Ухвала суду № 55053960, 15.01.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 163/1612/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Гайдук А.Л. Провадження № 22-ц/773/124/16 Категорія: 2 Доповідач: Киця С. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2016 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Киці С.І.,

суддів - Данилюк В.А., Шевчук Л.Я.,

секретар Вергун Т.С.,

з участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_4 про визначення порядку користування житловим будинком, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_4 про припинення права власності на частку в нерухомому майні, що належить на праві спільної часткової власності, поділ майна в натурі та визнання права власності на частку в нерухомому майні за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_3 на рішення Любомльського районного суду від 27 листопада 2015 року,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Любомльського районного суду від 27 листопада 2015 року в даній справі позов ОСОБА_1 задоволено. Визначено ОСОБА_1 та ОСОБА_3 порядок користування житловим будинком з надвірними та господарськими спорудами, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1. Виділено ОСОБА_1 у користування в житловому будинку за адресою АДРЕСА_1, кімнату №1-3, площею 11,8кв.м., згідно технічного паспорта. Виділено ОСОБА_3 у користування в житловому будинку за адресою АДРЕСА_1, кімнату №1-4, площею 17,2 кв.м., згідно технічного паспорта. У спільному користуванні залишено: приміщення в житловому будинку - кухню №1-6, площею 10,6 кв.м.; коридор №1-7, площею 5 кв.м.; кладову №1-2, площею 6,7 кв.м.; веранду №1-1, площею 5,3 кв.м., та господарські споруди - сарай Б-1, сарай б, гараж б1, сарай В-1, навіс в, вбиральню Г, згідно технічного паспорта. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 про припинення права власності на частку в нерухомому майні, що належить на праві спільної часткової власності, поділ майна в натурі та визнання права власності на частку в нерухомому майні відмовлено. Внесені ОСОБА_3 кошти на депозитний рахунок суду в сумі 59629,39грн. повернуто ОСОБА_3

Відповідач ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу на зазначене рішення суду. Вважає, що суд встановивши всі обставини справи, неправильно їх дослідив та оцінив, що призвело до необґрунтованості рішення. Просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в позові та задоволенні зустрічного позову.

Апеляційну скаргу відповідача слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що житловий будинок з надвірними та господарськими спорудами в АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності позивачу ОСОБА_1 19/108 частки, відповідачу ОСОБА_3 17/36 частки, ОСОБА_4 19/54 частки. Житловий будинок складається з трьох житлових кімнат 1-3, площею 11,8квм., 1-4, площею 17.2кв.м., 1-5, площею 14,7кв.м.; коридору 1-1, площею 5,3кв.м., кладової 1-2, площею 6,7кв.м.; кухні 1-6, площею 10,6кв.м.; коридору 1-7, площею 5,0кв.м.; прибудови а; сараю Б-1; сараю б; гаража б1; сараюВ1; навісу в; вбиральні Г; огорожі 1. Ринкова вартість будинковолодіння становить 338946грн.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, з урахуванням встановлених обставин, прийшов до обґрунтованого висновку про встановлення порядку користування будинком між сторонами та відмову в зустрічному позові про припинення права власності ОСОБА_1 на частку в спільному майні та визнання права власності на неї за ОСОБА_3

Статтею 317 ЦК України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Згідно ч.ч.1-2 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Частиною першою статті 356 ЦК України передбачено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Згідно до ч.1 ст.367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.

З матеріалів справи, вбачається, що між співвласниками склався порядок користування житловим будинком - позивач ОСОБА_1 користується кімнатою 1-3, площею 11,8кв.м., відповідач ОСОБА_3 - кімнатою 1-4, площею 17,2кв.м., третя особа ОСОБА_4 кімнатою 1-5, площею 14,7кв.м., інші приміщення перебувають у спільному користуванні співвласників. Між позивачем та відповідачем виникають суперечки з приводу користування будинком. Користування третьою особою ОСОБА_4 кімнатою 1-5 в будинку сторонами не заперечується, спору між сторонами і третьою особою з приводу користування житловим будинком немає. Розподіл житлового будинку відповідно до часток співвласників - виділ відокремленої частини будинку з самостійним входом і обладнання окремих ізольованих квартир неможливий, а тому суд правильно встановив порядок користування спільною частковою власністю. При встановленні порядку користування будинку судом першої інстанції кожному із співвласників передана в користування конкретна житлова кімната, з урахуванням установленого порядку користування кімнатами та розміру їх часток в спільній частковій власності, інші приміщення житлового будинку та господарські споруди залишено в спільному користуванні. При встановленні такого порядку користування будинком не обмежуються і не порушуються права жодного із співвласників. Питання щодо утримання будинку, сплати комунальних платежів кожним із співвласників не є предметом розгляду даної справи. Встановлення судом порядку користування житловим будинком між сторонами має на меті усунення суперечностей, які виникають між ними з приводу користування спільною власністю.

Положеннями ст.365 ЦК України передбачено, що право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову про припинення права власності ОСОБА_1 на 19/108 часток житлового будинку з виплатою її вартості цієї частки, суд першої інстанції виходив з того, що таке припинення завдасть істотної шкоди співвласнику ОСОБА_1

ОСОБА_1 зареєстрована в гуртожитку на території Автономної Республіки Крим у м.Феодосії. Дана територія відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» визначена як тимчасово окупована територія. ОСОБА_1 на даний час проживає в спірному будинку в АДРЕСА_1 без реєстрації та здійснює догляд за батьком ОСОБА_4 Іншого житла, крім спірного будинку, яке б належало ОСОБА_1 на праві власності немає. Отже, припинення права власності ОСОБА_1 на частку в спільному майні завдасть їй істотної шкоди.

Судом першої інстанції висновок експертного дослідження №О-98 від 05.08.2015 та висновок №О-122 судової будівельно-технічної експертизи оцінено в сукупності з іншими доказами. Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду.

Рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Любомльського районного суду від 27 листопада 2015 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді: