Ухвала суду № 55043998, 18.01.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №481/1691/14-ц 18.01.2016 18.01.2016 18.01.2016

Провадження №22-ц/784/191/16

Справа №481/1691/14-ц

Провадження №22-ц/784/191/16 Головуючий у першій інстанції - Васильченко Н.О.

Категорія 50 Доповідач апеляційного суду - Самчишина Н.В.

Ухвала

Іменем України

18 січня 2016 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Самчишиної Н.В.,

суддів: Галущенка О.І., Серебрякової Т.В.,

із секретарем судового засідання - Лівшенком О.С.,

за участю: позивача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_3

на рішення Новобузького районного суду Миколаївської області від 01 грудня 2014 року, ухваленого за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про зміну розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

встановила:

У серпні 2014 року ОСОБА_3 звернувся з позовом до ОСОБА_4 про зміну розміру стягнутих з нього аліментів на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, які визначені за рішенням суду.

Позивач зазначав, що тривалий час не працює, регулярного доходу не має, до того ж з 2010 року проживає однією сім'єю з іншою жінкою без укладення шлюбу та утримує двох її малолітніх дітей 2007 і 2008 років народження, а тому немає можливості сплачувати аліменти на утримання своєї дитини у раніше визначеному судом розмірі.

Посилаючись на викладені обставини, позивач просив змінити розмір аліментів, які стягнуті з нього на користь відповідача в розмірі 1/4 частини всіх його доходів щомісячно, встановивши, що стягненню підлягають аліменти у твердій грошовій сумі на утримання сина в розмірі 300 грн. щомісяця.

Рішенням Новобузького районного суду Миколаївської області від 01 грудня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Додатковим рішенням цього ж суду від 20 січня 2014 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави 243 грн. 40 коп. судового збору.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_3, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи та порушення ним норм матеріального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення його позову.

Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 25 лютого 2015 року рішення районного суду скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 на утримання неповнолітнього сина аліменти в розмірі 400 грн. щомісячно, починаючи з 26 серпня 2014 року і до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 листопада 2015 року рішення апеляційного суду Миколаївської області від 25 лютого 2015 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 192 СК Україні розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.

Відповідно до роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, які містяться у пункті 17 постанови № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів на одну дитину, за жодних обставин, не може бути меншим, ніж зазначений у частині 2 статті 182 СК України.

Відповідно до частини 2 статті 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Новобузького районного суду Миколаївської області від 26 травня 2010 року (а.с. 58), з ОСОБА_3 на сина стягнуто аліменти у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. При цьому, при визначені аліментів судом враховано мінімальний розмір аліментів, визначений статтею 182 СК України.

Звертаючись у 2014 році з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину до 300 грн. щомісячно, ОСОБА_3 не довів зміни свого матеріального стану та стану здоров'я учасників аліментних правовідносин. Не довів позивач і наявність аліментних зобов'язань щодо інших членів своєї сім'ї, зокрема дітей жінки, з якою він проживав та не перебував у зареєстрованому шлюбі.

Позивач є працездатною особою, а той факт, що він тимчасово не працює не може бути достатньою підставою для зменшення аліментів до 300 грн. на одну дитину.

Не відповідає ця вимога і мінімальному розміру аліментів на одну дитину, яка визначається виходячи з прожиткового мінімуму на 2014 рік для дітей відповідного віку (з січня 2014 - 1286 грн.).

Народження у позивача другої дитини, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 не є підставою для скасування рішення районного суду, оскільки на час ухвалення оскарженого рішення у 2014 році вказані обставини не існували, тому суд першої інстанції не міг їх прийняти до уваги. Проте, у зв'язку з виникненням таких обставин позивач не позбавлений права звернутися до суду з новим позовом.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність позивачем обставин, визначених статтею 192 СК України як підстав зміни розміру аліментів, та вірно відмовив в позові.

Оскільки висновки суду першої інстанції відповідають вимогам сімейного законодавства, а апеляційна скарга не містить доводів, які б їх спростовували чи доводили б порушення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 303, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а рішення Новобузького районного суду Миколаївської області від 01 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий Н.В. Самчишина

Судді: О.І. Галущенко

Т.В. Серебрякова