Постанова № 55052719, 13.01.2016, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2016 року справа № 823/5175/15

м. Черкаси

14 год. 40 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді: Тимошенко В.П.,

за участю секретаря: Цаплі І.Ю.,

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Батаргіної Ю.О. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині,

встановив:

30 жовтня 2015 року до суду з позовною заявою звернувся ОСОБА_1, в якій просить визнати частково протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області від 22.06.2015 №106-17 в частині нарахування транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 12500,00 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що у його власності перебував автомобіль FORD MUSTANG 2DR, 2011 року випуску, з реєстраційним номером НОМЕР_2. 10.07.2015 даний автомобіль знятий з обліку для реалізації та проданий ОСОБА_3. Позивач вважає, що свій обов'язок щодо сплати транспортного податку він виконав сплативши 31.08.2015 12500 грн 00 коп. за період січень-червень 2015 року, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 22.06.2015 №106-17 на суму 25000 грн 00 коп. є протиправним та підлягає скасуванню в частині нарахування транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 12500,00 грн.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до такого.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 до 10.07.2015 був власником автомобіля FORD MUSTANG 2DR, 2011 року випуску, з реєстраційним номером НОМЕР_2.

10.07.2015 даний автомобіль знятий з обліку для реалізації та проданий ОСОБА_3, що підтверджується довідкою - рахунком приватно - виробничого комерційного підприємства «Торговий дім «Київська Русь» від 10.07.2015 №159004 (а.с.10).

Смілянською ОДПІ Головного управління ДФС у Черкаській області у відповідності до підпункту 267.6.2. п. 267.6. статті 267 Податкового кодексу України позивачу винесене податкове повідомлення - рішення від 22.06.2015 № 106-17 про визначення грошового зобов'язання з транспортного податку в сумі 25000,00 грн.

При вирішенні позовних вимог суд виходить з такого.

Відповідно до Закону України від 28 грудня 2014 року №. 71-УІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо податкової реформи» внесені зміни до Податкового кодексу України, в результаті чого введено в дію статтю 267 «Транспортний податок» .

Відповідно до підпункту 267.1.1. пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України, із змінами та доповненнями, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

При цьому, згідно підпункту 267.2.1. пункту 267.2.1 статті 267 Податкового кодексу України, із змінами та доповненнями, об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см., а базою оподаткування у відповідності до підпункту 267.3.1. пункту 267.3 статті 267 Податкового кодексу України, із змінами та доповненнями, є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Відповідно до підпункту 267.6.1. пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України, із змінами та доповненнями, обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

Встановлені ставки податку розраховуються у відповідності до пункту 267.4 статті 267 ПКУ з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Відповідно до статті 267.6.2. Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення про сплату суми податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

З аналізу наведених положень податкового законодавства вбачається, що контролюючий орган у разі отримання інформації про перехід права власності на об'єкт оподаткування (транспортний засіб), що і було зроблено позивачем, обчислює транспортний податок для попереднього власника (у даному випадку для позивача) до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об'єкт оподаткування.

Водночас, у відповідності до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, контролюючим органом нараховано позивачу грошове зобов'язання з транспортного податку у розмірі 25000,00 грн, що відповідає ставці вказаного податку за календарний рік, визначену у положеннях пункту 267.4 статті 267 Податкового кодексу України.

Таким чином, враховуючи перехід права власності від позивача до третьої особи на об'єкт оподаткування протягом звітного періоду, за який податковим повідомленням-рішенням від 22.06.2015 №106-17 позивачу визначено грошове зобов'язання з транспортного податку за весь календарний рік, що не відповідає дійсним обставинам справи, суд дійшов висновку про протиправність останнього та, як наслідок, скасування.

Водночас, суд звертає увагу, що відчуження відповідного транспортного засобу не позбавляє платника податку обов'язку із сплати транспортного податку за час, коли вказаний транспортний засіб перебував у власності останнього, на підставі чого контролюючим органом приймається відповідне податкове повідомлення-рішення.

Позивачем на підтвердження сплати транспортного податку з фізичних осіб надано суду копію квитанції від 31.08.2015 №0.0.428753741.1, згідно якої останнім сплачено грошові кошти у розмірі 12500,00 грн. на розрахунковий рахунок НОМЕР_3 в якості транспортного податку за період перебування транспортного засобу у власності позивача.

Сплата транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 12500,00 грн також підтверджується інформацією з АІС «Податковий блок» (а.с.29, 30).

Щодо правильності сплати позивачем транспортного податку пропорційно часу використання об'єкта оподаткування, то відповідачем не ставиться під сумнів правильність сплати позивачем відповідного податку. Крім того, суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.

Вказана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеній у постанові від 05.12.2006 у справі № 21-527во06, позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалах від 08.10.2012 у справі № К-58359/09, від 14.06.2012 у справі К-34052/10 та від 08.05.2007 у справі № К-10137/06, постанові від 20.02.2008 у справі К/С№ К-19462/06.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та, як наслідок, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.06.2015 №106-17.

Згідно з частиною першою статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 КАС України; а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 56, 58, 86, 94, 159, 162, 163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Смілянської ОДПІ ГУ ДФС у Черкаській області від 22.06.2015 №106-17 в частині нарахування транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 12500, 00 грн.

Повернути ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одну) грн 20 коп., сплачений згідно квитанції №0.0.454785617.1 від 29.10.2015 шляхом стягнення з бюджетних асигнувань Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області (ідентифікаційний код 39620821).

Постанова набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строки та порядку, передбачені статтями 185-187 цього Кодексу.

Суддя В.П. Тимошенко

Повний текст постанови виготовлено 18 січня 2016 року