Постанова № 55053110, 13.01.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кравченко Т.О.

Суддя-доповідач - Геращенко Ігор Володимирович

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2016 року справа №805/1435/15-а

84301, Донецька область, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Геращенка І.В., суддів Арабей Т.Г., Міронової Г.М.

секретар Челахова О.О., Корадо А.А.

за участю: позивача - ОСОБА_2

представник відповідача 1 - Задоєнко О.В., довіреність № 11252/Аб від 16.11.2015 року

представник відповідача 2 - не з'явився

представник відповідача 3 - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 5 жовтня 2015 року у справі № 805/1435/15-а за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, Харцизького міського відділу ГУМВС України в Донецькій області, Головного управління Державної казначейської служби України в Донецькій області про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на службі, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу і відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

17 квітня 2015 року ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, Харцизького міського відділу ГУМВС України в Донецькій області, Головного управління Державної казначейської служби України в Донецькій області про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на службі, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу і відшкодування моральної шкоди. (том 1 а.с.4-6)

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 5 жовтня 2015 року у задоволенні адміністративного позову було відмовлено у повному обсязі. (том 2 а.с.101-110)

Не погодившись з вказаним рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою із доповненнями на прийняте судове рішення та посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог у повному обсязі. Вважає, що судом першої інстанції не враховано, що позивач продовжував службу в місті дислокації - с. Щурово Краснолиманського району Донецької області та звільнення його за пунктом 64 «є» (за порушення дисципліни) у запас згідно Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом є незаконним та таким, що порушує його права, передбачені статтею 43 Конституції України та статті 2 Кодексу Законів про працю України. (том 2 а.с.117-120, 136-142)

У судовому засіданні позивач підтримав доводи поданої апеляційної скарги, на задоволенні яких наполягав, проти чого заперечував представник відповідача 1.

Представники відповідачів 2, 3 в судове засідання не з'явились, про розгляд справи були повідомлені належним чином, із заявами про участь у розгляді справи не звертались.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення позивача та представника відповідача 1, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу - задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції скасувати, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідач 1 - Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області зареєстроване як юридична особа 10 липня 1994 року, про що 30 листопада 2006 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (далі - ЄДР) внесений запис за номером 1 266 120 0000 022578, що підтверджено випискою з ЄДР від 20 листопада 2014 року. (том 1 а.с. 66)

Відповідач 2 - Харцизький міський відділ ГУМВС України в Донецькій області зареєстрований як юридична особа 10 липня 1997 року, про що 10 вересня 2008 року до ЄДР внесений запис за номером 1 279 129 0000 002185. На час виникнення спірних правовідносин, а також на час судового розгляду місцезнаходження Харцизького МВ зареєстроване за адресою: 86700, Донецька обл., м. Харцизьк, вул. Вокзальна, буд. 37, що встановлено на підставі даних он-лайн сервісу пошуку відомостей в ЄДР. (том 1 а.с. 100-102)

Відповідач 3 - Головне управління Державної казначейської служби України в Донецькій області зареєстроване як юридична особа, про що 02 грудня 2011 року до ЄДР внесений запис за номером 1 266 102 0000 040244, що встановлено на підставі даних он-лайн сервісу пошуку відомостей в ЄДР. (том 1 а.с. 103-104)

Позивач - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що встановлено на підставі паспорту громадянина України серії НОМЕР_1, виданого Харцизьким МВ УМВС України в Донецькій області 26 липня 2002 року. (том 1 а.с. 26)

На час виникнення спірних правовідносин позивач проходив службу в органах внутрішніх справ, обіймав посаду дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Харцизького МВ ГУМВС України в Донецькій області, перебуваючи у спеціальному званні «старшого лейтенанта міліції».

Суть спірних правовідносин полягає у правомірності звільнення позивача за пунктом 64 «є» (за порушення дисципліни) у запас згідно Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом, що регулюється нормами Кодексу Законів про працю України, Закону України «Про міліцію», Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114 та іншими нормативними актами.

11 вересня 2014 року до ГУМВС України в Донецькій області надійшли відомості з Макіївського, Горлівського, Донецького міських відділів та підпорядкованих їм райвідділів, Кіровського, Докучаєвського, Сніжнянського, Харцизького, Шахтарського, Ясинуватського міських відділів, Новоазовського і Тельманівського районних відділів та підрозділів ГУМВС України в Донецькій області з інформацією про порушення моральних норм та службової дисципліни окремими працівниками цих підрозділів, що виразилося у відмові прибути до м. Маріуполя за наказом керівництва ГУМВС України в Донецькій області для подальшого проходження служби в ОВС Маріупольського оперативного округа.

Також до ГУМВС України в Донецькій області надійшла інформація про особовий склад, який відмовляється виконувати вимоги безпосередніх керівників ОВС і ГУМВС України в Донецькій області через політичні переконання та співпрацю з представниками «ДНР».

З урахуванням наведеного на підставі підпункту 2.2.1, пункту 2.6 розділу ІІ, пункту 4.4 розділу IV Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12 березня 2013 року № 230, начальником ГУМВС України в Донецькій області генерал-майором Пожидаєвим К.М. виданий наказ від 11 вересня 2014 року № 1619 «Про призначення службового розслідування», за результатами якого 12 вересня 2014 року складений висновок службового розслідування за фактом порушення моральних норм, службової дисципліни окремими працівниками Макіївського, Горлівського, Донецького МУ та підпорядкованих їм райвідділів, Кіровського, Докучаєвського, Сніжнянського, Харцизького, Шахтарського, Ясинуватського МВ, Новоазовського і Тельманівського РВ та підрозділів ГУМВС України в Донецькій області, затверджений 12 вересня 2014 року начальником ГУМВС України в Донецькій області генерал-майором міліції Пожидаєвим К.М.

Даним висновком встановлено, що від керівництва Харцизького МВ надійшов список працівників, в тому числі із зазначенням дільничного інспектору міліції СДІМ Харцизького МВ старшого лейтенанта ОСОБА_2, які не побажали прибути до нових місць дислокації та відсутні без поважних причин, грубо порушуючи вимоги статті 10 Закону України «Про міліцію», статей 7, 8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, пунктів 1.2., 2.2, 4.1 (розділ ІІІ) Правил поведінки та професійної етики осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, дотримання службової дисципліни, що виявилося у невиході на службу з 23-25 серпня 2014 року до цього часу (12 вересня 2014 року). Будь-які відомості, документи, які б підтверджували законність та поважність причин відсутності вказаних працівників на службі, відсутні. З метою встановлення причин відсутності на службі вказаним особам запропоновано дати письмові пояснення, але до ГУМВС України в Донецькій області будь-які пояснення не надійшли.

За результатами проведеного розслідування запропоновано звільнити з органів внутрішніх справ працівників, в тому числі дільничного інспектора міліції сектора дільничних інспекторів міліції Харцизького МВ старшого лейтенанта міліції ОСОБА_2 (том 1 а.с.53-55, 192-202, 240-249)

12 вересня 2014 року начальником ГУМВС України в Донецькій області генералом-майором міліції Пожидаєвим К.М. виданий наказ № 1621 «Про порушення службової дисципліни окремими працівниками ОВС Макіївського, Горлівського, Донецького МУ, Кіровського, Докучаєвського, Сніжнянського, Харцизького, Шахтарського, Ясинуватського, Краматорського МВ, Новоазовського, Тельманівського РВ, підрозділів апарату ГУМВС України в Донецькій області та покарання винних», яким позивач звільнений з органів внутрішніх справ за особисту недисциплінованість, порушення вимог статті 10 Закону України «Про міліцію», статей 7, 8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, пунктів 2.2, 4.1 (розділу ІІІ) Правил поведінки та професійної етики осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, що виразилося у невиході на службу з 23-25 серпня 2014 року до 12 вересня 2014 року. (том 1 а.с.60)

7 жовтня 2014 року на підставі наказу ГУМВС України в Донецькій області від 12 вересня 2014 року № 1621 виданий наказ № 363о/с «По особовому складу», яким відповідно до Положення про порядок проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ звільнено з органів внутрішніх справ у запас (з постановкою на військовий облік) за пунктом 64 «є» (порушення дисципліни) старшого лейтенанта міліції ОСОБА_2 (М-195958) - дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Харцизького міського відділу з 7 жовтня 2014 року. (том 1 а.с.10, 62)

Листом Управління кадрового забезпечення ГУ МВС України в Донецькій області № 10/4327 від 29 грудня 2014 року позивача було ознайомлено з наказом ГУМВС України в Донецькій області від 7 жовтня 2014 року № 363о/с про його звільнення (том 1 а.с. 9)

Не погодившись із цим наказом позивач звернувся до ГУ МВС України в Донецькій області про роз'яснення причин його звільнення, на що листом від 7 квітня 2015 року № 10/П-87 Управління кадрового забезпечення ГУ МВС України в Донецькій області повідомило позивача, що за дорученням Міністерства внутрішніх справ України ГУМВС України в Донецькій області розглянуло його звернення про неправомірне звільнення з органів внутрішніх справ та за результатами проведеної перевірки встановлено, що 11 вересня 2014 року до ГУМВС України в Донецькій області надійшли відомості з Харцизького МВ з інформацією про невихід на службу без поважних причин працівників Харцизького МВ, серед яких був і позивач. За даним фактом ВІОС УКЗ ГУМВС України в Донецькій області проведене службове розслідування, за результатами якого наказом ГУМВС України в Донецькій області від 7 жовтня 2014 року № 363о/с позивача звільнено з органів внутрішніх справ за невихід на службу без поважної причини. (том 1 а.с.29)

В матеріалах справи міститься довідка заступника начальника УФЗБО ГУМВС України в Донецькій області Раєвської О.В., за змістом якої Харцизький МВ знаходиться на непідконтрольній українській владі території; фінансових документів та особистих розрахункових карток, необхідних для надання інформації про нараховане та виплачене грошове забезпечення ОСОБА_2 немає. Нарахування грошового забезпечення та заробітної плати особовому складу Харцизького МВ у серпні-жовтні 2014 року проводилось сектором фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Харцизького МВ, виплати здійснювалась через Відділ Державного казначейства в Донецькій області. (том 1 а.с.89, 132)

В матеріалах справи міститься виписка про рух коштів на рахунку ОСОБА_2, відкритому у Першому українському міжнародному банку, за період з 2 червня 2014 року по 31 жовтня 2014 року, за змістом якої вбачається, що Харцизький МВ здійснював виплату позивачу грошового забезпечення 27 червня 2014 року у сумі 3 326,58 грн., 5 вересня 2014 року у сумі 3 866,75 грн. та 3 жовтня 2014 року у сумі 1 968,53 грн. (том 1 а.с.7). Аналогічні відомості про рух коштів містяться у банківській виписці, сформованій за період з 1 травня 2014 року по 1 січня 2015 року. (том 1 а.с.171)

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено та підтверджено наявними матеріалами справи, що на підставі наказу Міністерства внутрішніх справ України від 24 жовтня 2014 року № 1135 «Про організаційно-штатні зміни в ГУМВС України в Донецькій і Луганській областях, УМВС України на Донецькій залізниці», який оголошений наказом ГУМВС в області від 7 листопада 2014 року № 1844 «Про оголошення наказу МВС України від 24.10.2014 № 1135 «Про організаційно-штатні зміни в ГУМВС України в Донецькій і Луганській областях, УМВС України на Донецькій залізниці», у зв'язку з неможливістю виконання окремими органами і підрозділами, розташованими на території Донецької області, завдань, покладених законодавством України на органи внутрішніх справ, штати Харцизького МВ, а також підпорядкованих йому підрозділів внутрішніх справ скорочено. (том 1 а.с.65)

Частиною 1 статті 18 Закону України від 20 грудня 1990 року № 565-XII «Про міліцію» (далі - Закон № 565-XII) порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114 (далі - Положення).

Відповідно до пункту 10 Положення особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ користуються всіма соціально-економічними, політичними та особистими правами і свободами, виконують усі обов'язки громадян, передбачені Конституцією та іншими законодавчими актами, а їх права, обов'язки і відповідальність, що випливають з умов служби, визначаються законодавством, Присягою, статутами органів внутрішніх справ і цим Положенням.

Згідно статті 12 Дисциплінарного статуту внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-ІV (далі - Дисциплінарний статут) на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.

Порядок накладення дисциплінарних стягнень на осіб рядового і начальницького складу врегульовано статтею 14 Статуту.

Зокрема, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органів внутрішніх справ. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Підстави звільнення зі служби осіб рядового і начальницького складу, в тому числі за порушення дисципліни, вчинення адміністративного чи кримінального правопорушення, встановлені пунктами 63-65 Положення.

Відповідно до підпункту «є» пункту 64 Положення особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за порушення дисципліни.

Статтею 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Відповідно до статті 4 Статуту наказ є формою реалізації службових повноважень особи начальницького складу, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа, якій належить його виконати. Накази можуть даватись як в усній, так і в письмовій формі. У разі одержання наказу від старшого прямого начальника підлеглий зобов'язаний виконати його та повідомити про це свого безпосереднього начальника.

Таким чином, наказ - це правовий акт, виданий з метою вирішення основних і оперативних завдань органів виконавчої влади його керівником, що діє на основі єдиноначальності, містить вимогу необхідності вчинення будь-якої дії або утримання від неї конкретним виконавцем (конкретними виконавцями).

Накази повинні відповідати таким умовам: 1) виходити від начальника як провідника державної волі, а отже, відповідати чинному законодавству; 2) носити характер однозначного, обов'язкового до виконання веління і видаватись з дотриманням встановленої законом форми. Виконавець може висловити свої зауваження до виконання, але при залишенні наказу в силі він повинен його виконувати під загрозою юридичних санкцій.

Встановлені спеціальні вимоги, що висуваються до наказів в системі органів внутрішніх справ України, в тому числі вимога конкретності, яка полягає в чіткому, ясному формулюванні цілей та завдань, шляхів і засобів їх досягнення. Наказ повинен бути сформульований однозначно, щоб було зрозуміло хто є виконавцем наказу, хто є його організатором, в які строки необхідно його виконати. Отже, чим конкретнішим є наказ, тим більші гарантії його успішного, чіткого та повного виконання. Крім того, встановлена вимога адресності, яка полягає в тому, що кожен наказ повинен бути призначеним чітко до одного чи кількох виконавців.

Згідно статті 7 Дисциплінарного статуту службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників, дотримуватися норм професійної та службової етики, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

У відповідності до статті 2 Дисциплінарного статуту дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Як зазначалося вище, за приписами частини 1 статті 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Наказом МВС України від 12 березня 2013 року № 230, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2013 року №541/23073, затверджено Інструкцію про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України (далі - Інструкція).

Пунктом 2.1 Інструкції передбачено, що підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.

Відповідно підпункту 2.2.1 пункту 2.2 Інструкції службове розслідування проводиться уповноваженим на те начальником у разі: невиконання або неналежного виконання особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України під час службової діяльності вимог чинного законодавства, що призвело до порушення прав та законних інтересів громадян або негативно вплинуло на забезпечення виконання покладених на ОВС завдань з охорони громадського порядку, боротьби зі злочинністю.

Міністр внутрішніх справ України має право призначати службові розслідування за всіма підставами та відносно всіх осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України (пункти 3.1 Інструкції).

Згідно пунктів 5.2-5.4 Інструкції початок службового розслідування визначається датою видання наказу про його призначення.

Завершення службового розслідування визначається датою затвердження начальником, який призначив службове розслідування, висновку за результатами службового розслідування (далі - висновок службового розслідування).

Якщо вину особи РНС повністю доведено, начальник приймає рішення про її притягнення до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.

Як зазначалося вище, згідно положень статті 14 Дисциплінарного статуту при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що підставою для звільнення ОСОБА_2 з органів внутрішніх справ слугували матеріали службового розслідування, якими встановлено, що позивач, перебуваючи на посаді дільничого інспектора міліції сектору дільничих інспекторів міліції Харцизького міського відділу ГУМВС України в Донецькі області згідно усного наказу керівництва ГУ МВС України в Донецькій області відмовився прибути до м. Маріуполя для подальшого проходження служби в ОВС Маріупольського оперативного округа. До теперішнього часу у м. Маріуполі не з'явився. Особиста недисциплінованість, порушення вимог статті 10 Закону України «Про міліцію», статей 7, 8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, пунктів 2.2, 4.1 (розділу ІІІ) Правил поведінки та професійної етики осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ виразилося у невиході на службу з 23-25 серпня 2014 року до 12 вересня 2014 року. (том 1 а.с. 60)

У Висновку службового розслідування від 12 вересня 2014 року зазначено, що від керівництва Харцизького МВ надійшов список працівників, в тому числі із зазначенням дільничного інспектору міліції СДІМ Харцизького МВ старшого лейтенанта ОСОБА_2, які не побажали прибути до нових місць дислокації та відсутні без поважних причин, грубо порушуючи вимоги статті 10 Закону України «Про міліцію», статей 7, 8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, пунктів 1.2., 2.2, 4.1 (розділ ІІІ) Правил поведінки та професійної етики осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, дотримання службової дисципліни, що виявилося у невиході на службу з 23-25 серпня 2014 року до цього часу (12 вересня 2014 року). Будь-які відомості, документи, які б підтверджували законність та поважність причин відсутності вказаних працівників на службі, відсутні. З метою встановлення причин відсутності на службі вказаним особам запропоновано дати письмові пояснення, але до ГУМВС України в Донецькій області будь-які пояснення не надійшли. (том 1 а.с.53-55, 192-202, 240-249)

Разом з цим, судами першої і другої інстанцій встановлено та не оспорюється сторонами, що Харцизький МВ було передислоковано до с. Щурово Краснолиманського району Донецької області, де ОСОБА_2 продовжив нести службу по охороні громадського порядку з початку серпня 2014 року до кінця вересня 2014 року. Зазначені обставини крім пояснень позивача, підтверджуються поясненнями свідків, які були допитані у суді першої інстанції, деталізацією дзвінків, відповідно до якої в період часу з 1 по 8 серпня 2014 року дзвінки на/з номера телефону, який належить позивачу фіксувалися базовими станціями, локалізованими у м. Харцизьк, з 8 серпня по 29 вересня 2014 року - у с. Щурово, а з 29 вересня 2014 року по 31 жовтня 2014 року - у м. Харцизьк. (том 2 а.с. 1 - 95)

При цьому, в ході розгляду справи не було достовірно встановлено хто з керівництва ГУ МВС України в Донецькій області і коли надавав позивачу усний наказ прибути до м. Маріуполя для подальшого проходження служби в ОВС Маріупольського оперативного округа, невиконання якого стало підставою звільнення позивача з органів внутрішніх справ.

Крім того, колегія суддів вважає, що призначене відповідачем 1 службове розслідування за вказаним фактом проведено формально із значними порушеннями, оскільки воно було призначено відносно великої кількості осіб, у тому числі і позивача, та проведено за один день. У позивача не було відібрано письмових пояснень. ОСОБА_2 своєчасно не був ознайомлений з висновками.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення відповідачам 1 не було враховано тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи, ставлення позивача до виконання службових обов'язків.

Тоді як в матеріалах справи міститься довідка ВСГР УКЗ ГУ МВС України в Донецькій області б/н від 09 червня 2015 року, відповідно до якої, дисциплінарні стягнення які мав позивач за час проходження служби в ОВС були зняті. (том 1 а.с. 131)

А в ході розгляду справи у суді апеляційної інстанції, позивачем були надані копії посвідчень та грамоти з приводу його заохочень за період проходження служби в ОВС (том 2 а.с. 159 - 161)

Таким чином, колегія суддів вважає що до позивача, у разі встановлення в ході належного проведення службового розслідування факту дисциплінарного проступку, повинно бути застосовано один із видів дисциплінарного стягнення відповідно до статті Дисциплінарного статуту внутрішніх справ України із врахуванням того, що звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що викладені у Висновку службового розслідування від 12 вересня 2014 року факти щодо можливого порушення позивачем дисципліни, а саме: невихід на службу з 23-25 серпня 2014 року до цього часу (12 вересня 2014 року) не можуть бути достатньою підставою для притягнення ОСОБА_2 до відповідальності у вигляді звільнення.

Відповідачами 1, 2 всупереч вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України не надано доказів на підтвердження наведених у Висновку службового розслідування фактів вчинення позивачем вказаного дисциплінарного проступку.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки відповідачами не доведено правомірність прийняття оскаржуваних наказів про звільнення ОСОБА_2 з посади дільничого інспектора міліції сектору дільничих інспекторів міліції Харцизького ГУ МВС України в Донецькій області, то колегія суддів дійшла висновку що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог в частині визнання незаконним та скасування наказу ГУ МВС України в Донецькій області № 1621 від 12.09.2014 року в частині накладення на ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення - звільнення з органів внутрішніх справ та визнання незаконним та скасування наказу ГУ МВС України в Донецькій області № 363 о/с від 07.10.2014 року в частині звільнення ОСОБА_2 з органів внутрішніх справ.

Як передбачено ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Таким чином, оскільки колегія суддів прийшла до висновку про не правомірність прийняття оскаржуваних наказів про звільнення ОСОБА_2 з посади дільничого інспектора міліції сектору дільничих інспекторів міліції Харцизького ГУ МВС України в Донецькій, то вважає що позовні вимоги ОСОБА_2 в частині виплати грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 7 жовтня 2014 року також підлягають задоволенню.

Колегія суддів зазначає, що зі змісту банківських виписок про рух коштів на рахунку позивача, які є в матеріалах справи, неможливо встановити правову природу грошових коштів, які Харцизький МВ виплачував позивачу (чи було це грошовим забезпеченням, якщо так, то за який саме період, і чи в повному обсязі воно виплачено, тощо).

Крім зазначеного, як вбачається з матеріалів справи протягом усього судового розгляду суд неодноразово безрезультатно витребовував у відповідача 1 довідку про середній заробіток позивача за останні два місяця роботи відповідно до вимог постанови КМУ України № 100 від 08 лютого 1995 року та докази на підтвердження факту проведення з позивачем розрахунку при звільненні із служби, а також виплати грошового забезпечення, починаючи з липня 2014 року.

Вказані обставини унеможливлюють визначити суму грошового забезпечення за час вимушеного прогулу позивачу.

Щодо позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди, то суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що ці вимоги ОСОБА_2 не підлягають задоволенню, оскільки позивачем факт заподіяння йому моральної шкоди не доведений та не надано належних доказів заподіяння такої шкоди, а сам факт поновлення на роботі поновлює порушені права позивача.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, беручи до уваги, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції прийнята постанова з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду, що є підставою для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 122-1, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 5 жовтня 2015 року у справі № 805/1435/15-а - задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 5 жовтня 2015 року у справі № 805/1435/15-а за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, Харцизького міського відділу ГУМВС України в Донецькій області, Головного управління Державної казначейської служби України в Донецькій області про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на службі, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу і відшкодування моральної шкоди - скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позов ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, Харцизького міського відділу ГУМВС України в Донецькій області, Головного управління Державної казначейської служби України в Донецькій області про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на службі, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу і відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ ГУМВС України в Донецькій області № 1621 від 12.09.2014 року в частині накладення на ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення - звільнення з органів внутрішніх справ.

Визнати незаконним та скасувати наказ ГУМВС України в Донецькій області № 363 о/с від 07.10.2014 року в частині звільнення ОСОБА_2 з органів внутрішніх справ.

Поновити ОСОБА_2 на посаді дільничого інспектора міліції дільничих інспекторів міліції Харцизького міського відділу ГУМВС України в Донецькій області з 07 жовтня 2014 року, з виплатою середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу.

В іншій частині позову - відмовити.

Вступна та резолютивна частини постанови складені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 13 січня 2016 року. Повний текст постанови буде складений та підписаний у нарадчій кімнаті 18 січня 2016 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Головуючий: І.В. Геращенко

Судді: Т.Г. Арабей

Г.М. Міронова