Постанова № 55053512, 13.01.2016, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2016 р. Справа №818/3722/15

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гелета С.М.,

за участю секретаря судового засідання - Кліщенко В.О.,

представника позивача Шамонін Є.О., представника відповідача Лібова А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерагростандарт" до Державної податкової інспекції у м. Сумах про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерагростандарт" (далі - ТОВ "ТД "Інтерагростандарт"), звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області (далі - відповідач, ДПІ у м. Сумах), в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.10.2015 року № 0002382207 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 51205,00 грн. та № 0002372207 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 924442,50 грн., в тому числі 616295,00 грн. основного платежу та 308147,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки, проведеної ДПІ у м. Сумах, позивач отримав спірні податкові повідомлення-рішення. Підставою прийняття вказаних рішень став, на думку позивача, помилковий висновок податкового органу про відсутність реальності господарських взаємовідносин позивача з контрагентом - ТОВ "ВВМ Трейдінг".

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити в їх задоволенні та зазначила, що проведеною ДПІ у м. Сумах перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України по контрагенту ТОВ "ВВМ Трейдінг". Вказане порушення призвело до завищення ТОВ "ТД "Інтерагростандарт" суми від'ємного значення за квітень 2015 року та заниження ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету за вказаний період на суму 616295,00 грн. та пов'язане з відсутністю об'єктів оподаткування при придбанні ТОВ "ТД "Інтерагростандарт" товарів, робіт (послуг) в квітні 2015 року по контрагенту ТОВ "ВВМ Трейдінг".

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд задовольняє позовні вимоги, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що з 01.09.2015 року по 07.09.2015 року ДПІ у м. Сумах проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "ТД "Інтерагростандарт" з питань дотримання вимог податкового законодавства по фінансово-господарським операціям з ТОВ "Торгова компанія "Агрохімічні Технології" за березень 2015 року, ТОВ "ТД "Агроімпорт", ТОВ "ВВМ Трейдінг", АТ "Макрохім", ТОВ "Агротехносоюз", ТОВ "Фрея Трейд" за квітень 2015 року. За результатами перевірки ДПІ у м. Сумах складено акт від 14.09.2015 року № 2346/2207/38244851/192 (а.с.8-32).

Перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від'ємного значення за квітень 2015 року, яке включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 51205,00 грн. та заниження податку на додану вартість, який підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету за квітень 2015 року на загальну суму 616295,00 грн.

На підставі акту перевірки ДІП у м. Сумах прийнято спірні податкові повідомлення-рішення від 15.10.2015 року № 0002382207 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 51205,00 грн. та № 0002372207 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 924442,50 грн., в тому числі 616295,00 грн. основного платежу та 308147,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій. (а.с.33, 34).

Підставою для прийняття вказаних рішень став висновок податкового органу про відсутність реальних операцій постачання від ТОВ "ВВМ Трейдінг" до позивача товарно-матеріальних цінностей в зв'язку з тим, що неможливо встановити факт придбання вказаним контрагентом товару, реалізованого на користь ТОВ "ТД "Інтерагростандарт", що свідчить про безтоварний характер вказаних господарських правовідносин.

Суд не може погодитись з такими висновками податкового органу, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 15.04.2015 року між ТОВ "ТД "Інтерагростандарт" (покупець) та ТОВ "ВВМ Трейдінг" (постачальник) укладено договір № 2015-1504, відповідно до якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцеві товар, а покупець прийняти та оплатити хімічну продукцію, в кількості та на умовах, визначених в додатках до вказаного договору (а.с.48-49). Товар, а саме аміачна селітра в біг-бегах та аміачна селітра в мішках на загальну суму 4005000,00 грн., визначений у видатковій накладній від 30.04.2015 року № 5 (а.с.50) передано у власність позивача.

ТОВ "ВВМ Трейдінг" зареєструвало в Єдиному реєстрі податкову накладну на поставку товару ТОВ "ТД "Інтерагростандарт", а саме податкову накладну від 30.04.2015 року № 4 (а.с.76) на загальну суму 4005000,00 грн., в тому числі 667500,00 грн. податку на додану вартість (а.с.76).

Оплата за отриманий товар проведена позивачем в безготівковій формі згідно платіжних доручень від 09.11.2015 року № 209 (а.с.53), 10.11.2015 року № 218 (а.с.54), 29.10.2015 року № 2985 (а.с.55), 27.10.2015 року № 2964 (а.с.56) та від 26.10.2015 року № 821 (а.с.57).

Придбаний товар, згідно договору відповідального зберігання від 28.04.2015 року № 2804-2015/ВЗ, укладеного з ТОВ "ВВМ Трейдінг" (а.с.51), передано на відповідальне зберігання, про що складено акт від 30.04.2015 року № 1 (а.с.52).

При цьому, як випливає з акту перевірки, всі необхідні первинні документи, що підтверджують фактичне виконання правочину з постачання товару, досліджені в ході перевірки, зауваження щодо їх складання у податкового органу були відсутні.

Надаючи правову оцінку матеріалам справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.п. 14.1.181. п. 14.1. ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1. ст. 198 ПК України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.3. ст. 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З огляду на викладені норми Податкового кодексу України можна дійти висновку про існування декількох підстав для формування податкового кредиту з ПДВ, а саме: наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, використання придбаного товару (послуги) у власній господарській діяльності, а також фактичне виконання господарської операції за наслідками якої виникає право на податковий кредит з ПДВ.

