Рішення № 55041631, 19.01.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/26/2016(м)

266/3034/15-ц

Головуючий в 1 інстанції Шишилін О.Г.

Доповідач Гаврилова Г.Л.

Категорія 27

Р І Ш Е Н НЯ

Іменем України

12 січня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого судді Гаврилової Г.Л.

суддів Сороки Г.П., Принцевської В.П.,

секретарі - Гаркуша О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 09 листопада 2015 року,

В С Т А Н О В И Л А:

ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, вказуючи на те, що відповідно до укладеного договору № б/н від 21.05.2010 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 2000,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Свої зобов'язання за Договором позивач виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредит. В порушення умов Договору відповідач не виконав свої зобов'язання, у разі чого станом на 31.05.2015 року має заборгованість в розмірі 13272,30 гривень, яка складається з 8929,93 гривень заборгованість за кредитом, 2784,17 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом, 450,00 гривень - заборгованість за пенею та по комісії за користування кредитом, 500 гривень - штраф (фіксована частина), 608,20 гривень - штраф (процентна складова). Просив стягнути з Відповідача вказану заборгованість та судові витрати в розмірі 243,60 гривень.

Рішенням Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 09 листопада 2015 року позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено. Стягнути ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 21.05.2010 р. станом на 31.05.2015р., що складається з заборгованості по тілу кредиту в сумі 8929,93 грн., проценти за користування кредитом в сумі 2784,17 грн., комісії 450 грн., штраф (фіксована частина) 500 грн., штраф (процентна складова) 608,20 грн., судовий збір 243,60 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила зазначене рішення суду скасувати частково та ухвалити нове, яким змінити суму відсотків за користування кредитом з врахуванням початкової ставки 3% на місяць, скасувати нараховані позивачем штраф (фіксована частина) 500 грн., штраф (процентна складова) 608,20 грн. В обґрунтування своєї скарги апелянт зазначає, що дійсно між нею та позивачем було укладено кредитний договір у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 2000,00 грн. з відсотковою ставкою 3% на місяць на суму залишку заборгованості. В період з 2010 року по 2014 рік кредитний ліміт досяг 8929,93 грн. Апелянт регулярно користувалась кредитом, та сплачувала мінімальні платежі, погашаючи тіло кредиту до 2014 року. У зв'язку з бойовими діями в Донецькій області та погіршенням матеріального становища деякий час не могла вчасно погашати кредит, однак поновила виплати в вересні 2015 року та планує повністю погасити заборгованість за кредитним договором. Всупереч вимогам законодавства, позивач без попередження відповідача, змінив відсоток кредитної ставки, збільшивши його до 43,20% річних.

Заслухавши суддю - доповідача, відповідача - ОСОБА_1, яка просила задовольнити апеляційну скаргу, заперечення представника позивача Малервейн М.С., яка просила судове рішення залишити без змін,дослідивши матеріали справи в межах апеляційного оскарження та, обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Судом встановлено, що згідно договору № б/н від 21.05.2010 року, який був укладений між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1, останній було надано кредит в сумі 2000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,0 % на місяць на суму залишку заборгованості. Своїм власним підписом в заяві позичальника відповідач засвідчив, що з зазначеними умовами надання кредиту йому надано повну інформацію (а. с. 9). Як вбачається з п.п.1.1.7.12 умов та правил надання банківських послуг строк дії договору протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку ні одна із сторін не проінформує другу сторону про припинення дії Договору, він автоматично лонгирується на той же строк( а.с. 22). Згідно до п.2.1.1.2.3. п. 2.1.1.2.4. умов та правил надання банківських послуг банк в любий момент має право змінити( зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт. На підставі п.1.1.3.2.3 умов та правил надання банківських послуг банк має право на зміни тарифів викладених на банківському сайті, а також інших умов обслуговування рахунків. Підписання цього договору є прямою та безумовною згодою клієнта відносно прийняття любого розміру кредитного ліміту, встановленого банком ( а. с. 28 об. ст.). Своїм власним підписом в заяві позичальника та довідці про умови кредитування Відповідач засвідчив, що з зазначеними умовами надання кредиту йому надано повну інформацію ( а.с. 9).

Судом встановлено, що Позивач свої обов'язки за договором виконав та надав Відповідачу кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 2000,00 грн., шляхом передачі цієї картки 21.05.2010 року, згодом збільшив кредитний ліміт, що підтверджується особистим підписом Відповідача в заяві та не заперечується відповідачем(а. с. 9).

Судом також встановлено, що відповідачка в порушення умов договору свої обов'язки виконала частково, затримав сплату кредиту та процентів за його користування і станом на 31.05.2015р. має заборгованість за кредитом сумі 8929,93 грн. процентів за користування кредитом в сумі 2784,17 грн., по комісії за користування кредитом в сумі 450,00 грн.

За таких обставин, судова колегія погоджується з висновками суд щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість з кредиту , процентів на користування кредиту та комісії.

Доводи апелянта щодо необґрунтованого збільшення відсоткової ставки за користування кредитом не є обґрунтованими.

Як вбачається з розрахунку заборгованості розмір відсоткової ставки становив до 01.04.2015 року 36% на рік, що становить 3% на місяць та меншу суму, від 30 % річних до 34.80 %. З 01.04.2015 року по 31.05.2015 року відсоткова ставка збільшилась до 43.20 % річних, що становить 3,6 % на місяць.

Відповідно до п. 1.1.3.2.3. умов договору розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватись Банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 1.1.3.1.9. Умов та правил надання банківських послуг.

Відповідно до п. 1.1.2.3 до обов'язків позичальника відносяться отримання виписки про стан картрахунків та про здійснені операції по карткам.

В п.1.1.3.1.9. Умов та правил надання банківських послуг вказано, що якщо протягом 7 днів Банк не отримав від клієнта повідомлення про те, що він не згоден зі змінами, то вважається, що Клієнт прийняв нові умови.

Як пояснив представник Банку щомісячно у відділеннях банку формуються виписки по картковому рахунку, позичальник не скористався своїм правом на отримання виписки про стан картрахунків та про здійснені операції по карткам.

Позивачка підтвердила , що не цікавилась станом карткового рахунку та відсотків за користування кредитом.

За таких обставин, доводи апеляції про необґрунтоване збільшення відсоткової ставки за квітень на травень 2015 року спростовується матеріалами справи.

Що стосується штрафних санкцій, то судова колегія виходить з наступного.

Згідно ст. 2 Закону України № 1669-VІІ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 року на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку де проводилась антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Згідно матеріалів справи відповідачка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року №1275-р м. Маріуполь Донецької області відноситься до населеного пункту, на території якого здійснювалася антитерористична операція.

Представник позивача в суді апеляційної інстанції повідомив, що штрафні санкції у розмірі 500 гривень та 608 гривень відповідачу нараховані за порушення умов договору після 23.12.2014 року.

З урахуванням викладеного,штрафні санкції, що нараховані за період з 23 грудня 2014 року по 31 травня 2015 року стягненню з ОСОБА_1 не підлягають, оскільки відповідач є громадянином України, який зареєстрований та проживає в населеному пункті, де проводилась антитерористична операція, а тому судове рішення в цій частині підлягає скасуванню, а позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 09 листопада 2015 року - в частині стягнення штрафу у розмірі 500 гривень( фіксована складова) та штрафу у розмірі 608,20 гривень( процентна складова) скасувати та у задоволені цих позовних вимог публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 - відмовити.

В решті судове рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня набрання чинності безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді: Гаврилова Г.Л.

Сорока Г.П.

Принцевська В.П.