Рішення № 55044954, 13.01.2016, Апеляційний суд Сумської області

Справа №583/2189/15-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Соколова Н. О.Номер провадження 22-ц/788/86/16 Суддя-доповідач - Попруга С. В. Категорія - 48

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2016 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Попруги С. В.,

суддів - Ільченко О. Ю. , Ткачук С. С.

з участю секретаря судового засідання- Чуприни В.І.

зглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 11 листопада 2015 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6,

про стягнення коштів за 1/2 частину автомобіля, придбаного у період шлюбних відносин,-

в с т а н о в и л а:

09 липня 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вищезгаданим позовом до ОСОБА_4 обґрунтовуючи свої вимоги тим, що з 02 жовтня 2002 року він перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4

30 жовтня 2008 року за біржовою угодою за спільні кошти подружжя, ОСОБА_4 був придбаний легковий автомобіль моделі ЗАЗ DAEWOO ланос, кузов номер НОМЕР_1, рік випуску 2008, який був зареєстрований за ОСОБА_4

20 березня 2012 року ОСОБА_4 без відома та письмової згоди ОСОБА_3 продала вищевказаний автомобіль за договором комісії від 20 березня 2012 року, залишивши всі кошти від продажу собі.

Рішенням Охтирського міськрайонного суду від 02 липня 2012 року, яке набрало законної сили 13 липня 2012 року, шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 розірвано.

Посилаючись на такі обставини, позивач просив суд стягнути кошти з ОСОБА_4 за 1/2 частини автомобіля моделі ЗАЗ DAEWOO ланос, кузов номер НОМЕР_1, рік випуску 2008, виходячи з вартості визначеної судовою експертизою.

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 11 листопада 2015 року відмовлено в позові ОСОБА_3

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність відповідачкою обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, порушення норм матеріального та процесуального права просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове про задоволення позову.

По суті доводить, що автомобіль моделі ЗАЗ DAEWOO ланос, кузов номер НОМЕР_1, рік випуску 2008 був проданий в порушення частин 1, 3 ст. 65 СК України, без його письмової згоди, і протилежного відповідачкою не доведено.

З договору комісії від 20 березня 2012 року, за яким було продано автомобіль сторін, вбачається, що обов'язком комітента ОСОБА_5 є отримання коштів від реалізації цього автомобіля, від покупця.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції правильно встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 02 жовтня 2002 року.

30 жовтня 2008 року ОСОБА_4 придбала автомобіль моделі ЗАЗ DAEWOO ланос, кузов номер НОМЕР_1, рік випуску 2008, який було зареєтровано в органах МРЕВ на її ім'я, та який є спільним майном подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4

З довідки-рахунку № 026936 від 20 березня 2012 року (а.с. 61) вбачається, що ОСОБА_7 продано і видано легковий автомобіль: моделі ЗАЗ DAEWOO ланос, кузов номер НОМЕР_1, рік випуску 2008, свідоцтво про реєстрацію № НОМЕР_2, вартістю 37156,07 гривень (тридцять сім тисяч сто п'ятдесят шість гривень 07 коп.). Ця довідка видана Охтирською філією ТОВ «Торговий Альянс».

Рішенням Охтирського міськрайонного суду від 02 липня 2012 року, яке набрало законної сили 13 липня 2012 року, шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 розірвано (а.с.5).

Ухвалюючи рішення про відмову в позові, суд першої інстанції виходив з того, що спірний автомобіль було фактично відчужено 17 травня 2009 року ОСОБА_5, що підтверджується його особистими показами в судовому засіданні, показами свідка ОСОБА_8 та виданою на ім'я ОСОБА_5 та ОСОБА_6 довіреністю з правом відчуження автомобіля. Гроші за автомобіль в сумі 50000 грн. ОСОБА_5 передав особисто ОСОБА_3, що спростовує доводи останнього про те, що автомобіль було відчужено без його відома та гроші були використані відповідачем ОСОБА_4 не в інтересах сім'ї. Отже, спільний автомобіль вибув із користування сторін 17 травня 2009 року, за що подружжям були отримані кошти в той час, коли сторони проживали однією сім'єю та між ними не виникало спорів щодо користування та розпорядження спільним майном.

Позивачем не доведено, що спільний автомобіль вибув із власності сторін без його відома та гроші використані відповідачкою не в інтересах сім'ї.

При цьому суд першої інстанції зазначив, що відповідно до довіреності від 17 травня 2009 року, посвідченої нотаріусом Охтирського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П. (а.с. 52), ОСОБА_4 уповноважила ОСОБА_5 та ОСОБА_6 представляти її інтереси в органах нотаріату та Державтоінспекції або в будь-яких установах, підприємствах та організаціях, з усіх без винятку питань, пов`язаних з експлуатацією та розпорядженням (продати, здавати в оренду (найм), укладати договори позички, доручення), щодо належного їй транспортного засобу, а саме: моделі ЗАЗ DAEWOO ланос, кузов номер НОМЕР_1, рік випуску 2008.

Проте, погодитись з такими висновками суду неможливо з наступних підстав.

Так, відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 214 ЦПК України, зокрема передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.

Названих вимог закону суд першої інстанції не дотримався.

Так, відповідно до ст.61 СК України об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя.

Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Речі для професійних занять (музичні інструменти, оргтехніка, лікарське обладнання тощо), придбані за час шлюбу для одного з подружжя, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно з частинами 1, 3 ст. 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.

Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.

Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.

Згідно з ч.2 ст.59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до абзацу 1 ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачка ОСОБА_4 не подала суду належних, допустимих та достовірних доказів про те, що вищезгаданий автомобіль, який є цінним майном, вона продала за письмовою згодою ОСОБА_3

Відповідно до п.8 «Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2009 року № 1371), в редакції станом на травень 2009 року та березень 2012 року, державна реєстрація транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів.

Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є засвідчені підписом відповідної посадової особи, що скріплений печаткою:

довідка-рахунок за формою згідно з додатком 1, видана суб'єктом господарювання, діяльність якого пов'язана з реалізацією транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери;

договори та угоди, укладені на товарних біржах на зареєстрованих у Департаменті Державтоінспекції бланках, інші засвідчені в установленому порядку документи, що встановлюють право власності на транспортні засоби;

копія рішення суду, засвідчена в установленому порядку, із зазначенням юридичних чи фізичних осіб, які визнаються власниками транспортних засобів, марки, моделі, року випуску таких засобів, а також ідентифікаційних номерів їх складових частин;

довідка органу соціального захисту населення або управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що виділили автомобіль або мотоколяску;

акт приймання-передачі транспортних засобів за формою згідно з додатком 6, виданий підприємством-виробником або підприємством, яке переобладнало чи встановило на транспортний засіб спеціальний пристрій згідно із свідоцтвом про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, із зазначенням ідентифікаційних номерів такого транспортного засобу та конкретного одержувача;

вантажна митна декларація або видане митним органом посвідчення про реєстрацію в підрозділах Державтоінспекції транспортних засобів чи їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери;

договір фінансового лізингу.

Для державної реєстрації транспортних засобів, що перебували в експлуатації і зняті з обліку в підрозділах Державтоінспекції, крім зазначених у цьому пункті документів, що підтверджують правомірність їх придбання, подається свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) та копія реєстраційної картки, що додається до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на пластиковій основі, з відміткою підрозділу Державтоінспекції про зняття транспортного засобу з обліку. Перед відчуженням, передачею зазначені транспортні засоби повинні бути зняті з обліку в підрозділах Державтоінспекції.

Бланки довідок-рахунків, актів приймання-передачі транспортних засобів підприємств-виробників таких засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, за формами згідно з додатками 1 і 6 є бланками суворої звітності і виготовляються відповідно до порядку виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 283.

Відповідно до договору комісії від 20 березня 2012 року, Охтирська філія ТОВ Торговий Альянс, в особі директора Бурніс Світлани Анатоліївни, який діє на підставі Положення, з одного боку та ОСОБА_4, від імені якої, на підставі довіреності від 17 травня 2009 року, посвідчена Ковальчуком С.П., нотаріусом Охтирського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі № 1238, діє ОСОБА_5, з іншого боку, уклали цей договір про продаж товару, а саме автомобіль: моделі ЗАЗ DAEWOO ланос, кузов номер НОМЕР_1, рік випуску 2008 на суму 37156,07 грн.

За таких обставин, висновок суду першої інстанції про те, що автомобіль сторін було відчуджено 17 травня 2009 року ОСОБА_5 на підставі довіреності від 17 травня 2009 року, а ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_5 за автомобіль 50000 грн., протирічить закону.

Відчудження зазначеного автомобіля відбулося згідно довідки-рахунку № 026936 від 20 березня 2012 року, письмової згоди на відчудження цього автомобіля ОСОБА_3 не давав ОСОБА_4

Відповідно до ч.1 ст.70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно з абзацом 1 п.22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Як убачається з висновку судової автотоварознавчої експертизи №112 від 20 жовтня 2015 року (а.с.73-84), ринкова вартість легкового автомобіля моделі ЗАЗ DAEWOO ланос, кузов номер НОМЕР_1, рік випуску 2008 на день обстеження становить 90562,40 грн. Вартість за яку можливо продати вказаний автомобіль це ринкова вартість, тобто 90562,40 грн.

Доказів про іншу (меншу) дійсну вартість цього автомобіля на час розгляду справи, відповідачкою в порушення ст.10, 60 ЦПК України, суду не надано, так як і не надано доказів про те, що гроші отримані відповідачкою від продажу подружнього майна (вищезгаданого автомобіля), були використані в інтересах сім'ї.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що з ОСОБА_4 підлягає стягненню на користь ОСОБА_3 грошова компенсація замість його 1/2 частки в автомобілі моделі ЗАЗ DAEWOO ланос, кузов номер НОМЕР_1, рік випуску 2008 у розмірі 45281,20 грн. (90562,40/2=45281,20 грн.). За встановлених обставин, такий спосіб захисту цивільних прав є ефективним та таким, що узгоджується з положеннями законодавства, що регулює спірні правовідносини, в тому числі і ст.16 ЦК України.

Ухвалюючи оскаржуване рішення суд першої інстанції послався на постанову Верховного Суду України № 6-7цс15 від 08 квітня 2015 року, проте викладені в цій постанові висновки щодо застосування норм права, мають відмінності від фактичних обставин у цій справі. Зокрема, в цій справі, не оспорюється договір про відчудження автомобіля подружжя з підстав відсутності згоди одного з подружжя на його відчудження.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з підстав недоведеності відповідачкою обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, порушення норм матеріального та процесуального права, з ухваленням нового рішення про задоволення позову ОСОБА_3

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідачки підлягає стягненню на користь позивача сума сплаченого ним судового збору за розгляд справи судами першої та апеляційної інстанцій в розмірі 740 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 291, 303, 304, 307, п.п. 2,4 ч.1 ст. 309, 316, 319, ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Скасувати рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 11 листопада 2015 року .

Позов ОСОБА_3 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію замість його 1/2 частки в автомобілі моделі ЗАЗ DAEWOO ланос, кузов номер НОМЕР_1, рік випуску 2008 у розмірі 45281,20 грн. та на повернення судового збору 740 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -