Вирок № 55050595, 18.01.2016, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Справа № 644/11641/15-к

н/п 1-кп/644/99/16

ВИРОК

іменем України

18 січня 2016 року м.Харків

Орджонікідзевський районний суд м.Харкова в складі:

головуючого - судді Зябрової О.Г.,

за участю прокурора - Пугачова Р.Ю.,

секретаря - Масло Т.М.,

потерпілих - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Харкові кримінальне провадження № 12015220530002856 за обвинуваченням

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця м.Харкова, громадянина України, не працюючого, не

одруженого, освіта середня, раніше судимого: 19.01.1995р. Київським

райсудом м.Харкова за ч.2 ст.140, ч.2 ст.215-3,ч.1 ст.206, 42 КК України до 1

року 6 місяців позбавлення волі; 06.08.1997р. Фрунзеньким райсудом

м.Харкова за ст.86-1 КК України до 10 років позбавлення волі з

конфіскацією майна; 12.01.1999р. Київським райсудом м.Харкова за ч.2

ст.143, ч.3 ст.42 до 11 років позбавлення волі, переглянуто вирок 05.12.2001р.

Дзержинским райсудом м.Харкова та перекваліфіковано ст.86-1 на ч.4 ст.185

КК України та змінено покарання до 9 років позбавлення волі; 26.08.2008р.

Фрунзенським райсудом м.Харкова за ч.2 ст.186 КК України до 4 років

позбавлення волі та на підставі ст.75 КК України іспитовим строк 2 роки;

12.01.2011р. Орджонікідзевським райсудом м.Харкова за ч.3 ст.185, ч.2

ст.190, ст.70, ст.71 КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі,

зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, -

в с т а н о в и в :

15 жовтня 2015 о 01.00 годині ОСОБА_3, діючи з умислом направленим на відкрите заволодіння чужим майном з корисливих мотивів, знаходячись біля будинку АДРЕСА_1, побачив ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які виходили з нічного клубу «Базис», розташованого за адресою: м.Харків, пр.Фрунзе, 6. Продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, останній підійшов до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з застосуванням до ОСОБА_1 фізичного насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров»я останнього, а саме вдарив рукою по голові з лівої сторони біля вуха, чим наніс останньому садно та забиту рану на голові, тим самим спричинивши ОСОБА_1 легкі тілесні ушкодження, згідно судово-медичної експертизи № 3236-С/15 від 22.10.2015р. Після чого загрожуючи застосуванням насильства ОСОБА_3 витребував у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 усі цінні речі. Хвилюючись за своє життя, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 віддали ОСОБА_3 мобільний телефон марки «Алкатель 992 Д», згідно товарознавчої експертизи № 10414 від 18.11.2015р. вартістю 400 гривень, срібні вироби: срібне кільце, 925 проби, вагою 2 грами, з каміннями у кількості 2 штук, вартістю згідно експертизи 100 гривень та браслет срібний, 925 проби, вагою 2 грами, плетіння «косичка», вартістю згідно експертизи 100 гривень. З отриманим майном ОСОБА_3 з місця скоєння кримінального правпорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у скоєнні даного злочину визнав повністю, про обставини скоєння даного злочину пояснив так, як це викладено у даному вироку. Також в своїх поясненнях ОСОБА_3 пояснив, що срібні вироби він трохи згодом по дорозі викинув, а телефон віддав своїй сестрі, у якої його пізніше вилучили співробітники міліції.

На підставі викладеного та у відповідності до ч. 3 ст.349 КПК України суд прийшов до висновку про недоцільність дослідження доказів у даному кримінальному провадженні у повному обсязі.

Крім визнання вини самим обвинуваченим, його вина у скоєнні даного злочину підтверджується також поясненнями потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які дали пояснення аналогічні вище викладеним у вироку.

Таким чином, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєнні даного злочину під час судового слідства була доведена повністю і його дії слід кваліфікувати за ч.2 ст.186 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров»я потерпілого,а також погрозою застосування насильства до потерпілого, вчинений повторно.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше неодноразово судимий, не працює, не одружений, за місцем мешкання характеризується задовільно.

Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_3, суд вважає щире каяття, визнання ним своєї вини та сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

При призначені виду та міри покарання ОСОБА_3, суд враховує характер, ступінь тяжкості та суспільної небезпеки скоєного, конкретні обставини справи, пом»якшуючі та відсутність обтяжуючих обставин, дані про особу обвинуваченого, і вважає, що для виправлення та перевиховання ОСОБА_3 до нього доцільно обрати покарання у вигляді позбавлення волі.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Питання щодо речових доказів суд визначає з урахуванням положень ст.100 КПК України.

Судові витрати по справі суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь держави.

Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5 (п»яти) років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з 17.11.2015 року, тобто з дати фактичного затримання, зарахувавши йому у строк відбування покарання час попереднього ув»язнення відповідно до вимог ч.5 ст.72 КК України.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити раніше обраний - тримання під вартою в СІЗО № 27 Держдепартаменту України з питань виконання покарань у Харківській області.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави судові витрати на проведення судово-товарознавчої експертизи ХНДІСЕ ім.проф.Бокаріуса в розмірі 246 грн.00 коп.

Речові докази по справі: мобільний телефон «Алкатель 992 Д», який знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_1, після набрання вироком законної сили - залишити за належністю.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через районний суд протягом 30 днів з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Головуючий:

18.01.2016