Постанова № 55047694, 11.01.2016, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2016 року справа № 813/5668/15

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Братичак У.В.,

секретаря судового засідання Бугари М.Р.,

за участю:

представника позивача Мелян Н.Ю.,

представника відповідача Каранця Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Вікторі А" до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства "Вікторі А" до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання недійсним і скасування податкового повідомлення-рішення від 17.07.2015 р. №0000462100.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки акта Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області, на підставі якого прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення є безпідставними, а висновки проте, що ПП "Вікторі А" завищено суму податкового кредиту, що призвело до заниження податкових зобов'язань із сплати акцизного податку щодо реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів в березні-квітні 2015 р. на загальну суму 22 516, 923 грн. є помилковими.

Відповідач подав заперечення на позовну заяву б/н. Заперечення мотивовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення рішення є таким, що винесене з урахуванням вимог чинного законодавства. Посилається на те, що у позивача не було підстав відображати у графі 4 додатків 6 до декларації акцизного податку вартість (з податком на додану вартість) підакцизних товарів, що реалізовані у роздрібній торгівельній мережі, що призвело до заниження податкових зобов'язань із сплати акцизного податку. Просить в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та в письмових поясненнях, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засідання проти позову заперечив, просив відмовити в задоволення позовних вимог.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд робить висновок, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

ДПІ у Сихівському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області на підставі направлення від 24.06.2015р. №476 та №477, наказу від 24.06.2015 р. №441, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Вікторі А» (код ЄДРПОУ - 38243400) з питань достовірності, повноти нарахування та сплати акцизного податку за січень-квітень 2015 року.

Перевіркою встановлено порушення п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст.213, п.п215.3.10 п.215.3 ст.215, ст.. п. 216.9, ст..216 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VІ із змінами та доповненнями, що призвело до заниження податкових зобов'язань із сплати акцизного податку щодо реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів березні- квітні 2015 р. на загальну суму 22516,923 грн., в т.ч за березень 2015 р.-12444,7325 грн., за квітень 2015 р.- 10072,1905 грн.

На підставі акту перевірки від 06.07.2015 року №681/21-00/38243400 винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 17.07.2015 року №0000462100 у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем акцизний податок з реалізації суб'єктами господарювання роздріб торгівлі підакцизних товарів, в т.ч. 22516,92 грн. основного платежу та 5629,23 грн. штрафних санкцій.

Вирішуючи спір по суті суд встановив наступне.

Між позивачем ПП «Вікторі А» та ФГ «Захід-Птиця» було укладено договір поставки №4 від 07.04.15 р., відповідно до якого постачальник- ПП «Вікторі А» зобов'язується поставити і передати на умовах цього Договору нафтопродукти у власність покупця - «Захід-Птиця», а покупець приймає та оплачує товар на умовах і у порядку, визначених цим договором. Ціна, асортимент та інші характеристики товарів, що постачаються, визначаються у видатковій накладній (специфікації), яка має відповідати замовленню.

Також між позивачем ПП «Вікторі А» та ТзОВ «Крин» було укладено договір поставки №6 від 20.04.15 р., відповідно до якого постачальник- ПП «Вікторі А» зобов'язується поставити і передати на умовах цього Договору нафтопродукти у власність покупця - ТзОВ «Крин», а покупець приймає та оплачує товар на умовах і у порядку, визначених цим договором. Ціна, асортимент та інші характеристики товарів, що постачаються, визначаються у видатковій накладній (специфікації), яка має відповідати замовленню.

Між позивачем ПП «Вікторі А» та ВТП «Автосервіс» було укладено договір поставки №2 від 20.03.15 р., відповідно до якого постачальник- ПП «Вікторі А» зобов'язується поставити і передати на умовах цього Договору нафтопродукти у власність покупця - ВТП «Автосервіс», а покупець приймає та оплачує товар на умовах і у порядку, визначених цим договором. Ціна, асортимент та інші характеристики товарів, що постачаються, визначаються у видатковій накладній (специфікації), яка має відповідати замовленню.

Представником позивача на підтвердження виконання умов вищевказаних Договорів поставки до матеріалів справи долучено наступні документи: копії податкових накладних, видаткових накладних, відомостей на відпуск нафтопродуктів, фіскальних звітних чеків, квитанції про реєстрацію в ДПІ, оборотно-сальдові відомості, картки рахунків, банківські виписки за період січень-квітень 2015 р.

У п.п. 212.1.4 ПК України визначено комплексне поняття «реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів»: це, зокрема, продаж підакцизних товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання.

Згідно з п.п. 4.5 п. 4 ДСТУ 4303:2004 оптова торгівля - це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів за договорами поставки партіями для подальшого їх продажу кінцевому споживачу через роздрібну торгівлю, або для виробничого споживання та надання пов'язаних із вказаним послуг.

Таким чином, якщо суб'єкт господарювання придбав нафтопродукти в певній кількості у оператора АЗС (користувача АЗС) за договорам поставки та отримує на АЗС пальне по паливним карткам або талонам (вибирає його частинами в подальшому) для своїх власних виробничих цілей, то таку операцію, не можна вважати роздрібним придбанням для власного некомерційного споживання.

