Ухвала суду № 55052919, 14.01.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/13796/15 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О. Суддя-доповідач: Губська О.А.

У Х В А Л А

Іменем України

14 січня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів: Парінова А.Б., Беспалова О.О.

за участю: секретаря судового засідання Сергієнко Т.О.

представника позивача Єфіменко К.П.

представника відповідача Коваленко М.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Підприємства з іноземними інвестиціями "АМІК Україна" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Підприємства з іноземними інвестиціями "АМІК Україна" про застосування заходів реагування,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Підприємства з іноземними інвестиціями "АМІК УКРАЇНА", у якій просив суд застосувати до ПІІ "АМІК Україна" заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи ПІІ "АМІК УКРАЇНА" (код 30603572), за адресою: вул.Червонопрапорна158/1 в Голосіївському районі міста Києва; визначити спосіб виконання судового рішення у порядку, передбаченому наказом МНС України від 21.10.2004 №130 "Про затвердження Інструкції про порядок та умови застосування органами державного пожежного нагляду запобіжних заходів", зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 08.11.2004 за №1416/10015 шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощити та вхідні двері приміщень "АМІК УКРАЇНА" (код 30603572), за адресою: вул.Червонопрапорна 158/1 в Голосіївському районі міста Києва.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем недотримані вимоги законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 листопада 2015 року позов задоволено.

Вирішуючи спір, суд встановив, що на час розгляду справи порушення, встановлені в Акті перевірки № 95 від 26.06.2015 на АЗС не усунуті повністю, що підтверджено відповідачем.

За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до висновку, що подальша діяльність АЗС створює загрозу життю та здоров'ю людей, навколишньому природному середовищу, внаслідок чого є підстави для застосування до відповідача заходів реагування.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати, та ухвалити постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Позивачем подано заперечення на апеляційну скаргу, в яких контролюючий орган просив залишити скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін.

У судове засідання з'явився представник відповідача, апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Представник позивача до суду з'явився, проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду - без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.01.2015 №317-р "Про надання дозволу на проведення планових перевірок стану пожежної та техногенної безпеки", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 №83, відповідно до наказу Голосіївського РУ ГУ ДСНС України у м. Києві від 20.05.2015 №12 «Про здійснення планових перевірок», повідомлення про проведення планової перевірки від 21.05.2015 №24/1446, яке направлялось рекомендованим листом на адресу ПІІ "АМІК УКРАЇНА", що підтверджується копією фіскального чека 03.06.2015, посвідчення від 15.06.2015 №84 на проведення перевірки, посадовими особами позивача у період з 15.06.2015 - 26.06.2015 було проведено планову перевірку протипожежного стану, стану техногенної безпеки та цивільного захисту, контролю за діяльністю аварійних служб ПІІ "АМІК УКРАЇНА", за адресою: вул.Червонопрапорна 158/1 в Голосіївському районі міста Києва.

За результатами перевірки контролюючим органом складено акт перевірки додержання вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, контролю з діяльністю аварійно-рятувальних служб від 26.06.2015 №95.

Відповідно до названого акта, позивач встановив порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, які, на його думку безпосередньо створюють загрозу життю та здоров'ю людей:

електрощити, групові електрощитки будівлі не захищені автономними системами пожежогасіння;

дозволяється улаштування та експлуатація тимчасових електромереж;

не проведено замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання;

не надані акти схованих робіт на прокладання електропроводки за підвисними стелями;

допускається захаращення електрощитової сторонніми предметами;

приміщення електрощитової не відділене протипожежними перешкодами відповідно до вимог ДБН В. 1.1-7-2002 "Пожежна безпека об'єктів будівництва" (не менше ніж ЕІ30);

наказом, інструкцією тощо, не встановлений протипожежний режим;

до роботи на АЗС допускаються особи, які не пройшли навчання за програмою пожежно-

технічного мінімуму;

приміщення категорії В площею понад 20 кв.м, складські приміщення з наявністю легкозаймистих речовин та горючих речовин незалежно від площі, не обладнані автоматичними установками пожежогасіння;

об'єкт не обладнано автоматизованою системою раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення;

