгляду справи відповідачем не надано до матеріалів справи доказів сплати заборгованості за договором у повному обсязі, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за договором в розмірі 747023,52 гривень, що виникла за період з квітня 2015 року по листопад 2015 року, підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись, ст.ст. 4-3, 20, 22, 33, 49,75, 77, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен ОСОБА_1», м. Київ до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «ДПА», м. Донецьк про стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу №LС5432-06/11 від 05.08.2011 року в сумі 747023,52 гривень задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДПА» (83009, м. Донецьк, вул. Новоросійська, 9, код ЄДРПОУ 32123193) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен ОСОБА_1» (04073, м. Київ, пр-т. Московський, 9 корп. 5, код ЄДРПОУ 34480657) заборгованість в розмірі 747023,52 гривень, судовий збір у розмірі 11205,35 гривень.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 14.01.2016р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 15.01.2016 р.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Р.М. Колесник