Ухвала суду № 55051129, 24.12.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2015 р. Справа № 876/10142/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Носа С. П.,

суддів - Яворського І. О., Кухтея Р. В.;

за участю секретаря судового засідання - Мельничук Б. Б.;

представника позивача - ОСОБА_1;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Волинської митниці Державної фіскальної служби на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Волинської митниці Державної фіскальної служби про скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

21 серпня 2015 року Волинським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву ОСОБА_2 до Волинської митниці Державної фіскальної служби про скасування наказу в. о. начальника Волинської митниці від 03 серпня 2015 року № 801-о «Про звільнення»; поновлення позивача на посаді старшого державного інспектора митного поста «Ягодин» Волинської митниці ДФС; стягнення з Волинської митниці ДФС заробітної плати за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування вимог позовної заяви вказано, що в наказі про звільнення позивача не зазначено в чому полягала грубість порушення трудових обов'язків та не наведено жодного факту вчинення ним одноразового грубого порушення трудових обов'язків. З огляду на це, відсутні підстави для звільнення на підставі пункту 1 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2015 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним і скасовано наказ Волинської митниці ДФС від 03 серпня 2015 року № 801-о «Про звільнення» в частині звільнення ОСОБА_2 з посади старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 7 митного поста «Ягодин» Волинської митниці ДФС з 04 серпня 2015 року за одноразове грубе порушення трудових обов'язків відповідно до пункту 1 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України та проведення з ним розрахунку. Поновлено ОСОБА_2 на посаді старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 7 митного поста «Ягодин» Волинської митниці ДФС з 04 серпня 2015 року. Постановлено стягнути з Волинської митниці ДФС на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 05 серпня 2015 року по 17 вересня 2015 року включно в розмірі 4855 грн. 53 коп. Постанову суду в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 7 митного поста «Ягодин» Волинської митниці ДФС з 04 серпня 2015 року та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах стягнення за один місяць в розмірі 3367 грн. 64 коп. звернуто до негайного виконання.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідачем - Волинською митницею ДФС, подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Представник позивача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги заперечив та просить таку залишити без задоволення.

Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, суд, відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Встановлено, що ОСОБА_2 працював на посаді старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 7 митного поста «Ягодин» Волинської митниці ДФС.

Наказом Волинської митниці ДФС від 03 серпня 2015 року № 801-о «Про звільнення» позивача звільнено з посади старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 7 митного поста «Ягодин» Волинської митниці ДФС з 04 серпня 2015 року за одноразове грубе порушення трудових обов'язків відповідно до пункту 1 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України.

Згідно із ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку висновків суду першої інстанції щодо відповідності дій відповідача вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, внаслідок чого суд апеляційної інстанції погоджується з такими та вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно із статтею 14 Закону України «Про державну службу» дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за порушення правил професійної етики, інший вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України, крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадках: одноразового грубого порушення трудових обов'язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації всіх форм власності, його заступниками, а також службовими особами органів доходів і зборів, яким присвоєно спеціальні звання, і службовими особами центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами.

Отже, у пункті 1 частини першої статті 41 КЗпП України йдеться про разове грубе порушення трудових обов'язків, а не про тривале, системне, що може бути підставою для звільнення за інших підстав.

Відповідно до роз'яснень, наданих Пленумом Верховного Суду України у пункті 22 постанови від 06.11.1992р. № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з'ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40 і пунктом 1 частини першої статті 41 КЗпП, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

В пункті 27 цієї постанови Пленумом Верховного Суду України наголошено, що вирішуючи питання про законність звільнення на підставі пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП України за одноразове грубе порушення трудових обов'язків, та, з'ясовуючи, чи є порушення трудових обов'язків грубим, суд повинен виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано (могло бути завдано) шкоду.

Крім того, звільнення з цієї підстави за своєю природою є дисциплінарним, а тому воно має здійснюватись з дотриманням порядку і строків, викладених у статтях 148, 149 КЗпП України.

З наказу Волинської митниці ДФС від 03 серпня 2015 року № 801-о «Про звільнення» вбачається, що позивача звільнено з роботи саме за одноразове грубе порушення трудових обовязків.

Підставою звільнення позивача з роботи став акт тематичної перевірки від 28 липня 2015 року № 2366/99-908-03-02-21-1, проведеної робочою групою Державної фіскальної служби України відповідно до розпорядження ДФС від 26 червня 2015 року № 174-р «Про проведення тематичної перевірки».

З акта тематичної перевірки вбачається, що було проведено перевірку правомірності дій службових осіб Волинської митниці ДФС при здійсненні митного оформлення товару «яблука свіжі…», країна походження Республіка Польща, код УКТЗЕД 0808108090, за рівнем митної вартості 0,35 доларів США за 1 кг товариствам з обмеженою відповідальністю «Лампочка», «Максвел торг», «Марчело Фрукт», «Фішкомпані», «Альтернатива АРТ», «Марі Груп», «Імперія Фруктів». Було здійснено аналіз митних оформлень (всього 494 митних декларацій) за період з 01 квітня по 06 червня 2015 року, проведених відділом митного оформлення № 7 митного поста «Ягодин», і виявлено ряд порушень з боку службових осіб митниці, а саме: в частині неналежного виконання службових обов'язків під час здійснення контролю визначення митної вартості товарів. Митне оформлення проводилося службовими особами ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_2, які проігнорували наявну цінову інформацію на такий товар, що має становити 0,45 доларів США за 1 кг, в результаті чого ймовірний недобір обов'язкових платежів до бюджету може складати близько 8400000,00 грн.

Митне оформлення по 131 митній декларації товару «яблука свіжі…», країна походження Республіка Польща, код УКТЗЕД 0808108090, за рівнем митної вартості 0,35 доларів США за 1 кг здійснювалось саме позивачем і ним було проігноровано наявну у митного органу цінову інформацію на товар 0,45 доларів США за 1 кг, рішення про коригування митної вартості від 22 травня 2015 року № 205000011/2015/000034/2, прийняте відповідачем, за рівнем митної вартості 0,45 доларів США за 1 кг.

Також перевіркою встановлено, що ОСОБА_2 при здійсненні митного оформлення товарів порушено вимоги статей 54, 336 Митного кодексу України (МК України); не враховано лист Міністерства доходів і зборів України від 31 грудня 2013 року № 28799/7/99-99-24-02-04-17 «Щодо взаємодії підрозділів митниць»; неналежно виконано свої службові обов'язки в частині аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, що є порушенням вимог статті 361 МК України, наказу Держмитслужби України від 13 липня 2012 року № 362 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України»; не враховано лист ДФС від 07 квітня 2015 року № 12211/7/99-99-26-02-02-17 «Щодо розміщення цінової інформації».

Відповідно до посадової інструкції, затвердженої наказом в.о.начальника Волинської митниці ДФС від 23 березня 2015 року, старший державний інспектор відділу митного оформлення № 7 митного поста «Ягодин» Волинської митниці ДФС організовує свою роботу у відповідності з положенням про митний пост «Ягодин», положенням про відділ митного оформлення № 7; контролює правильне застосування та неухильне дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи, здійснює заходи щодо запобігання їх невиконання; перевіряє документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та громадянами. Згідно із Кодексом законів про працю України, Законом України «Про державну службу», Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», іншими законодавчими актами несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх службових обовязків, порушення правил внутрішнього трудового розпорядку, норм професійної етики, інші порушення службової дисципліни.

За результатами тематичної перевірки керівнику Волинської митниці ДФС запропоновано застосувати до позивача стягнення у вигляді звільнення.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що застосувавши до позивача дисциплінарне стягнення - звільнення з підстави одноразового грубого порушення трудових обовязків (пункт 1 частини першої статті 41 КЗпП України), відповідач не навів у наказі про звільнення конкретного одноразового грубого порушення позивачем трудових обовязків.

Так, в наказі про звільнення міститься посилання на: неналежне виконання протягом тривалого періоду з 01 квітня по 01 червня 2015 року службовою особою відділу митного оформлення № 7 митного поста «Ягодин» Шинкаруком Т. М. своїх службових обовязків в частині контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, що є порушенням статей 54 і 326 МК України; неврахування ним вимог листа Міндоходів України від 31 грудня 2013 року № 28799/7/99-99-24-02-04-17 «Щодо взаємодії підрозділів митниць»; неналежне виконання своїх службових обовязків в частині аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, що є порушенням вимог статті 361 МК України, наказу Держмитслужби України від 13 липня 2012 року № 362 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України»; неврахування листа ДФС від 07 квітня 2015 року № 12211/7/99-99-26-02-02-17 «Щодо розміщення цінової інформації».

Крім того, в наказі про звільнення зазначено про ігнорування позивачем рішення про коригування митної вартості від 22 травня 2015 року № 205000011/2015/000034/2, прийнятого відповідачем, за рівнем митної вартості 0,45 доларів США за 1 кг., на ідентичний та подібний товар.

Отже, в наказі є посилання на тривале, системне порушення позивачем службових обов'язків протягом квітня-червня 2015 року, однак, конкретного одноразового грубого порушення позивачем трудових обовязків в наказі про звільнення не зазначено.

Суд першої інстанції вірно вказав, що у справі відсутні докази вчинення позивачем дисциплінарного проступку, який може бути підставою для звільнення його з роботи за пунктом 1 частини першої статті 41 КЗпП України - одноразового грубого порушення трудових обовязків.

Крім того, відповідачем не дотримано порядку застосування дисциплінарного стягнення, визначеного статтею 149 КЗпП України, - до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган не зажадав від порушника трудової дисципліни письмового пояснення.

Відповідно до Положення про Волинську митницю ДФС, затвердженого наказом ДФС України від 21 серпня 2014 року № 59 Волинська митниця ДФС є територіальним органом ДФС та є юридичною особою; начальник митниці вирішує в установленому порядку питання щодо заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності державних службовців, присвоює їм спеціальні звання, ранги державних службовців; приймає на роботу та звільняє з роботи в порядку, передбаченому законодавством, працівників митниці; призначає на посаду та звільняє з посади у порядку, передбаченому законодавством про державну службу, державних службовців митниці.

Отже, саме відповідач повинен був зажадати від позивача письмове пояснення до застосування дисциплінарного стягнення, оскільки на момент звільнення позивач займав посаду, віднесену до номенклатури посад начальника митниці, а тому посилання представника відповідача на надання ОСОБА_2 03 серпня 2015 року письмового пояснення на ім'я Голови ДФС України, не є підтвердженням дотримання відповідачем порядку звільнення позивача.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що наказ від 03 серпня 2015 року № 801-о «Про звільнення» в частині звільнення із займаної посади ОСОБА_2 є протиправним і підлягає скасуванню.

Відповідно до частин першої і другої статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою повязана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Час вимушеного прогулу позивача становить з 05 серпня 2015 року по 17 вересня 2015 року включно 31 робочий день (18 робочих днів у серпні і 13 робочих днів у вересні 2015 року). День звільнення 04 серпня 2015 року є останнім днем роботи, за який позивачу нарахована заробітна плата при проведенні розрахунку при звільненні.

Згідно з довідкою Волинської митниці ДФС від 01 вересня 2015 року № 5/44-1088 позивачем відпрацьовано у червні 20 робочих днів і виплата становить 2924 грн. 13 коп., у липні відпрацьовано 23 робочих днів, виплата за які становить 3811 грн. 14 коп.

Отже, середньоденний заробіток позивача становить 156 грн. 63 коп. (2924 грн. 13 коп. + 3811 грн. 14 коп. = 6735 грн. 27 коп.; 20 + 23 = 43 робочих днів; 6735 грн. 27 коп. : 43 робочих днів = 156 грн. 63 коп.).

Відтак, втрачений заробіток за час вимушеного прогулу становить 4855 грн. 53 коп. (156 грн. 63 коп. х 31 робочий день прогулу = 4 855 грн. 53 коп.).

Також суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до п. 2, 3 ч. 1 ст. 256 КАС України виконання постанови в частині поновлення старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 7 митного поста «Ягодин» Волинської митниці ДФС та виконання постанови в частині присудження позивачу середнього заробітку за один місяць в розмірі 3367 грн. 64 коп. правомірно допущено судом першої інстанції до негайного виконання.

Узагальнюючи викладене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для задоволення позову.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції визнає, що судом першої інстанції, при вирішенні даного публічно-правового спору, правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ст. ст. 158-160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Волинської митниці Державної фіскальної служби - залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2015 року в справі № 803/2340/15 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у випадку коли, відповідно до частин 3 та 7 ст. 160 КАС України, складення ухвали в повному обсязі відкладено - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя: С. П. Нос

Судді: І. О. Яворський

Р. В. Кухтей

Ухвалу складено в повному обсязі 24 грудня 2015 року.