працюючий персонал не забезпечено засобами захисту органів дихання, і шкіри, приладами хімічної розвідки від кожної конкретної небезпечної речовини у яких може опинитися об'єкт;

майданчик для АЦ не огороджений по периметру бортиком висотою не менше як 0,2 м;

місця в'їзду (виїзду) на майданчик для АЦ не облаштовані похилими підвищеннями (пандусами) з ухилом не менше як 2 %;

на в'їздах і виїздах з території АЗС з наявністю рідкого моторного палива та БП АЗС з наявністю рідкого моторного палива відсутні похилі підвищення висотою не менше як 0,2 м або дренажні лотки для відведення забруднених нафтопродуктами атмосферних опадів в очисні споруди. Дренажні лотки не приєднані до приймальної воронки. Лотки та воронки не закриті металевими гратами;

на АЗС відсутня жорстка буксирна штанга довжиною не менш 3 м для евакуації транспортних засобів з території АЗС у випадку пожежі;

загальна місткість протипожежних водоймищ становить менше 100 куб.м;

водоймище (пожежний резервуар), гідрант розташований на відстані ближче ніж 35 м від резервуарів палива та паливо роздавальних колонок;

біля місць розташування пожежних гідрантів і водойм відсутні покажчики (об'ємні зі світильником або плоскі із застосуванням світловідбивних покриттів) з нанесеними на них: для пожежного гідранта - літерним індексом ПГ, цифровими значеннями відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах, зазначенням виду водопровідної мережі (тупикова чи кільцева). Для пожежної водойми - літерним індексом ПВ, цифровими значеннями запасу води в кубічних метрах та кількості пожежних автомобілів, котрі можуть одночасно встановлюватися на майданчику біля водойми;

не проведено перевірку захисту будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд";

складські приміщення не відділені протипожежними перешкодами відповідно до вимог ДБН В. 1.1-7-2002 "Пожежна безпека об'єктів будівництва" (вимагається не менше ЕІ30);

приміщення операторської не вигороджено від приміщень іншого призначення глухою протипожежною перегородкою 1-го типу і перекриттям 3-го типу;

не розроблено, не погоджено та не затверджено за встановленим порядком необхідну плануючу документацію з питань цивільного захисту (цивільної оборони), а саме: план розвитку й удосконалення цивільної оборони на 2015рік.

Приймаючи рішення про вжиття заходів реагування, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості доводів позивача щодо високої суспільної небезпечності виявлених під час перевірки на АЗС порушень, беззаперечної наявності реальної загрози життю та/або здоров'ю людей, при цьому, суд наголосив, що встановлені в Акті перевірки № 95 від 26.06.2015 на АЗС порушення на час вирішення спору не усунуті повністю, що підтверджується відповідачем.

На думку апелянта, рішення суду є незаконним, оскільки суд залишив поза увагою його доводи та обґрунтування. Відповідач вказував на відсутність компетенції позивача на звернення до суду з даним позовом. Також апелянт акцентує увагу на тому, що позивачем не доведено, що виявлені порушення спричиняють безпосередню та реальну загрозу життю та здоров'ю людей та зазначає, що більшість виявлених контролюючим органом порушень відповідачем було усунено. Крім того, позивач зазначив, що судом першої інстанції визначено спосіб виконання постанови із порушенням вимог чинного законодавства, а застосований захід реагування не відповідає принципу пропорційності порушення та покарання.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду зазначає таке.

Відповідно до ч.5 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.

Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Якщо законом передбачено, що обґрунтованість вжиття органом державного нагляду (контролю) заходів реагування має бути підтверджена судом, орган державного нагляду (контролю) звертається до адміністративного суду з адміністративним позовом не пізніше наступного робочого дня з дня видання (прийняття) відповідного розпорядчого документа.

Згідно з ч. 7 ст. 7 названого Закону на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Крім того статтею 39 Закону України «Про охорону праці», передбачено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих.

Відповідно до п.12 ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

За правилами ч. 2 ст. 68 цього кодексу у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

В силу положень ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України підставами для звернення контролюючого органу до адміністративного суду із позовом щодо застосування заходів реагування у вигляді зупинення роботи підприємств визначено: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання; проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Наведені норми свідчать на користь висновку, що повне зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць можливе за наявності встановлених законами вичерпних підстав для зупинення господарської діяльності, при цьому такі заходи реагування застосовуються на період до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи об'єктів виключно за рішенням адміністративного суду.

