Ухвала суду № 55041928, 13.01.2016, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 303/3410/15-ц

У Х В А Л А

Іменем України

13 січня 2016 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

судді-доповідача - Ігнатюка Б.Ю.

суддів - Мацунича М.В., Панька В.Ф.

при секретарі - Дашковській С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Мукачівського міськрайонного суду від 24 вересня 2015 року по справі за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и л а :

ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з вищевказаним позовом.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 08.06.2007 року ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 уклали кредитний договір № MKН0GА00000224, відповідно до якого позивач зобов'язувався надати відповідачу кредит у розмірі 16770,00 доларів США на термін до 07.06.2017р.,а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користуванням кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором. Відповідач належним чином свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, в результаті чого станом на 21.05.2015 року виникла заборгованість по кредиту на загальну суму 6793,36 доларів США. Тому просив стягнути на його користь заборгованість за договором № MKН0GА00000224 від 08.06.2007 року у розмірі 6793,36 дол.США, що за курсом 20,81 відповідно до службового розпорядження НБУ від 21.05.15р. становить 141369,92 грн. та судові витрати.

Заочним рішенням суду першої інстанції позовні вимоги задоволено.

З цим рішенням не погодився відповідач, порушив питання про його скасування та ухвалення нового рішення про задоволення позову частково.

Апеляційна скарга мотивована невідповідністю висновків суду обставинам справи.

В судовому засіданні представник апелянта скаргу з наведених підстав підтримав.

Представник відповідача вважав, що підстав для задоволення скарги немає.

Заслухавши осіб, які приймали участь у справі та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Доводом апеляційної скарги є твердження невірності розрахунку заборгованості, який надано банком.

Цей довід не може бути прийнятий до уваги.

Так, відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Неправильність розрахунку заборгованості апелянт обгрунтовує двома платежами від 05.04.2012р. та 05.12.2011р., які ним підтверджуються «фінансовими квитанціями» та сплати банку певних сум в гривнях, за які банк повинен був купити на міжбанківській біржі долари США для погашення його боргу.

В підтвердження здійснених платежів апелянтом до заяви про перегляд заочного рішення приєднано дві копії чеку, виданого «Приватбанком», які є нечитабельними. Крім цього, ці докази не можуть бути прийняті до уваги в суді апеляційної інстанції відповідно до вимог ст.131 ЦПК України.: /ч1./ сторони зобов'язані подати свої докази суду до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті. /ч.2/. докази, подані з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, не приймаються, якщо сторона не доведе, що докази подано несвоєчасно з поважних причин.

Причину неподання доказів апелянт взагалі не вказує, а не прийняття участі його в судовому засіданні суду першої інстанції, про які він знав, судом поважною причиною не визнається.

Зазначене стосується і виписки про погашення кредиту, який надано представником апелянта в суді апеляційного суду та копій додаткових квитанцій, які також надані представником апелянта в суді апеляційної інстанції та які також є нечитабельними. Як пояснив цей представник, оригінали цих квитанцій та квитанцій, про які зазначено вище, також є нечитабельними.

Зазначене стосується і другого доводу апеляційної скарги, стосовно якого взагалі відсутні будь-які докази: ні платіжних документів, на які вказується в апеляційній скарзі, ні документу, яким би підтверджувалось надання апелянтом повноважень банку для покупки на міжбанківській біржі банком в його інтересах іноземної валюти для погашення його боргу перед банком апелянтом взагалі не надано.

Що ж до такого доводу скарги як порушення норм процесуального законодавства, якими апелянт вважає те, що він двічі звертався до суду із заявою про відкладення справи, то суд констатує, що це твердження є також без підставним: він двічі не явився в судове засідання і суд, прийнявши заочне рішення в його відсутності, діяв відповідно до ч.4.ст.169 ЦПК України: разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Керуючись ст.ст.307,308,315 ЦПК України, судова колегія,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Мукачівського міськрайонного суду від 24 вересня 2015 року відхилити.

Заочне рішення Мукачівського міськрайонного суду від 24 вересня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді :