Ухвала суду № 55058880, 18.01.2016, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

18 січня 2016 року Справа № 910/13248/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач) Барицької Т.Л., Гольцової Л.А.,розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Джинджер"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.11.2015у справі№ 910/13248/15 Господарського суду міста Києваза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Джинджер"доПублічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит"проРозірвання договору на розрахунково-касове обслуговування № 44223/1 від 01.08.2014 та стягнення 107747,86 євро, що еквівалентно 2621088,56 грн.

ВСТАНОВИВ:

Подана Товариством з обмеженою відповідальністю "Джинджер" до Вищого господарського суду України касаційна скарга на постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.11.2015 у справі № 910/13248/15 Господарського суду міста Києва не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Згідно із ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" у редакції на дату подання касаційної скарги, ставку судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду встановлено в розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції до 01.09.2015, за подання позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становила 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (станом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду).

Розмір мінімальної заробітної плати встановлено Законом України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" в сумі 1218,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову у даній справі є позовні вимоги про:

1) розірвання договору на розрахунково-касове обслуговування № 44223/1 від 01.08.2014;

2) стягнення з Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Джинджер" 107747,86 Євро.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.08.2015 у справі № 910/13248/15 позов задоволено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.11.2015 скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2015 у справі № 910/13248/15 та прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову повністю.

Відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Згідно із п. 2.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 № 7, якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Таким чином, за подання касаційної скарги на оскаржуване судове рішення скаржник повинен був сплатити судовий збір окремо з кожної з таких вимог, а саме: 1461,60 грн. (1218 х 120%) з немайнової вимоги та 62906,14 грн. (52421,78 х 120%) з вимоги майнового характеру.

Відповідно до п. 4 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Як встановлено колегією суддів, до касаційної скарги скаржником у якості доказу сплати судового збору додано квитанцію № 0.0.470734232.1 від 03.12.2015 про сплату судового збору у розмірі 1461,60 грн., тобто у меншому розмірі, ніж встановлено законодавством, що є підставою для повернення касаційної скарги в порядку п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Джинджер" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.11.2015 у справі № 910/13248/15 Господарського суду міста Києва повернути скаржнику.

Головуючий суддя: Л. Іванова

судді: Л. Гольцова

Т. Барицька