Постанова № 55052786, 17.12.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

17 грудня 2015 рокусправа № 808/5426/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.,

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

за участю представників:

позивача: - Кофанової Н.В. (довіреність від 01 січня 2015 року),

- Задорожного О.В. (довіреність від 01 січня 2015 року)

відповідача: - Харченко Р.В. (довіреність від 31 серпня 2015 року),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2015 року

у справі № 808/5426/15

за позовом публічного акціонерного товариства «Український графіт»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС

про визнання протиправним і скасування наказу, протиправними дій щодо проведення перевірки,-

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2015 року публічне акціонерне товариство «Український графіт» звернулося у Запорізький окружний адміністративний суд з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС про визнати протиправним та скасування наказу «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки публічного акціонерного товариства «Укрграфіт» від 05 червня 2015 року №190; визнання протиправними дій по проведенню перевірки.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2015 року позовні вимоги задоволені.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні представник Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС наполягає на доводах та вимогах апеляційної скарги.

Представники публічного акціонерного товариства «Український графіт» у судовому засіданні заперечують проти задоволення апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як підтверджується матеріалами справи, постановою старшого слідчого з особливо важливих справ слідчого управління фінансових розслідувань Міжрегіонального головного управління ДФС - центрального офісу з обслуговування великих платників від 07 травня 2015 року, на підставі статті 93 Кримінального процесуального кодексу України, призначено по кримінальному провадженню №32014100110000270 (за фактом ухилення від сплати податків службовими особами публічного акціонерного товариства «Укрграфіт») документальну перевірку публічного акціонерного товариства «Укрграфіт» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при здійсненні господарської діяльності за період з 01 січня 2012 року по 01 січня 2014 року. Проведення перевірки доручено Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС (т. 2 а.с. 8-9).

Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС видано наказ «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки публічного акціонерного товариства «Укрграфіт» від 05 червня 2015 року №190, на підставі постанови слідчого про призначення документальної перевірки від 07 травня 2015 року та підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (т. 1 а.с. 13).

Відповідно до наказу, перевірці підлягає дотримання вимог податкового законодавства при господарських взаємовідносинах публічного акціонерного товариства «Укрграфіт» з товариством з обмеженою відповідальністю «Українська нафто-газова компанія» за період вересень 2012 року - листопад 2013 року, тривалістю 15 робочих днів з 08 червня 2015 року.

У період з 08 червня 2015 року по 26 червня 2015 року відповідачем проведена перевірка позивача, за результатами якої складено акт від 06 липня 2015 року №103/28-04-46-10/00196204 (т. 1 а.с. 16-48).

Згідно з висновками акту, перевіркою встановлені порушення:

- пункту 14.1.27 статті 14, пункту 44.1 статті 44, пунктів 138.1, 138.2, 138.8 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2012, 2013 роки у сумі 6591883 гривень; завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 3 квартали 2013 року - 2616154 гривень;

- підпунктів 14.1.18, 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.3 статті 198, пунктів 200.1, 200.3, 200.4 статті 200, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, пункту 1.1. розділу IV «Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 17 грудня 2012 року №1340, розділу I «Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних», затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 25 листопада 2013 року №708, в результаті чого завищено суму податкового кредиту та від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за перевіряємий період на суму податку на додану вартість 6698312 гривень та завищено бюджетне відшкодування на суму податку на додану вартість 6698312 гривень.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Підпункт 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України встановлює, що документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку коли отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Згідно з абзацом 1 пункту 78.2 статті 78 Податкового кодексу України обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Кодексом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться у межах кримінального провадження.

Відповідно до абзацу 2 пункту 78.2 статті 78 Податкового кодексу України контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8, 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.

Таким чином, з аналізу наведених правових норм випливає, що документальна позапланова виїзна перевірка проводиться на підставі наказу керівника контролюючого органу та за наявності підстав для її проведення; у свою чергу можливість для проведення документальної позапланової перевірки на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та прийняття відповідного наказу виникає при надходженні до контролюючого органу судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанови органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора.

Пунктом 7 статті 110 Кримінального процесуального кодексу України встановлено, що постанова слідчого, прокурора, прийнята в межах компетенції згідно із законом, є обов'язковою для виконання фізичними та юридичними особами, прав, свобод чи інтересів яких вона стосується.

Щодо формулювання резолютивної частини спірного наказу про перевірку господарських взаємовідносини позивача з товариством з обмеженою відповідальністю «Українська нафтогазова компанія» за період вересень 2012 року - листопад 2013 року, суд апеляційної інстанції приймає до уваги, що формулювання у такий спосіб хоч й не відтворює дослівно резолютивну частину постанови слідчого про проведення перевірки від 07 травня 2015 року, проте відповідає змісту, обсягу та періоду призначеної слідчим перевірки.

При надходженні до контролюючого органу постанови слідчого про призначення перевірки Податковий кодекс України не передбачає іншого порядку дій, ніж призначення такої перевірки, а тому, оскаржуваний наказ прийнятий на підставі та у межах повноважень, передбачених законом.

За змістом пункту 78.5 статті 78 Податкового кодексу України допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Пунктом 81.1 статті 81 ПК України передбачено, що посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення перевірки; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

При цьому слід враховувати, що відповідно до позиції Верховного Суду України, висловленій в постанові від 24 грудня 2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Foods and Goods L.T.D." до державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька, третя особа - державна податкова адміністрація в Донецькій області, про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе.

Водночас допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки. А відтак, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірок), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулось допуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки.

Таким чином, правові наслідки оспорюваних наказу та дій щодо проведення перевірки є вичерпаними, їх оскарження не сприяє відновленню порушених прав товариства, що, відповідно, виключає можливість задоволення позовних вимог у даному випадку.

За змістом частин 1, 2 статті 93 Кримінального процесуального кодексу України, збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом. Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Статтею 84 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Висновки акта перевірки, який відповідно до пункту 4 частини 2 статті 99 Кримінального процесуального кодексу України є доказом у кримінальному провадженні, використовуються в матеріалах кримінального провадження.

При цьому, відповідно до пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Фактично у справі оскаржується законність способу отримання доказів у кримінальному провадженні, проте оцінка законності отримання яких, може бути надана лише у рамках кримінального судочинства.

Враховуючи наведене, позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що є підставою для скасування постанови суду з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 202, 207, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС - задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2015 року - скасувати.

Відмовити у задоволенні позовних вимог.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя І.Ю. Богданенко

суддя: С.А. Уханенко

суддя: Ю.М. Дадим