Постанова № 55047903, 22.12.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

22 грудня 2015 р. № 4118/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Тітова О.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Костіної А.В.,

представників сторін:

позивача - ОСОБА_1,

відповідача - Левченко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Харківської митниці ДФС, треті особи - начальник Харківської обласної митниці ДФС, Головне Управління Державного Казначейства України в Харківській області про визнання наказу протиправним, поновлення на посаді, та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_3, звернувся до суду з адміністративним позовом до Харківської обласної митниці, треті особи - начальник Харківської обласної митниці ДФС, Головне управління Державного казначейства України в Харківський області, в якому, з урахуванням уточнень, просить визнати незаконним та скасувати наказ начальника Харківської обласної митниці №250-к від 16.03.2012 року про звільнення ОСОБА_3, головного інспектора відділу митного оформлення «Харків-пасажирський» митного поста «Залізничний» із займаної посади з 19.03.2012 року, відповідно до п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України; зобов'язати відповідача поновити ОСОБА_3 на посаді головного інспектора Харківської обласної митниці; стягнути з Харківської обласної митниці на користь ОСОБА_3 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 19.03.2012 року по дату постановлення рішення з відрахуванням суми 31273 грн. 31 коп. отриманої ОСОБА_3 як допомогу по безробіттю в період з 16 квітня 2012 року по 29 квітня 2013 року в Харківському міському центрі зайнятості; допустити негайне виконання постанови суду у частині поновлення ОСОБА_3 на посаді головного інспектора Харківської обласної митниці.

Свої позовні вимоги обґрунтував тим, що він працював на посаді головного інспектора відділу митного оформлення «Харків-пасажирський» митного поста «Залізничний» з 31.05.2010 року. В митних органах працював з 16.08.1994 року, що підтверджується копією трудової книжки та довідки №34 від 12.03.2012 року.

Згідно наказу начальника Харківської обласної митниці №250-к від 16.03.2012 року позивача було звільнено з займаної посади на підставі п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП України з 19.03.2012 року.

Відповідно до наказу начальника Харківської обласної митниці №1455 від 26.12.2011 року введено в дію з 27.12.2011 року структуру та штатний розпис Харківської обласної митниці на 2011 рік, затверджені Головою Держмитної служби України Калєтніком І.Г. 26.12.2012 року, згідно з яким кількість штатних одиниць дорівнює 874 із місячним фондом заробітної плати за посадовими окладами 929549,00 грн.

Відповідно п.26 вищевказаного штатного розпису на 2011 рік Харківської обласної митниці на митному посту «Харків-пасажирський» затверджено 10 посад головного інспектора, 12 посад провідного інспектора, 16 посад старшого інспектора, 17 посад інспектора. Тобто на час звільнення позивача посада головного інспектора Харківської обласної митниці на митному посту «Харків-пасажирський» скорочена не була.

Фактично при комплектації штату було змінено назву відділу, а саме: замість відділу митного оформлення «Харків-пасажирський» митного поста «Залізничний» введено назву митний пост «Харків-пасажирський» Харківської обласної митниці.

27.12.2011 року електронною поштою з Держмитної служби України отримано розпорядження №274/1-р від 27 грудня 2011 року в якому вказано, що скорочення та призначення на посади особового складу митних органів, пов'язане з оптимізацією їх штатної численності, здійснювати за погодженням зі службою питань протидії корупції Департаменту боротьби з контрабандою, аналізу ризиків та протидії корупції, про що попереджено начальників регіональних митниць та митниць.

Згідно з розпорядження начальника Харківської обласної митниці №276/01-р від 28.12.2011 року Раді по роботі з кадрами Харківської обласної митниці у складі, що визначений наказом Харківської обласної митниці від 28.12.2011 року №1461 в термін до 30.12.2011 року провести заходи з визначення кола осіб, які будуть підлягати скороченню в порядку ст.40 КЗпПУ. Начальнику відділу організаційного та документального забезпечення надіслати у підрозділи митниці згідно з розрахунком розсилки.

На підставі даного наказу начальником відділу кадрової роботи Є.С. Тараненко складено графік проведення співбесід Ради по роботі з кадрами з особовим складом Харківської митниці.

На засіданні Ради по роботі з кадрами позивачем було доведено до відома, що він є ветераном митної служби, має дві вищої освіти, а також є учасником бойових дій.

Про наступне звільнення ОСОБА_3 було попереджено 17 січня 2012 року за два місяці. Йому було запропоновано посаду водія в господарсько-експлуатаційному відділі митниці.

Враховуючи досвіт роботи позивача в митних органа, який складає практично 18 років, звання «Радник митної служби 1-го рангу», «Ветеран митної служби», на час попередження він не мав дисциплінарних стягнень, позивач вважає запропоновані посади не відповідають його освіті, кваліфікації та суттєво відрізняються від посади, яку він займав. Між тим позивачу відомо, що з часу вручення попередження були вільні посади інспектора, провідного інспектора, головного інспектора, які позивачу запропоновані не були. А також він не був ознайомлений зі списком вакантних посад, тобто вимоги ст. ст. 40 ч. З, 42, 49-2 КЗпП України не були дотримані.

16.03.2012 року позивачем через відділ організаційного та документального забезпечення Харківської обласної митниці подано службову записку на ім'я начальника Харківської обласної митниці Іванова С.В. в якій вказано про пільги та доведено до відома керівника органу, що йому не було надано після 17.01.2012 року жодної пропозиції щодо вільних вакансій.

На підставі вищевикладеного, позивач вважає наказ начальника Харківської обласної митниці №250-к від 16.03.2012 року про звільнення ОСОБА_3, головного інспектора відділу митного оформлення «Харків-пасажирський» митного поста «Залізничний» із займаної посади з 19.03.2012 року незаконним.

Представник позивача у судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечували, надали до суду заперечення на позов, в якому просили відмовити в задоволенні позовних вимог.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

ОСОБА_3, працював на посаді головного інспектора відділу митного оформлення «Харків-пасажирський» митного поста «Залізничний» з 31.05.2010 року. В митних органах працював з 16.08.1994 року, що підтверджується копією трудової книжки та довідки №34 від 12.03.2012 року.

Згідно наказу начальника Харківської обласної митниці №250-к від 16.03.2012 року позивача було звільнено з займаної посади на підставі п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП України з 19.03.2012 року.

Суд зазначає, що відносини, пов'язані з прийняттям та звільненням з роботи державних службовців врегульовані законодавством України про працю та Законом України "Про державну службу".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державну службу" державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.

Згідно ч. 2 ст. 2 Закону України "Про державну службу" посадовими особами відповідно до цього Закону вважаються керівники та заступники керівників державних органів та їх апарату, інші державні службовці, на яких законами або іншими нормативними актами покладено здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій.

Також преамбулою Закону України "Про державну службу" встановлено, що цей Закон регулює суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу та визначає загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень тау спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 30 Закону України "Про державну службу" встановлено, що державна служба припиняється як за спеціальними підставами, так й за загальними, передбаченими Кодексом законів про працю України.

Відповідно до пункту 7 Вимоги до штатної структури регіональної митниці, митниці функції митного контролю та митного оформлення товарів та транспортних засобів покладаються, як правило, на митні пости та в окремих випадках, на відділи митного оформлення. При цьому митні пости створюються як відокремлені структурні підрозділи регіональної митниці (митниці).

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 14.11.2011 № 1184 «Про затвердження граничної чисельності працівників територіальних органів центральних органів виконавчої влади», з метою оптимізації використання і штатної чисельності працівників митних органів, спеціалізованих митних установ і організацій, Держмитслужбою України виданий наказ від 05.12.2011 № 1026 "Про затвердження граничної чисельності працівників митних органів, спеціалізованих митних установ і організацій", яким затверджена гранична чисельність працівників Харківської обласної митниці у кількості 874 штатні одиниці.

Суд зазначає, що на виконання наказів Держмитслужби України від 05.12.2011 № 1025 «Про затвердження Примірної структури регіональної митниці, митниці та Вимог до штатної структури регіональної митниці, митниці» та від 05.12.2011 № 1026 «Про затвердження граничної чисельності працівників митних органів, спеціалізованих митних установ і організацій» наказом Харківської обласної митниці від 26.12.2011 № 1455 введено в дію з 27.12.2011 введено в дію структуру та штатний розпис Харківської обласної митниці на 2011 рік, затверджені Головою Держмитслужби України 26.12.2011 за № 25/6-166, згідно з яким кількість штатних одиниць дорівнює 874 із місячним фондом заробітної плати за посадовими окладами 929 549, 00 грн.

Штатний розпис на 2011 рік Харківської обласної митниці, затверджений Головою Держмитслужби України Калєтніком І.Г. 26.12.2011 у розрізі митного поста «Харків-пасажирський» налічує 67 штатні одиниці, із них: начальник митного поста - 1, заступник начальника митного поста -2; головний інспектор -10, провідний інспектор -12, старший інспектор -16, інспектор - 17.

Сектор митного оформлення «Харків-поштовий»: начальник сектору - 1, головний інспектор - 3, провідний інспектор -2, старший інспектор -2, інспектор -1.

Крім того, про зміни у штаті на 2011 рік Харківської обласної митниці свідчить кількість штатних одиниць, що підтверджується затвердженим Головою Держмитслужби України Калєтніком І.Г. штатними розписами: 11.02.2011 - 1028 штатних одиниць та 26.12.2011 - 874 штатні одиниці.

Згідно частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано.

Суд зазначає, що Наказ Харківської обласної митниці від 16.03.2012 № 250-к виданий відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України, статей 44, 116 КЗпП України, статті 24 Закону України «Про відпустки», на підставі наказів Держмитслужби України від 23.01.2008 № 35 «Про призначення на посади та звільнення з посад» (із змінами), від 05.12.2011 № 1026 «Про затвердження граничної чисельності працівників митних органів, спеціалізованих митних установ і організацій».

Відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також: строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

А згідно вимог статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

Як зазначено у п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 6 листопада 1992 року „Про практику розгляду трудових спорів розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п. 1 статті 40 КЗпП України, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють звільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважними правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за два місяці про наступне вивільнення.

В судовому засіданні та в наданих до справи матеріалах знайшло своє підтвердження, що 10.01.2012 на засіданні ради по роботі з кадрами при Харківській обласній митниці розглядалося питання про визначення двох кандидатур працівників митниці на переведення на вакантні посади водіїв сектору автотранспортного забезпечення господарсько-експлуатаційного відділу.

Зважаючи на переважне право на залишення на роботі у відповідності до статті 42 КЗпП України та з метою забезпечення роботи автотранспортного господарства у зоні діяльності митного поста «Куп'янськ», Радою по роботі з кадрами прийняте рішення запропонувати ОСОБА_1, головному інспектору відділу митного оформлення «Харків-пасажирський» митного поста «Залізничний» посаду водія сектору автотранспортного забезпечення господарсько-експлуатаційного забезпечення.

17.01.2012 на виконання вимог частини 1 статті 49-2 КЗпП України ОСОБА_1 попереджено про наступне вивільнення у зв'язку з введенням наказом Харківської обласної митниці від 27.12.2011 № 1455 в дію структури та штатного розпису митниці на 2011 рік, затвердженого Головою Держмитслужби України 112.2011.

Одночасно з попередженням позивачу - ОСОБА_3 запропоновано посаду водія сектору автотранспортного забезпечення господарсько-експлуатаційного відділу, від якої він відмовився, про що свідчить особистий підпис у попередженні.

Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 42 КЗпП України при вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Статтею 42 КЗпП України переважне право на залишення на роботі при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Згідно ст. 42 КЗпП України переважним правом на залишення на роботі за рівних умов продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі віддається: учасникам бойових дій; працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, сімейним, при наявності двох і більше утриманців.

Відповідно п.13 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» позивач, як учасник бойових дій маю переважне право на залишення на роботі при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці та на працевлаштування у разі ліквідації підприємства, установи, організації.

Між тим суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно ст. 27 Закону України «Про державну службу», в редакції станом на 01.01.2012 року, передбачено, що просування по службі державного службовця здійснюється шляхом зайняття більш високої посади на конкурсній основі, крім випадків, коли інше встановлено законами України та Кабінетом Міністрів України, або шляхом присвоєння державному службовцю більш високого рангу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно наказів Харківської обласної митниці таких працівників, як ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_5 було переведено на посаду головного інспектора з більш низьких посад.

Крім того, згідно кадрового резерву для державних службовців Харківської обласної митниці на 2011 рік, затвердженого наказом від 29.06.2011 року №457-к :

ОСОБА_2- як старший інспектор, в кадровому резерві стоїть на посаду провідного інспектора, згідно наказу №31-к від 18.01.2012 року переведений з 20.01.2012 року на посаду головного інспектора Харківської обласної митниці на митному посту «Харків-пасажирський»;

ОСОБА_7 як старший інспектор, в кадровому резерві стоїть на посаду провідного інспектора, згідно наказу №62-к від 26.01.2012 року переведений на посаду головного інспектора Харківської обласної митниці на митному посту «Харків-пасажирський».;

ОСОБА_6 в кадровому резерві зазначений провідним інспектором, стоїть на посаду головного інспектора, відповідно наказу №62-к від 26.01.2012 року переведений на посаду головного інспектора Харківської обласної митниці на митному посту «Харків-пасажирський»;

Hoc В.В. в кадровому резерві стоїть на посаду начальника сектора претензійно-позовної роботи, згідно наказу №31-к від 18.01.2012 року переведено з посади юрисконсульта претензіонно-позовної роботи, на посаду головного інспектора Харківської обласної митниці на митному посту «Харків-пасажирський»;

ОСОБА_4 в кадровому резерві стоїть на посаду провідного інспектора, зазначена на посаді діловода.

Відтак, на час звільнення позивача були в наявності інші посади, які позивач міг обіймати, проте представником відповідача не було надано пояснень чому такі посади не були запропоновані позивачу.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що наказ Харківської обласної митниці від 16.03.2012 № 250-к виданий неправомірно та без дотриманням чинного законодавства, а тому він підлягає скасуванню, та, як наслідок, позивач підлягає поновленню на посаді головного інспектора Харківської обласної митниці.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 160 - 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Харківської митниці ДФС, треті особи - начальник Харківської обласної митниці ДФС, Головне Управління Державного Казначейства України в Харківській області про визнання наказу протиправним, поновлення на посаді, та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу - задовольнити в повному обсязі.

Визнати незаконним та скасувати наказ начальника Харківської обласної митниці №250-к від 16.03.2012 року про звільнення ОСОБА_3, головного інспектора відділу митного оформлення «Харків-пасажирський» митного поста «Залізничний» із займаної посади з 19.03.2012 року, відповідно до п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України.

Зобов'язати Харківську митницю ДФС поновити ОСОБА_3 на посаді головного інспектора Харківської обласної митниці.

Стягнути з Харківської митниці ДФС на користь ОСОБА_3, заробітну плату за час вимушеного прогулу з 19.03.2012 року по дату постановлення рішення з відрахуванням суми 31273 грн. 31 коп., отриманої ОСОБА_3 як допомогу по безробіттю в період з 16 квітня 2012 року по 29 квітня 2013 року в Харківському міському центрі занятості.

Допустити до негайного виконання постанову суду у частині поновлення ОСОБА_3 на посаді головного інспектора Харківської обласної митниці.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 28 грудня 2015 року.

Суддя Тітов О.М.