Вирок № 55059399, 11.12.2015, Лисичанський міський суд Луганської області

415/6575/15-к

1-КП/415/513/15

ВИРОК

Іменем України

11.12.15 року Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Грибанової Л.О.

за участю:

секретаря Демченко Е.Є.,

прокурора Кафанова О.О.,

захисника ОСОБА_1,

потерпілої ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого у ВП «ОСОБА_4 Мельникова» ПАТ «Лисичанськвугілля», не одруженого, не судимого (ст.89 КК України), зареєстрованого та проживаючого у ІНФОРМАЦІЯ_4,

у вчиненні злочинів, передбачених ст.126 ч.1, ст.185 ч.3 КК України,

встановив:

В ніч з 12 на 13 липня 2015 року, більш точніший час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_3, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), проникнувши на територію подвір'я будинку №16/2 по вулиці Філатова міста Лисичанська, таємно викрав поливний шланг, довжиною 32 м, на суму, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи за №428-169/7 від 06 жовтня 2015 року, 448 гривень, спричинивши потерпілій ОСОБА_2 майнову шкоду навказану суму.

Крім того, 16 вересня 2015 року, приблизно о 10 годині 45 хвилин, більш точніший час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_3, знаходячись, в стані алкогольного сп'яніння, в приміщенні туалету громадського користування, в районі супермаркету «Абсолют», по проспекту Леніна міста Лисичанська, та, маючи умисел на завдання побоїв, під час конфлікту, умисно, наніс потерпілій ОСОБА_2 не менш 3 ударів кулаком в область обличчя і 5 ударів кулаками по голові та тулубу, після чого, схопивши за волосся, декілька ударів кулаками в область спини, завдавши останній фізичного болю, що не потягло спричинення тілесних ушкоджень.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою провину у вчиненні злочинів, передбачених ст.126 ч.1, ст.185 ч.3 КК України, при обставинах, вказаних в обвинувальному акті, визнав повністю, від надання пояснень відмовився, і, відповідая на питання, зазначив, що час та місце скоєння ним інкримінованих органом досудового розслідування кримінальних правопорушень, описаних в обвинувальному акті, а саме, крадіжки поливного шлангу з території двору за місцем мешкання потерпілої ОСОБА_2, по вулиці Філатова, 16/2, міста Лисичанська, в ніч з 12 на 13 липня 2015 року, а також, спричиненні останній побоїв, під час сварки, в приміщенні туалету громадського користування, в районі супермаркету «Абсолют», по проспекту Леніна міста Лисичанська 16 вересня 2015 року, приблизно о 10-11 годині, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному щиро розкаявся, перепрошуючи за вчинене. Завдана потерпілій ОСОБА_2 майнова шкода відшкодована в повному обсязі. Свої неправомірні дії, пов'язані зі спричиненням потерпілій ОСОБА_2 побоїв, мотивує перебуванням у стані алкогольного сп'яніння під час конфлікту, який був спровокований саме поведінкою колишньої дружини потерпілої ОСОБА_2

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 в повному обсязі визнав свою провину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі і обвинувачений ОСОБА_3, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши сторонам положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_3 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу останнього, вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєнні

умисного завдання побоїв, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень (ст.126 ч.1 КК України),

таємного викрадення чужого майна (крадіжки), поєднаного з проникненням у сховище (ст.185 ч.3 КК України),

доведено, і органи досудового розслідування вірно і обгрунтовано кваліфікували дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ст.126 ч.1 та ст.185 ч.3 КК України, відповідно.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання: скоєні обвинуваченим ОСОБА_3 кримінальні правопорушення, відповідно до вимог ст.12 КК України, відносяться до категорії злочинів невеликої тяжкості (ст.126 ч.1 КК України) та тяжких (ст.185 ч.3 КК України), обвинувачений ОСОБА_3 працює, за місцем працевлаштування має позитивну виробничу характеристику (том 1 а.с.25, том 2 а.с.56), має постійне місце проживання і у побуті за місцем мешкання характеризується позитивно (том 1 а.с.24, том 2 а.с.55), у скоєному щиро розкаявся.

В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3, згідно зі ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, визнання вини, активне сприяння розкриттю злочинів.

В якості обставини, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_3, згідно зі ст.67 КК України, суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного спяніння.

Приймаючи до уваги вищенаведене, враховуючи обставину, що обтяжує покарання, а також, враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 скоїв умисні кримінальні правопорушення, які, відповідно до вимог ст.12 КК України, відносяться до категорії злочинів невеликої тяжкості та тяжких, при цьому, один епізод з яких є корисливим, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді штрафу, в межах, передбачених санкцією ст.126 ч.1 КК України, з урахуванням вимог ст.53 КК України, та у виді позбавлення волі, в межах, передбачених санкцією ст.185 ч.3 КК України, при цьому, беручи до уваги данні про особу обвинуваченого ОСОБА_3, який працює, має постійне місце проживання, позитивно характеризується, як на виробництві, так і у побуті, у судовому засіданні в повному обсязі визнав свою провину, щиро розкаявся та вибачався за скоєне, і, одночасно, враховуючи обставини, що пом'якшують покарання, враховуючи активну поведінку обвинуваченого щодо розкриття злочинів, а також, враховуючи відсутність тяжких та негативних наслідків від скоєного, в тому числі, беручи до уваги суму заподіяної злочином майнової шкоди та повне відшкодування завданих збитків, а також, враховуючи думку потерпілої ОСОБА_2 у судовому засіданні, яка на призначенні обвинуваченому суворого покарання не наполягала, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства із застосуванням вимог ст.75 КК України, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням та з покладенням ряду обов'язків, передбачених ст.76 ч.1 п.3, ст.76 ч.1 п.4 КК України, що, на переконання суду, буде необхідним та достатнім для досягнення мети виправлення та попередження нових злочинів.

І, оскільки, обвинувачений ОСОБА_3 скоїв більш одного злочину, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 остаточного покарання, суд вважає за необхідне застосувати вимоги ст.70 ч.1 КК України, призначивши обвинуваченому ОСОБА_3 остаточне покарання, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Підстав щодо обрання запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого ОСОБА_3, суд не вбачає, і зазначене питання учасниками данного кримінального провадження не ставилось.

У зв'язку з необхідністю встановлення розміру заподіяної потерпілій ОСОБА_2 майнової шкоди, в рамках досудового розслідування кримінального провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_3, було проведено судову товарознавчу експертизу за №428-169/7 від 06 жовтня 2015 року (том 2 а.с.31-35), витрати на залучення експертів щодо проведення якої складають суму у розмірі 614 гривень 40 копійок (том 2 а.с.36), котра підлягає стягненню з обвинуваченого ОСОБА_3, в дохід держави (одержувач УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Цивільний позов у встановленому законом порядку потерпілою ОСОБА_2 не заявлений, що не позбавляє останню права звернутися до суду з відповідними позовом у порядку цивільного судочинства.

Речовий доказ по справі:

поливний шланг, довжиною 32 м, що знаходиться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_2 (том 2 а.с.39,40),

підлягає поверненню потерпілій ОСОБА_2

Керуючись ст.349 ч.3, ст.373, ст.374 КПК України, суд,

засудив:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.126 ч.1, ст.185 ч.3 КК України, та призначити йому покарання:

за ст.126 ч.1 КК України у виді штрафу у розмірі 510 (п'ятьсот десять) гривень,

за ст.185 ч.3 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст.70 ч.1 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки:

повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання,

періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід ОСОБА_3, до набуття вироком законної сили, не обирати.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави:

(одержувач УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО ГУДКСУ у Луганській області, 804013)

614 (шістьсот чотирнадцять) гривень 40 копійок за проведення судової товарознавчої експертизи.

Речовий доказ по справі:

поливний шланг, довжиною 32 м, що знаходиться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_2,

повернути потерпілій ОСОБА_2

На вирок суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Копію вироку суду негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому та прокуророві.

Суддя: