Ухвала суду № 55058696, 14.01.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/8995/15-ц Головуючий у І інстанції Пінкевич Н. С.Провадження № 22-ц/780/227/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 26 14.01.2016

УХВАЛА

Іменем України

14 січня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого судді : Матвієнко Ю.О.,

суддів Волохова Л.А., Олійника В.І.,

при секретарі Нагорній Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 вересня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про визнання договору іпотеки недійсним та зняття обтяжень,

ВСТАНОВИЛА:

В серпні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вищевказаним позовом та просив ухвалити рішення про його задоволення, посилаючись на те, що йому на праві власності належить земельна ділянка площею 1,012 га, розташована в селі Гореничі Києво-Святошинського району Київської області.

З заочного рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 квітня 2015 року позивач дізнався про існування договору іпотеки, укладеного 05 квітня 2007 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2, від імені якого на підставі нотаріально посвідченої довіреності діяв ОСОБА_3, відповідно до умов якого в іпотеку банку було передано належну позивачу на праві власності земельну ділянку площею 1,012 га, що розташована в селі Гореничі Києво-Святошинського району Київської області.

Оскільки вищевказаний договір іпотеки вчинений з перевищенням повноважень довірителя, позивач просив суд визнати вищевказаний договір іпотеки, укладений 05 квітня 2007 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2, від імені якого на підставі нотаріально посвідченої довіреності діяв ОСОБА_3, недійсним та зняти обтяження, накладене на земельну ділянку площею 1,012 га, яка розташована в селі Гореничі Києво-Святошинського району Київської області по вулиці Польовій, та належить на праві власності ОСОБА_2

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 вересня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав на нього апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити по справі нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції встановлено, що 05 квітня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 укладено договір про надання споживчого кредиту №11138284000, відповідно до умов якого останнім було отримано кредит в розмірі 149 000 євро на строк до 05 квітня 2017 року, зі сплатою 12,8% річних.

05 квітня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2, від імені якого діяв ОСОБА_3, укладено договір іпотеки №62742, відповідно до п.1.5. якого в іпотеку банку було передано належну позивачу на праві власності земельну ділянку площею 1,012 га, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Гореничі, вул. Польова, кадастровий номер 3222482000:05:008:0325, з цільовим призначенням для будівництва, обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд.

Також встановлено, що заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 квітня 2015 року для задоволення вимог ПАТ «УкрСиббанк» звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: земельну ділянку площею 1,012 га, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Гореничі, вул. Польова, кадастровий номер 3222482000:05:008:0325, з цільовим призначенням для будівництва, обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд. Встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку» за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеною на підставі оцінки, проведеної суб»єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. В решті позову - відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 23 липня 2015 року рішення районного суду скасовано в частині відмови в позові та ухвалено нове, яким стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 267 921,48 євро та пеню в розмірі 12 607,21 грн. В частині звернення стягнення на предмет іпотеки заочне рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвалюючи рішення про відмову в позові, суд першої інстанції виходив з його недоведеності та необґрунтованості, і колегія суддів погоджується з такими висновками суду, виходячи з наступного.

Згідно вимог ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 239 ЦК України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов»язки особи, яку він представляє.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Позивачем, всупереч вимог ч. 1 ст. 60 ЦПК України, не доведено ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, а саме, не доведено, що його представник ОСОБА_3, діючи від його імені при укладанні договору іпотеки, перевищив свої повноваження, оскільки з довіреності, посвідченої 23.09.2005 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим №7248 (а.с.15), вбачається, що ОСОБА_2 цією довіреністю уповноважив ОСОБА_3 користуватися, або заставити, здати в оренду, обміняти, продати за ціну та на умовах за його розсудом належні йому на праві приватної власності земельні ділянки, площею 1,0120 га та 0,1493 га в межах згідно з планами, які розташовані на території Київської області, Києво-Святошинський район, село Гореничі, по вул. Польовій.

Таким чином, оскільки представник ОСОБА_3 діяв від імені позивача ОСОБА_2 при укладанні договору іпотеки в межах наданих йому повноважень, законним та обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги про те, що правочин від імені ОСОБА_2 вчинено представником ОСОБА_3 у його власних інтересах є необґрунтованими, оскільки оспорюваний договір іпотеки укладений ОСОБА_3 від імені ОСОБА_2, як іпотекодавця, в інтересах ПАТ «УкрСиббанк», як іпотекодержателя, сам же представник на підставі даного правочину нічого не отримав, що виключає можливість застосування ч. 3 ст. 238 ЦК України.

Інших доводів, які б спростували законність та обґрунтованість ухваленого судом першої інстанції рішення, апеляційна скарга позивача не містить.

Оскільки судом першої інстанції повно і всебічно зясовані всі обставини справи, дана належна правова оцінка доказам, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, а ухвалене рішення відповідає вимогам матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 вересня 2015 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий :

Судді :