Рішення № 55047998, 15.01.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.01.16р. Справа № 904/1652/15

За позовом Прокурора м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, в особі Фінансово - економічного департаменту Дніпропетровської міської ради.

до Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій".

про стягнення 73 790,97 грн.

Головуючий колегії ОСОБА_1

Суддя Воронько В.Д.

Суддя Бондарєв Е.М.

Представники:

Від прокурора: Масенко А.О. - посв. № 024234.

Від позивача: ОСОБА_2 - дов. № 10/15-2 від 13.01.2016 року.

Від відповідача: ОСОБА_3 - дов. № 05/735.

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, в особі фінансово економічного департаменту Дніпропетровської міської ради звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, просить господарський суд стягнути з публічного акціонерного товариства „Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій заборгованість за договором № 72/3 від 13.04.2009р. у сумі 52068 грн. 52 коп., три відсотка річних 3767 грн. 68 коп., інфляційні втрати 15954 грн. 77 коп. та судовий збір.

Прокурор та позивач наполягли на задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Вважають, що наданими у справі доказами у повному обсязі обгрунтовані позовні вимоги. У повному обсязі підтримали доводи, викладені у позовній заяві. Зазначили, що відповідно до приписів Закону України "Про планування і забудову території", який був чинний на час укладення спірного договору, істотними умовами договору про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту є розмір пайового внеску, строк (графік) сплати пайового внеску, відповідальність сторін, що і було погоджено сторонами при укладенні спірного договору. Надання земельної ділянки із земель комунальної власності в оренду шляхом укладення відповідного договору здійснюється на підставі рішення місцевої ради. З огляду приписи Закону України "Про планування і забудову територій" щодо повноважень міської ради у вирішенні питань створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів, обумовлення органом місцевого самоврядування або його виконавчим органом у своєму рішенні про надання містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки чи відведення земельної ділянки під забудову зобовязання про сплату пайового внеску є офіційним повідомленням замовника будівництва про настання у нього зобовязання фінансового характеру в частині сплати відповідної величини коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту та договірних зобовязань в частині дотримання визначених у рішенні строків укладення договору пайової участі.

Відповідач надав відзив на позов у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Звертав увагу господарського суду на те, що згідно умов договору № 72/3 забудовник повинен сплатити 54068 грн. 52 коп. до прийняття рішення виконкому міської ради про затвердження акту державної приймальної комісії по обєкту. Звертав увагу суду, що як на момент укладення договору № 73/3, так і на момент введення в експлуатацію першої черги будівництва автостанції, у позивача за законодавством України не було і на даний час не існує таких повноважень як прийняття рішення виконкому міської ради про затвердження акту державної приймальної комісії. Тобто сама подія (прийняття рішення виконкому міської ради про затвердження акту державної приймальної комісії по обєкту) з якою за Договором №72/3 повязано настання обовязку відповідача сплатити пайовий внесок не настала і ніколи не настане, оскільки за законодавством України позивач не має законних підстав затверджувати акти державної приймальної комісії. Такої процедури введення в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів, яка зазначена в додатку №1 до Договору № 7/23 не існувало на момент укладення договору № 72/3 і не існує на даний час. Посилався на результати розгляду справ №904/2923/15.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у справі оголошувались вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення прокурора, представника позивача, відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

13.04.2009 року, на підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 21.03.2007 року за № 6/11 та від 26.11.2008 року за № 11/39, між Управлінням економіки Дніпропетровської міської ради та Відкритим акціонерним товариством „Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій, як забудовником, укладено договір № 72/3 про обовязковий внесок на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Дніпропетровська за умовами п. 1.1 якого предметом договору визначено сплата забудовником обовязкового внеску на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Дніпропетровська в звязку з вирішенням питань щодо дозволу на проектування та будівництво автостанцій по вул. Героїв Сталінграду.

Розмір обовязкового внеску, згідно з розрахунком, що є невідємною частиною цього договору, становить 77240,74 грн. (без ПДВ) (п. 1.3 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору забудовник зобовязаний перерахувати обовязковий внесок в сумі 77240,74 грн. (без ПДВ) на умовах, визначених цим договором.

Управління економіки зобовязане в порядку, визначеному цим договором, видати забудовнику довідку про виконання вимог по сплаті обовязкового внеску (п. 2.2 договору).

За змістом п. 3.1, п. 3.2 договору забудовник сплачує обовязковий внесок, вказаний у п. 2.1 цього договору, у строки згідно з графіком (додаток № 1 до цього договору) на бюджетний рахунок цільового фонду спеціального фонду міського бюджету. Після надходження повної суми обовязкового внеску, за вказаними у п. 3.1 договору реквізитами, Управління економіки протягом трьох робочих днів з моменту отримання звернення забудовника видається довідка про виконання ним вимог по обовязковому внеску.

Даний договір набирає чинності з моменту його реєстрації в Управлінні економіки та діє до повного його виконання (п. 6.1 договору).

Відповідно до графіку сплати обовязкового внеску на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Дніпропетровська (додаток № 1 до договору № 72/3 від 13.04.2009 року) визначено, що сума обовязкового внеску становить 77240,74 грн., яка підлягає сплаті забудовником двома сумами наступним чином: зобовязання по сплаті - до прийняття рішення виконкому міської ради по обєкту в розмірі 23172,22 грн., до прийняття рішення виконкому міської ради про затвердження акту державної приймальної комісії по обєкту в розмірі 54068,52 грн.

До теперішнього часу виконкомом Дніпропетровської міської ради не приймалось рішення про затвердження акту державної приймальної комісії по обєкту автостанції по вул. Героїв Сталінграда у м. Дніпропетровську, яке визначає граничний строк оплати 54068 грн. 52 коп.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону, договору, одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається.

Відповідно до вимог ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На виконання умов договору, відповідачем частково сплачено внесок на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Дніпропетровська в сумі 23172,22 грн., що підтверджується банківською випискою.

Також встановлено, що публічне акціонерне товариство "Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Дніпропетровської міської ради, Фінансово-економічного департаменту Дніпропетровської міської ради про внесення змін до договору про обовязковий внесок на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Дніпропетровська № 72/3 від 13.04.2009 року наступного змісту: із п. 2.1. договору про обовязковий внесок на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Дніпропетровська № 72/3 від 13.04.2009 року виключити речення: "Забудовник зобов'язаний перерахувати обов'язковий внесок у сумі 77 240, 74 грн. (без ПДВ) на умовах, визначених у цьому договорі"; викласти п. 2.1. договору про обовязковий внесок на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Дніпропетровська № 72/3 від 13.04.2009 року у наступній редакції: "Забудовник звільняється від сплати обов'язкового внеску на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпропетровська у розмірі 54 068, 52 грн."; із додатку № 1 до договору про обовязковий внесок на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Дніпропетровська № 72/3 від 13.04.2009 року виключити текст: "зобов'язання по сплаті, до прийняття рішення виконкому міської ради про затвердження акта державної приймальної комісії по об'єкту", 54 068, 52".

01.10.2015р. Дніпропетровським Апеляційним господарським судом у справі №904/2923/15 прийнято постанову, якою Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2015 року у справі № 904/2923/15 задовольнити частково. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2015 року у справі № 904/2923/15 скасовано. Прийнято нове рішення. Позовні вимоги до Фінансово-економічного департаменту Дніпропетровської міської ради задоволено. Резолютивна частина постанови викладена наступним чином: „Внести зміни в договір про обовязковий внесок на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Дніпропетровська № 72/3 від 13.04.2009 року наступного змісту: виключити із п. 2.1. договору про обовязковий внесок на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Дніпропетровська № 72/3 від 13.04.2009 року речення: "Забудовник зобов'язаний перерахувати обов'язковий внесок у сумі 77 240, 74 грн. на умовах, визначених у цьому договорі"; викласти п. 2.1. договору про обовязковий внесок на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Дніпропетровська № 72/3 від 13.04.2009 року у наступній редакції: "Забудовник звільняється від сплати обов'язкового внеску на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпропетровська у розмірі 54 068, 52 грн."; виключити із додатку № 1 до договору про обовязковий внесок на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Дніпропетровська № 72/3 від 13.04.2009 року текст: "зобов'язання по сплаті, до прийняття рішення виконкому міської ради про затвердження акта державної приймальної комісії по об'єкту", 54 068, 52".

