Ухвала суду № 55058570, 16.01.2016, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/2905/13-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2016 року Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області

в складі:

головуючого-судді Залеської А.О.

при секретарі Руденко О.М.

за участі: прокурора Броварської міської прокуратури Київської області ОСОБА_1

засудженого ОСОБА_2,

розглянувши клопотання прокурора про заміну покарання у виді штрафу на позбавлення волі, відповідно до ч.5 ст. 53 КК України, на стадії виконання вироку відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого: ІНФОРМАЦІЯ_3, тимчасово проживаючого: ІНФОРМАЦІЯ_4, кімн. 419 (гуртожиток), працюючого водієм у ФОП ОСОБА_3, засудженого вироком Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 11 листопада 2013 року за ч.3 ст. 212, ч.1 ст. 366 КК України,

встановив:

Вироком Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 11 листопада 2013 року ОСОБА_2 засуджено та призначено покарання за ч.3 ст. 212 КК України у виді штрафу в розмірі 3129 697, 73 гривень з позбавленням права займатись підприємницькою діяльністю на строк 2 роки та з конфіскацією майна; за ч.1 ст. 366 КК України у виді штрафу в розмірі 4250 грн.

Остаточне покарання ОСОБА_4 з застосуванням ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів визначено штраф в розмірі 3129 697, 73 гривень з позбавленням права займатись підприємницькою діяльністю на строк 2 роки та з конфіскацією майна.

При цьому, за клопотанням ОСОБА_2, на підставі ч.4 ст. 53 КК України ч.1 ст. 534 КК України суд у вироку розстрочив виконання покарання у виді штрафу на 12 місяців щомісячними платежами по 260808 гривень 14 копійок протягом 11 місяців та останнім платежем на 12-й місяць в сумі 260808 гривень 19 копійок.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 22 січня 2014 року вирок Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 11 листопада 2013 року в частині призначеного додаткового покарання змінено. В решті вирок залишено без змін.

09 жовтня 2015 року до Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду з Броварської міжрайонної прокуратури Київської області надійшло клопотання виконуючого обовязки прокурора Мухіної Л. В. про заміну ОСОБА_2 штрафу на покарання у виді позбавлення волі, відповідно до ч.5 ст. 53 КК України.

В судовому засіданні процесуальний прокурор Броварської міської прокуратури Київської області ОСОБА_1 клопотання про заміну штрафу на позбавлення волі підтримав, обґрунтувавши його тим, що після набрання вироком законної сили минуло майже два роки, а засуджений до цього часу не виконав покарання та не сплатив штраф призначений судом.

ОСОБА_2 просив суд не позбавляти його волі, посилаючись на те, що в результаті застосування до нього додаткових покарань він не має можливості сплатити визначений судом штраф, оскільки підприємницькою діяльністю не займається та не має права обіймати керівні посади в підприємствах, установах та організаціях, а його майно конфісковане. Наразі він працює водієм в м. Києві і його доходу вистачає лише на проживання . Від явки до суду він не ухилявся, судових повісток не отримував через те, що він змінив місце свого проживання і тепер перебуває на обліку в кримінально-виконавчій інспекції Соломянського району м. Києва, оскільки фактично проживає в гуртожитку за адресою: м. Київ, проспект Повітрянофлотський, 76-А, кімн. 419.

Вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора, виходячи з наступного.

Зі змісту вироку Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 11 листопада 2013 року та ухвали Апеляційного суду Київської області від 22 січня 2014 року вбачається, що суди визнали ОСОБА_2 винним в тому, що він, займаючись підприємницькою діяльність та перебуваючи на посаді директора ТОВ «Фантом», в період часу з травня 2009 року по квітень 2013 року здійснював службове підроблення (ч.1 ст. 366 КК) та ухилився від сплати податків на загальну суму 3129697,73 грн. (ч.3 ст. 212 КК).

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 22 січня 2014 року ОСОБА_2 визнано засудженим за ч.3 ст. 212 КК України до штрафу в сумі 3129697,73 грн. з позбавленням права обіймати посади повязані з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських обовязків на підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності строком на 2 роки, з конфіскацією майна, яке є його власністю; за ч.1 ст. 366 КК України до штрафу в сумі 4250 грн.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_2 остаточно визнано засудженим до штрафу в сумі 3129697,73 грн. з позбавленням права обіймати посади повязані з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських обовязків на підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності строком на 2 роки, з конфіскацією майна, яке є його власністю.

Отже, вирок Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 11 листопада 2013 року щодо ОСОБА_2 та ухвала Апеляційного суду Київської області від 22 січня 2014 року набрали законної сили 22 січня 2014 року.

Виходячи з дати набрання вироком законної сили, розстрочка сплати штрафу, яка була встановлена на 12 місяців вироком Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 11 листопада 2013 року, закінчилась 22 січня 2015 року.

В період вищевказаної розстрочки ОСОБА_2 не сплачував чергові щомісячні платежі у визначеному судом розмірі (260808,14 грн.), на повідомлення суду не реагував та за весь час з моменту набрання вироком законної сили здійснив один платіж на суму 500 грн., про що надав суду квитанцію №к12/1/127 від 18.03.2014(а.с.97).

Відповідно до ч.2 ст. 26 КВК України, у разі призначення штрафу з розстрочкою виплати певними частинами засуджений зобовязаний сплачувати штраф у розмірі та строки, встановлені вироком суду. Про сплату визначеної частини штрафу засуджений повідомляє відповідний суд шляхом представлення документа про сплату відповідної частини штрафу.

За правилами ч.4 ст. 26 КВК України, у разі несплати засудженим чергового платежу при призначенні штрафу з розстрочкою виплати суд замінює несплачену суму штрафу покаранням у виді громадських робіт, виправних робіт або позбавлення волі відповідно до закону.

Враховуючи те, що при ухваленні вироку суд за клопотанням ОСОБА_2 застосував положення ч.3 ст. 53 КК України, та з врахуванням його майнового стану призначив покарання у виді штрафу із розстрочкою виплати певними частинами строком на один рік, повторно застосовувати розстрочку як того просив засуджений, підстав немає, оскільки це призведе до порушення визначеного цією нормою закону максимального строку розстрочки в один рік.

Відповідно до вимог ч.5 ст. 53 КК України у разі несплати штрафу в розмірі понад три тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, призначеного як основне покарання, та відсутності підстав для розстрочки його виплати суд замінює несплачену суму штрафу покаранням у виді позбавлення волі із розрахунку один день позбавлення волі за вісім неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у таких межах: … 3) від пяти до десяти років позбавлення волі у випадку призначення покарання за вчинення тяжкого злочину.

Якщо під час розрахунку строку позбавлення волі цей строк становить більше встановлених цією частиною статті меж, суд замінює покарання у виді штрафу покаранням у виді позбавлення волі на максимальний строк, передбачений для злочину відповідної тяжкості цією частиною статті.

Відповідно до вимог ст. 12 КК України (зі змінами внесеними ЗУ № 4025-VІ від 15.11.2011, які набрали чинності 17.01.2012) злочин, передбачений ч.3 ст. 212 КК України (в редакції станом на 17.01.2012) є тяжким злочином.

Призначене судом покарання штраф в сумі 3129697,73 грн. значно перевищує три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та становить 184099 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3129697,73 грн : 17 грн. = 184099), а несплачена засудженим ОСОБА_2 сума штрафу становить 3129197,73 грн.

Суд переконався в неможливості ОСОБА_2 сплатити призначений вироком суду штраф навіть за умов встановлення розстрочки.

Положення ч.5 ст. 53 КК України є безумовними, а тому підлягають застосуванню судом незалежно від існування обєктивних чи субєктивних чинників, що стали причиною несплати штрафу засудженим.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність застосувати положення ч.5 ст. 53 КК України відносно засудженого ОСОБА_2 та замінити несплачену суму штрафу 3129197,73 грн. покаранням у виді позбавлення волі на 10 років.

Керуючись ст. 53 КК України, ст. 26 КВК України, ч.1 ст. 534, п.10 ч.1 ст. 537, ст. 539 КПК України, суд

ухвалив:

Клопотання прокурора про заміну засудженому ОСОБА_2 покарання у виді штрафу на позбавлення волі задовольнити.

Замінити ОСОБА_2 несплачену частину покарання, що становить 3129197 гривень 73 копійки, від призначеного йому вироком Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 11 листопада 2013 року покарання у виді штрафу в розмірі 3129697 гривень 73 копійки на 10 (десять) років позбавлення волі.

Строк покарання рахувати з моменту затримання засудженого після набрання ухвалою законної сили.

Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційного суду Київської області шляхом подачі апеляційної скарги через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя А.О. Залеська