Рішення № 55057026, 12.01.2016, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/15736/15-ц

Провадження 2/127/216/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2016 року

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Вохмінової О.С.

при секретарі Малику О.В.

з участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про захист прав споживача та стягнення коштів за договором банківського вкладу, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 мотивував вимоги тим, що між ним та ПАТ КБ «ПриватБанк» були укладені наступні договори:

- договір №SAМDNWFD0070083296900, вклад «Стандарт», згідно якого на рахунок було вкладено 3018,41 доларів США, строком на 366 днів, до 26.02.2015 року включно, під 8% річних, які нараховуються щомісячно на рахунок № 26358623837082.

- договір № SAМDN01000721252767, вклад «Приват-вклад», згідно якого на рахунок було вкладено 1806,70 доларів США.

- договір № SAМDN47000704907108, вклад «Накопичувальний», згідно якого на рахунок було вкладено 4048,79 грн.

- рахунок №2222****45, вклад «Воnиs рlиs», з сумою вкладу 50,00 грн.

На неодноразові звернення позивача про повернення йому депозитних коштів із відсотками відповідач відмовляв, мотивуючи тим, що вклади були зроблені позивачем у відділенні, що розташоване на території АР Крим, яка тимчасово окупована. Позивач вважає таку відмову безпідставною, оскільки відповідає за договором юридична особа - ПАТ КБ «ПриватБанк», а не відділення, тому просив відповідно до ст.ст. 1058 ч.1, 1060 ч.1 ЦК України, Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території», Закону України «Про захист прав споживачів» стягнути з відповідача борг станом на 25.06.2015 року.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку на рахунку № 2620****85 перебуває 1806,70 доларів США, що за курсом НБУ складає 38262,29 грн., на рахунку № 2635****95 - 4048,79 грн., на рахунку № 2222****45 50,00 грн., а заборгованість за договором №SAМDNWFD0070083296900 (рахунок № 26358623837082) 3018, 41 доларів США, що за курсом НБУ складає еквівалент 63923,88 грн. вклад, а також 6795,19 грн. відсотки за період з 26.02.2014 р. до 25.06.2015 р.

Загальна сума за вкладами складає 106284,96 грн., за відсотками 6795,19 грн., які позивач просив стягнути з ПАТ КБ «ПриватБанк» на його користь, крім того, просив стягнути на його користь витрати на правову допомогу в сумі 3000 грн.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримав позов, просив його задоволити та пояснив, що кошти дійсно були внесені ОСОБА_3 на рахунки банку і це підтверджується довідками від 18.11.2014 р., 08.06.2014 року, що видані за послугою «Приват 24». Просив врахувати, що оригінали депозитних договорів та квитанції у позивача не збереглися, але відповідно до п. 21 договору від 26.02.2014 року при укладенні договору використовується факсимільний підпис і печатка, крім того, саме відповідач має доводити відсутність в банку рахунків ОСОБА_3 Разом з тим, відповідач не довів цього, а посилається лише на неможливість надати докази через обмеження проводити банківські операції.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 позов не визнав, подав письмові заперечення (а.с. 84-89). Суду пояснив, що позивач не довів факт укладення з банком договорів та внесення коштів на рахунки, тому правовідносини між ним та ПАТ КБ «ПриватБанк» не виникли. Просив врахувати, що з 06.05.2014 року НБУ була відкликана ліцензія на здійснення валютних операцій на території АРК і закриття банками відокремлених підрозділів на цій території, тому копії довідок від 18.11.2014 р., 08.06.2014 р. не є належним доказом у справі.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_3 слід відмовити.

Судом встановлено, що згідно наданої позивачем копії договору №SAМDNWFD0070083296900 (вклад «Стандарт») від 26.02.2014 року ОСОБА_3 передає ПАТ КБ «ПриватБанк» грошові кошти для розміщення їх на депозитному вкладі. Згідно п. 28 сума вкладу складає 3000 доларів США, вклад оформлений на 366 днів до 26.03.2014 року (мінімальний строк вкладу 1 місяць), вклад зараховується на рахунок № 26358623837082, на суму вкладу нараховуються відсотки за ставкою 8% річних, відсотки по вкладу зараховуються на рахунок №26358623837082 (а.с. 6). Пунктом 21 визначено, що при укладенні договору банком використовується факсимільне відтворення підпису Голови Правління банку, а також відтворення відтиску печатки банку технічними печатними пристроями (п.21).

Разом з тим, оригіналу договору, а також доказів на підтвердження виконання договору і внесення суми вкладу 3000 доларів США, позивачем не надано.

Крім того, позивач зазначив, що на його ім`я в ПАТ КБ «ПриватБанк» відкриті наступні рахунки відповідно до договорів банківського вкладу:

-2620****85, тип рахунку: приват-вклад, строк: 366 днів, дата оформлення: 08.11.2011 року, сума на рахунку - 1806,70 доларів США (договір № SAМDN01000721252767, вклад «Приват-вклад»),;

-2635****95, тип рахунку: накопичувальний, строк: 366 днів, дата оформлення: 26.12.2008 року, сума на рахунку 4048,79 грн. (договір № SAМDN47000704907108, вклад «Накопичувальний»);

-2222****45, тип рахунку: Воnиs рlиs, дата оформлення: 08.10.2011 року, сума на рахунку 50,00 грн.

На підтвердження цих обставин позивач надав копію довідки №13527509 від 08.06.2014 року (а.с. 79), виданої операційним центром NРS Кримського регіонального управління ПАТ КБ «ПриватБанк» (м. Сімферополь, вул. Героїв Аджимушкая, 1) та копію довідки №13527509 від 08.11.2014 року (а.с. 78), виданої операційним центром NРS Кримського регіонального управління ПАТ КБ «ПриватБанк» (м. Сімферополь, вул. Героїв Аджимушкая, 1).