Крім того, окремо варто зауважити, що для віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару до податкового кредиту, в розумінні Податкового кодексу України, не передбачається обов'язкова умова про сплату цих сум до бюджету контрагентами. Якщо контрагент не виконав своїх зобов'язань по належному формуванню первинних документів для підтвердження податкового кредиту або зобов'язання з ПДВ, то це не може тягнути відповідальності та негативних наслідків саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо формування податкового кредиту з ПДВ та має всі документальні підтвердження його розміру.

Даний висновок також узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03). Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що "платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності".

При проведенні перевірки зауваження перевіряючих стосувались неможливості встановлення факту придбання ТОВ "ВВМ Трейдінг" товару, реалізованого ТОВ "ТД "Інтерагростандарт".

При цьому, матеріалами справи підтверджується факт придбання та використання за призначенням ТОВ "ТД "Інтерагростандарт" придбаного товару. В матеріалах справи наявні докази реалізації придбаного товару ТОВ "ТД "Інтерагростандарт" на користь контрагентів. Так, в товарно-транспортній накладній від 26.05.2015 року № ТД 0526-01 (а.с.70 зворот. стор.), згідно якої здійснювалась поставка аміачної селітри в мішках на користь ТОВ "Українсько-Норвезьке підприємство "Глобал Харвест", місце навантаження зазначено: вул. Жихарська, 84 А, смт. Покотилівка, Харківський район, яке згідно договору від 28.04.2015 року № 2804-2015/ВЗ є місцем зберігання товару, придбаного ТОВ "ТД "Інтерагростандарт" у ТОВ "ВВМ Трейдінг".

Факт здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентом у перевіряємий період підтверджується документально, судом встановлено відповідність даних податкової накладної фактичним обставинам. За результатами дослідження матеріалів справи, судом не встановлено наміру отримати за вищевказаним договором інший результат, ніж отримання товару.

Досліджуючи витребувані та приєднані до справи документи, суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом при укладанні і виконанні договорів взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів відповідачем не надано, а судом, відповідно до вимог ст. 11 КАС України, не виявлено. При цьому, суд бере до уваги, що доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за цим договором надання послуг, за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України відповідач до суду не надав.

З матеріалів справи, актів перевірки, вбачається, що позивач виконав вимоги діючого податкового законодавства, сплативши податок на додану вартість в ціні отриманих послуг у безпосереднього контрагента, який, в свою чергу, зареєстрував відповідні податкові накладні на визначені та сплачені позивачем суми податку.

Податковий орган не надав суду безпосередніх доказів і того що вказані операції по отриманні товару мали фіктивний чи безтоварний характер, всі первинні документи були досліджені при проведенні перевірки, зауваження податкового органу були відсутні, податковим органом не надані суду також докази того, що безпосередній контрагент позивача, в момент складення податкових накладних був виключений з реєстру платників податку на додану вартість, а його свідоцтво платників податку на додану вартість було анульоване у встановленому чинним законодавством порядку.

Оскільки податок на додану вартість є непрямим податком, то обов'язком покупця є сплата податку на додану вартість у ціні отриманих товарів, а обов'язок утримання такого непрямого податку із вартості проданого товару та перерахування його до бюджету несе продавець таких товарів.

Обов'язок ТОВ "ТД "Інтерагростандарт" в сплаті непрямого податку завершується із сплатою вартості отриманих товарів, при цьому відсутні можливості у отримувача товарів при включенні сум податку, сплаченого в ціні послуги, до податкового кредиту пересвідчитися у фактичному надходженні таких сум до бюджету та не наділено її відповідними повноваженнями для таких дій. Незважаючи на це, податковим органом право позивача на формування податкового кредиту поставлено в залежність від добросовісності не тільки іншої особи - контрагента, а і осіб, з деякими позивач навіть не перебував у правовідносинах, тобто у подальших контрагентах постачальників.

Оскільки в судовому засіданні було підтверджено правомірність формування позивачем податкового кредиту по господарським операціям з ТОВ "ВВМ Трейдінг", суд вважає висновки податкового органу про завищення від'ємного значення за квітень 2015 року, яке включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 51205,00 грн. та заниження податку на додану вартість, який підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету за квітень 2015 року на загальну суму 616295,00 грн. необґрунтованими.

Враховуючи викладене, суд вважає податкові повідомлення-рішення від 15.10.2015 року № 0002382207 та № 0002372207 такими, що не відповідають вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Сумах, понесені позивачем судові витрати у виді судового збору в розмірі 14634,71 грн., сплаченого згідно квитанції від 22.10.2015 року № 0.0.451944597.1 та платіжного доручення від 26.11.2015 року № 121, оригінали яких знаходяться в матеріалах справи (а.с.3, 42).

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерагростандарт" до Державної податкової інспекції у м. Сумах про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Сумах від 15.10.2015 р. №0002382207, №0002372207

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерагростандарт" (м. Суми, вул. Харківська, 38, кв. 41, і.к. 38244851) за рахунок бюджетних асигнувань державної податкової інспекції у м. Сумах судового збору в розмірі 14634,71 грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду в десятиденний строк з дня отримання постанови в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження, набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження, закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено 18.01.2016 року.

Суддя С.М. Гелета