Вказаним спростовуються доводи відповідача про недотримання позивачем порядку застосування заходів реагування у сфері державного нагляду через те, що останній звернувся з позовом про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду, а не з позовними вимогами щодо обґрунтованості вжиття органом державного нагляду (контролю) заходів реагування.

Крім того, не заслуговують на увагу посилання апелянта на можливість вжиття такого заходу, як заборона експлуатації об'єкта самостійно органом держпожнагляду шляхом винесення відповідної постанови, позаяк, це не спростовує права контролюючого органу на звернення до суду з відповідним позовом про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду на підставі ст.ст. 4, 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та приписів Кодексу цивільного захисту України.

Колегія суддів критично оцінює доводи апелянта про відсутність у позивача компетенції на звернення до суду із даним позовом, мотивовані ч.2 ст.68 Кодексу цивільного захисту України, у силу якої такими повноваженнями наділено посадових осіб центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки.

Так, за правилами статей 64, 66, 67 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Відповідно до Указу Президента України від 16 січня 2013 року №20/2013 «Деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій», Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України. ДСНС України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності та здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення).

Наведені положення дають підстави для висновку, що Головне управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, а тому воно наділене повноваженнями здійснювати державний нагляд (контроль) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки і звертатись до суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Апеляційний суд враховує, що захід реагування у вигляді повного зупинення роботи підприємства до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо виявлені допущені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей. Підстава для застосування заходів реагування має бути підтверджена та існувати на день винесення судового рішення відповідно до загальних приписів глави 60 КАС України.

Водночас, чинним законодавством України не закріплено вичерпного та конкретного переліку порушень, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, тому таке поняття є оціночним.

При цьому, встановлення обставин загрози життю чи здоров'ю людей залежить не лише від змісту самого порушення, а і від характеру діяльності підконтрольного суб'єкта, яка сама по собі може характеризуватися існуванням підвищеного ризику виникнення надзвичайної ситуації. Крім того, небезпеку для життя можуть становити як певні порушення самі по собі так їх сукупність.

З цього приводу, колегією суддів враховано, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.02.2012 №306 "Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки" ПІІ "АМІК УКРАЇНА", розташоване за адресою: вул.Червонопрапорна 158/1 в Голосіївському районі міста Києва, є об'єктом з високим ступенем ризику.

Наразі позивач, мотивуючи власні вимоги наголошує, що перелічені в акті перевірки порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей.

Серед встановлених порушень, позивач звернув увагу на те, що незахищеність електрощитів та групових електрощитів автономними системами пожежогасіння не дозволить обмежити розповсюдження полум'я на ранній стадії виникнення пожежі, чим створюється загроза безпеці людей, оскільки саме автоматика відповідає за своєчасне виявлення аварійних режимів роботи (короткого замкнення, загоряння) та своєчасне гасіння вогнищ займання і включення системи пожежогасіння, вона розрахована на максимально швидку реакцію на загоряння і більш повне виключення чинників, завдяки яким відбувається процес горіння (наявність горючих речовин, присутність кисню (або, простіше кажучи, приплив свіжого повітря), наявність високої температури). Улаштування та експлуатація тимчасових електромереж створює загрозу виникнення пожежі від дії теплових проявів електричної енергії, що може призвести до загибелі людей. Захаращення приміщення електрощитової сторонніми предметами, може сприяти інтенсивному розповсюдженню полум'я у разі виникнення пожежі в електрощитовій. Невідділення приміщення електрощитової протипожежними перешкодами має наслідком швидке розповсюдження полум'я із охопленням великої території. Крім того установлено, що приміщення категорії В площею понад 20 кв.м., складські приміщення з наявністю легкозаймистих речовин та горючих речовин незалежно від площі, не обладнані автоматичними установками пожежегасіння. Не обладнання об'єкта автоматизованою системою раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення, має наслідком збільшення часу виявлення та гасіння пожежі, оповіщення людей. Не забезпечення працюючого персоналу засобами захисту органів дихання, і шкіри, приладами хімічної розвідки від кожної конкретної небезпечної речовини у яких може опинитися об'єкт, може мати наслідком загибель осіб задіяні в локалізації та ліквідації аварійних ситуацій та аварій, оскільки вказані засоби призначені для захисту людей від радіоактивних, отруйних і сильнодіючих ядучих речовин. Не відгородження приміщення операторської від приміщень іншого призначення глухою протипожежною перегородкою 1-го типу і перекриттям 3-го типу, не відділення складських приміщень протипожежними перешкодами, має наслідком швидке розповсюдження пожежі, охоплення значної площі.

Проте, згідно з позицією відповідача, виявлені контролюючим органом порушення є незначними та жодним чином не становлять загрози життю та/або здоров'ю людей, крім того на даний час є частково усунуті товариством.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції, з яким погоджується апеляційний суд, встановив, що більшість з виявлених в ході проведення перевірки порушень вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки на АЗС мають високий рівень небезпеки та свідчать про наявність реальної загрози життю та здоров'ю людей, при цьому виходив з того, що робота АЗС пов'язана з ризиком виникнення надзвичайних ситуацій (пожежі, вибуху та ін.).

На думку апеляційного суду, наведені порушення не є формальними, а стосуються виключно відсутності у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення.

Особлива небезпека від пожежі, що створює реальну загрозу життю та здоров'ю людей, характеризується її небезпечними чинниками. Згідно визначення ДСТУ 2272-06 «Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять» небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опечення, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Наявність порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки створює реальну загрозу життю та здоров'ю людей (як персоналу об'єкту, так і засобам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі), враховуючи ту обставину, що ступінь ризику АЗС з урахуванням значення прийнятного ризику від провадження господарської діяльності у сфері техногенної та пожежної безпеки визначено як високий.

Колегія суддів також враховує, що приписи, розпорядження чи постанови центральним органом виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки - не видавались і на момент розгляду справи судом першої інстанції, позивачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження обставин усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної і техногенної безпеки відповідачем.

Судова колегія критично оцінює посилання апелянта на те, що деякі з виявлених порушень не відповідають положенням, чинного законодавства чи взагалі не відносяться до відповідача, оскільки АЗС була введена в експлуатацію ще у 2005 році.

Наразі, в акті зазначені порушення вимог правил пожежної безпеки, які стосуються експлуатації уже введених об'єктів, їх утримання, а саме: загальний стан електромережі, технологічного обладнання, порядок використання приміщень АЗС відповідно до погодженого проекту, експлуатація приміщень згідно з їх цільовим призначенням.

При цьому, суб'єкт господарювання при здійсненні своєї господарської діяльності керується чинним законодавством і приведення власної діяльності у відповідність до його вимог, є обов'язком відповідача.

Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованим застосування до відповідача заходів реагування, у вигляді повного зупинення експлуатації АЗС до повного усунення порушень.

Поряд із цим, надані до апеляційної скарги фотоматеріали, якими відповідач обґрунтовує безпідставність висновків контролюючого органу, судова колегія не приймає до уваги, оскільки із них не видається за можливе установити час та місце здійснення фото фіксації. Стосовно наданих апелянтом до скарги договорів, колегія суддів зважає на те, що укладення договору не свідчить про фактичне виконання його умов та не дає можливості встановити час його виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції. Суд апеляційної інстанції може дослідити також докази, які досліджувалися судом першої інстанції з порушенням вимог цього Кодексу.

У даному випадку відповідачем не наведено обґрунтувань щодо існування поважних причин ненадання доказів, доданих до апеляційної скарги, суду першої інстанції, тому апеляційний суд позбавлений можливості досліджувати надані апелянтом докази та надавати їм правову оцінку.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Підприємства з іноземними інвестиціями "АМІК Україна" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Підприємства з іноземними інвестиціями "АМІК Україна" про застосування заходів реагування - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 листопада 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяО.А. Губська СуддіА.Б. Парінов О.О. Беспалов

Повний текст ухвали виготовлено 18 січня 2016 року

.

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Беспалов О.О.

Парінов А.Б.