Звертаючись до суду з позовом позивач в підтвердження позовних вимог надав лише копію договору від 26.02.2014 року та копії зазначених довідок. Представник відповідача заперечив щодо виникнення між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 правовідносин по договорам.

Тому дані обставини підлягають доказуванню відповідно до вимог ст.ст. 58-60 ЦПК України.

Так, згідно ст. 1058 ч. 1 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Договір банківського вкладу є реальним, оплатним договором і вважається укладеним з моменту прийняття банком від вкладника або третьої особи на користь вкладника грошової суми (вкладу).

Відповідно до ч. 1 ст. 1059 ЦК України договір банківського вкладу укладається в письмовій формі.

Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу із видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

У разі недодержання письмової форми договору банківського вкладу цей договір є нікчемним.

Згідно з пунктом 1.4 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними та фізичними особами, затвердженого постановою Правління НБУ від 03.12.2003 р. № 516, залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується: договором банківського рахунку; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадного (депозитного) сертифіката; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Відповідно до положень Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003 року за № 1172/8493 (далі - Інструкція № 492), банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського вкладу вкладні (депозитні) рахунки (пункт 1.8 Інструкції); договір банківського рахунку та договір банківського вкладу укладається в письмовій формі; один примірник договору зберігається в банку, а другий - банк зобов'язаний надати клієнту під підпис (пункт 1.9 Інструкції); письмова форма договору банківського вкладу вважається дотриманою, якщо внесення грошової суми на вкладний (депозитний) рахунок вкладника підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або іншого документа, що відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) і звичаями ділового обороту; у договорі банківського вкладу, зокрема, зазначаються: вид банківського вкладу, сума, що вноситься або перераховується на вкладний (депозитний) рахунок, строк зберігання коштів (за строковим вкладом), розмір і порядок сплати процентів або доходу в іншій формі, умови перегляду їх розміру, відповідальність сторін, умови дострокового розірвання договору тощо (пункт 1.10 Інструкції).

Пункт 10.1 Інструкції № 492 передбачає порядок відкриття вкладних (депозитних) рахунків фізичним особам. Зокрема, після пред'явлення фізичною особою необхідних документів уповноважений працівник банку ідентифікує цю фізичну особу, після чого між банком і фізичною особою укладається в письмовій формі договір банківського вкладу; після укладення договору банківського вкладу фізична особа вносить або перераховує з іншого власного рахунку кошти на вкладний (депозитний) рахунок, після чого на підтвердження укладення договору банківського вкладу і внесення грошових коштів на вказаний рахунок банк видає фізичній особі ощадну книжку або інший документ, що її замінює і який видається згідно з внутрішніми положеннями банку.

Пунктом 2.9 глави 2 розділу IV Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління НБУ від 01.06.2011 року № 174, передбачено, що банк (філія, відділення) зобов`язаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції або напис чи штамп «вечірня» чи «післяопераційний час»), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ.

Аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що письмова форма договору банківського вкладу вважається дотриманою, якщо внесення грошової суми на вкладний (депозитний) рахунок вкладника підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або іншого документа, що відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) і звичаями ділового обороту. Зокрема, такий документ повинен містити: найменування банку, який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції), а також підпис працівника банку, який прийняв готівку, та відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку, засвідчений електронним підписом САБ.

Оскільки позивач ОСОБА_3 не надав оригіналів договорів банківських вкладів та квитанцій чи інших платіжних документів в підтвердження внесення ним коштів відповідно до договору від 26.02.2014 року, а також внесення коштів на рахунки 2620****85 в сумі 1806,70 доларів США (договір № SAМDN01000721252767, вклад «Приват-вклад»); 2635****95 в сумі 4048,79 грн. (договір № SAМDN47000704907108, вклад «Накопичувальний»); 2222****45 в сумі 50,00 грн., суд прийшов до висновку, що між сторонами не додержано письмової форми договору банківського вкладу, тому між ними не виникли відповідні правовідносини.

Копії довідок від 08.06.2014 р., від 08.11.2014 року (а.с. 78, 79) суд не може прийняти як належний доказ за відсутності їх оригіналів, крім того, в довідках зазначено, що вони видані операційним центром NPS Кримського регіонального управління ПАТ КБ «ПриватБанк», разом з тим, Правлінням Національного банку України 06.05.2014 року прийнято Постанову № 260 «Про відкликання та анулювання банківських ліцензій та генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій окремих банків і закриття банками відокремлених підрозділів, що розташовані на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя», тому відповідно до п. 5 Постанови відокремлені підрозділи ПАТ КБ «ПриватБанк» були закриті з 06.05.2014 року.

Суд також враховує, що виписки по особовим рахункам ОСОБА_3 суду не надані, а в судовому засіданні 02.12.2015 року представник позивача ОСОБА_4 повідомила, що наданий час система «Приват 24» надає інформацію про відсутність коштів на рахунках ОСОБА_3

За таких обставин позов ОСОБА_3 про стягнення з ПАТ КБ «ПриватБанк» коштів в сумі 113080 грн. задоволенню не підлягає в зв`язку з недоведеністю позовних вимог.

При ухваленні рішення суд приймає до уваги правовий висновок щодо письмової форми договору банківського вкладу, викладений в постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 29.10.2014 року у справі № 6-118цс14.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, Закону України «Про захист прав споживачів» судові витрати слід залишити за рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1058, 1059 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 58-60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

в задоволенні позову відмовити.

Судові витрати залишити за рахунок держави.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя