Ухвала суду № 55052332, 18.01.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 826/22355/15 Суддя-доповідач: Межевич М.В.

У Х В А Л А

18 січня 2016 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Межевич М.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Національного банку України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 жовтня 2015 року залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору та встановлено десятиденний строк на усунення недоліків з моменту отримання судового рішення.

Вказане рішення отримане позивачем 24.12.2015.

На виконання зазначеної ухвали позивач надіслав до суду заяву про звільнення від сплати судового збору, яке обґрунтоване тим, що відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» № 1023-XII від 12.05.1991 споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Такі доводи позивача було спростовано судом апеляційної інстанції в ухвалі від 16 грудня 2015 року. Київський апеляційний адміністративний суд у вказаному рішенні зазначив, що позивач, дійсно, є споживачем у відносинах з Публічним акціонерним товариством «Універсал Банк», що випливають з договору споживчого кредиту. Разом з цим, в рамках даної справи позивач оскаржує дії Національного банку України з яким позивач не має договірних (споживчих) відносин, а отже не є споживачем у розумінні Закону № 1023-XII. У спірних відносинах позивач є громадянином (не споживачем), а відповідач - суб'єктом владних повноважень (не суб'єктом підприємницької діяльності).

Отже підстав для звільнення позивача від сплати судового збору немає.

Суд відхиляє доводи, викладені в заяві щодо залишення без руху апеляційної скарги в частині посилань на абз. 2 п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30.03.2012 № 5, оскільки у даній справі мають місце не кредитно-правові (приватні) відносини, а публічні правовідносини, на які положення вказаної постанови не розповсюджуються.

Не заслуговують на увагу також і посилання позивача на практику Європейського суду з прав людини, в якій ЄСПЛ говорить про недопустимість обмеження доступу до правосуддя. Апеляційний суд звертає увагу, що вказані в заяві висновки ЕСПЛ є рекомендаціями країнам-учасницям Конвенції щодо удосконалення відповідного законодавства. Суд в Україні не може створювати та/або змінювати правові норми, оскільки є виключно правозастосовчим органом.

Крім того, ЕСПЛ не заперечує того, що країни-учасниці Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури в тому числі й процесуальні заборони і обмеження зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Саме із зазначеною метою законодавцем було встановлено, що позивачі, які виступають споживачами у споживчих (приватних, у тому числі і кредитних) правовідносинах звільняються від сплати судового збору. Однак, як зазначено вище, позивач у відносинах з Національним банком України, що є публічно-правовими, не є споживачем, а тому від обов'язку сплати судового збору не звільняється.

Таким чином, викладена у цій ухвалі позиція апеляційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини.

За таких обставин апеляційну скаргу відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 108, ч. 3 ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України № 2747-IV від 06.07.2005 (далі - КАС) необхідно повернути, оскільки позивачем не було усунуто її недоліків.

Керуючись ст. 108, 189, 254 КАС, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 жовтня 2015 року повернути особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Суддя Межевич М.В.