При розгляді справи № 904/2923/15 встановлено, що 13.04.2009 року Управління економіки Дніпропетровської міської ради, правонаступником прав та обовязків (у тому числі майнових, фінансових, немайнових і корпоративних) якого відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради від 23.07.2014 року № 20/54 є Фінансово-економічний департамент Дніпропетровської міської ради, який є виконавчим органом Дніпропетровської міської ради, та Відкрите акціонерне товариство "Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій" (забудовник), найменування якого змінено на Публічне акціонерне товариство "Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій", що підтверджується статутом останнього, державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 18.08.2011 року, уклали договір про обовязковий внесок на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Дніпропетровська № 72/3 (далі - Договір). Відповідно до п. 1.1. Договору його предметом є сплата забудовником обовязкового внеску на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Дніпропетровська у звязку з вирішенням питань щодо дозволу на проектування та будівництво автостанції по вул. Героїв Сталінграда. Договір набирає чинності з моменту його реєстрації в Управлінні економіки та діє до повного його виконання (п. 6.1. Договору). Пунктом 1.3. Договору передбачено, що розмір обовязкового внеску, згідно з розрахунком, що є невідємною частиною Договору, становить 77 240, 74 грн. (без ПДВ). Відповідно до п. 2.1. Договору, який включено до розділу "Обов'язки сторін", забудовник зобовязаний перерахувати обовязковий внесок у сумі 77 240, 74 грн. (без ПДВ) на умовах, визначених Договором. У свою чергу, Управління економіки зобовязалося в порядку, визначеному Договором, видати забудовнику довідку про виконання вимог по сплаті обовязкового внеску (п. 2.2. Договору). Також, за умовами Договору (п. 3.1.) забудовник сплачує обовязковий внесок, вказаний у п. 2.1. Договору, у строки згідно з графіком (додаток № 1 до Договору) на бюджетний рахунок цільового фонду спеціального фонду міського бюджету за певними, визначеними пунктом 3.1., реквізитами. Відповідно до додатку № 1 до Договору забудовник має сплатити частину суми обовязкового внеску, а саме 23 172, 22 грн. до прийняття рішення виконкому міської ради по обєкту, іншу частину суми обовязкового внеску, а саме 54 068, 52 грн., - до прийняття рішення виконкому міської ради про затвердження акта державної приймальної комісії по обєкту. Після надходження повної суми обовязкового внеску за вказаними в. п. 3.1. реквізитами, Управлінням економіки протягом трьох робочих днів з моменту отримання звернення забудовника видається довідка про виконання ним вимог по обовязковому внеску. У випадку порушення забудовником графіку сплати обовязкового внеску довідка про виконання вимог по обовязковому внеску видається забудовнику після сплати повної суми обовязкового внеску, а також усіх нарахованих штрафних санкцій (п.п. 3.2., 3.3. Договору). Відповідно до п. 3.5. Договору, у разі зміни даних, вказаних у техніко-економічних показниках, наданих забудовником для розрахунку обовязкового внеску, сума обовязкового внеску коригується виходячи з фактичних показників. Пунктом 5.1. Договору передбачена можливість зміни Договору за згодою сторін шляхом укладення відповідної додаткової угоди. Позивач сплатив частину обовязкового внеску на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Дніпропетровська у сумі 23 172, 22 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 482 від 04.06.2009 року, яке в копії долучено до матеріалів справи. Зобов'язання по сплаті обовязкового внеску у сумі 54 068, 52 грн., тобто у повному обсязі, позивач не виконав. Обставини щодо часткової сплати позивачем обумовленого Договором обовязкового внеску учасниками судового провадження не заперечуються. Статтею 271 Закону України "Про планування і забудову територій" в редакції на дату виникнення спірних правовідносин передбачалося, що замовник, який має намір здійснити будівництво об'єкта містобудування у населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь (внесок) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту полягає у відрахуванні замовником після прийняття об'єкта в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для забезпечення створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту. Величина пайової участі (внеску) замовника у створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування, відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі (внеску) замовника від загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування, визначеної згідно з державними будівельними нормами, без урахування витрат з придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішньо - та позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій. Граничний розмір пайової участі (внеску) замовника на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів з урахуванням не заборонених законом інших відрахувань, встановлених органом місцевого самоврядування, не може перевищувати, зокрема, 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування - для не житлових будівель та/або споруд (крім будівель закладів культури та освіти, медичного і оздоровчого призначення). З метою удосконалення механізму залучення коштів замовників (забудовників) на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпропетровська, відповідно до, зокрема, Закону України "Про планування і забудову територій" рішенням Дніпропетровської міської ради від 21.03.2007 року № 6/11 затверджено Положення про порядок залучення коштів замовників (забудовників) на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпропетровська, до якого в подальшому рішеннями міської ради вносились зміни та доповнення. Розділ 5 вказаного Положення передбачає нормативне регулювання щодо визначення суми обовязкового внеску, порядку його нарахування та сплати. На виконання вказаних вимог Закону України "Про планування і забудову територій" та Положення про порядок залучення коштів замовників (забудовників) на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпропетровська і було укладено спірний Договір. За приписами ст. 24 Закону України "Про планування і забудову територій" в редакції на дату виникнення спірних правовідносин, у разі прийняття сільською, селищною чи міською радою рішення про надання земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності для розміщення об'єкта містобудування в порядку, визначеному земельним законодавством, зазначене рішення одночасно є дозволом на будівництво цього об'єкта.