Крім того варто зазначити, що відповідно до пп. 4.4 п. 4 ДСТУ 4303:2004 роздрібна торгівля - це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачу та надання йому торговельних послуг. Згідно з п.1 ст.698 Цивільного кодексу України за договором роздрібної купівлі-продажу продавець, який здійснює підприємницьку діяльність з продажу товару, зобов'язується передати покупцеві товар, що звичайно призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов'язаного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його. Договір роздрібної купівлі-продажу є публічним (п. ст.698 Цивільного кодексу України).

Оптова торгівля здійснюється, як правило, за договором поставки. Для оптової торгівлі головною відмінною особливістю є категорія покупців - це суб'єкти підприємницької діяльності, фізичні та юридичні особи, їх філії (відокремлені підрозділи) та обсяг товару.

Відповідно до ДСТУ 3993-2000 «Товарознавство» партія товару - це певна кількість товарів одного або декількох найменувань, закуплених, відвантажених або отриманих одночасно за одним товаросупровідним документом. Тобто які-небудь кількісні критерії для визначення оптової торгівлі у цьому випадку відсутні.

Отже, висновок відповідача про те, що торгівля нафтопродуктами через мережу АЗС можлива лише в роздріб є суб'єктивним та призводить до неправильного трактування норм податкового законодавства. В законодавстві не існує обмежень щодо торгівлі нафтопродуктами через мережу АЗС оптом, відповідно не кожен факт продажу пального на АЗС є роздрібним.

Відповідно до пп.212.1.11 п.212.1 ст.212 ПК України платником податку є особа - суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.

За приписами п.п.213.1.9 п.213.1 ст.213 ПК України об'єктом оподаткування акцизним податком є, зокрема, операції з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Суд встановив, що позивач реалізовував паливно-мастильні матеріали на користь суб'єктів підприємницької діяльності для використання палива у господарській діяльності. Тобто, поставка нафтопродуктів відбувається виключно на умовах оптової купівлі-продажу пального суб'єктам господарювання, які використовують даний товар виключно для власних виробничих цілей.

Крім того, висновок відповідача про те, що дата виникнення податкових зобов'язань з акцизного податку від реалізації нафтопродуктів - дата здійснення розрахункової операції під час відпуску нафтопродуктів через мережу АЗС є суто суб'єктивним та не кореспондується з нормою податкового кодексу, на яку при цьому посилається відповідач.

Суд зазначає, що датою виникнення податкових зобов'язань з акцизного податку у вказаному випадку буде дата здійснення розрахункової операції при придбанні талонів (карток) на пальне в офісі оператора АЗС, а не дата здійснення розрахункової операції при відпуску пального на АЗС.

За таких обставин, враховуючи те що, відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, суд дійшов висновку, що операції з придбання паливних талонів в операторів АЗС до набрання чинності Законом України від 28 грудня 2014 року №71-УІ11 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» та операції з подальшого відпуску такого пального на АЗС вже після набрання даним законом чинності - не підлягають оподаткуванню акцизним податком.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до п. 10.3 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету країни з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008р. № 281/171/578/155 відпуск нафтопродуктів на АЗС можливий: за готівку; за відомостями; за талонами; за платіжними картками.

Згідно із Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Згідно з п.216.9 ст.216 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань щодо реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а у разі реалізації товарів фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок, є дата надходження оплати за проданий товар.

Варто також зазначити, що наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015року № 14 затверджено форму декларації з акцизного податку. Додатком 6 до даної декларації передбачено, що база оподаткування акцизним податком при реалізації бензинів моторних (рядок 5) та інших нафтопродуктів (легкі, середні та важкі дистиляти), визначених у п.п.215.3.4 п.215.4. ст.216 розділу VI ПК України (рядок 6) визначається шляхом вирахування із загальної вартості реалізованих підакцизних товарів (графа 3) вартості товарів від їх реалізації для комерційного використання (графа 4). Таким чином у графі 5 Додатку визначається вартість підакцизних товарів до оподаткування (графа 3 - графа 4). Саме ця вартість і є базою оподаткування акцизним податком, за яким сума податкового зобов'язання, що підлягає сплаті до бюджету, відображається у графі 7 Додатку та визначається шляхом множення даних графи 5 та графи 6.

Таким чином, трактування діяльності АЗС як суб'єкта господарювання, що здійснює виключно роздрібну торгівлю нафтопродуктами, унеможливлює застосування наведеного вище порядку визначення податкового зобов'язання з акцизного податку.

З огляду на наведене, суд вважає, що позивач правомірно відобразив в графі 4 додатку 6 до декларації акцизного податку «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами» вартості підакцизних товарів, що реалізовані у роздрібній торговельній мережі .

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 17.07.2015 року №0000462100 у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем акцизний податок з реалізації суб'єктами господарювання роздріб торгівлі підакцизних товарів, в т.ч. 22516,92 грн. основного платежу та 5629,23 грн. штрафних санкцій є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 94 КАС України, на користь позивача належить стягнути судові витрати в сумі 1218 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області від 17.07.2015 року №0000462100.

3. Стягнути з Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на користь Приватного підприємства «Вікторі А» (код ЄДРПОУ - 38243400) судові витрати в сумі 1218 (тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складений та підписаний 16.01.2016 року.

Суддя Братичак У.В.