Справа № 369/12636/15-а
Провадження № 2-а/369/429/15
ПОСТАНОВА
іменем України
18.12.2015 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого суддіПінкевич Н.С.
при секретарі Дуплій Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області до ОСОБА_2 про стягнення надмірно виплачених коштів, -
в с т а н о в и в :
У листопаді 2015 року позивач ОСОБА_1 Пенсійного фонду України в Києво-Святошинському районі Київської області звернувся із адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення з неї грошових коштів у звязку з переплатою пенсії. Свої вимоги обґрунтовував тим, що з 08 вересня 2010 року ОСОБА_2 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного Фонду України у Києво-Святошинському районі та отримує пенсію по втраті годувальника на ОСОБА_3, до досягнення ним 18 років, а також надбавку як непрацездатному члену сімї, як особі, яка доглядає за дитиною до 8 років. Згідно з поданим пакетом документів ОСОБА_2 підписала памятку пенсіонера, де було зазначено, що пенсіонери зобовязані повідомляти органи пенсійного фонду про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсійної виплати або припинення її виплати, а саме про вступ на роботу, звільнення з роботи, зміни в складі сімї. Під час проведення перевірки було виявлено, що ОСОБА_2 за період з 01 травня 2012 року по 31 березня 2014 року працювала, в наслідок чого в неї виникла переплата по нарахованій пенсії в розмірі 2893,29 грн.. Відповідача неодноразово було повідомлено про виниклу переплату, але станом на листопад 2015 року кошти на рахунок управління повернуті не були.
Враховуючи викладене, позивач ОСОБА_1 Пенсійного фонду України в Києво-Святошинському районі Київської області просив стягнути з ОСОБА_2 суму переплаченої пенсії у загальному розмірі 2893,29 грн.
У судове засідання представник позивача УПФУ в Києво-Святошинському районі не зявився. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. представник позивача надав суду заяву, в якій позов підтримав та просив розгляд справи провести у відсутності представника позивача.
У судове засідання відповідач ОСОБА_2 не зявилась, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялась належним чином, причини неявки суду невідомі. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
За ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Відповідно до ст. 44 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» заява про призначення (перерахунок) пенсії або про її відстрочення та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. ст. 36, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування. Непрацездатними членами сім'ї вважаються: 1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону; 2) діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років. Діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні; 3) чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.
До членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
При розгляді справи судом встановлено, що 08 вересня 2010 року ОСОБА_2 подала заяву до управління ПФУ Києво-Святошинського району Київської області про призначення пенсії по втраті годувальника та надбавку як непрацюючому члену сімї, які доглядають за дитиною до восьми років.
При призначенні пенсії ОСОБА_2 разом з поданими документами підписала памятку пенсіонера, де було зазначено, що пенсіонери зобовязані повідомляти органи пенсійного фонду про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсійної виплати або припинення її виплати, а саме про вступ на роботу, звільнення з роботи, зміни в складі сімї.
Відповідно до довідки ок-5 управлінням було виявлено, що відповідачка за період з 01 травня 2012 року по 31 березня 2014 року в порушення вимог, а саме ст. 37 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», працювала внаслідок чого виникла переплата в розмірі 2893,29 грн.
Відповідачу направлялись відповідні повідомлення про існуючу переплату пенсії з проханням добровільно внести кошти на відповідний розрахунковий рахунок, однак дана вимога виконана не була. Повторна вимога від 25 березня 2015 року була повернута до управління з відміткою про відмову від отримання, що підтверджується копією листа з відповідними поштовими відмітками. Станом на момент звернення позивача з позовом до суду грошові кошти в розмірі 2893,29 грн. повернуті не були.
Відповідно до ст. 50 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
З наведеного слідує, що вищенаведений Закон передбачає повернення переплати пенсії добровільно пенсіонером як внаслідок зловживань з його боку, так і в разі подання страхувальником недостовірних даних.
При цьому, пунктом 2.5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року за №22-1, визначено, що у разі працевлаштування (навчання) особи, якій призначено пенсію, такою особою протягом 10 днів надається органу, що призначає пенсію, довідка про прийняття на роботу (навчання).
А пунктом 2.21 наведеного Порядку передбачено, що у разі працевлаштування (початку діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) після призначення пенсії особа повідомляє орган, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, про дату працевлаштування (початок діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), вид зайнятості (укладення трудового договору, цивільно-правового договору, реєстрація як фізичної особи - підприємця, провадження незалежної професійної діяльності) шляхом подання заяви.
Отже, обовязок повідомляти про всі зміни та обставини, які впливають на розмір пенсійної виплати, законодавством покладено на особу, яка отримує пенсію.
Відповідно до ст. 102 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року пенсіонери зобов'язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. У разі невиконання цього обов'язку і одержання у зв'язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.
Відповідно до ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо).
Відповідно до ст. 162 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Відповідно п.12 „Прикінцеві положення" Закону України №1058-12 Пенсійний фонд України його територіальні органи функціонують як органи виконавчої влади тому, згідно ст.105 ч. 5, ст. 6 ч. 3 КАС України суб'єкт владних повноважень має право звернутись до адміністративного суду з вимогою про стягнення з відповідачки неправомірно отриманої суми пенсій, виплачених надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера та подання страхувальником недостовірних даних, у випадках встановлених ст..50 Закону України № 1058-12.
Оскільки суми надміру виплачених пенсій виникли через зловживання з боку відповідача, в добровільному порядку відповідач коштів не повертає, тому суд вважає обґрунтованими доводи позову стягнення даних сум в розмірі 2893,29 грн.
На підставі наведеного та керуючись Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року, Законом України «Про пенсійне забезпечення», ст.ст.71, 159, 160, 161, 163 КАС України, -
п о с т а н о в и в :
Позов управління Пенсійного фонду України в Києво-Святошинському районі Київської області задоволити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2. ХмельницькогоАДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, на користь управління Пенсійного фонду України в Києво-Святошинському районі Київської області (м. Вишневе, вул. Святошинська, 50, код ЄДРПОУ 20591865) надміру виплачену пенсію в розмірі 2893,29 грн. (дві тисячі вісімсот девяносто три грн. 29 коп.).
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2. ХмельницькогоАДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, на користь держави судовий збір в розмірі 487,20 грн..
На постанову суду може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя
Судове рішення № 55058344, Києво-Святошинський районний суд Київської області було прийнято 18.12.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 369/12636/15-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: