Ухвала суду № 55047574, 14.01.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/15341/15 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І. Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

14 січня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Літвіної Н.М.,

Хрімлі О.Г.,

при секретарі Некрасовій М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Запорізького державного підприємства "Кремнійполімер" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом Запорізького державного підприємства "Кремнійполімер" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 жовтня 2014 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, представник Запорізького державного підприємства "Кремнійполімер" подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою позов задовольнити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області проведено фактичну перевірку з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, за результатом якої складено акт від 30.04.2015 року №0003/08/25/21/00203625.

З акту перевірки вбачається, що перевіркою встановлено факт зберігання позивачем компоненту моторного палива альтернативного (далі - КМПА) (який має в своєму складі спирт етиловий з об'ємною часткою понад 98%) з метою подальшої переробки, в загальній кількості 74146 літрів або 59005 кг загальною вартістю 1233825,98 грн.в місцях, не внесених до Єдиного державного реєстру місць зберігання.

Пунктом 17 постанови Кабінету Міністрів України від 29.08.2002 року №1266 "Про затвердження Порядку визначення виробників і покупців спирту та здійснення контролю за його обігом" передбачено отримання довідки про внесення місць зберігання спирту до Єдиного державного реєстру місць зберігання. Під час перевірки податковим органом було встановлено, що у позивача така довідка відсутня.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято рішення від 13.07.2015 року №000386, яким до позивача, згідно з абз. 11 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 року № 481/95-ВР (далі - Закон № 481/95-ВР), застосовано фінансову санкцію в сумі 1233825,98 грн.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, КМПА поставляється до ЗДП "Кремнійполімер" відповідно до договору на переробку давальницької сировини № 01-10-14/100-КП від 01.10.2014 року (далі - договір № 01-10-14/100-КП).

Відповідно до п.п. 2.7 п. 2 договору № 01-10-14/100-КП, приймання сировини по кількості та якості проводиться на складі виконавця - ЗДП "Кремнійполімер".

Згідно з актами приймання-передавання давальницької сировини, позивач приймає та вивантажує КМПА у власні сховища.

Згідно зп.п. 2.10 п. 2 договору № 01-10-14/100-КП, ЗДП "Кремнійполімер (виконавець) несе повну матеріальну відповідальність за збереження давальницької сировини.

Отже, позивачем забезпечено зберігання КМПА у місці зберігання, не внесеному до Єдиного державного реєстру місць зберігання.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем виготовляється КМПА марки Б на основі біоетанолу.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про альтернативні види палива" біоетанол - це спирт етиловий зневоджений, виготовлений з біомаси або спирту етилового - сирцю для використання як біопалива.

Згідно з ст. 4 Закону України "Про альтернативні види палива" компоненти моторного палива (добавки до палива) - це синтетичні продукти, які отримуються на основі біоетанолу, та місять спирт етиловий концентрацією 80 об. % або більше.

У висновку Харківського управління з питань експертизи та досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Міністерства доходів і зборів України від 23.01.2015 року № 142008800-0019 також зазначено про те, що компоненти моторного палива (добавки до палива) - це синтетичні продукти, які отримуються на основі біоетанолу, та місять спирт етиловий концентрацією 80 об. % або більше.

Згідно з Розділом IV Закону «Про митний тариф України» № 584 від 19 вересня 2013 року товарна підкатегорія 2207 - це спирт етиловий, неденатурований, з концентрацією спирту 80 об. % або більше.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що КМПА (договір на переробку давальницької сировини № 01-10-14/100-КП від 01.10.2014 року) необхідно класифікувати по коду УКТЗЕД 2207 відповідно до Розділу IV Закону «Про митний тариф України» № 584 від 19 вересня 2013 року.

В оскаржуваній постанові суд першої інстанції зазначає, що основною складовою КМПА (договір на переробку давальницької сировини № 01-10-14/100-КП від 01.10.2014 року) є спирт етиловий, концентрація якого перевищує 80 об. %.

Відповідно до ч. 5 ст. 2 Закону № 481/95-ВР виробництво спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового та алкогольних напоїв здійснюється за наявності внесених до Єдиного реєстру місць зберігання спирту. При цьому приміщення, в яких здійснюється виробництво спирту етилового, та місця зберігання спирту, розташовані на державному підприємстві, яке виробляє спирт етиловий, вважаються акцизним складом. Акцизним складом також вважаються виробничі приміщення на території суб'єкта господарювання, де суб'єктом господарювання виробляється, обробляється (переробляється) горілка та лікеро-горілчані вироби, та його складські приміщення, в яких зберігається, одержується чи відправляється горілка та лікеро-горілчані вироби. На акцизних складах постійно діють представники органу доходів і зборів за місцем розташування акцизного складу. Акцизні склади повинні бути обладнані витратомірами - лічильниками обсягу виробленого спирту етилового, які зареєстровані в Єдиному державному реєстрі витратомірів - лічильників обсягу виробленого спирту етилового. Відпуск спирту етилового без наявності витратоміра - лічильника обсягу виробленого спирту етилового забороняється. Порядок ведення Єдиного державного реєстру витратомірів - лічильників обсягу виробленого спирту етилового встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 17 Закону № 481/95-ВР:«За порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

До суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, - 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 17000 гривень…».

Враховуючи, що позивач отримує спирт для забезпечення виробничих потреб в кількості, що перевищує 100 декалітрів на квартал, такий спирт повинен зберігатися в місці, внесеному до Єдиного державного реєстру місць зберігання, а тому висновок податкового органу про порушення позивачем ч. 5 ст. 2 Закону № 481/95-ВР, є обґрунтованим та правомірним. Рішення Державної фіскальної служби України від 13.07.2015 року №000386 не підлягає скасуванню.

Щодо доводів апелянта про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням форми, колегія суддів зазначає наступне.

В листі Вищого адміністративного суду України від 28.03.2014 року № 375/11/14-14 зазначено, що окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування. Якщо спірне рішення прийняте контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції та розмір останніх), таке рішення може бути визнане судом правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів форми спірного рішення. У такому разі рішення контролюючого органу про застосування фінансових санкцій за порушення вимог законодавства з регулювання обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, прийняте не за формою, передбаченою для податкових повідомлень-рішень, варто розцінювати як податкове повідомлення-рішення з окремими дефектами, які не змінюють суті спірного рішення. Вказаний підхід є універсальним принципом розгляду податкових спорів, відповідно до якого перевага надається змісту документа порівняно з його зовнішньою формою.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргупредставника Запорізького державного підприємства "Кремнійполімер"залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 жовтня 2014 року- без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Літвіна Н.М.

Хрімлі О.Г.

Повний текст виготовлено 18 січня 2016 року.

Головуючий суддя Коротких А. Ю.

Судді: Хрімлі О.Г.

Літвіна Н. М.