Також, при розгляді справи № 904/2923/15 встановлено, що 08.10.2009 року на підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 16.09.2009 року № 250/49 Дніпропетровська міська рада (орендодавець) та Відкрите акціонерне товариство "Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій" (орендар) уклали нотаріально посвідчений договір оренди землі (а.с. 209-215, т. 1), за умовами якого (п. 1.1.) орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: по вул. Героїв Сталінграда (Бабушкінський район) і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:02:277:0023. Цільове використання земельної ділянки за цим договором (УКЦВЗ) 1.14.2 (автомобільний транспорт) (п. 1.2. договору оренди землі). Відповідно до розділу 5 договору оренди землі земельна ділянка передається в оренду для проектування та будівництва автостанції (п. 5.1.), цільове призначення земельної ділянки: землі промисловості, транспорту, звязку, енергетики, оборони та іншого призначення (п. 5.2.).

Договір оренди землі зареєстрований у ДМВ ДРФ ДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 10.06.2010 року за № 041010400365.

12.03.2011 року набув чинності Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності". З набуттям чинності вказаним Законом втратив чинність Закон України "Про планування і забудову територій".

Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" також передбачено пайову участь замовника, який має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) у відповідному населеному пункті, у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених ч. 4 ст. 40 цього Закону, величина якої визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій. У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта не визначена згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності (ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").

Частина шоста статті 40 зазначеного Закону передбачає граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань. При цьому встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Частиною четвертою статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено перелік об'єктів (пункти 1-8), у разі будівництва яких, замовники не залучаються до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Згідно з пунктом 7 розділу V "Прикінцеві положення" Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", якщо договором про пайову участь, який укладений до набрання чинності цим Законом, передбачена сплата пайової участі замовником будівництва (повністю або частково) в обсягах інших, ніж визначено цим Законом, такий договір підлягає приведенню у відповідність із цим Законом.

З 15.04.2012 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", яким частину четверту статті 40 Закону (перелік обєктів, у разі будівництва яких замовники не залучаються до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту) доповнено пунктом 9 наступного змісту: "9) об'єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об'єктів енергетики, зв'язку та дорожнього господарства (крім об'єктів дорожнього сервісу)".

При розгляді справи № 904/2923/15 встановлено, що 19.03.2015 року, вих. № 05/182, позивач звернувся, зокрема, до Фінансово-економічного департаменту Дніпропетровської міської ради з пропозицією про внесення змін до Договору про обовязковий внесок на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Дніпропетровська" від 13.04.2009 року № 72/3, якою, посилаючись на п. 9 ч. 4 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та ті обставини, що автостанція, яка знаходиться по вул. Героїв Сталінграда в районі буд. 29а м. Дніпропетровська є обєктом транспортної інфраструктури, запропонував внести до п. 2.1. Договору зміни щодо звільнення його від сплати обовязкового внеску на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпропетровська у розмірі 54 068, 52 грн., тобто щодо звільнення його від сплати обовязкового внеску у неоплаченій частині. Разом з пропозицією про внесення змін до Договору позивач надав відповідачу-2 два примірники підписаних зі своєї сторони додаткової угоди № 1 до спірного Договору. За змістом запропонованої до укладення додаткової угоди № 1 позивач пропонує виключити з пункту 2.1. Договору речення про те, що забудовник зобовязаний перерахувати обовязковий внесок у сумі 77 240, 74 грн. (без ПДВ) на умовах, визначених у цьому Договору, та викласти п. 2.1. Договору у наступній редакції: "2.1. забудовник звільняється від сплати обовязкового внеску на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Дніпропетровська у розмірі 54 068, 52 грн.". 26.03.2015 року, вих. № 10/15-247, відповідач-2, не підписавши, повернув позивачу два примірники додаткової угоди до Договору. Щодо звільнення позивача від сплати залишку коштів (несплаченої частини обовязкового внеску) відповідач-2 зазначив, що діючим на теперішній час Порядком залучення, розрахунку і використання коштів пайової участі (внесків) у розвиток інфраструктури міста Дніпропетровська (рішення міської ради від 29.07.2011 року № 5/14), який було прийнято на виконання Закону, передбачено, що рішення про звільнення замовників (забудовників) від сплати пайової участі приймає Дніпропетровська міська рада за поданням постійної комісії міської ради з питань соціально-економічного розвитку, бюджету і фінансів. Фінансово-економічним департаментом міської ради було підготовлено відповідний проект рішення міської ради, але депутатами ради проект рішення завізовано із зауваженнями та на розгляд міської ради не було винесено. У листі-відповіді наведено прохання у звязку з введенням в експлуатацію спірного обєкту сплатити залишок коштів у розмірі 54 068, 52 грн.

Щодо віднесення спірного обєкту автостанції до обєктів транспортної інфраструктури міста апеляційний господарський суд зазначає наступне: відповідно до робочого проекту "Автостанція по вул. Героїв Сталінграда в районі будинку № 29а в м. Дніпропетровську", наданого на вимогу апеляційного господарського суду (ухвала від 06.08.2015 року), позивачем планувалось збудувати наступні обєкти: 1 черга - автостанція, автобусні платформи, зупинка громадського транспорту, 2 черга агентство міжнародних перевезень, офіс компаній перевізників, багажне відділення. Також, позивачем надано окремий робочий проект "Автостанція по вул. Героїв Сталінграда в районі будинку № 29а в м. Дніпропетровську; друга черга будівництва". 24.10.2012 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області зареєстровано Декларацію про готовність обєкта до експлуатації, яким є автостанція по вул. Героїв Сталінграда в районі будинку № 29а в м. Дніпропетровську, замовник будівництва Публічне акціонерне товариство "Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій" (надана на виконання ухвали апеляційного господарського суду від 15.09.2015 року). Як вбачається з свідоцтва про право власності на нерухоме майно та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, наданих позивачем на вимогу апеляційного господарського суду (ухвала від 06.08.2015 року), збудований позивачем обєкт нерухомого майна є автостанцією, право власності на яку, як на закінчений обєкт будівництва, зареєстровано за позивачем. Доказів будівництва та введення в експлуатацію обєктів другої черги будівництва матеріали справи не містять. Згідно акту обстеження земельної ділянки від 20.05.2015 року № 8/1-0515, який складено на вимогу місцевого господарського суду працівником департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради начальником відділу моніторингу землевласників та землекористувачів ОСОБА_4 у відповідності до повноважень відділу, визначених Положенням про відділ моніторингу землевласників і землекористувачів управління корпоративних прав департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради, однак без участі представника позивача та за відсутності доказів повідомлення уповноваженої особи позивача про проведення обстеження, при візуальному обстеженні земельної ділянки встановлено, що на ній розташовано автостанцію з платформами для пасажирського автотранспорту. На земельній ділянці розташовано одноповерхову капітальну будівлю із ґанками, навісом та пандусом (у приміщенні будівлі розташовано діючу перукарню, магазин продовольчих товарів, касу з продажу автобусних та залізничних квитків, місця для відпочинку та очікування, холодильник з продажу морозива та санвузол) та окремо розташований металевий навіс. За визначенням, наданим у статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт", автостанція це споруда або комплекс будівель, споруд, стоянок та під'їздів для прийняття, відправлення, управління рухом автобусів та обслуговування пасажирів. На автостанціях забезпечується: прийом та відправлення автобусів і пасажирів; організація продажу квитків населенню; диспетчерське управління і регулювання руху автобусів; контроль екіпіровки та санітарного стану автобусів, дорожньої документації водіїв та дотримання визначеного режиму роботи підприємств, установ і організацій, розташованих на їх території; організація побутового обслуговування пасажирів і водіїв (ст. 28 Закону України "Про автомобільний транспорт"). Відповідно до статті 1 Закону України "Про автомобільні дороги" об'єкти дорожнього сервісу - спеціально облаштовані місця для зупинки маршрутних транспортних засобів, майданчики для стоянки транспортних засобів, майданчики відпочинку, видові майданчики, автозаправні станції, пункти технічного обслуговування, мотелі, готелі, кемпінги, торговельні пункти (у тому числі малі архітектурні форми), автозаправні комплекси, складські комплекси, пункти медичної та технічно-евакуаційної допомоги, пункти миття транспортних засобів, пункти приймання їжі та питної води, автопавільйони, а також інші об'єкти, на яких здійснюється обслуговування учасників дорожнього руху та які розміщуються на землях дорожнього господарства або потребують їх використання для заїзду та виїзду на автомобільну дорогу.

При розгляді справи № 904/2923/15 встановлено, що надане визначення обєктів дорожнього сервісу не включає в себе автостанції. Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" не містить окремого визначення транспортної інфраструктури чи обєкту транспортної інфраструктури. Виходячи з наведеного, транспортні споруди і комунікації є обєктами транспортної інфраструктури. Відповідно, будівля автостанції є обєктом транспортної інфраструктури. Як встановлено вище, будівництво автостанції здійснене на земельній ділянці, переданій в оренду позивачу для проектування та будівництва автостанції, цільове використання якої автомобільний транспорт, цільове призначення, у тому числі, - землі транспорту. Відповідно до п. 120 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 року № 176, на території та у приміщеннях автостанції можуть бути розташовані заклади торгівлі, громадського харчування, інші заклади обслуговування громадян і перевізників за умови, що це не призводить до порушення технологічного процесу. Отже, розташування в приміщеннях будівлі автостанції інших закладів обслуговування громадян і перевізників, зокрема, перукарні та магазину продовольчих товарів, узгоджується з положеннями чинного законодавства, не впливає на статус та не може змінювати статус обєкта в цілому як автостанції, як і функціонального призначення вказаного обєкта. Оскільки Договір про обовязковий внесок на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Дніпропетровська № 72/3 від 13.04.2009 року передбачає сплату забудовником обовязкового відповідного внеску у звязку з вирішенням питань щодо дозволу на проектування та будівництво автостанції, яка є обєктом транспортної інфраструктури, позивач отримав в оренду земельну ділянку для проектування та будівництва автостанції, цільове використання якої автомобільний транспорт, строк дії спірного Договору, визначений п. 6.1. Договору, не закінчився у звязку з неповним його виконанням, а саме неповною сплатою позивачем обумовленого Договором обовязкового внеску, відповідно, в силу положень ст. 599 ЦК України не є припиненими і зобовязання за Договором, а згідно з пунктом 7 розділу V "Прикінцеві положення" Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", якщо договором про пайову участь, який укладений до набрання чинності цим Законом, передбачена сплата пайової участі замовником будівництва (повністю або частково) в обсягах інших, ніж визначено цим Законом, такий договір підлягає приведенню у відповідність із цим Законом, а також враховуючи, що Договір передбачає можливість зміни його умов, колегія суддів апеляційного господарського суду вбачає підстави для внесення змін до Договору в запропонованій позивачем редакції, в силу яких позивач звільняється від сплати обовязкового внеску у несплаченій його частині, а саме у сумі 54 068, 52 грн.

У касаційному порядку постанова Дніпропетровського Апеляційного господарського суду у справі № 904/2923/15 не оскаржувалась.

Вимогами ст. 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, щодо якої встановлено ці обставини.

Вищевикладене є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Згідно вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України господарські витрати у справі покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 35, 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

В задоволенні позову відмовити.

Повне рішення складено 18.01.2016 року.

Головуючий колегії ОСОБА_1

Суддя В.Д. Воронько

Суддя Е.М. Бондарєв